���� �
БОЖІ ЗАПОВІДІ –
МОРАЛЬНИЙ ДОРОГОВКАЗ
ДЛЯ ЛЮДИНИ
���Заповідь Перша � Я – ТВІЙ� Вадим Крищенко� � �
- Я твій... І хай не буде в тебе інших, - Сказав Господь, подумавши про нас,�Подумавши про праведних та грішних,�Щоб світ позбувся кривди та образ,�Щоб не ішли ми совісті супроти
Й лихе в собі зуміли побороть.
І перекресливши зневір турботи,
Щоб ми повірили, що є Господь.
Хай спадок батька перейде до сина
І стане зрозуміло всім сповна,
Що правда на усі віки єдина
Й краса людська на всі віки одна.
Нашарування довгих літ зітерши,
Нехай звучить, як вірності сурма,
Святої книги заповідь найперша:
Я твій. Ти інших не шукай... Нема!
�Заповідь Друга� НЕ СОТВОРИ СОБІ КУМИРА� Вадим Крищенко�
У світі перекручень і обману, Де стільки хитрих і кривих дзеркал, Там, де за добрим сховане погане, Так важко віднайти свій ідеал. Шукай його не зором, а душею, Не вір усьому, що блищить. Лиш Боже слово з мудрістю своєю Нас надоумить, як на світі жить.
Не сотвори собі кумира – ні, Бо можна так продатись сатані. Перед багатством ти не падай ниць, Не придивляйсь до виблиску дрібниць.
Кумира іншого собі не сотвори, Бо Господу все видиться згори: Чим ти живеш і що бажаєш ти, Чи ти – з добра, чи ти – із марноти.
Хоч ти правитель, скупаний у славі, Таких, як ти, нема, здається, двох... Але не вір у вигадки лукаві, Бо й над тобою судія є – Бог. Якщо ми заповідь цю будем пам'ятати, То не потрапим в пастку із оман. Один лиш образ на хресті розп'ятий Обереже нас од болючих ран.
Заповідь Третя� НЕ ПРОМОВЛЯЙ ДАРЕМНО� Вадим Крищенко�
Перейдено всі грані допустимі, І сором давній кинуто на злам... У цім ядучім непрогляднім димі Вже вогника не залишилось нам. І все ж не хочеться у те повірить, Що зогнила душа твоя й моя. В липких словах облуди та зневіри Не треба згадувать святе ім'я.
Що варті у житті слова? - Себе я запитаю знову. Чого ж болить душа моя Від непродуманого слова? Слова – як скошена трава, Прив'ялі радість і тривога... Але не граймось у слова, Що звернуті до Бога.
ПРАВОСЛАВНЕ РОЗУМІННЯ IV ЗАПОВІДІ
Субота рівнозначна неділі («Дню Господньому»), святкування неділі – це не перенесення суботнього свята, а самостійне свято, яке не відмінює шанування суботи.
Субота у православній пам'яті, у православному богослужінні і у богослов‘ї до цього часу святковий день.
Суботні, як і недільні дні, святково виділяються із днів Великого посту. У них здійснюється святкове, не постове Богослужіння: служиться повна Літургія, не робляться доземні поклони.
У православному богослужінні до цього часу доба триває від вечора до ранку. «Був вечір і був ранок – день один» (кн. «Буття»). Тому у суботу ввечері служиться «недільна всенічна», а в недільний вечір – буденна служба. Крім того важливо знати, що у православному календарі субота – 7-й день тижня.
На недільній службі (у суботу ввечері) відбувається зміна тижневого «гласу».
Православні віруючі святкують суботу. Але ще святкують і неділю.
�Заповідь Четверта �СВЯТО � Вадим Крищенко�
Для праці й клопоту шість днів, А сьомий – це для відпочинку, Так давній звичай повелів, Згадавши чоловіка й жінку. А відпочинок пахне нам, Як молоде татарське зілля... Спочинок спині та рукам, Бо вже прийшла свята неділя.
Неділя, неділя, неділя - Це свято людей і землі. Сорочка вишивана біла, І хліб запашний на столі.
Неділя, неділя, неділя - Турботного тижня вінець. Хай радісні дзвони дозвілля Торкаються наших сердець. За днями дні, за днями дні - їх назбиралося багато... Турботи всі свої земні Залиш хоча б на день, на свято. Сил наберися у цей день, Щоб легшою здалась дорога. Залиш цей день ти для пісень, Залиш для церкви і для Бога.
Заповідь П'ята�ШАНА � Вадим Крищенко
Неправда – все, мов, продається: Давай готівку – і неси. А як людське гаряче серце Ти покладеш на терези? Не все, не все міняти можна - Спинись, задумайся на мить. Є заповідь одвічна Божа, Що краще золота блищить. Шануймо батька, шануймо матір - І нам воздасться теж добром. Хай буде шана в кожній хаті І дух сімейства за столом.
Шануймо батька, шануймо матір - Нам каже Біблія свята. І щастям будем ми багаті На всі часи, на всі літа. Слова ці треба повторяти, Бо в них основа доброти. Коли б не батько і не мати Чи був би на цім світі ти? Слова ці треба змалку вчити - В них світить істина стара: Коли в добрі батьки і діти - Тоді всім вистачить добра.