Йоганн Вольфганг Гете народився 28 серпня 1749 у Франкфурті-на-Майні. 

Німецький поет,прозаїк, драматург, мислитель і натураліст. 

Батько його був юристом, мав чин імперського радника,

мати була знатною дворянкою.

Батько, Йоганн Каспар,імперський радник , дав своїм сину і дочці Корнелії�чудову домашню освіту за власною програмою:�З 7 років Гете вивчав латинську і грецьку;�З 9 – французьку;�З 11 – італійську;�З 14 – навчався грі на фортепіано і флейті;�Під керівництвом батька вивчав юриспруденцію;�З 15 – займався античною філософією;�Крім того, юний Гете добре малював, фехтував, їздив верхи, грав у дитячих�виставах і дуже багато читав.(Дефо, Гомер, Вергілій,Расін, Мольєр, Корнель�тощо)�З 10 років пише вірші

Отримав добру освіту — спочатку від домашніх учителів, а згодом у Лейпцизькому і Страсбурзькому університетах, де вивчав юридичні науки, медицину і філософію. Батько покладав надії на майбутню юридичну кар'єру сина, але той, маючи нахил до багатьох наук, віддає перевагу літературі, якою захопився ще з дитячих років . Під час навчання в Страсбурзі Гете познайомився з одним із провідних діячів німецького Просвітництва Иоганном Гердером, під впливом якого сформувались Гетеві ідейні погляди та естетичні уподобання.

У 1769 році Гете видає першу книгу своїх віршів. Незабаром він стає одним з ідеологів літературного руху «Буря і натиск», що став популярним у Німеччині, яке вважало головним завданням автора створення в образі героя вольової, сильної особистості.

У 1771 році Гете закінчив університет і отримав диплом доктора права. З 1771 по 1775 роки Йоганн Гете займається юридичною практикою. У той же час він видає свої твори: роман «Страждання молодого Вертера» (1772), історичну драму «Гец фон Берліхінген» (1773).

У листопада 1775 року Гете приїжджає в Веймар за запрошенням герцога Карла серпня, де стає одним з його керівників. У Веймарі Гете знайомиться з Ф.Шиллера, що в підсумку виявилося плідним для розвитку німецької літератури.

У 1784 році Гете відкриває міжщелепову кістку людини,

​

а в 1790 році виходить трактат «Досвід метаморфози рослин».�

1791 рік ознаменувався відкриттям в місті театру, що відбулося при безпосередній участі письменника.

 Успішна державна служба не заважала його літературній діяльності (драма «Егмонт» і «Іфігенія в Тавриді», починає працювати над «Фаустом», пише вірші та балади).

Не нехтує також вивченням фізики, ботаніки та природничих наук.�

Веймарський театр.

Коли Гете було вже майже шістдесят років, він поєднався цивільним шлюбом з Крістіаной Вульпіус, своєю коханою і матір’ю його дітей, незважаючи на те, що вона була звичайною квіткаркою, простолюдинкою, а це викликало протест суспільства. Шлюб мав статус цивільного та відбувся всупереч негативному відношенню до нього двору.�

В 1808 – виходить перша частина трагедії «Фауст». Кінець роботи над «Фаустом» припадає на 1831.

Основні художні твори:�Страждання юного Вертера (1774)�Фауст (1774—1831)�Іфігенія в Тавриді (1779—1786)�Торквато Тассо (1780—1789)�Еґмонт (1788)�Римські елегії (1790)�Роки навчання Вільгельма Мейстера (1795—1796)�Поезія і правда (1811—1833)�Західно-східний диван (1814—1819)�Роки мандрівок Вільгельма Мейстера (1821—1829)

Поетові судилося довге, сповнене і радощів, і смутку життя. Він пережив майже всіх своїх друзів і близьких йому людей, у тому числі дружину й сина.

Помер Гете 22 березня 1832 р. У 82 роки у Веймарі (він застудився під час прогулянки і захворів на запалення легень). Очевидці згадували, що за кілька хвилин до смерті він підняв руку і немовби намагався щось написати в повітрі. Поховали Гете у Веймарі поряд з близькими йому Карлом Августом і Фрідріхом Шиллером.