Тема уроку
ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ у другій половині ХVІ - першій половині XVІI ст.
У першій половині XVI ст. на українських землях відбулися суттєві зміни в економічному житті сільського населення. Зокрема, стрімко поширювалися фільваркові господарства.
Фільварок (від нім. vorwerk — хутір, ферма) — господарство, що базувалося на праці залежних селян і орієнтувалося на ринок.
Із середини XVI ст. система фільваркового господарства поширилася на більшості територій, що перебували у складі Великого князівства Литовського.
У 1557 р. було прийнято правовий документ — «Устава на волоки», згідно з яким усі землі Великого князівства Литовського поділялися на ділянки площею 19,5 га кожна — волоки. Найкращими орними землями володіли держава та шляхта. Решту земель віддавали у користування селянам (переважно тягловим). За користування волокою селяни зобов’язувалися відпрацьовувати два дні на тиждень на панщині (в основному у фільварку).
Фільварок став найбільш економічно вигідною організаційною формою господарювання. Тому магнати і шляхта активно створювали їх у своїх маєтках. Усередині огороджених фільварків розміщували житлові приміщення, будівлі господарського призначення (для великої рогатої худоби, свинарники, комори для збіжжя тощо).
Два типи фільварків: �
Працювали селяни, а слідкував та організовував роботу у фільварку: управляючий «двірник», і отримував натуральну та грошову винагороду за службу.
Продукція фільварків реалізовувалась на внутрішньому та зовнішньому ринках.
З опису Звягельського фільварку
Серед будівель — дім, дві пекарні, комора для молочних продуктів, курник, велика стайня. На території зберігалося 7 скирт і 522 копи жита, 58 кіп пшениці, 200 кіп ячменю, одна скирта гороху, 520 кіп вівса, 122 копи татарки (гречки). Тут було робочих волів 15, коней — 20, великої рогатої худоби — 34, овець — 130, кіз — 63, свиней — 69, домашньої птиці — 150.
�Особливістю розвитку РЕМЕСЛА на українських землях у XVІ ст. став розквіт цехового виробництва у містах.�
Цех- об’єднання ремісників однієї професії.
Цеховий статут- збірка прав та обов’язків ремісників, вимог до продукції, оплати праці тощо.
Очолював цех- обраний цехмайстер. Входили: Майстри, їм допомагали- помічники- підмайстри та учні. У сер - XVІ ст. В Україні налічувалося 130 спеціальностей у містах з них 80 ремісничі.
РОЗВИВИТОК ВНУТРІШНЬОЇ І МІЖНАРОДНЩЇ ТОРГІВЛІ
Із трактату XVI ст. Михалона Литвина «Про звичаї татар, литовців і московитів»
Київ наповнений чужоземними товарами [...] Київські намісники, відкупники, купці, міняйли, власники човнів, візниці, провідники, корчмарі постійно збагачуються, і досі ще ні москвитин, ні турок, ні татарин на це не скаржилися. Каравани приносять вигоду киянам і тоді, коли, простуючи через непрохідні степи, гинуть у зимову негоду під сніговими заметами. Тому в непоказних київських хижах, переповнених плодами, овочами, медом, м'ясом і рибою, з’являються дорогоцінні шовки, коштовності, соболині та інші хутра, прянощі в такій кількості, що я й сам, бувало, бачив там шовк, дешевший за полотно у Вільні, а перець, дешевший за сіль.
Найбагатші магнати (Заславські, Корецькі, Острозькі, Сангушки та ін.), які мали великі маєтки на Волині, Київщині й Поділлі, щорічно постачали на Захід збіжжя. Його доставляли водними шляхами на так званих «ком’ягах». Тогочасні джерела рясніли повідомленнями про водні каравани українського збіжжя у напрямку Європи. Зокрема, в одному з них (1561 р.) сповіщалося, як князь Р. Сангушко поставив за контрактом (на 8 тис. грошей) до Гданська близько 130 т зерна.
Розвиток міст
Розвиток міст. Управління належало магнатам, або королівській владі або ж церкві.
Наслідки поширення магдебурзького права:
• захищало населення від сваволя королівських намісників та великих землевласників;
• сприяло зростанню самостійності міст;
• створювало сприятливі умови для розвитку ремесла і торгівлі;
• сприяло пожвавленню господарського і культурного життя міст;
• стало можливим ввести міське життя в чіткі правові норми;
• встановлювало виборну систему органів міського самоуправління та суду;
• формувало нові риси міського життя та ментальність міського населення;
• Україна долучалася до європейської політичної культури.
?наслідки запровадження магдебурзького права
У селі також існувало самоврядування, яке регулювали закони тих держав, у складі яких опинилися відповідні українські землі. Зокрема, на територіях, підпорядкованих Великому князівству Литовському, сільські громади обирали на зборах очільника (отамана або тіуна). Громада вирішувала власні, внутрішні суперечки та виступала відповідачем у справах, що виникали між її людьми. Вона розподіляла між селянами землі громади та повинності по «димах» (тобто дворових господарствах). Селяни сплачували данину продукцією і зобов'язувалися виконувати певні роботи з утримання та будівництва замків, доріг, мостів.
Декілька громад об’єднувались у волость на чолі з отаманом, який представляв інтереси селян перед повітовою адміністрацією або шляхтичем (власником землі), опікувався збором данини і розподілом податків тощо.
Важливим органом сільського самоврядування були збори голів родин — «копа», де розглядали і вирішували різні громадські справи.
Домашнє завдання:�
Роботи здаємо у середовищі гуглклас.