Прийменник
як службова частина мови
Скільки частин мови є в українській мові?
Як вони поділяються?
Чому їх так поділили?
Чи мають служові частини мови лексичне значення?
Чи змінюються вони за певними категоріями?
Чи виступають вони членами речення?
Яку ж роль у мові вони виконують?
Пригадаймо
Запишіть речення. Визначіть частини мови. Проаналізуйте, яка їх роль у реченні.
Новий день приходив з новими надіями та сподіваннями.
Запишіть словосполучення, проаналізуйте, на що вони вказують.
Гуляє по діброві,стає під вечір, тремтить від спеки,піду за волю, було до двох десятків.
ПРИЙМЕННИК — службова частина мови, яка виражає залежність одного повнозначного слова від іншого в словосполученні або реченні.
Прийменники самі членами речення не виступають. Прийменник підкреслюють разом із тим членом речення, з яким він пов'язаний за змістом:
Я від колиски чую рідну мову. Зацвіла калина біля круч Дніпра.
Прийменники не мають лексичного значення: у, за, перед, через. Проте разом із відмінковими формами іменників, займенників та числівників вони можуть указувати на:
Край дороги гне тополю до самого долу( Т. Шевченко );
• причину: Повітря тремтить від спеки (М. Коцюбинський );
Найчастіше прийменники стоять при іменнику.
З усіма частинами мови прийменники пишемо окремо
БІЛЯ ШКОЛИ�КОЛО НЕЇ
ПРИЙМЕННИК --- при імені
(при іменникові, займенникові,
числівникові)
Завдання.
Переписати речення, на місці крапок вставляючи прийменники.
1) ... лежачий камінь вода не тече. 2) ... діла слабіє сила. 3) Не взявшись ... сокиру, хати не зробиш. 4) .. невмілого руки не болять.5) Хто не оре землиці, кладе зуби… на полицю. 6) Треба нахилитися, щоб ... криниці води напитися. 7) праця … ноги ставить, а лінь … ніг валить. 8) ... лежачий камінь вода не тече. (Нар. творч
М.В. тільки з прийменником
УЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКА
Завдання
Списати, розкриваючи дужки. Підкреслити слова, вжиті з прийменниками. Визначити їх відмінок. Підкреслити прийменники, виділити однозвучні з ними префікси.
1. Перед (галявина) плакуча береза сипнула сльозами, як мати, за (вона) (з, с)хлипнуло (не)видиме джерельце: (з,с)кинуло (з,с)себе клубочок туману. 2. Ми пробігли чиюсь загороду, в (яка) стояли високі дуплянки, обминули озерце червоного проса, перехопилися через (струмок), що став тепер річкою й опинилися на (зарослий) терном (узлісся).
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЄ
1.Параграф 28, стор.110-111, вивчити і знати визначення прийменника як частини мови.
2.Виконати вправу 321.