Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод. Становище кримських татар у місцях депортації та їх боротьба за повернення на батьківщину.

Україна в період системної кризи СРСР

Задачі уроку:

Знати:

• зміст понять: самвидав, правозахисний рух;
• напрями дисидентського руху, методи боротьби влади з інакодумцями.
• Розуміти:
• мотиви активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр. і репресій щодо учасників УГГ.

Уміти:

• встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають розгортання течій дисидентського, кримськотатарського рухів;
• визначати причинно-наслідкові зв’язки політико-ідеологічної кризи радянського ладу в УРСР;
• оцінювати мету і завдання правозахисного руху, його здобутки у сфері у захисту прав людини в СРСР;
• характеризувати науковий/творчий доробок В. Чорновола, П. Григоренка, М. Джемілєва, І. Дзюби, М. Руденка, В. Стуса

​

ЗНО

• 1976 р. – утворення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських- угод (УГГ)
• Правозахисник – особа, що належала до правозахисного течії дисидентського руху виступала за дотримання прав людини в СРСР, проти порушення міжнародних законів з прав людини та Конституції СРСР

​

​

​

ЗНО

1. Програмні засади діяльності Української Гельсінської групи.

����Українська Гельсінська група (УГГ).

• 1975 p. - підписання СРСР Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінських угод) який передбачав зобов’язання країнами-підписантами дотримуватись основних прав людини.
• 12 травня 1976 р. в Москві створили громадську групу для контролю за виконанням Гельсінських угод.
• 9 листопада 1976 р. в Україні виникла Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод – Українська Гельсінська група (УГГ).

Микола Руденко (1920 – 2004)

• Засновники УГГ: Олександр Бердник, Петро Григоренко, Іван Кандиба, Левко Лук’яненко, Оксана Мешко, Микола Матусевич, Мирослав Маринович, Микола Руденко, Ніна Строката-Караванська, Олекса Тихий.
• Очолив УГГ відомий письменник М. Руденко, письменник, учасник радянсько-німецької війни, напр. 60-х вийшли три збірки його поезій, поема про голодомор 1933 р. Від поч.70-х учасник правозахисного руху, голова Української Гельсінської групи (1976), у 1977 засуджений до 7 років таборів і 5 років заслання. У 1987 рю його було звільнено

Мета УГГ:

• ознайомити українську громадськість зі Загальною декларацією прав людини;
• сприяти виконанню Гельсінських угод;
• домагатися присутності окремої делегації України як члена ООН на всіх міжнародних нарадах, де обговорюватимуть питання дотримання прав людини;
• вимагати акредитації в Україні представників зарубіжної преси.

Щодо України:

• Члени УГГ викривали злочини комуністичного режиму: розкуркулення, Голодомор 1932–1933 років, політичні репресії 1930-х років, винищення УПА, тотальну русифікацію, переслідування шістдесятників.
• Борючись за права українського народу група, з повагою ставилася до мови і культури інших народів, які проживали в УРСР.
• Члени УГГ вважали, що Україна може здобути незалежність мирним шляхом, відповідно до Конституції СРСР, — вийшовши із Союзу завдяки вільним виборам.

​

2. Значення дисидентського руху.

Значення:

• Дисидентський рух засвідчив існування кризових явищ у радянському ладові, сприяв розхитуванню радянської тоталітарної системи.
• Доносили до народу правду про реальне становище в Україні
• Зробили значний внесок у розвиток української науки і культури, теорію і практику державного будівництва.
• Рух набув національно-визвольного характеру, продовживши традиції національно-визвольної боротьби і відкривши Україну світові.

Організаційні структури:

• гуртки,
• спілки,
• об’єднання.

Центри дисидентського руху - міста Київ та Львів

На початку 1980-х рр. владі вдалося нейтралізувати дисидентський рух

• 3. Становище кримських татар у місцях депортації та їхня боротьба за повернення на батьківщину.

Становище кримських татар

• Травень 1944 р. після звільнення Криму усе кримськотатарське населення звинуватили у співпраці з окупантами і за рішенням ДКО виселили переважно в Середню Азію
• За офіційними даними, кількість депортованих сягнула 183155
• Квітень 1956 р. прийнятий Указ Президії Верховної Ради СРСР про ліквідацію спецпоселень депортованих народів та звільнення їх від адміністративного нагляду.
• Грудень 1956 р. Рада Міністрів УРСР постановою «визнала недоцільним розселення» кримських татар на території Запорізької, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей

Боротьба за повернення на батьківщину

• Послаблення репресивного апарату стимулювало виникнення масового руху кримських татар за відновлення національних прав і повернення на батьківщину.
• Найпоширеніша форма: проведення петиційних кампаній.
• Організаційні структури виникли стихійно, єдиного керівного центру не існувало.
• На території поселень створювали ініціативні групи, які укладали згадані петиції, збирали підписи та кошти для делегування уповноважених до Москви.
• Звернення до XXIII з’їзду КПРС у 1966 році підписали майже 120 тисяч кримських татар.

Відповідь влади

• Розпочалось кримінальне переслідування організаторів та учасників петиційних кампаній і національного руху загалом.
• Компліментарно-прохацький тон звернень на критично-аналітичний: засуджували національну політику в СРСР, депортацію назвали «геноцидом».
• Кожної річниці злочинної депортації — 18 травня — відбувалися масові траурні заходи.

​

Мустафа Джамілєв (1943)

• Один із провідників кримськотатарського національного руху, правозасник, учасник дисидентського руху, політичний в’язень. У 1944 р. разом зі співвітчизниками депортований до Узбекистану. 1961 р. приєднався до національного руху кримських татар за повернення на рідну землю: був одним із засновників у Ташкенті молодіжно-студентського «Союзу кримськотатарської молоді». Упродовж 1966 – 1983 рр. заарештований 6 разів. Провів у в'язниці 15 років та звинувачувався у націоналізмі та антирадянській діяльності, антидержавній пропаганді. У 1975 – 1976 рр. понад 300 днів голодував в Омсьій в'язниці. З 1991 – 2013 – голова меджлісу кримськотатарського народу. Депутат ВРУ кількох скликань. Нині – уповноважений президента України в справах кримськотатарського народу

Лідери кримсько-татарського руху

• Одним із лідерів кримськотатарського національного руху став Мустафа Джемілєв
• За відновлення історичної справедливості щодо кримських татар виступала Айше Сеїтмуратова.
• Боротьбу за права кримськотатарського народу вів дисидент генерал Петро Григоренко.

Домашнє завдання

• 1. Опрацювати § 18 с. 108
• 2. Підготувати повідомлення на тему «М. Руденко. Біографічна довідка»
• 3. Переглянути фільм «Мустафа Джамілєв» за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=MOGU1TG3DIM&ab_channel=UA%3A%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9

​

​

​