1 of 10

ПРОГРАМА

КОМПЛЕКСНОГО МОНІТОРИНГУ

якості реалізації провадження

освітньої діяльності та якості вищої освіти

з підготовки фахівців за освітніми програмами

у Чернівецькому національному університеті

імені Юрія Федьковича

2 of 10

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Розроблена програма комплексного моніторингу визначає організаційно-методичні

й технологічні засади підготовки та проведення комплексного моніторингу якості провадження освітньої діяльності з підготовки фахівців за освітніми програмами усіх рівнів вищої освіти у Чернівецькому національному університеті

імені Юрія Федьковича (далі Університету)

Програма комплексного моніторингу складена відповідно до:

«Положення про систему внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича»;
«Положення про організацію проведення моніторингу якості освітньої діяльності та якості вищої освіти у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича»;
плану роботи Вченої та науково-методичної рад Університету;
процедури комплексного моніторингу діяльності навчально-наукового інституту / факультету з реалізації освітніх програм.

3 of 10

Мета комплексного моніторингу –

отримання об’єктивної інформації щодо якості провадження освітньої діяльності з підготовки фахівців за ОП

у навчально-науковому інституті / на факультеті

через

оцінювання ОП різних рівнів вищої освіти на предмет їх відповідності освітнім та професійним стандартам, спроможності структурного підрозділу забезпечити досягнення здобувачами освіти результатів навчання, передбачених в ОП; виявлення проблем і надання методичного супроводу, рекомендацій для підвищення якості провадження освітньої діяльності з підготовки фахівців заявлених ОП.

4 of 10

Завдання комплексного моніторингу –

з’ясувати ефективність змісту та якість реалізації ОП;

здійснити аналіз динаміки контингенту студентів за останні 5 років;

оцінити дієвість внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти кафедри, факультету/ навчально-наукового інституту;

вивчити думку:

здобувачів вищої освіти з питань якості організації та вдосконалення освітнього процесу за відповідною ОП;
професорсько-викладацького складу щодо якості провадження освітньої діяльності за відповідними ОП;
представників студентського самоврядування щодо співпраці зі студентами, викладачами та адміністрацією навчально-наукового інституту / факультету.

5 of 10

Періодичність комплексного моніторингу

комплексний моніторинг якості провадження освітньої діяльності та якості вищої освіти за освітніми програмами у навчально-наукових інститутах / на факультетах проводиться раз на 5 років відповідно до плану роботи Вченої ради університету

6 of 10

Об’єкти моніторингу

контингент студентів;
професорсько-викладацький склад;
освітній процес;
навчально-методичне забезпечення освітніх компонентів;
результати якості знань студентів за підсумками екзаменаційних сесій та підсумкових атестацій;
освітнє середовище.

7 of 10

ПРОЦЕДУРА КОМПЛЕКСНОГО МОНІТОРИНГУ:

1. Підготовчий етап:

1.1. Формування складу моніторингової комісії (голова комісії, заступник голови комісії, представники ЦЗЯВО, навчального відділу, директорів / деканів, їх заступників, завідувачів кафедр, викладачів-експертів НАЗЯВО, здобувачів освіти та ін.).

1.2. Підготовка та видання розпорядження ректора Університету про склад комісії та терміни її роботи.

1.3. Підготовка структурними підрозділами:

кафедрами – відомостей самооцінювання діючих ОП згідно акредитаційних вимог;
адміністрацією навчально-наукового інституту / факультету – самоаналізу системи внутрішнього забезпечення якості провадження освітньої діяльності з підготовки фахівців (впродовж місяця після оприлюднення розпорядження про проведення моніторингу).

ПРИМІТКА:

якщо ОП пройшла акредитацію у поточному начальному році, то представляється план заходів щодо виконання рекомендацій ЕГ, ГЕР, НАЗЯВО щодо удосконалення ОП.

1.4. Організаційна зустріч членів моніторингової комісії, де голова комісії розподіляє доручення щодо проведення комплексного моніторингу.

8 of 10

2. Процесуальний етап

(власне проведення моніторингу)

2.1. Організаційне засідання в навчально-науковому інституті /на факультеті, де голова комісії ознайомлює адміністрацію та завідувачів кафедр з метою та напрямами моніторингу (за пропозицією структурного підрозділу на засідання можуть запрошуватись представники науково-педагогічного персоналу).

2.2. Аналіз членами моніторингової комісії представлених навчально-науковим інститутом / факультетом, кафедрами:

діючих ОП та внесення змін до них;
відомостей самооцінювання (ВСО) / план заходів щодо виконання рекомендацій ЕГ, ГЕР, НАЗЯВО щодо удосконалення ОП;
самоаналізу дієвості внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти на рівні навчально-наукового інституту / факультету.

2.2. Перевірка щодо відповідності поданих матеріалів реальному стану роботи, підтвердження сильних, слабких сторін та ризиків освітньої діяльності через:

опитування студентів щодо якості реалізації відповідної ОП;
опитування професорсько-викладацького колективу;
проведення зустрічей з фокус-групами;
відвідування навчальних занять та інших заходів, передбачених планом роботи інституту / факультету, кафедри.

9 of 10

3. Підсумковий етап

(узагальнений аналіз результатів моніторингу)

3.1. Узагальнення членами комісії інформаційного матеріалу.

3.2. Підготовка звітів членами моніторингової комісії.

3.3. Подання письмових звітів голові комісії.

3.4. Формування головою загальної довідки та проєкту рішення про

підсумки комплексного моніторингу.

3.5. Оприлюднення результатів моніторингу (довідки) на розширених

засіданнях Вченої ради навчально-наукового інституту / факультету

та Вченої ради Університету.

3.6. Затвердження прийнятих рішень на засіданні Вченої ради Університету.