Особливості �географічної освіти у 2022/2023 навчальному році
Грінченко Олександр Іванович,
старший викладач кафедри соціально-гуманітарної освіти;
Саввіч Олександр Миколайович,
методист Центру методичної та аналітичної роботи.
Навчання географії у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році у 6–11-х класах здійснюватиметься відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти («Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392).
Кількість резервних годин, практичних робіт, обов’язкових для оцінювання практичних робіт, дослідницьких робіт за 2022/2023 навчальний рік з географії
Клас навчання | Назва географічного курсу | Кількість навчальних годин | Кількість резервних годин | Кількість практичних робіт | Кількість обов’язкових для оцінювання практичних робіт | Кількість дослідницьких робіт |
6 клас | «Загальна географія» | 70 годин (2 години на тиждень) | 6 | 8 | 4 | 2 |
7 клас | «Материки та океани» | 70 годин (2 години на тиждень) | 6 | 12 | 4 | 5 |
8 клас | «Україна у світі: природа, населення» | 70 годин (2 години на тиждень) | 3 | 11 | 4 | 9 |
9 клас | «Україна і світове господарство» | 52 години (1,5 години на тиждень) | 3 | 7 | 4 | 6 |
10 клас | «Географія: регіони та країни» | 52 години (1,5 години на тиждень) | 5 | 7 | 4 | 29 |
11 клас | «Географічний простір Землі» | 35 годин (1 година на тиждень) | 2 | 10 | 4 | 24 |
Програмне забезпечення
10 клас
У 2022/2023 навчальному році учні 10 класу продовжать вивчення географії на рівні стандарту (52 години, 1,5 години на тиждень) та профільному (175 годин, 5 годин на тиждень) за навчальними програмами, що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 407
(http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).
Програмне забезпечення
11 класу
Рівень стандарту - 35 годин, (1 год. на тиждень) https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/21.12.%20geografia/geografiya-10-11final-21112017.doc
Профільний рівень -175 годин, (5 год. на тиждень)
Програмне забезпечення
Кількість годин на вивчення програмного матеріалу за темами курсів 6-9 класів та 10-11 як на рівні стандарту, так і профільному, є орієнтовною, її можна змінювати в межах визначеного навчального часу.
Вчитель може на власний розсуд змінити розподіл годин між темами і розділами, використати години резервного часу з метою глибшого вивчення окремих тем, проведення уроків узагальнення і систематизації знань після вивчення великих розділів і тем, проведення екскурсій, зустрічей, обговорення дискусійних питань, що виникли під час вивчення певних тем тощо.
Виконання аналітичних завдань та досліджень, спрямованих на розвиток�умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами�інформації, розв’язання географічних, екологічних й соціально-економічних�задач, здійснення порівняльного аналізу, що пропонуються під час виконання�програмних практичних робіт, через які реалізується практична спрямованість�курсу, стануть важливою формою і засобом перевірки та оцінювання результатів�навчання, які є обов’язковими для всіх учнів класу.
Обов’язковими для оцінювання у кожному семестрі є дві практичні роботи на вибір учителя. Для учнів старшої школи, що вивчають географію на профільному рівні, вчитель обов’язково оцінює п’ять практичних робіт на вибір у кожному семестрі.
�Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням вибирає 1-2 дослідження (упродовж року) та виконує індивідуально або в групі.
Учитель оцінює таку роботу під час її захисту чи презентації.
9
перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в основній і старшій школі закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою https://goo.gl/93BNko��
Очікуємо лист МОНУ «Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2022/2023 навчальному році», але подивитись перелік можна за цим посиланням:
ОБСЯГ І ХАРАКТЕР ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ
Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше:
у 6-9 класах – 1,5 години;
10–11 класах – 2 години.
(Розділ V, пункт 6 наказу МОЗ України від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти»).
При використанні технічних засобів навчання (далі − ТЗН) під час проведення навчального заняття потрібно чергувати види навчальної діяльності. Безперервна тривалість навчальної діяльності з ТЗН упродовж навчального заняття повинна бути: для учнів 1 класів – не більше 10 хвилин; для учнів 2-4 класів – не більше 15 хвилин; для учнів 5-7 класів – не більше 20 хвилин; для учнів 8-9 класів – 20-25 хвилин; для учнів 10-11(12) класів на 1-й годині занять до 30 хвилин, на 2-й годині занять – 20 хвилин.
При здвоєних навчальних заняттях для учнів 10-11(12) класів – не більше 25-30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15-20 хвилин на другому навчальному занятті.
Розділ V, пункт 8 наказу МОЗ України від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти»).
ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ
ПРО ДЕЯКІ ПИТАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ УКРАЇНИ.
В умовах воєнної агресії Російської Федерації в Україні національно-патріотичне виховання є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей, формування у громадян почуття патріотизму, поваги до Конституції і законів України, соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські справи, готовності до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України.
У листі Міністерства освіти і науки від 10.06.2022 № № 1/6267-22 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України» вказано ресурсний доступ, де міститься сукупність інформації з питань національно-патріотичного виховання:
Ресурс доступу:
Інформуємо, що виданий наказ МОН від 06.06.2022 № 527 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 №641».
Стратегічні підходи до національно-патріотичного виховання дітей та молоді визначені в Указі Президента України від 18.05.2019 № 286/219 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання». Ресурс доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286/2019#Text
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 932 затверджено План дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки.
Ресурс доступу :
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/932-2020-%D0%BF#Text
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 № 673 затверджено Державну цільову соціальну програму національно-патріотичного виховання на період до 2025 року. Ресурс доступу:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ�НАКАЗ
№ 521 від 03 червня 2022 року
Про утворення робочих груп
з оновлення змісту навчальних програм
… з метою оновлення змісту навчальних програм у частині питань цивільного захисту, російської культури та історії у зв'язку з масовим вторгненням збройних сил російської федерації в Україну НАКАЗУЮ:
1. Утворити робочі групи з оновлення змісту навчальних програм для 6-11 класів закладів загальної середньої освіти з навчальних предметів … «Географія» … .
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ�до проєкту змін в навчальній програмі�з географії для 6-11 класів закладів загальної середньої освіти
Україна: геополітичне положення та соціально-економічні проблеми в реаліях сьогодення
фрагмент чинної навчальної програми | зміни, що пропонуються | обґрунтування/пояснення |
10 клас Розділ I. ЄВРОПА Тема 2. Країни Європи | ||
Оцінно-ціннісний компонент: прогнозує перспективи розширення економічних зв’язків України з країнами Європи в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. | прогнозує перспективи розширення економічних зв’язків України з країнами Європи в рамках набуття членства в Європейському Союзі. | Втрата актуальності зазначеного питання. Зміна геополітичних реалій а Україні та Європі |
Розділ VІ. УКРАЇНА В МІЖНАРОДНОМУ ПРОСТОРІ Тема 1. Україна в геополітичному вимірі | ||
Діяльнісний компонент: аргументує домінуючі вектори зовнішньої політики. Оцінно-ціннісний компонент:�оцінює за певними критеріями вплив на Україну геополітичних центрів сили; висловлює власні думки й ідеї щодо сценарію геополітичного майбутнього України | Діяльнісний компонент: аргументує європейський і євроатлантичний вектори зовнішньої політики держави. Оцінно-ціннісний компонент:�оцінює за певними критеріями вплив на Україну геополітичних центрів сили; висловлює власні думки й ідеї щодо протидії України впливу євразійських інтеграційних утворень | Врахування сучасних геополітичних реалій та рух України в напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції
Врахування сучасних геополітичних реалій з позицій україноцентризму |
Геополітична структура сучасного світу. Місце України на сучасній геополітичній карті світу. Основні вектори сучасної української геополітики | Геополітична структура сучасного світу. Місце України на сучасній геополітичній карті світу. Європейський та євроатлантичний вектори сучасної української геополітики |
Уточнення змісту теми з урахуванням сучасних геополітичних реалій в Україні та світі |
Європа: нові політичні, соціальні та економічні виклики
фрагмент чинної навчальної програми | зміни, що пропонуються | обґрунтування/пояснення |
10 клас Розділ I. ЄВРОПА Тема 1.Загальна характеристика | ||
Прояви сепаратизму. | Прояви сепаратизму та військової агресії.
| Актуальність питання у зв’язку з військовою агресією проти України та інших країн Європи |
11 клас Розділ ІV. Суспільна географія України Тема 1. Українська держава | ||
Дослідження 1. Гельсінські угоди (Заключний акт наради з безпеки і співробітництва в Європі) – програма дій для будівництва єдиної, мирної, демократичної Європи | Дослідження 1. Вплив війни в Україні на «безпекову архітектуру» в Європі.
| Актуалізація змісту програми відповідно до геополітичних реалій |
11 клас Розділ ІІІ. Загальні суспільно-географічні закономірності світу Тема 5. Політична географія та геополітика | ||
Знаннєвий компонент: наводить приклади застосування різновидів «сили» (економічної, мілітарної, «м’якої» або «смарт-сили») в геополітичних протистояннях.
| Знаннєвий компонент: наводить приклади застосування різновидів «сили» (економічної, мілітарної, «м’якої») в геополітичних протистояннях.
| Зняття дискусійного у наукових колах питання |
Росія: політичне та економічне існування країни-агресора
фрагмент чинної навчальної програми | зміни, що пропонуються | обґрунтування/пояснення |
10 клас Розділ I. ЄВРОПА Тема 2. Країни Європи | ||
Росія. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Демографічні процеси. Національний склад населення. Українська діаспора в Росії. Система розселення. Роль Москви у контролі та перерозподілі економічних ресурсів країни. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Спеціалізація сільського господарства. Особливості розвитку третинного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Росією. | Росія. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Демографічні процеси. Система розселення. Характерні риси просторової організації господарства. Мілітаризація економіки. | Розвантаження програми та врахування сьогоднішніх реалій (мілітаризація економіки). |
Економічна модель Республіки Корея як приклад для України
фрагмент чинної навчальної програми | зміни, що пропонуються | обґрунтування/пояснення |
10 клас Розділ IІ. АЗІЯ Тема 2. Країни Азії | ||
Діяльнісний компонент: складає: комплексну економіко-географічну характеристику Японії, Китаю та Індії; ілюструє добірками статистичної інформації, графіками, діаграмами процеси інформаційно-технологічного прориву Японії, Китаю та Індії; порівнює чинники міжнародної спеціалізації Японії, Китаю та Індії; обґрунтовує основні напрямки експорту капіталу й технологій та закордонного підприємництва Японії.
Оцінно-ціннісний компонент: робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів у Китаї, Японії та Індії; порівнює позитивні та негативні насліди глобалізації в економіці та культурі Японії, Китаю та Індії | Діяльнісний компонент: складає: комплексну економіко-географічну характеристику Японії, Китаю, Індії, Республіки Корея; ілюструє добірками статистичної інформації, графіками, діаграмами процеси інформаційно-технологічного прориву Японії, Китаю, Індії та Республіки Корея; порівнює чинники міжнародної спеціалізації Японії, Китаю, Індії та Республіки Корея; обґрунтовує основні напрямки експорту капіталу й технологій та закордонного підприємництва Японії і Республіки Корея. Оцінно-ціннісний компонент: робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів у Китаї, Японії, Індії та Республіки Корея; порівнює позитивні та негативні насліди глобалізації в економіці та культурі Японії, Китаю, Індії та Республіки Корея | Доповнення до переліку країн Азії Республіки Корея, так як економічна модель цієї країни може бути прикладом для України
|
Економічна модель Республіки Корея як приклад для України
фрагмент чинної навчальної програми | зміни, що пропонуються | обґрунтування/пояснення |
10 клас Розділ IІ. АЗІЯ Тема 2. Країни Азії | ||
Відсутній блок у діючій програмі Практична робота 4. Аналіз статево-вікових пірамід Японії, Китаю та Індії з метою оцінювання працересурсного потенціалу країн. Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці 2. Унікальність економічної системи Китаю.. | Республіка Корея. Місце країни у світі та регіоні. Модель економічного розвитку, що визначає місце країни у міжнародному поділі праці. Система розселення. Експортно-орієнтована модель економіки. Домінуючі складові третинного сектору. Виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Республікою Корея. Практична робота 4. Аналіз статево-вікових пірамід Японії, Китаю, Індії та Республіки Корея з метою оцінювання працересурсного потенціалу країн. Орієнтовні теми для досліджень (за вибором 3. Значення цифрових технологій в економічному розвитку Республіки Корея. | Доповнення до переліку країн Азії Республіки Корея, так як економічна модель цієї країни може бути прикладом для України.
Втрата актуальності унікальності економічної системи Китаю в сучасних економічних та геополітичних реаліях.
Республіка Корея – економічна модель з особливостями, актуальними для України |
Моделі економічного розвиту Австралії, США, Канади
фрагмент чинної навчальної програми | зміни, що пропонуються | обґрунтування/пояснення |
10 клас Розділ IІІ. ОКЕАНІЯ Тема 1. Австралія | ||
Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначає місце країни в міжнародному поділі праці. | Місце країни у світі та регіоні. Модель економічного розвитку, що визначає місце країни в міжнародному поділі праці. Система розселення. | Підвищення наукового рівня навчальної програми |
10 клас Розділ IV. АМЕРИКА Тема 2. Країни Америки | ||
США. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначає місце країни в міжнародному поділі праці. | США. Місце країни у світі та регіоні. Модель економічного розвитку, що визначає місце країни в міжнародному поділі праці. | Підвищення наукового рівня навчальної програми |
Канада. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначає місце країни в міжнародному поділі праці. | Канада. Місце країни у світі та регіоні. Модель економічного розвитку, що визначає місце країни в міжнародному поділі праці. | Підвищення наукового рівня навчальної програми |
Місце України на глобальних ринках сьогодні і завтра
фрагмент чинної навчальної програми | зміни, що пропонуються | обґрунтування/пояснення |
10 клас Розділ V. АФРИКА Тема 2. Країни Африки | ||
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 3. ПАР: одна держава – три столиці. | Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 3. Роль України у продовольчому забезпеченні країн Африки. | Врахування економічних реалій за принципом україноцентризму. |
10 клас Розділ VІ. УКРАЇНА В МІЖНАРОДНОМУ ПРОСТОРІ Тема 2. Україна в системі глобальних економічних відносин | ||
Великі ТНК в Україні. Участь України в процесах європейської економічної інтеграції. Місце України в системі глобальних економічних відносин у контексті сталого розвитку. | Великі ТНК в Україні. Участь України в європейському економічному просторі. | Уточнення змісту теми з урахуванням сучасних геополітичних реалій в Україні та світі |
11 клас Розділ ІІІ. Загальні суспільно-географічні закономірності світу Тема 3. Глобальна економіка | ||
Світовий ринок технологій, патентів і ліцензій, інформаційно-технологічних послуг. Система виробництва. | Світовий ринок технологій, патентів і ліцензій, інформаційно-технологічних послуг.
| Розвантаження змісту програми |
Міграційні процеси сьогодення: Україна, Європа, світ
фрагмент чинної навчальної програми | зміни, що пропонуються | обґрунтування/пояснення |
8 клас Розділ IV. Населення України та світу Тема 1. Демографічні процеси та статево-віковий склад населення світу та України | ||
Відсутній фрагмент у діючій програмі | Біженці та внутрішньопереміщені особи. | Актуальність питання в Україні та світі |
10 клас Розділ V. АФРИКА Тема 1. Загальна характеристика Африки | ||
Оцінно-ціннісний компонент: дискутує щодо гуманітарної допомоги міжнародних організацій і світової громадськості. пропонує власні ідеї щодо вирішення проблем знелісення та опустелення в окремих регіонах та країнах. | Оцінно-ціннісний компонент: дискутує щодо впливу військових конфліктів на розвиток африканських країн. знято | Врахування сучасних світових реалій.
Втрата актуальності питання. |
11 клас Розділ ІV. Суспільна географія України Тема 2. Населення України | ||
Міграційні процеси в Україні. Українці на світовому і регіональному ринку праці. | Міграційні процеси в Україні. Біженці та тимчасово переміщені особи.
| Актуалізація змісту програми відповідно до геополітичних реалій |
Інші зміни
фрагмент чинної навчальної програми | зміни, що пропонуються | обґрунтування/пояснення |
10 клас, Розділ I. ЄВРОПА Тема 1.Загальна характеристика Європи | ||
«центральну вісь» розвитку Європи, найбільші промислові регіони (Рур у Німеччині, Великий Лондон у Великій Британії, Іль-де-Франс у Франції, Верхньосілезький у Польщі, Придніпров’я в Україні; Центральна Росія, Урал в Росії) | «центральну вісь» розвитку Європи, найбільші промислові регіони (Рур у Німеччині, Великий Лондон у Великій Британії, Іль-де-Франс у Франції, Верхньосілезький у Польщі, Придніпров’я в Україні) | Розвантаження програми. Пропонуємо розглядати країни, що йдуть шляхом євроінтеграції
|
Тема 2. Країни Європи | ||
Діяльнісний компонент: складає комплексну економіко-географічну характеристику Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Польщі, Білорусі, Росії; картосхему просторової організації економіки країни; | складає комплексну економіко-географічну характеристику Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Польщі, Росії; картосхему просторової організації економіки країни;
| Розвантаження програми; Білорусь перестала відігравати важливу роль у економічному співробітництві з Україною. |
Білорусь. Місце країни у світі та регіоні. … | Вилучення фрагмента програми | Вилучення з переліку країн для обов’язкового вивчення у зв’язку з втратою статусу важливого партнера та визнання Білорусі країною, що підтримує країну-агресора. |
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 1. «Нове обличчя» Руру – постіндустріальний розвиток: «зелені» міста замість похмурих ландшафтів. | зняти дослідження | Розвантаження програми у зв’язку з тим, що це питання розглядається в 11 класі. |
Розділ V. АФРИКА Тема 2. Країни Африки | ||
Діяльнісний компонент: проектує розміщення основних центрів переробної промисловості, особливості спеціалізації сільського господарства | Діяльнісний компонент: знято | Врахування вікових особливостей учнів |
Увага!
Фахівцями Харківської академії неперервної освіти планується підготовка і проведення тематичного спецкурсу «Оновлення змісту навчальних програм з географії у контексті нових геополітичних, соціальних і економічних реалій України»
Актуальність тематичного спецкурсу визначається оновленням змісту освітніх програм з географії у зв'язку з масовим вторгненням збройних сил російської федерації в Україну (наказ МОНУ № 521 від 03 червня 2022 року). До навчальних програм внесені зміни очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, змісту навчального матеріалу, актуалність яких визначається новими геополітичними, соціальними і економічними реаліями в Україні, Європі і світі після 24 лютого 2022 року.
РЕСУРС «НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА СКАРБНИЦЯ. НУШ 5-6 КЛАСИ» від Інституту модернізації змісту освіти
Для ефективного орієнтування у новоствореному навчальному контенті НУШ Інститутом модернізації змісту освіти підготовлено ресурс «Навчально-методична скарбниця. НУШ 5-6 класи». Увесь запропонований контент пройшов комплексну експертизу та рекомендований/схвалений для впровадження в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти.
Усі навчальні та навчально-методичні матеріали розподілено за освітніми галузями Державного стандарту базової середньої освіти та відповідно до модельних навчальних програм можна знайти за покликанням:
Наразі ресурс «Навчально-методична скарбниця. НУШ 5-6 класи» містить модельні навчальні програми, підручники і посібники для 5 класу закладів загальної середньої освіти, але він поступово наповнюватиметься новими компонентами для 5 і 6 класів після надання їм відповідних грифів Міністерства освіти і науки України.
Команда PISA Ukraine переклала рамковий документ з оцінювання креативного мислення як однієї з інноваційних галузей міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022.
Документ містить характеристику широкого розуміння креативного мислення в науці та його звуженого розуміння в межах PISA (з огляду на цілі дослідження та низку інших чинників).
Також він окреслює категорію «креативне мислення», на оцінювання складників якого орієнтований тест PISA, та визначає посутні характеристики тестових матеріалів, що здатні забезпечити вимірювання рівнів сформованості креативного мислення 15-річних підлітків.
Окрім того, рамковий документ пропонує зразки тестових завдань, які дозволяють оцінити аспекти креативного мислення.
Як відомо, дослідження PISA є одним із найавторитетніших джерел інформації про середню освіту у світі. Результати програми дають змогу приймати обґрунтовані політичні рішення в галузі освіти на доказовій основі.
Завантажити:
http://osvita.ua/doc/files/news/867/86784/PISA-2021_ramkovyj-dokument.pdf
У цій актуальній, новаторській книжці один із найдосвідченіших педагогів у світі, керівник програми PISA Андреас Шлейхер, наводить разючі, але переконливі дані про сучасні тенденції в освіті, аналізує причини успіху найбільш ефективних освітніх систем, які вивели країни з занепаду на перші місця у світі, й дає поради, як здійснювати освітні реформи.
«Це складне завдання, але школам необхідно допомогти учням навчитися бути автономними у своєму мисленні та розвинути особистість, яка усвідомлює плюралізм сучасного життя»
Завантажити книгу А. Шлейхера можна за цим посиланням http://surl.li/afozi або через QR code
Дякуємо за увагу!
З повагою до Вас:
Грінченко Олександр Іванович,
olex.greenchenko@gmail.com �0507024515
Саввіч Олександр Миколайович,
alexsavvich@gmail.com �0992347036
Все буде