ЕТОЛОГІЯ

Вибіркова навчальна дисципліна

​

Мета викладання вибіркової навчальної дисципліни «Етологія»

формування у майбутніх фахівців-біологів глибоких теоретичних знань з питань фізіологічних механізмів, онтогенезу та еволюції поведінки тварин, функцій поведінки, що забезпечують їх виживання у природному середовищі, особливостей соціальної поведінки різних видів сільськогосподарських тварин, поведінкових реакцій тощо.

​

​

​

​

Завдання вивчення вибіркової навчальної дисципліни «Етологія»

• засвоєння основних теоретичних положень та набуття практичних умінь і навичок у дослідженні поведінкових реакцій тварин залежно від віку, фізіологічного стану та сезону року;
• вивчення основних життєвих проявів тварин в умовах конкретних технологій та систем утримання;
• формування системи знань про поведінку тварин в різних умовах середовища та стресових ситуаціях, фізіологічних, генетичних та еволюційних механізмів її реакції;
• виявлення ролі поведінки тварин у функціонуванні виду в мінливих умовах середовища та організації зооценозів.

https://www.youtube.com/watch?v=AOglI8zyWRU

​

Етологія (грец. ἦθος (ethos) — звичай, характер, норов) — польова дисципліна зоології, наука, що вивчає поведінку тварин.

Термін введений у 1859 французьким зоологом І. Жоффруа Сент-Ілером. Тісно пов'язаний з зоологією, еволюційною теорією, фізіологією, генетикою, порівняльною психологією, зоопсихологією.

РОЗДІЛ 1. Загальні уявлення про етологію

ТЕМА 1. Історія розвитку етології. Об'єкт, предмет, завдання й значення етології. Основні методи етологічних досліджень. Історичний нарис виникнення, становлення та розвитку етології як науки. Сучасний стан, структура етології, її зв’язок з іншими дисциплінами.

​

​

ТЕМА 2. Основні методи етологічних досліджень. Спостереження та експеримент. Експеримент у природі та в лабораторних умовах. Зоопсихологічні методи: аутекологічний, демекологічний та синекологічний підходи.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

РОЗДІЛ 2. Онтогенез поведінки

ТЕМА 1. Основи демекології

Класифікація поведінкового континууму. Форми індивідуальної, репродуктивної та соціальної поведінки. Територіальність та територіальна поведінка. Шлюбно-сімейні взаємовідносини. Альянси.

ТЕМА 2. Адаптаційні можливості тварин. Адаптація, акліматизація, синантропізація та доместикація тварин. Проблеми гуманного поводження з тваринами. Тропізми та орієнтація тварин. Загальні форми поведінки. Статева поведінка. Поняття про інстинкт. Суспільні відношення у період розмноження. Домінування та ієрархія. Агресія та агресивність. Угрупування тварин та міграції. Поодинокий та суспільний способи життя.

ТЕМА 3. Онтогенез та наслідуваність поведінки. Вплив умов існування. Генетика поведінки. Біологічні ритми. Вплив світла. Вплив температури. Ендокринна регуляція поведінки.

Види умовних реакцій. Навчання тварин з різним рівнем організації. Дослідницька поведінка. Навчання. Звикнення. Умовні рефлекси.

Індивідуальна форма поведінки

Репродуктивна форма поведінки

Соціальна форма поведінки

• Використання етологічних концепцій для вивчення поведінки людини викликало могутній резонанс та породило бурхливі дискусії серед фахівців різних галузей знань.
• Видатна роль етології була офіційно визнана в науковому співтоваристві, коли в 1973 році її засновникам Конраду Лоренцу, Ніколасу Тінбергену та Карлу фон Фрішу було присуджено Нобелівську премію.
• На сьогоднішній день визначення етології дещо розширилося, порівняно з класичним, яке розглядало етологію як польову дисципліну зоології, що вивчає поведінку тварин у природних умовах.
• Сучасна етологія є міждисциплінарною наукою і має в собі фізіологічну й еволюційну складові та спадщину біхевіоризму. Проблеми етології не тільки є загальними для психологів, фізіологів, анатомів, генетиків, екологів та спеціалістів у інших галузях, а й потребують суспільних досліджень.

Засновники етології: Ніколас Тінберген, Карл фон Фріш, Конрад Лоренц.

ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ

ВИБІРКОВІ ДИСЦИПЛІНИ

КОНТАКТИ

Природничо-географічний факультет

21001, Вінниця, вул. Острозького, 32

Корпус №3, 7 поверх, кімн. 706

vstup@vspu.edu.ua