Художня культура України 20 ст.�Образотворче мистецтво �
У живописі найвідомішими були полотна Киріака Костанді, Федора Кричевського, Олександра Мурашка.
Киріак Костанді
Федір Кричевський
Олександр Мурашко
Архітектура�Василь Григорович Кричевський (31 грудня 1872 — 1952)� живописець, архітектор, графік� 22 березня 1918 р. Центральна Рада затвердила проекти В. Кричевського, �зокрема, герб, розроблений ним на основі Володимирового Тризуба, що тепер � відроджений як малий герб України.
Будинок Полтавського
губернського земства
-Музей Шевченка
-Будинок Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства
«Сім'я». 1927 р. Центральна частина триптиха «Життя»
Кричевський Федір Григорович
Костанді “Розквітлий бузок”
Костанді “Галки”
Трохи пізніше, ніж в Західній Європі в Україні на межі столітть з'являються художники-імпресіоністи, які прагнуть передати у творах витончене відтворення особистісних вражень та спостережень. Яскравим представником цієї генерації малярів був Микола Бурачек, відомий картинами Дніпра та Києва.
Український зимовий пейзаж
Микола Пимоненко �(1862-1912)
Більшість картин присвятив відображенню життя сучасного села, в яких правдиво й поетично показав побут і звичаї українського селянства, створив яскраві образи людей із народу.
Микола Пимоненко
"Святочне ворожіння"
“Свати”
“Жнива в Україні”
Найпомітнішими подіями в образотворчому мистецтві стали відкриття Української академії мистецтв під керівництвом �М. Бойчука,������� талановиті роботи Г.Нарбута, В.Кричевського, О.Мурашка.
У XIX - на початку XX ст. українська культура досягла свого розквіту. Це був період, позначений зростанням національної самосвідомості. На цій хвилі розгортається творчість цілої плеяди українських митців, які збагатили вітчизняну духовну скарбницю. У руслі авангарду розвивався український живопис початку XX століття. Молоді художники відмовлялися від академічних традицій, намагалися в нових естетичних формах вирішити складні проблеми, що поставали перед суспільством. Український образотворчий авангард єднав нашу культуру з європейською.
Український авангард�Україна була одним із першоджерел загальноросійського авангардизму. �АВАНГАРДИЗМ (ВІД ФР. AVANT – ПОПЕРЕУ ТА GARDE – ОХОРОНА, передовий загін)�Представники: К.Малевич, Д.Бурлюк, М.Бойчук, О.Архипенко, О.Богомазов, О.Екстер, Г.Нарбут.��
Новаторський напрям у художній культурі ХХ ст., для якого характерні прагнення докорінно оновити художню практику, пошук нових, незвичних засобів вираження форми і змісту творів.
Особливістю авангарду є не тільки прагнення до розриву з художньою традицією минулого, її образною системою та виражальними засобами, але й активний, революціонізуючий суспільство протест, який потребує переоцінки духовних цінностей та нового сприйняття і бачення світу.
Основні течії
кубізм, експресіонізм, абстракціонізм, футуризм, конструктивізм, дадаїзм, сюрреалізм та ін
Модернізм (буквально — «осучаснений», від лат.modernus — сучасний.
Український авангард і його особливості
Абстракціонізм
“Безпредметне”, “нефігуративне” мистецтво. Принципова відмова від зображення реальних предметів. Формальні художні елементи. Композиція – імпульсивно-стихійна або раціонально впорядкована. ( Казимир Малевич “Чорний квадрат”, “Білий квадрат”)
Експресіонізм
Пристрастність, напруженість, загострена емоційність. (Василь Седляр, Мойсей Фрадкін, О. Довгаль, М. Котляревська , В.Єрмилов)
Кубізм
Абстрактне та геометричне мистецтво. “Розплющені” на площині полотна, предмети спостерігаються під різним кутом зору.
(О. Архипенко, О. Екстер, О.Богомазов, В.Бурлюк, Лазар Лисицький )
Футуризм
Використання кутастих форм і різких контурів для поєднання одного предмета в різних положеннях. Створення ілюзії одномоментності дій.
(О.Екстер, О.Богомазов, В.Меллер, Д.Бурлюк)
К. Малевич «Прибирання ржі» Д. Бурлюк «Приихід весни та літа»
Бойчук Михайло Львович
Б О Й Ч У К І З М
«Бойчукізм» — мистецька течія, що отримала назву завдяки імені майстра Михайла Бойчука, і стала знаковим явищем в українському мистецтві 1910—1930 років. Всі члени цього об’єднання були об’явлені націоналістами, які пропагували відторгнення України від СРСР і були репресовані та знищені комуністичним режимом.
Казими́р Севери́нович Мале́вич
Олександр Богомазов
“Пилярі”
“Трамвай”
Архітектура. Владислав Городецький
Василь Бородай
Тетяна Яблонська�
Українські примітивісти
Примітивізм (від лат. primitivus — початковий, первісний) — художня стилістика, для якої характерні спрощені, зазвичай пласкі, форми, локальні, чисті кольори, відсутність повітряної перспективи та інших ознак академізму; тенденція в мистецтві, яка виникла наприкінці 19-го — початку 20-го століття, основною ознакою якої є свідоме, навмисне спрощення художніх засобів, звертання до різноманітних форм примітивного мистецтва — народної (селянської) та дитячої творчості, архаїчного та середньовічного мистецтва, творчості народів Африки, Америки, Океанії, Сходу і т. д.
Білокур Катерина Василівна
«Хата в Богданівці»
Марія Приймаченко