Терешко Л.Б

2

3

Володіння австрійських Габсбургів

1

Як Марія-Терезія та Йосиф II утілювали політику «освіченого абсолютизму»?

Fifth place - Your text here

Чи відповідала австрійська зовнішня політика ознакам «освіченого абсолютизму»? Королівство Пруссія. Фрідріх ІІ

ТЕСТИ ДО 18.00

https://vseosvita.ua/test/start/tzw354

• Священна Римська імперія складалася з близько 300 самостійних князівств, 51 вільного міста і майже 1,5 тис. самостійних рицарських володінь. Нею, як ви знаєте, правив виборний імператор, реальна влада якого поширювалась виключно на спадкові володіння. Не мала ця держава ані єдиної армії, ані скарбниці. Найбільшими державами, які входили до складу імперії, були Австрія, Бранденбург-Пруссія, Саксонія та Баварія

• Крім того, Австрія та Пруссія мали володіння, які не входили до складу Священної Римської імперії. Так, влада Австрії поширювалась також на чехів, словаків, хорватів, угорців, частину сучасної Італії. Кожне з цих окремих володінь австрійських Габсбургів жило за своїми законами і мало власну систему управління. Економічний розвиток окремих володінь теж був нерівномірним. Найбільш розвиненими вважалися власне Австрія та Чехія; найвідсталішими — Тіроль та Угорщина. Також у Тіролі , Австрії селяни були особисто вільними; у Чехії, Угорщині, Словаччині — кріпаками; в

• Монархію Габсбургів для зручності називають Австрією, хоча на той час Австрія була лише однією зі складових держави, повна назва якої — «Спадкові володіння австрійського дому Габсбургів», а сучасні історики ще називають її «Австрійська монархія»

• У 1740 р., не маючи спадкоємців чоловічої статі, помер імператор Священної Римської імперії Карл VI Габсбург. Ще замолоду, у 1713 р., він видав «Прагматичну санкцію», згідно з якою за відсутності чоловічого нащадка всі його спадкові володіння передавались спадкоємиці.
• У такий спосіб наступною правителькою стала його 23-річна донька Марія­Терезія (1740–1780).

• У тогочасній Європі, щоб здобути визнання, жінці-правительці доводилося діяти «по-чоловічому».
• Її правління розпочалося з війни, яка увійшла в історію як Війна за австрійську спадщину 1740– 1748 рр.
• У ній проти Австрії виступили Баварія, Франція, Іспанія, Пруссія. На її боці виступила Англія. В результаті бойових дій у 1748 р. уклали Ахейський мир, що ціною втрати Сілезії підтвердив спадкові права австрійки. Урешті стала повноправною королевою

• У 1772 р. вона взяла участь у першому поділі Речі Посполитої, внаслідок якого українські Галичина й частинка Волині відійшли до Австрії.
• Подейкують, що Марія Терезія не підтримувала такі «незаконні» дії: пустила сльозу, коли підписувала договір, підписант, прусський король Фрідріх II, із приводу іронічно зазначив: «Плаче, але бере»

• Імператриця Марія-Терезія (1740-1780) виявилась єдиною жінкою на австрійському троні впродовж тривалої історії Габсбурзької династії. Перебуваючи під впливом ідей Просвітництва, послідовно втілювала політику «освіченого абсолютизму».
• Вона встановила контроль за перебігом внутрішнього життя, перетворила «підданих володарів» у «підданих держави», долучила країну до європейських модернізаційних процесів, чим не допустила її відставання від основного суперника — сусідньої Пруссії.

-збільшено армію, 1748 р. туди набирали по-новому. Служба ставала пожиттєвою.

-засновано академію для навчання офіцерів;

-відкрито професійні навчальні заклади (мистецтво, інженерія, техніка, ремесла тощо).

-обмежено вплив Католицької церкви на суспільне та політичне життя;

-впорядковано законодавство у різних галузях (цивільне, карне, торгове), заборонено тортури;

-ліквідовано мита та кордони всередині своїх володінь;

За правління Марії-Терезії було запроваджено низку перетворень:

-проведено перший загальний перепис населення і класифіковано платників податків;

-забезпечено державне покровительство підприємництву,

-заборонено вивозити за кордон сировину, необхідну для вітчизняних підприємств;

- впорядковано відносини між селянами та землевласниками, -визначено максимальну кількість днів панщини на тиждень; Заборонили фізичні покарання.

розпочато відокремлення судової влади від адміністративної;

• Для розвитку ремесел і торгівлі скасували внутрішні мита.
• Увели єдині банкноти, чим догодили підприємцям і торговцям.
• Натомість усі мали платили податки, зокрема й привілейовані верстви.

Водночас запровадили цензуру, бо повелителька не терпіла вільнодумства.

Запровадили загальну початкову освіту: вчитися належало дітям віком від 6 до 12 років незалежно від знатності чи заможності їхніх сімей. Університети звільнили від впливу єзуїтів

• За кілька місяців до того як її виповнилося 19 років, Марія-Терезія вийшла заміж за лотаринзького герцога Франца-Стефана. Народила 16 дітей, з яких десятеро пережили матір

• Зміни, впроваджені Марією-Терезією, були спрямовані на об’єднання її володінь та підпорядкування їх центральній владі.
• Продовжив та поглибив справу Марії-Терезії її син, Йосиф ІІ (1780–1790). Він захоплювався ідеями Просвітництва і тому намагався втілити в життя ті ідеали, які так припали йому до вподоби, але довести все задумане до кінця не зміг.
• «У нього тямуща голова, — казав про Йосифа король Пруссії Фрідріх ІІ, — але, на жаль, він часто робить другий крок, не завершивши першого».

• У 1781 р. підтвердив обов’язкове початкове навчання та увів покарання за відмову від нього.
• Німецька мова отримала статус загальнонаціональної.
• Виданий у 1781 р. Патент про толерантність урівняв усі віросповідання.
• Закрито монастирі й духовні ордени, що не займалися просвітою.

• Так, Йосиф ІІ не зумів примусити знать сплачувати податки та зменшити їх для селян.
• Проте він звільнив селян від кріпацтва 1781-1785 рр,
• оголосив свободу друку: в друкованих виданнях дозволялось обговорювати і критикувати чинну владу та монарха.

Йосиф 2 оре поле

• Католицькі духівники теж висловлювали невдоволення послабленням церкви. Тобто не всі верстви підтримували новаторства влади. Тому згодом деякі скасували.

Обчисліть і запишіть у зошит, по скільки років правили Марія-Терезія та Йосиф II в Австрійській державі.

• Загалом реформи Йосифа ІІ сприяли подальшій уніфікації володінь Австрійських Габсбургів, зміцненню влади монарха, а також поліпшенню добробуту його підданих. Проведені Йосифом ІІ реформи спричинили широкий опозиційний рух. Селянською реформою були невдоволені поміщики, особливо угорські. Релігійна реформа призвела до конфлікту з папою та повстання в Бельгії. Адміністративні зміни загострили суперечності між народами імперії. Зрештою, наприкінці свого правління Йосиф ІІ скасував свої реформи, крім селянської та введеної віротерпимості.

​

«Я мав нещастя бачити, як усі мої плани занепадають», — сказав він перед смертю.

• Ще перед тим у Баварії «урвалася» місцева династія, тож невгамовна австрійська володарка забажала приєднати сусіднє курфюрство (князівство).
• У 1777 р. почалася «картопляна» війна, в ході якої головним суперником виступила Пруссія, яка теж цікавилася баварськими справами.
• Свою дивну назву це протиборство отримало за надзвичайну пасивність, адже вояки більше їли картоплю із запасів, аніж показували свою доблесть на полях битв. Після закінчення «війни» Австрія наростила лише незначні території

• Не зовсім блискуче провадив зовнішню політику Йосиф II. Через проблеми судноплавання річкою Шельда розпочав неуспішну сутичку з Нідерландами. Однак приязно ставився до російської «колеги» Катерини II, видаючи себе за її ревного союзника. Метою таких загравань було сподівання на участь у розподілі Османської імперії.
• Тому він, незважаючи на повстання в Бельгії, узяв участь у російсько-турецькій війні 1787-1791 рр., особисто очоливши власне військо. Це рішення виявилося фатальним для командувача. Невдачі та смертельна хвороба, яку отримав під час кампанії, змусили його повернутися до Відня, де, так і не оклигавши, покинув цей світ.

• Через Бранденбург-Пруссію пролягали основні торговельні шляхи (переважно річками) з німецьких земель до Балтійського та Північного морів.
• З ХVII ст. на посередницькій торгівлі хлібом з Нідерландами та Англією Бранденбург-Пруссія і багатіла.
• У 1657 р. її правитель, курфюрст Фрідріх-Вільгельм, домігся зняття васальної залежності від Речі Посполитої.

• король Фрідріх­ Вільгельм І (1713–1740), під час свого правління запровадив сувору економію:
• зменшив до мінімуму кількість придворних і витрати королівської сім’ї,
• скоротив розміри пенсій дворянам,
• продав зібрані батьком коштовності,
• створив смугу військових поселень, де селились озброєні колоністи, для яких головною винагородою за службу вважалась сама земля.
• Завдяки цьому чисельність війська вдалося довести до 80 тис.
• В армії насаджувалася сувора дисципліна (знаменита «прусська муштра»). Король нерідко сам бив палицею офіцерів і чиновників за провини.

• Ставши королем, Фрідріх ІІ Великий (1740–1786) продовжив політику свого батька щодо розширення володінь Пруссії. Він одразу ж розпочав війну проти Австрії і захопив більшу частину Сілезії.
• Усі його внутрішньополітичні заходи, хоча вони іноді й збігалися з ідеями Просвітництва, були спрямовані на те, щоб створити державу, яка змогла б утримувати 150-тисячне військо. Фрідріх ІІ намагався ефективно організувати життя в країні: скасував внутрішні митниці,
• наказав будувати дороги, запровадив загальну початкову освіту,
• проголосив релігійну толерантність, заборонив тортури й оголосив про скасування цензури.
• Також ліквідував кріпосне право в особистих володіннях.
• сповідував політику меркантилізму — держава активно керувала господарством.

Цікаво знати

• Щоб побороти загрозу голоду, Фрідріх ІІ розпочав культивування картоплі. Він власним коштом придбав цю культуру і запропонував її селянам безкоштовно. Поширена легенда, начебто він наказав засадити картоплею свої власні землі, заборонивши її викопувати і виставивши охорону, але лише на день. Він розраховував, що місцеві селяни захочуть вночі «викрасти» картоплю і в такий спосіб почнуть її вирощувати

• У січні 1725 р. Петро І помер.
• На тривалий час владу змогла утримати донька Петра І Єлизавета Петрівна (Єлизавета І) (1741–1761). Вона відновила державні інститути, які занепали від часу смерті батька, а також провела деякі перетворення у дусі Просвітництва.
• За її наказом скасували внутрішні мита, але збільшилися розміри податків на зовнішню торгівлю, що оживило комерцію всередині країни. Також у країні постали перші банки.

• Єлизавета І скасувала обов’язкову дворянську службу і дозволила дворянам володіти селянами та землею. З 1755 р. селян, які працювали на створених ще Петром заводах, пожиттєво було прикріплено до них. Було скасовано смертну кару, але не тортури. Навпаки, солдатів та селян карали дуже жорстоко. У 1750 р. Єлизавета І дозволила Гетьманщині вибори гетьмана. Ним став Кирило Розумовський — брат її фаворита Олексія Розумовського.

• Єлизавета Петрівна любила розкішне життя: розваги, бенкети. Вона витрачала величезні суми на своїх фаворитів.
• Мода на ідеї Просвітництва проявилась у спробах Єлизавети І реформувати освіту.
• З’явився указ про відкриття державних початкових шкіл. Постали дві гімназії, закладено Московський університет та Академію мистецтв.
• Свідченням зміцнення Російської імперії за правління Єлизавети І стали її перемоги у Семилітній війні (1756–1763 рр.).
• Своїм наступником Єлизавета зробила Карла-Петра Ульріха, внука Петра І. Він під іменем Петра ІІІ (1761– 1762) протримався на імператорському троні лише 186 днів, поки його не усунули від влади і не вбили

• Замість нього стала правити його дружина, Катерина II (1762–1796). Період її правління називали «золотим віком» Російської імперії. Катерина ІІ була добре ознайомлена з ідеями Просвітництва, а також непогано розуміла своїх підданих, попри те, що народилася і виросла в німецьких землях.

• Катерина ІІ реорганізувала Сенат,
• наказала скликати «Комісію з Уложення» (1767–1769) — орган, який мав би чітко регламентувати права та обов’язки суспільних станів в імперії. Проте комісія не змогла виконати своє завдання і була розпущена. У 1763–1764 рр. за наказом Катерини ІІ було проведено секуляризацію: величезні церковні земельні володіння та майно конфіскували на користь держави. Це збагатило державну скарбницю та підірвало самостійність Православної церкви.

• У 1773–1775 рр. на Уралі та Поволжі спалахнуло повстання козаків і селян під проводом Ємельяна Пугачова.
• Його придушення стало приводом до адміністративної реформи, за якою місцева влада передавалась дворянству. Це сприяло його значному посиленню.
• Крім того, Катерина ІІ підтвердила звільнення дворян від державної служби.
• У 1785 р. Катерина ІІ видала «Жалувану грамоту дворянству», чим законодавчо оформила права та привілеї російського дворянства і прирівняла до нього українську козацьку старшину.

Опрацювати презентацію до уроку.

Послуговуючись інтернетом, укладіть історичні портрети Марії-Терезії і Йосифа II в соц.мережі https://drive.google.com/file/d/11dmhZuRfrsoh6bGnnwZyIHnzRifiSiHu/view

.

ЗАКРІПИМО ВИВЧЕНИЙ МАТЕРІАЛ

https://learningapps.org/watch?v=p1nrs8e8n21

​

Використані ресурси�

• file:///C:/Users/Acer/Downloads/8-klas-vsesvitnya-istoriya-sorochynska-2021%20(1).pdf
• file:///C:/Users/Acer/Downloads/8-klas-vsesvitnya-istoriya-vasylkiv-2021%20(6).pdf
• https://drive.google.com/file/d/11dmhZuRfrsoh6bGnnwZyIHnzRifiSiHu/view

​