Підготувала вчитель англійської мови
Петренко К.А. ХЛ 36
МЕДІАГРАМОТНІСТЬ НА СУЧАСНОМУ УРОЦІ
У сучасному світі медіа відіграють ключову роль у формуванні освітніх практик. Вони не лише інформують, а й впливають на спосіб, яким учні сприймають та засвоюють знання. Розглянемо різні типи медіа та їхній вплив на освітній процес
1.Традиційні медіа
1.Цифрові медіа
Цифрові медіа (інтернет, мобільна телефонія, соцмережі, вебсайти, інтернет телебачення, комп’ютерна анімація, аудіо та відеоконтент, віртуальна реальність стають невіддільною частиною освітнього процесу. Вони забезпечують доступ до величезної кількості ресурсів та можливостей для взаємодії. Здобувачі освіти отримують можливість навчатися у зручний для них час, що підвищує мотивацію.
Традиційні медіа, такі як преса (друковані видання, наприклад, газети, журнали, книги, бюлетені, листівки з текстом тощо); масові статичні зображення (рекламні щити, листівки); рухомі зображення (кінематограф і телебачення) та радіо, залишаються важливими джерелами інформації. Вони впливають на освітні практики через передачу знань та формування думок. Однак, їхній вплив поступово зменшується через розвиток нових технологій.
Медіа-урок – одна з форм організації навчання, що використовує мультимедійні жанри не частково (наприклад, статичні чи динамічні таблиці, блок-теми, медіа-твори тощо), а цілісно, впродовж всього уроку, і містить у собі безліч різноманітних мультимедійних прийомів, що в своєму взаємозв’язку покликані оптимізувати навчальний процес і сприяти повному розкриттю теми. Такий урок динамічний та результативний.
Можемо окреслити такі переваги медіа-уроку:
– сприяє реалізації освітньої, розвивальної та виховної функцій навчання в їх єдності;
– дає змогу опрацьовувати більшу кількість матеріалу;
– надає можливість добирати більш цікаві й різноманітні вправи та завдання;
– процес навчання враховує індивідуальні особливості сприймання та переробки інформації;
– сприяє процесу кращого запам’ятовування;
– має здатність впливати на емоційну сферу учнів, формуючи позитивний настрій та підвищуючи мотивацію навчання;
– формує вміння й навички за рахунок індивідуалізації навчання;
– допомагає реалізувати основну функцію вчителя в умовах інформаційного суспільства
Система навчання в школі повинна відповідати викликам сьогодення. Дітей треба навчати не тільки отримувати певний обсяг знань, а розвивати навички 21 століття: креативність, критичне мислення, комунікацію та вміння співпрацювати в команді. Також не можна ігнорувати факт існування інформаційних технологій. Вчителі можуть використовувати інтерес дітей до гаджетів в корисному руслі. На уроках англійської мови можна поєднувати різні технології для розвитку всіх цих навичків.
Як навчати дітей медіаграмотності?
Англійська мова — це такий предмет, в який ми можемо інтегрувати будь-що, в тому числі медіаграмотність.
Я пропоную використовувати на своїх уроках гру, яка називається “Two truths and a lie”.
Суть її в тому, що вчитель дає дітям 3 речення про себе, лише два з яких є правдивими.
Ця вправа дає учням можливість проаналізувати, що вони можуть сказати про людину, вчить їх не довіряти абсолютно всьому, а ставити собі запитання.
Одна з цікавих вправ для розвитку аналітичного мислення – перегляд та аналіз відео. Після перегляду відеороликів( використовую різні відео з сайтів http://learnenglish.britishcouncil.org/general-english/video-zone, https://elt.oup.com/student/headway/?cc=ua&selLanguage=uk), діти виконують не тільки завдання на розуміння тексту, а також аналізують інформацію. Наприклад, відрізняють де справжні факти, а де припущення. На першому етапі пропоную визначити де факт, а де припущення з запропонованих варіантів. (Fact or opinion? Why?)
It`s a very simple recipe.
It`s healthy food.
The girl like it.
Потім вони вже самі можуть аналізувати всі фрази без допомоги вчителя, який виступає в ролі фасилітатора. Також можна проаналізувати міміку, рухи, інтонацію героїв.
Найцікавіше в старших класах, коли вивчається тема «Медіа». Спочатку для визначення ролі медіа пропоную коротенький текст з багатьма фактами. Наприклад, короткі відомості про недуже відому країну (Нікарагуа, Шрі-Ланка і т.д.). Після читання тексту, з кожної групи представник переказує текст. У кожної групи – розповідь інша. Тобто одна й таж інформація передається по-різному. Так учні розуміють, що кодування однієї інформації для передачі та подальше ії декодування може змінити кінцевий зміст або по-різному розставити акценти.
Метод проєктів використовую при вивченні майже всіх тем. Наприклад, в 9 класі, при вивченні теми «Jobs» діти спочатку визначають, які були найвпливовіші відкриття різних століть або найважливіші професії та пояснюють чому. Дуже важливо заохочувати дітей виражати особисту думку. Потім перевіряють свої ідеї, шукають інформацію в Інтернеті, аналізують ії та створюють й захищають свої проекти. Наприклад, «The profession of the future».
Ми можемо також пояснювати дітям, що таке “Здорове медіа-повідомлення”, використовуючи поняття “медіа-їжі”, де healthy food — це правдива інформація, а fast food — фейкова.
Навчати дітей не плутати факти з оціночними судженнями за допомогою прикладів, коли вони мають проаналізувати аргументи: чи це факт, чи це судження. Наприклад: “Зима — холодна пора року”. — Це факт. “Зима — найгірше пора року”. — Це судження, тому, що так вважає певна людина. Так ми пояснюємо дітям, що іноді засоби масової інформації використовують судження, а ми сприймаємо їх як факти.
Ми повинні навчати учнів використовувати певні техніки для того, щоб не стати жертвою реклами та купувати лише ту продукцію, яка нам потрібна. Часами ми й самі не відчуваємо, як реклама на нас впливає. Саме тому дуже важливо мислити критично, оцінюючи якусь рекламу, адже нам треба приймати рішення, чи маємо ми купувати продукт.
Також можна розповісти учням про поняття “Product placement”, що є практикою, коли виробники намагаються прорекламувати певний товар завдяки тому, що показують його в фільмах, і люди досить часто на це ведуться.
Коли ми аналізуємо медіа-інформацію, варто поставити декілька запитань собі для того, аби зрозуміти, чи потрібна нам ця продукція чи ні.
Далі учнів можна познайомити з таким поняттям як “exaggeration” (перебільшення), що є інформацією, яка перебільшується, представляється в більш яскравому вигляді, ніж вона є в реальності. Наприклад, це легко показати на прикладі реклами крему для обличчя.
Медіа-урок – один з важливих елементів медіаосвіти в сучасній Україні, що переживає євроінтеграційні процеси, оскільки розвиває критично-аналітичне мислення, що допомагає орієнтуватися в інформаційному просторі, аналізувати явища та події в час прискореного науково-технічного прогресу та глобалізації суспільства. Такий урок сприяє вихованню особистості учня, надає можливість більш ефективно формувати мовну, комунікативну та соціокультурну компетенцію в різних сферах і жанрах мовлення, повноцінно застосовувати особистісно орієнтований підход, враховуючи психологічні особливості кожного учня.
Відтак, медіа-урок – це система, що реалізує різноманітні авторські методики, удосконалює та оптимізує використання традиційних методів і засобів навчання , задовольняє вимоги сучасного інформаційного суспільства.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!