Основні стоянки і пам’ятки первісних людей на території України

Найдавніша людина сучасного типу з'явилась на території України в ранній палеоліті —

(1 млн. — 150 тис. pp. до н.е.).

Фізичний тип людини – пітекантроп або АРХАНТРОП.

Найдавніші стоянки палеоліту :

с. Королево на Закарпатті;

м. Амвросіївська на Донбасі;

с. Лука-Врублівецька на Дністрі;

Кирилівська на території сучасного Києва.

Середній палеоліт 150 тис. р. тому до 35 тис. р. тому

В епоху середнього палеоліту на території України з'явився новий тип людини 

неандерталець.

Найважливішим досягненням людини середнього палеоліту є

використання вогню

На території сучасної України відомо понад 80 пам'яток.

Епоха неоліту �VI - IV тис. до н.е

Зароджуються й поширюються

скотарство і землеробство.

Виникли нові способи обробки каменю — шліфування, розпилювання, свердління.

Починається виготовлення керамічного посуду.

• Археологія — наука, яка вивчає минуле людства за матеріальними предметами людської діяльності

Археологічна культура —це спільні ознаки матеріальної культури, виявлені під час археологічних розкопок і дозволяють стверджувати належність первісного населення до єдиного культурного типу й одного етносу

Трипільська культура — це сукупність археологічних пам’яток, датованих ІV — першою половиною ІІІ тис. до н. е., яка була поширена на Лісостеповому Правобережжі та Подністров’ї — до Дніпра і Чорного моря, а також на території сучасної Румунії та Молдови.

Трипілля - Кукутені

Поширення Трипільської археологічної культури

Теодор Бурад

Вікентій Хвойка

Зовнішній вигляд трипільців:

невисокі, вузьколиці люди з гарно профільними

тонкими рисами обличчя

Вбрання племен трипільської культури

Вбрання трипільських жінок

Трипільські жінки �рясно декорували �свій одяг розписом, вишивками, аплікаціями, носили прикраси, традиційно татуювали своє тіло, вміли робити нарядні зачіски; за допомогою техніки в'язання і плетіння виготовляли своєрідні головні убори - сітки, шапочки

Реконструкція зовнішнього вигляду трипільців

Рільництво у трипільців

• Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури, льон
• Ріллю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше — ралом
• Збіжжя жали серпами: кістяними із крем'яними вкладишами або крем'яними
• Зерно на борошно мололи кам'яними зернотерками (жорнами)
• Розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свиней

Рало

Мотики з кам’яними і роговими частинами

Ремесла

• гончарство - виробництво глиняного посуду
• виробництво знарядь з каменю, кості та крем'яних

• обробка металів
• прядіння й ткацтво

Техніка виробництва:

• вироби з товстими вироби з прекрасно обробленої глини, грубими стінками;
• з тонкими стінками, добре випалені

Гончарний круг не використовували, вироби ліпили.

На відміну від інших племен трипільці свої вироби прикрашали фарбами ( чорною, білою, червоною, жовтою) та орнаментом;

“Культура мальованої кераміки”

Трипільська кераміка

Вироби �трипільських гончарів

Посудина �біноклевидна ритуальна Пов'язана з "поїнням землі" та проханням родючості. Глина, ангоб, розпис. �пос. Раковець

Іграшки на коліщатах

Тринокль – невід'ємна частина в ритуалах �закликань дарування дощу, родючості землі. Глина.�п. Веселий Кут, 4 тис. до н.е.

Посудина у вигляді упряжки биків. Трипільська культура (кінець IV тис. до н.е.)

Численні людські фігурки свідчать, що у Трипільців був поширений культ жінки

Тотем

з червоної

глини

Прядіння й ткацтво

Трипільський ткацький верстат мав вертикальну будову і складався з дерев'яної рами.

Нитки основи у такому верстаті прив'язували щільними рядами до верхнього валу й рівномірно натягували глиняними відтяжками, до яких прив'язували нижні кінці ниток.

Нитки відповідно розподіля-�лися на передні та задні. Вони перепліталися по горизонталі іншими нитками, утворюючи тканину

Прясла — округлі маховики для дерев'яного веретена, розміром від 3 до 8 см. у діаметрі, завтовшки 0,7 — 2 см., з невелич-�ким отвором у центрі. Таким веретеном пряли нитку в різні історичні часи і у різних народів, включно до XX ст.

Житло та знаряддя трипільців

Трипільські поселення.

Поселення - протоміста:

• ще більше зростають площа поселень та чисельність їхнього населення
• вони мали розвинену систему укріплень і форму, наближену до ідеального кола (діаметром понад 1 км) або еліпсу
• найбільші поселення виявлені на Черкащині поблизу таких сіл:

• Тальянки - 450 га - у 4 !!! рази більше за Вавилон, столицю шумерів. Одночасно в ньому проживало близько 14 тис. осіб, а жител налічувалося майже 3 тис.

• Майданецьке – 200 га

• Доброводи - 250 га, хати розміщувалися у 9 – 10 кілець, населення близько 10 – 20 тис. осіб

• Небелівка - 300 га

Трипільські протоміста

Панорама �трипільського протоміста �біля с. МАЙДАНЕЦЬКЕ

(3600—3500 рр. до н. е. )

Площа – 2 кв. км, �близько 2 тисяч споруд, �6 – 9 тисяч мешканців

← Фрагмент реконструкції протоміста

Карта місцевості �(100 × 100м) ➔

Трипільське житло

“Трипільська хата стояла на слупах, і на 1-му поверсі, мабуть, розміщувалися господарські приміщення — для худоби, зберігання якихось запасів. �А для проживання відводився 2-й поверх. Саме там ми знаходимо жертовники, печі, лави, робочі місця. Житло ж трипільців було досить великих розмірів: завширшки 4,5 — 5 м, а завдовжки від 10 до 20 м. Штукатурка прогладжена, стіни пофарбовані в теракотовий (цегляний) колір, вікна круглі”

(Археолог �Владислав Чабанюк)

Моделі трипільського житла з глини;�конструкція, яка, на думку археологів, зберігалася в українському селі �до XIX ст.

Реконструкції

будинків

трипільців

Духовний світ трипільців

• У верхній частині горщика (біля вінців посуду) горизонтальною хвилястою лінією зображували Найвище Небо, де перебувають вічний Господар Світу і Світові води
• Посередині - на другому ярусі розташо-�вують Небесні Сили – астральний ряд: сонце, місяць, зорі, дощові потоки, �які зумовлюють життєдайний колообіг природи
• На третьому ярусі – у нижчій частині посуду – вимальовано світ Потойбічний: не окреслений символами, а позначений двома паралельними лініями

Міфологічна картина �світу:

Космос �трипільці бачили єдиним і неподільним, і зображували його �у своїх розписах тривимірним, трискладовим, триярусним:

Духовний світ трипільців

• Земля та жінка порівнюються та уподоблюються на основі ідеї родючості
• Жіночі зображення символізують Матір-землю, яка дає життя
• Народження із зерна нових зерен уподібнено народженню дитини

Особливості:

• Удосконалення систем землеробства і скотарства
• Становлення ремесел, функціонує престижна економіка
• Це перший хліб, перший метал і перші ремесла
• Початок використання тварин у господарстві
• Справжні міцні будинки та храми
• Початок військової справи
• Перші тканини

​

​

Домашнє завдання:

§7-8

Вікторина

«Трипільська культура»

3. Що з названого є характерним для діяльності населення трипільської культури?

• користувалися мідним і залізним знаряддям праці;
• винайшли орне землеробство;
• виготовляли багатоколірну кераміку;
• займалися кочовим скотарством;
• насипа́ли на похованнях кургани;
• створювали сім’ї, що були типовими для періоду зрілого матріархату й становлення патріархату;
• споруджували “протоміста”, житла в яких розташовували концентричними колами.

​

Укажіть правильний варіант відповіді:

А) 1, 3, 6, 7; Б) 2, 4, 5, 7; В) 2, 3, 6, 7; Г) 1, 4, 5, 6

4. Вкажіть тип житла, з зображених на малюнках, притаманний людській спільноті Трипілля:

А) 1

Б) 2

В) 3

Г) 4

1 2

3 4

5. Хто відкрив перше трипільське поселення

А) Т. Бурад В) В. Хвойка

Б) П. Могила Г) С. Османагич

1.Час існування на території України трипільської археологічної культури:

а) V–IV тис. до н.е.; в) ІІ–І тис. до н.е.;

б) IV–ІІІ тис. до н.е.; г) VII-IV тис. до н.е.

2. Вкажіть, в яку археологічно-історичну добу розвитку людства виникають галузі господарювання, що знайшли своє відображення на малюнку:

​

А) палеоліт; Б) неоліт;

В) мезоліт; Г) енеоліт