2 of 13

«Підліток партикулярний, він не порівнює своє положення в одній ситуації з положенням в іншій, критично не осмислює зв’язок між двома ситуаціями, в яких він послідовно чи навіть паралельно перебуває.»

В.А.Роменець

3 of 13

Пубертатний період

Анатомо-фізіологічна перебудова організму є одним з найважливіших чинників, що обумовлює процес формування особистості у підлітковоюнацькому віці.

Морфо˗функціональні зміни характерні для підліткового віку, перш за все, пов’язані із процесами статевого дозрівання (пубертатом).

4 of 13

5 стадій статевого дозрівання

перша стадія – дитинство (інфантилізм): повільний розвиток репродуктивної системи, статеві органи розвиваються повільно, вторинні ознаки відсутні. Ця стадія завершується у 8–10 років у дівчат та 10–13 років у хлопчиків;
друга стадія (гіпофізарна) – початок пубертату. Активізація гіпофізу зумовлює появу початкових ознак статевого дозрівання. Ця стадія завершується у дівчат в 9–12 років та у хлопчиків в 12–14 років;
третя стадія – етап активізації статевих залоз. Гормони гіпофізу стимулюють статеві залози, які починають виробляти стероїдні гормони (андрогени – найбільш важливий з них є тестостерон, що переважає у хлопців; у дівчат – естроген та прогестерон). При цьому продовжується розвиток статевих органів та вторинних ознак;
четверта стадія – максимального стероідогенеза – починається у 11–13 років у дівчат та 12–16 років у хлопчиків. На цій стадії найбільшої активності досягають статеві залози (насінники і яєчники), завершується формування вторинних ознак. В кінці цієї стадії у дівчат зявляється менструація;

п’ята стадія – завершення формування репродуктивної системи (починається у 11–14 років у дівчат та 15–17 років у хлопців). Вторинні статеві ознаки вже виражені повністю. Закінчується оволосіння нижньої частини живота.

5 of 13

Розвиток центральної нервової системи

Провідну роль відіграє гіпоталамо-гіпофізарна система, яка контролює діяльність всіх залоз внутрішньої секреції (щитовидної, надниркових залоз, статевої). Підвищена активність гіпоталамусу у пубертатний період впливає на співвіднесення кіркових і підкіркових процесів у структурах мозку.

Зміни у функціонуванні нервової системи (зокрема, у взаємодії кори та підкоркових структур та підвищення активності останніх) призводять до підвищеної збудливості, емоційної лабільності, слабкості гальмівних процесів.

6 of 13

Збудливість нервової системи

Підвищується під впливом посиленого функціонування залоз внутрішньої секреції.

Виражається у тому, що молодші підлітки (10–12 у дівчат, 11–13 років у хлопців) часто виявляють:

непосидючість, емоційну реактивність;
екзальтованість;
конфліктність, агресивність;
підвищену дратівливість, надмірну образливість;
запальність, різкість.

7 of 13

Висока емоційність

Емоції підлітків відрізняються не лише силою, але і великою нестійкістю. Настрій часто і різко змінюється, можливі бурхливі афективні спалахи. На дріб'язкове прохання або зауваження підліток може відповісти криком, сльозами, лясканням дверей.

Емоційна сфера підлітка характеризується підвищеною чутливістю. У молодшого підлітка підвищується тривожність у сфері спілкування з однолітками, у старших підлітків – з дорослими.

8 of 13

Новий образ фізичного «Я»

Полягає у підвищенні інтересу до своєї зовнішності. Підліток повний тривог і хвилювань з приводу свого тіла і зовнішності в цілому (занепокоєння з приводу повноти, маленького або великого зросту, наявності вугрів тощо).

Вони пов’язані із статевими ознаками і невідповідністю свого тіла зазвичай завищеним уявленням про необхідні риси маскулінності (мужності) і фемінності (жіночності).

Іноді це призводить до почуття неповноцінності, замкнутості, навіть неврозу.

9 of 13

Диференціація темпів статевого дозрівання

Акселерати – ранньозрілі особи;
Діти із оптимальним розвитком, розвиток яких відповідає середнім показникам вікового фізичного зростання;
Ретарданти – пізньозрілі підлітки, які, як правило, через 2–3 роки після кризи 13 років наздоганяють ровесників.

10 of 13

Акселерація

Це прискорений ріст і фізичний розвиток дітей порівняно із попередніми поколіннями.

Феномен акселерації виявляється не лише у прискоренні процесів дозрівання, зниженні процесів старіння (особливо у сфері інтелектуальної діяльності), унаслідок чого розширюється віковий діапазон зрілості.

11 of 13

Особливості акселератів

Акселерати здаються оточенню більш зрілими, їм не доводиться виборювати бажаний статус у групі. Вони користуються повагою однолітків і довірою дорослих, які надають їм більшу свободу дій, тобто мають можливість швидше і ефективніше розв’язувати власні проблеми.

Водночас вони більш конформні порівняно із ретардантами, які сприймаються як «менші» (фізично і психічно) і тому виявляють значну соціальну активність, щоб привернути до себе увагу.

12 of 13

Важливо!

Анатомо-фізіологічні зміни в організмі підлітка не можуть розглядатися в якості прямої першопричини психічного розвитку.

Ці зміни мають опосередковане значення, преломляються через культурні традиції дорослішання, через ставлення інших до підлітка і порівняння підлітком себе із іншими.

1 of 13