Урок №20,21

• Епіграф: «Не так назва важлива для країни І обриси не так важливі,
• Як важливо те, хто в тому краю живе
• Для чого, живе і чим живе народ».

Аяльнех Мулату (ефіопський поет)

​

​

​

План уроку:

1. Африка – батьківщина людства. Кількість та розміщення населення Африки.

2. Раси та народи.

3. Сучасна політична карта Африки.

​

Середня

29,4 чол./км²

Найбільша:

1000 чол./км² (долина Нілу)

“Білі плями”:

Сахара, Наміб, Калахарі

Причини нерівномір-ності розселення людей:

• природні;
• історичні;
• економічні.

890 млн. чол. (13,7% населення світу)

3

4

5

6

7

9

10

1

-араби;

2

3

4

-бербери;

-туареги;

-бури (африканери).

5

6

7

8

9

-нілоти;

-тутсі;

-пігмеї;

-народи банту;

-бушмени

10

-малагасійці.

-ефіопи.

ОСНОВНІ ЛЮДСЬКІ РАСИ

В Африці відомо від 500 до 7000 націй та етнічних груп.

Більшість з них налічує кілька тисяч, а то й сот людей.

2/3 населення становить 30 націй, чисельністю понад 5 тис. чол.

F

F

F

F

F

F

F

F

F

F

туарег

фульбе

мурсі

догон

масаї

тва

хаус

зулус

бушмен

Араб-бедуїн

Араби – велика група народів, яка налічує майже 300 млн. чол. Належать до південної гілки європеоїдної раси. Говорять арабською мовою й сповідують переважно мусульманську релігію (іслам). Більшість арабів живе у селах (феллахах) й займається землеробством. Частина є кочівниками-бедуїнами (з арабської – мешканці пустель), які розводять верблюдів й обслуговують караванні шляхи.

карта

Карта розселення арабських народів

Араби живуть у Північній Африці та Аравійському півострові в Євразії. Тут виникли їх перші держави ще у І тис. до н.е.

карта

Араби носять білу сорочку, вовняний плащ та головну хустку. На жінках багато металевих та скляних прикрас. У їжі переважають ячмінний та пшеничний хліб, рисова та кукурудзяна каші, фініки, квасоля, горох, сочевиця, у скотарів – молочні продукти.

Бербер-кочівник

Бербери – група народів, які є корінними жителями Північної Африки. Часто є кочівниками. Говорять берберо-лівійськими мовами. Сповідують іслам.

карта

Пустеля у Судані

карта

Туареги – один з народів з групи берберів. Кочують у пустелях. Мають свою мову. Сповідують іслам.

Кочівники-туареги

Бури (африканери) – народ у Південній Африці. Ці люди є нащадками перших голландських, французьких та німецьких колоністів. Їх мова – африкаанс (бурська) – діалект голландської, що виник за участі німецької, англійської та місцевих мов. За релігією – християни-протестанти.

Бури за часів англо-бурської війни (1899-1902 рр.)

карта

карта

Монумент “Велике переселення” у місті Чване (Преторія), столиці держави Південна Африка. Відкритий у 1949 р. на честь перших поселенців-бурів.

Нілоти (“люди Нілу”) – група негритянських народів Східної Африки: дінка, нуер, барі, лотуко, масаї, нанді, покот та інші. Вирізняються найбільш темним кольором шкіри.

Нілот з народу масаїв – одного з найвищих на зріст племен світу (середній зріст – 185 см)

карта

Пігмеї – корінна група народів вологих екваторіальних лісів.

Це найнижчі люди планети. Середній зріст чоловіків становить 140 см, жінок – ще менше. Тому у перекладі з грецької слово “пігмей” означає “величиною з кулак”. Зберігають бродячий спосіб життя, давню культуру та традиційні вірування.

Поселення пігмеїв

карта

Пігмеї

Середній зріст європейця та пігмея

Зулуси (зулу) – один з народів банту. Живуть на півдні Африки. Мають свою мову – зулу. Притримуються своїх традиційних вірувань.

Зулуси

карта

Бушмени (з голландської – “чагарникові люди”) – корінні жителі Південної та Східної Африки. Були витіснені народами банту у пустелю Калахарі. Вони низькорослі, мають жовтувату шкіру, широкі вилиці. Ночі проводять у ямах серед чагарників. Живуть, збираючи їстівні рослини, як і їх далекі предки ще 10 тис. років тому.

У селі бушменів

карта

Малагасійці (мальгаші) – корінні жителі острову Мадагаскар. Вони є вихідцями з Азії. Їхні зовнішні ознаки свідчать про належність до монголоїдної раси. Малагасійці спілкуються малагасійською мовою.

Село на Мадагаскарі

карта

Ефіопи (“з обпаленим сонцем обличчям”) живуть на Ефіопському нагір'ї. Вони мають одночасно ознаки європеоїдної та негроїдної рас. Колір їх шкіри мідний, червонуватий. Риси обличчя подібні до європейських. Говорять мовою амхара, яка витіснила давнє складове письмо.

Ефіопський священик

карта

Ефіопські красуні плем`я

сурма і музи

​

Руїни Карфагена (Туніс)

З І тис. до н.е. – колонізація Північної Африки (Олександр Македонський, Римська Імперія, Турецька Імперія)

Прибуття голландців у Південну Африку

З ХV ст. – колонізація Тропічної Африки

Колоніальний розподіл Африки, 1904 р.

На початку ХХ ст. – 2 незалежні держави: Ефіопія, Ліберія

Ліберія

Ефіопія

1960 р. – Рік Африки: незалежність 17 країн.

Деколонізація з 50-х років ХХ ст.

Єгипет

ПАР

Лівія

Судан

Марокко

Туніс

Гвінея

Гана

Маври-танія

Малі

Нігер

Чад

Сенегал

ЦАІ

Верхня Вольта

Нігерія

Каме-рун

Габон

Конго

Заїр (Демократ. Респ. Конго)

Сомалі

Мадагаскар

Того

Бенін

Берег Слонової Кістки (Кот-Д'Івуар)

Алжир

Кенія

Танзанія

Замбія

Уганда

Малаві

Сьерра-Леоне

Ангола

Ботс-вана

Зімба-бве

Мозамбік

Маврикій

Західна Сахара

Сейшельські Острови

Гвінея-Бісау

Намібія

Ерітрея

ЄГИПЕТ

Каїр

ЛІВІЯ

Тріполі

АЛЖИР

Алжир

Туніс

1

1 – ТУНІС;

МАРОККО

Рабат

Могадішо

ЕФІОПІЯ

СУДАН

Хартум

НІГЕРІЯ

Абуджа

СОМАЛІ

АНГОЛА

Луанда

Кіншаса

КОНГО

КЕНІЯ

Найробі

ТАНЗАНІЯ

Додома

МОЗАМБІК

Мапуту

2

2 – МАДАГАСКАР.

Антананаріву

Південна Африка

Чване (Преторія)

ДЕРЖАВИ І ТЕРИТОРІЇ АФРИКИ (58)

Аддис-Абеба

о. Св. Єлени (Брит.)

о. Реюньйон (Фр.)

Південно-Африканська республіка � ПАР

• Столиця – Кейптаун

​

​

​

​

Чисельність - 43 421 021 чол. � � Густота - 35,6 чол./км² ��

�

​

Домашнє завдання:

Опрацювати параграф19,20, навчальну презентацію.

Нанести на контурну карту країни Африки (завдання на стор.6 в контурній карті). Роботу надіслати до25.11(для7б класу).