Вірші зарубіжних поетів про дружбу і кохання.
П’єр Ронсар (1524-1585) - видатний поет французького Відродження
«До того, як любов у світ прийшла…» (1552-1553)
Кохання - 1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі.
2. Те саме, що любов. (Академічний тлумачний словник)
Любов. Просто слово, але як багато вона
значить у житті кожної людини!
Можна виділити 10 основних видів любові:
Романтична — між людьми протилежних статей.
Дружня — між кращими друзями.
Дитяча — коли діти люблять батьків.
Батьківська — коли батьки люблять дітей.
До тварин — коли господарі люблять своїх менших братів.
До життя — між людиною і всім світом.
До хобі — любов до улюбленого заняття.
До роботи — любов до професії.
До себе — любов до свого «я» і власного розвитку.
До предмету — любов до певних речей, предметів, відчуттів.
Народився П'єр де Ронсар 11 вересня 1524 року в шляхетному сімействі, що володіло замком Ля-Посоньєр, у долині Луари (провінція Вандомуа) у Франції
Майбутній поет змалечку здобув домашню освіту, а у віці дев’яти років був відправлений до Наваррського коледжу в Парижі (1533—1534)
П’єр був пажем при дворі сина Франціска І герцога Карла Орлеанського і принцеси Мадлен (1536— 1537).
Франциск І
Карл Орлеанський
Мадлен
У 1540 р. потрапив до почету королівських дипломатичних посланців, відвідав Фландрію, Шотландію, Італію та Німеччину. Під час останньої подорожі він познайомився з багатьма відомими вченими, але водночас переніс важку хворобу, наслідком якої стала глухота
Оскільки дипломатична та військова кар’єра відтепер були для нього закриті, він відмовився від придворного життя і упродовж кількох років вивчав стародавні мови, поезію та філософію в колежі Кокре.
У коледжі за ініціативи П'єра група молодих і перспективних письменників, поетів, драматургів і вчених започаткували літературну групу «Плеяда», почали боротися за нову французьку поезію.
Вони ставили за мету реформування французької літератури і створення віршованих творів, що могли б зрівнятися з класичними.
Його з повним правом можна вважати засновником ліричної поезії у Франції. Увесь розвиток французької лірики другої половини XVI століття пройшов під знаком поезії Ронсара
З 1554 П’єр де Ронсар був придворним поетом Генріха II. Після смерті Карла IX (1574) впав у немилість і остаточно віддалився від двору. Помер Ронсар у Сен-Ком-сюр-Луар 27 грудня 1585 року.
Генріх ІІ
Карл ІХ
П’єр Ронсар
Ронсар залишив багату поетичну спадщину.
Він оспівував радість життя, кохання (збірки «Любовні вірші», 1552–53; «Продовження любовних віршів», 1555; цикли «Нове продовження любовних віршів», 1556; «Сонети до Єлени», 1578),
писав вірші на громадянські, патріотичні, філософські теми (збірки «Оди», 1550–32; «Гімни», 1555–56),
засуджував релігійні війни ( «Роздуми про бідування цього часу» (1560–62), «Застереження французькому народу» (1563).
Автор збірок «Елегії» (1565), мадригалів, епітафій.
В останні роки життя працював над епічною поемою «Франсіада» (1572, незакінчено). Трактат Ронсара «Короткий виклад поетичного мистецтва» (1565) відіграв значну роль у формуванні французького класицизму.
Завдяки Ронсару французька поезія набула музичності, гармонії, різноманітності, глибини та масштабу.
Він запровадив у ній теми природи, чуттєвої і водночас платонічної любові, повністю оновив її зміст, форму, пафос і словниковий запас, тому його з повним правом вважають засновником ліричної поетичної мови у Франції.
Соне́т (італ. sonetto — звучати)— ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) та двох тривіршів (терцети) із усталеною схемою римування: охоплюючою абба, абба, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде, тощо.
На творчість Ронсара помітний вплив справила антична література.
У добу Відродження сонет стає володарем серед ліричних жанрів.
Перший сонетний цикл про світ людських почуттів «Кохання до Кассандри» (1552- 1553) Ронсар створює під великим впливом сонетів Петрарки.
Він досконало розробляє сонет і стає видатним майстром цього літературного жанру.
У своїх віршах Ронсар оспівав багатьох жінок. Імена трьох з них завоювали найбільшу популярність – Кассандра (І цикл), Марія («Друга книга кохання») і Олена («Третя книга кохання»). Образ коханої у Ронсара - втілення ідеалу поета, його уявлень про красу і досконалість. Звісно, в основі віршованих циклів, присвячених трьом оспіваним Ронсаром жінкам, лежить кожний раз реальне почуття до реальної жінки.
У творчості Ронсара є три сонетних цикли:
три любові, три героїні, три життєві епохи.
Єлена
Марія
Кассандра
Імена всіх трьох героїнь мають свої прообрази в античності і християнському вченні.
Кассандра - легендарна провісниця давньогрецької міфології, що передрекла падіння Трої.
Олена (Прекрасна) - героїня циклу древньогрецький міфів і оповідей, причина Троянської війни.
Марія (Діва Марія) - Богородиця.
Доньку багатого флорентійського банкіра Кассандру Сальвіаті Ронсар зустрів під час королівського балу у Блуа 21 квітня 1545 р. Їй було п’ятнадцять років, йому – 23. Закоханість в цю дівчину, на якій він не міг одружитися, стала для Ронсара джерелом створення поетичного образу піднесеної і недоступної коханої, подібної Лауре Петрарки.
Зазнавши помітного впливу петраркізму, поет оспівує піднесене і нерозділене кохання
Образ Кассандри був центральним у ліриці Ронсара протягом майже 10 років.
У листопаді 1546 Кассандра Сальвіаті вийшла заміж за Жана Пейне, сеньйора де Пре, сусіда Ронсара.
Жіночий образ у Ронсара — ідеалізований, сповнений неземної краси й чеснот
Цей збірник не слід сприймати як свого роду поетичний щоденник, що безпосередньо відтворює перипетії любовного роману, пережитого Ронсаром. Цей цикл любовних віршів був створений переважно в 1551-1552 роках, тобто через п'ять-шість років після знайомства поета з Кассандрою Сальвіаті і через чотири роки або через п'ять років після того, як вона вийшла заміж за сеньйора де Пре.
До того, як любов у світ прийшла�І теплим сяйвом хаос освітила,�В нім плавала планет незмірна сила�Без ладу, і без форми, й без числа.
�Так і душа несміливо жила,�Без ладу й форми у мені бродила,�Поки любов її не озорила,�Коли з очей ти сяйво розлила.
�І, скорений любові верховенством,�Дух у мені наповнився блаженством,�В думках моїх вогонь запломенів.
�Любов дала життя, і рух, і силу,�І душу відродила осмутнілу –�Її любовний пломінь відігрів.�Автор: П'єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра
Теорія літератури
«Ліричний герой» — це образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів. Ліричний герой не обов'язково тотожний з автором. Через нього автор або передає власні почуття, або ж просто відображає переживання певної якості.
Тема:
роздуми поета про велику силу кохання, що відроджує душу
Ідея:
кохання возвеличує людину, наповнює її життя іншим змістом
Аналіз поезії:
Епітети:
«тепле сяйво», «незмірна сила», «душу… осмутнілу», «любовний пломінь»
Метафори:
«любов у світ прийшла», «хаос освітила», «душа несміливо жила», «душа без ладу й форми у мені бродила», «Дух наповнився блаженством»,«Любов дала життя, і рух, і силу», «душу відродила», «любовний пломінь відігрів».
Засоби художньої мови:
ЛЮБОВ:
4. П'єр де Ронсар Біографія. https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=7978
5. П’єр Ронсар біографія та творчістьДжерело: https://dovidka.biz.ua/p-er-ronsar-biohrafiya-ta-tvorchist
6. Поезія Ронсара http://4ua.co.ua/literature/sb2bd69b5d53b89521216c27_0.html .
7. Порівняльний аналіз сонетів П’єра де Ронсара та Жоашена дю Белле. http://kursova.shop/kontrolni/198-porivnialnyi-analiz-sonetiv-p-iera-de-ronsara-ta-zhoashena-diu-belle.html
8. РОНСАР, П’єр де - Біографія, життя і творчість письменника https://zarlit.com/biography/ronsar.html
9. Як жити без любові і способи боротьби з самотністю https://alexus.com.ua/yak-zhiti-bez-lyubovi-i-sposobi-borotbi-z-samotnistyu/
Використані джерела: