Абсолютні монархії у Європі

​

​

​

​

​

​

​

Всесвітня історія 8 клас НУШ

Законодавство, податкова й зовнішня політика зосереджувалися в руках королівської влади (інколи вона підпорядковувала собі ще й церкву)

​

2

§ 17

Роздивіться репродукцію картини Чарльза Пуерсона, на якій юного короля Франції Людовіка ХIV зображено в образі давньоримського бога Юпітера. Пригадайте з курсу

історії Давнього Риму, хто такий Юпітер і за що його пошановували. Як гадаєте, чому короля зображено в такій подобі? Що це може символізувати?

На межі ХV–ХVІ ст. у країнах Західної Європи формувався абсолютизм – форма державного правління, за якої верховна влада повністю належить монархові (королю, князеві, імператорові, цареві).

Правителі нерідко припиняли скликати органи місцевого представництва

Використовували в управлінні бюрократичний апарат – численне чиновництво

Монарх спирався на постійне військо, а не на васалів, як раніше

Абсолютизм сформувався у Франції, Англії та Іспанії.

У Данії та Швеції його становлення було повільнішим, переривалося спалахами феодальної вольниці.

В Італії та Священній Римській імперії сформувався «князівський абсолютизм» (влада монарха зміцнювалася в окремих володіннях).

§ 17

3

У XVI ст. Франція вступила сильною об’єднаною державою. Помітне зміцнення королівської влади пов’язане з ім’ям Франциска I (1515–1547).

Становлення абсолютної монархії у Франції

§ 17

4

Франциск І.

Художник Ж. Клуе.

1525–1530 рр.

Ніколи не скликав Генеральних штатів, у політиці спирався на підконтрольну йому Королівську раду.

Найважливіші справи вирішував у вузькому колі наближених осіб.

Трон Франциска І оточували нащадки знатних родин і родичі панівної династії (переважали в Королівській раді), управляли провінціями, командували військом і флотом.

Опорою монарха були численні чиновники, які в нагороду могли отримувати дворянство.

Домігся від Ватикану передачі йому права призначати єпископів.

Віддавав церковні посади своїм наближеним або подовгу залишав їх незайнятими, а всі прибутки від них привласнював.

1

2

3

4

5

6

Син Франциска І, Генріх II (1547–1559), услід за батьком відмовився від скликання Генеральних штатів, став першим французьким королем, до якого почали звертатися «Ваша Величносте» (раніше так ушановували лише імператорів).

§ 17

5

Замок Шамбор у Франції, збудований за часів Франциска І.

Сучасна світлина

У другій половині XVII ст. французький абсолютизм вступив у найблискучішу добу, пов’язану з ім’ям Людовіка XIV (1643–1715), якого прозвали Король-сонце.

​

§ 17

6

Був переконаний у божественному походженні королівської влади та її безмежності.

Держава – це я!

Ідею власної величі втілив у Версалі – грандіозному палацовому ансамблі поблизу Парижа, куди переніс свою резиденцію (аристократи та впливові дворяни жили неподалік).

У 1685 р. скасував Нантський едикт (почалося переслідування гугенотів: їх змушували переходити в католицтво, їхні храми руйнували, пасторів виганяли, школи закривали). Так король сподівався встановити в державі релігійну єдність, але результат виявився зовсім інший. Близько 200 тис. гугенотів, переважно досвідчених ремісників і комерсантів, покинули Францію, знайшовши притулок у сусідніх протестантських країнах і в Новому світі.

1

2

3

Як зміцнювалася королівська влада у Франції за правління Франциска І та Генріха ІІ? З якою метою Людовік XIV скасував Нантський едикт? Як це мало сприяти посиленню його влади?

залежить від економічного добробуту, тому приділяв велику увагу промисловому розвитку країни, усіляко заохочував французьких підприємців і комерсантів, проводячи політику меркантилізму. З ініціативи міністра мануфактури отримували кредити й податкові пільги, у результаті чого швидко завоювали внутрішній ринок. Якість французьких товарів покращилася, що забезпечило вихід на європейські ринки. Задля захисту виробників від іноземної конкуренції було введено високі мита на іноземні товари. Маючи на меті знищити морську перевагу головних торгових суперниць Франції – Голландії та Англії, Кольбер докладав зусиль для розбудови флоту. Виникли потужні торговельні компанії: Ост-Індська вела справи на території сучасної Індонезії, а Вест-Індська – в Америці.

7

§ 17

Людовік XIV міцно тримав важелі влади, дослухаючись лише до Жана-Батиста Кольбера – міністра фінансів. Кольбер розумів, що сила держави

Жан-Батист Кольбер. Художник К. Лефевр. 1666 р.

Меркантилізм – економічна політика, що полягає в активному втручанні державної влади в господарське життя країни з метою накопичення грошей як основного багатства держави.

Крім тих вигод, які само по собі могло б принести надходження в Королівство великих коштів, ми завдяки мануфактурам забезпечили б хлібом насущним мільйон простого люду, який животіє нині через відсутність роботи... Значне зростання кількості кораблів ще більше посилить велич і могутність держави… Якщо до природної могутності Франції король зможе приєднати силу, яку дають промисловість і торгівля... то велич і могутність короля зростуть до небувалих розмірів.

§ 17

8

Прочитайте уривок з «Листів, спогадів і настанов» Жана-Батиста Кольбера. Чому міністр фінансів надавав

великого значення будівництву флоту? Якої мети прагнув цим досягти?

Статуя Кольбера у Луврі

§ 17

9

Бранденбург-Пруссія в XVI–XVII ст.

§ 17

10

Тридцятилітня війна (1618–1648) стала катастрофою для Бранденбург-Пруссії. Відродження князівства почалося за правління Фрідріха Вільгельма I (1640–1688), відомого як Великий курфюрст.

Фактично встановив у Бранденбург-Пруссії абсолютну монархію.

Посилилися централізація та особиста влада курфюрста, який спирався на численне вірне йому чиновництво та потужну професійну армію.

Князівство мало власний флот, вело успішні війни проти Речі Посполитої, Швеції та Османської імперії.

Великий курфюрст домігся суверенітету Пруссії від Польщі, а вже через 40 років утворилося Прусське королівство.

Князівство, де більшість сповідувала лютеранство, прихистило багатьох протестантів з різних країн, які рятувалися від переслідувань. Завдяки високоосвіченим переселенцям освоєно нові райони, створено систему меліорації, успішно розвивалися сільське господарство, медицина та освіта.

​

1

2

3

4

5

Фрідріх Вільгельм І.

Художник Ф. Льойкс.

1650 р.

У 1655 р. Швеція вирішила скористатися тим, що основні сили Речі Посполитої були втягнуті у війну проти українського козацтва, та вторгнутися в країну. На той час Пруссія перебувала у васальній залежності від Польщі, однак Фрідріх Вільгельм І не надав своїх військ на допомогу польському королю. У 1655–1656 рр. розглядалася можливість створення антипольської коаліції у складі Війська Запорозького, Трансильванії, Швеції, Пруссії та Молдавського князівства. У червні 1657 р. до Чигирина прибуло бранденбурзьке посольство з пропозицією «скласти дружбу». Однак зрештою курфюрст відмовився від цього задуму, оскільки Річ Посполита визнала його суверенітет над Пруссією.

11

§ 17

1) Король Швеції

Карл Х Густав

​

2) Трансильванський князь Дьордь ІІ Ракоці

​

3) Гетьман Війська Запорозького Богдан Хмельницький

У 1610 р. королем Франції став дев’ятирічний Людовік ХІІІ. Скориставшись малолітством короля і нездатністю

його матері, королеви-регентки Марії Медічі, управляти державою, французьке дворянство повністю вийшло з-під контролю влади. У країні запанувало політичне безладдя, покласти край якому вдалося першому міністру, непересічній особистості – кардиналу Арману-Жану дю Плессі де Рішельє (1585–1642). Упродовж 18 років він тримав у своїх руках політику Франції. Стосунки між Людовіком XIII та його першим міністром були непростими. Якось вони разом виходили з кабінету. Біля порога король зупинився і в’їдливо звернувся до Рішельє: «Проходьте першим, усі й так говорять, що саме ви – справжній король». Інший розгубився би, але не Рішельє. Він підхопив свічник і рушив далі зі словами: «Так, сір, я йду попереду, аби освітлювати вам дорогу».

Скориставшись додатковими джерелами інформації, дізнайтеся, яку роль в історії Франції відіграв кардинал Рішельє та чому його називали «сірим кардиналом».

​

12

§ 17

Кардинал Рішельє.

Художник

Ф. Шампень. 1635 р.

§ 17

13

Перейшовши за кодом або посиланням https://cutt.ly/7eGAqARl, здійсніть віртуальну екскурсію Версальським палацом. Проведіть у

загальному колі вікторину «Що? Де? Коли?». Для цього об’єднайтеся з однокласниками й однокласницями в групи та підготуйте для своїх суперників запитання, спираючись на інформацію з відео.

1. Установіть хронологічну послідовність подій: а) правління у Франції Генріха ІІ; б) утворення держави Бранденбург-Пруссія; в) правління у Франції Людовіка XIV; г) правління у Франції Франциска І.

2. Чому формування абсолютизму в різних країнах Західної Європи було неоднаковим?

3. Чому в процесі становлення абсолютизму монархи перестали скликати станово-представницькі органи влади?

4. Порівняйте абсолютизм у Франції та Бранденбург-Пруссії. Які спільні риси вони мають?

5. Якщо при абсолютизмі влада монарха є необмеженою, які права можуть мати піддані?

​

§ 17

14

Вправа 1

Вправа 2

Вправа 3