�Тема виступу на�загальношкільних батьківських зборів��

​

«Загроза суїциду�в дитячому середовищі»�

​

​

Соціальний педагог:

Параскевін В.А.

22.12.2023р.

​

• Особливою проблемою в Україні є підліткове самогубство.
• За останні роки різко збільшилася кількість самогубств серед дітей 5-14 років.
• Надзвичайно високий рівень самогубств відзначається серед підлітків та молоді, що навчається.

​

• Суїцид - це навмисне позбавлення себе життя (suizid – з лат. «себе вбивати»)

​

• Думки про самогубство, відповідні висловлювання, загрози, наміри і спроби накласти на себе руки називаються суїцидальними.
• Суїцид (самогубство) є крайнім проявом аутоагресивної поведінки.

​

​

Виділяють такі випадки самогубств:�

​

• істинний (коли людина дійсно хоче вбити себе);
• афективний (з перевагою емоційного моменту);
• демонстративний (самогубство як засіб привернути увагу до своєї особистості).

​

Згідно з результатами соціально-психологічних досліджень

• 27,2% дітей віком 10-17 років іноді втрачають бажання жити,
• 17,8% - вважають, що нікому немає до них справ,
• 25,5% - не завжди можуть розраховувати на допомогу близької людини,
• 51,9% - не стримуються в ситуації конфлікту.

• При дослідженні мікросоціальної середовища дітей і підлітків, які скоїли суїциди, було виявлено, що 87% сімей, в яких вони проживали, з соціально-економічними характеристиками були цілком благополучні. Незважаючи на це, основним фактором, що впливає на виникнення суїцидальної поведінки у дітей, є саме обстановка в сім'ї. 92% суїцидів в дитячому віці пов'язано з неблагополучною сімейною ситуацією.

​

Мотиви суїцидальної поведінки:�

• - недостача уваги і турботи про дітей у  сім'ї;
• - переживання, образи,
• - самотність, відчуженість;
• - неможливість бути зрозумілим, почутим;
• - почуття провини, сорому, невдоволення собою, страх покарання;
• - шкільні проблеми;
• - почуття помсти, протесту, загрози;
• - бажання привернути до себе увагу, визвати співчуття;
• - ухилення від наслідків поганого вчинку або складної життєвої ситуації; втрата близької людини;
• - ревнощі, любовні невдачі, сексуальний протест, вагітність;
• - погані стосунки між членами сім'ї і нездатність продуктивного обговорення сімейних проблем;
• - часті лайки між батьками, постійне емоційне напруження і високий рівень агресивності у сім'ї;
• - розлучення батьків, або їхня  смерть;
• - часті  зміни міста проживання;
• - насилля у сім'ї (особливо фізичні і сексуальні).
• .-Співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів (“ефект Вертера”).

​

​

• це думки про самогубство (міркування суб’єкта про відсутність цінності і сенсу життя, обґрунтування доцільності власної смерті, обмірковування способів і засобів самогубства);
• бажання і наміри вбити себе (наявність суїцидальних мотивів);
• переживання інтенсивних негативних емоцій (горе, сум, безнадія, тривога, страх, приниження, сором, почуття провини), а також конкретні вчинки, спрямовані на заподіяння собі смерті.

S R

Фактори ризику:

• Хронічна депресія
• Безнадійність, відсутність бачення виходу із скрутного становища, нескінченна низка неприємностей
• Втрата когось із дорогих людей, розрив з коханою особою, зрада
• Шантаж, приниження, знущання, наруга�Конфлікт з близьким оточенням (у сім’ї, у школі)
• Алкоголізм, наркотична залежність
• Наявність прикладів самогубства у близькому оточенні, дізнання про подробиці суїцидальних випадків із засобів масової інформації.

Особливу  увагу звертайте на таку поведінку та висловлювання підлітків:�

• скарги на відсутність сенсу життя: «Навіщо мені жити?», «Який сенс в тому, що я живу?»;
• висловлювання дитини: «Мені усе надоїло!», «Не хочу нікого бачити, не хочу нічим займатися!»;
• скарги на дурні передчуття: «Я відчуваю, що скоро помру!»;
• підвищений, стабільний інтерес до питань смерті, загробного життя;
• словесні натяки на смерть, що наближується: «Потерпіть, недовго Вам залишилося мучитися!», «Ви ще пожалієте, але буде пізно!»;
• наведення особливого порядку у своїй кімнаті, серед своїх особистих речей,
• роздача деяких речей товаришам, остаточне з'ясування стосунків;
• раптовий, без видимих причин наступ спокою, смиренного стану після стресу або тривалого стану депресії;
• таємні приготування до чогось, що дитина відмовляється пояснювати;
• тривалий стан внутрішньої зосередженості, що не було раніше для дитини - характерним, відсутність бажання спілкуватися з друзями, родичами, ходити в гості, грати, вести активний спосіб життя.

​

Характерні ознаки суїцидальної поведінки:

Словесні ознаки:

• прямі і чіткі розмови про смерть: «Я збираюся покінчити із собою»; «Я не можу так далі жити»;
• непрямі натяки про свій намір: «Я більше не буду ні для кого проблемою»; «Тобі більше не доведеться про мене хвилюватися»;
• розмови або жарти про бажання померти; прояв нездорової зацікавленості питаннями смерті;
• запевнення у безпорадності і залежності від інших;
• прощання;
• повідомлення про конкретний план суїциду;
• подвійна оцінка значущих подій;
• повільне, маловиразне мовлення;
• відсутність планів на майбутнє, розмов про майбутнє;
• самозвинувачення.

Характерні ознаки суїцидальної поведінки:

Поведінкові ознаки:

• будь-які раптові зміни у поведінці і настроях, особливо такі, що віддаляють від близьких людей;
• схильність до необачних і нерозсудливих вчинків;
• надмірне вживання алкоголю чи таблеток;
• відвідування лікаря без очевидної потреби;
• роздавання дорогих речей або грошей;
• придбання засобів скоєння суїциду;
• підбиття життєвих підсумків, упорядкування справ, підготовка до самогубства;
• нехтування зовнішнім виглядом;
• пропуски навчальних занять, невиконання дом. завдань;
• уникнення спілкування, дратівливість, пригніченість;
• низька самооцінка, негативний Я-образ.

Ключові особи з профілактики суїцидальної поведінки у підлітків?:

• Батьки
• Класний керівник, Вчителі
• Практичний психолог
• Соціальний педагог
• Адміністрація школи

​

Відповідальний за відсутність профілактичної роботи в закладі освіти – директор

​

​

​

Вчитель має знати чим живе, про що думає, які радості є в житті, і чим засмучений учень (спостереження, індивідуальна розмова (бесіда) з учнем, батьками, анкети…)

​

ДЕПРЕСІЯ ЯК НАЙЧАСТІША ПРИЧИНА СПРОБИ САМОГУБСТВА�

•  За даними досліджень, у 10 – 15% дітей відбувається хвороблива зміна настрою. Однак деякі учні страждають на тяжку форму депресії.
•   Провідним фактором ризику захворіти на депресію для дитини є сім’ї, в яких хтось із батьків страждає на цю недугу. Спрацьовує фактор спадкової схильності, а також саме середовище негативних сімейних стосунків, що викликають пригнічений стан підлітка.
• До депресії може призвести і почуття власної нікчемності через неспроможність виправдати очікування батьків, педагогів, друзів або свої власні.
• Але найтяжча для підлітка втрата – це втрата відчуття, що тебе люблять, коли здається, що ти покинутий та нікому не потрібен.

• Спроба самогубства — це бажання привернути увагу до свого лиха або�викликати співчуття в людей, які оточують. Піднімаючи на себе руку, дитина�вдається до останнього аргументу в суперечці з батьками. Вона нерідко уявляє смерть як якийсь тимчасовий стан, і після якого вона опам’ятається і знову житиме.�Підліток, щиро бажаючи вмерти в нестерпній для нього ситуації, насправді�хоче лише налагодити взаємини з оточенням. Тут немає спроби шантажу, але є наївна віра: нехай хоча б його смерть приведе до ладу взаємини батьків, тоді скінчаться всі лиха, вони знову заживуть у злагоді й спокої.�Що ж відбувається з батьками, якщо власна дитина не може до них докричатися? Чому вони глухі настільки, що сину (доньці) доводиться пхати голову в зашморг, щоб його (її) почули?��

• Дорікаючи їй, батьки вимовляють часом слова настільки злі й образливі, що ними справді можна вбити. Вони при цьому не думають, що своїм�криком буквально штовхають дитину на небезпечний для життя вчинок.

�П’ятнадцятирічна дівчинка після опіку стравоходу (вона випила пляшку�ацетону під час скандалу з матір’ю) розповідала: «Я була готова на все, аби тільки�змусити її замовчати, я навіть вимовити не можу, як вона мене обзивала». Дівчинка не збиралася вмирати. А роки скитання по хірургічних відділеннях, складні операції та втрачене здоров’я — ось ціна невміння і небажання матері тримати себе в руках, коли їй здалося, що донька занадто яскраво нафарбувалася.�

Особливу  увагу звертайте на таку поведінку та висловлювання підлітків:�

• скарги на відсутність сенсу життя: «Навіщо мені жити?», «Який сенс в тому, що я живу?»;
• висловлювання дитини: «Мені усе надоїло!», «Не хочу нікого бачити, не хочу нічим займатися!»;
• скарги на дурні передчуття: «Я відчуваю, що скоро помру!»;
• підвищений, стабільний інтерес до питань смерті, загробного життя;
• словесні натяки на смерть, що наближується: «Потерпіть, недовго Вам залишилося мучитися!», «Ви ще пожалієте, але буде пізно!»;
• наведення особливого порядку у своїй кімнаті, серед своїх особистих речей,
• роздача деяких речей товаришам, остаточне з'ясування стосунків;
• раптовий, без видимих причин наступ спокою, смиренного стану після стресу або тривалого стану депресії;
• таємні приготування до чогось, що дитина відмовляється пояснювати;
• тривалий стан внутрішньої зосередженості, що не було раніше для дитини - характерним, відсутність бажання спілкуватися з друзями, родичами, ходити в гості, грати, вести активний спосіб життя.

​

Вплив ЗМІ

• вплив ЗМІ на школярів майже неможливо зупинити, тому й: «…необхідно навчити дітей відділяти зерна від полови, зробити засоби масової інформації не суперником, а союзником учителя». Це дасть змогу дітям тверезо орієнтуватися в медійних повідомленнях, не вірити їм наосліп.

​

�Недоліки та ризики соціальних медіа як агентів соціалізації�

​

• кіберпереслідування — зумисне використання цифрових ЗМІ для передачі хибної, непристойної чи несприятливої інформації про іншу людину.
• Секстинг (sexting) — передача, прийом та пересилання сексуальних повідомлень, фотографій або інших зображень за допомогою мобільного телефону, комп'ютера чи інших цифрових пристроїв. За даними досліджень, близько 20% підлітків відсилали або розміщували фото чи відео, на яких вони зображені оголеними чи напівоголеними. Здебільшого секстинг-інцидент не поширюється за межі однієї-двох невеликих груп однолітків.
• Facebook-депресія — депресія, що розвивається, коли діти й підлітки витрачають багато часу на відвідування сайтів соціальних ЗМІ, таких як Facebook, а потім починають проявляти класичні симптоми депресії.
• «Цифровий відбиток» — «те, що потрапляє в інтернет, залишається там назавжди».

​

�Інтернет-челенджі та «групи смерті».�

• �Челендж (англ. Challenge) – жанр інтернет-роликів, в яких блогер виконує�завдання на відеокамеру і розміщує його в мережі, а потім пропонує повторити завдання своєму знайомому або необмеженому колу користувачів.

�«вогняний челендж» ;�«падіння в стрибку» ;�«проломити-череп-челендж»;�«отруєння капсулами для прання» ;�«суїцидальний челендж Момо»;�«удушення/непритомність/втрата свідомості» ;�«контрольована задуха» ;�«вибух розетки» ;�«вистрибни з автомобіля» ;�

У випадку, коли ваші діти виявляють суїцидальні тенденції або відчай:�

1.    Станьте дитині другом, якому можна довіряти.

2.    Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире переживання, турбота про дитину.

3.    Майте справу з людиною, а не з «проблемою», говоріть з дитиною на рівних.

4.    Зосередьте свою увагу на почуттях дитини, на тому, що замовчується нею, дозвольте їй вилити вам душу.

5.    Виявляйте щиру участь і інтерес до дитини, не удавайтеся до допиту з пристрастю, задавайте  прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»), які будуть для дитини менше  загрозливими, аніж складні  запитання.

6.    Спрямовуйте розмову у бік душевного болю.

7.    Намагайтеся побачити кризову ситуацію очами своєї дитини.

8.    Надайте дитині можливість знайти свої власні відповіді, навіть якщо ви вважаєте, що знаєте вихід із ситуації.

9. Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, що страждає.

​

��Пам’ятка для батьків!��

• Зберігайте контакт зі своєю дитиною.
• Авторитарний стиль виховання для підлітків�неефективний і навіть небезпечний
• Говоріть про перспективи в житті і майбутньому.
• Говоріть з дитиною на серйозні теми
• Дайте зрозуміти дитині, що досвід поразки також важливий, як і досвід в досягненні успіху.
• Проявіть любов і турботу, розберіться, що стоїть за зовнішньою грубістю дитини
• Знайдіть баланс між свободою і не свободою дитини.
• Не робіть дитину свідком сімейних конфліктів між батьками, не�залучайте до «з’ясування стосунків» дорослих!
• Зробіть все, щоб дитина зрозуміла: саме по собі життя – це та цінність,�заради якої варто жити.������������

Основні причини порушення поведінки :

• боротьба за увагу - неслухняність варто розглядати як спосіб привернення уваги до себе (потреба в любові);

• боротьба за самоствердження - діти дуже чутливі до обмеження своєї свободи та до різких заборон, активна реакція на ситуацію (протест);

• бажання помститись - у цьому виявляється образа на батьків (потреба у повазі);

• уникнення страждань необхідність “виключення” з важкої ситуації, конфлікту (звільнення від болю);

• утрата віри у власний успіх - це глибоке переживання дитиною власного неблагополуччя.

Психолого-педагогічна

профілактика суїциду

Психологічна просвіта з питань профілактики суїциду

Створення позитивного психологічного клімату в навчальному закладі та в сім’ї

Психологічна і педагогічна діагностика суїцидальних тенденцій

Психологічне консультування потенційних суїцидентів

Психологічно-педагогічна корекція суїцидальних тенденцій

Переадресування суїцидальної справи спеціалістам медичного профілю

Систематичний контроль і врахування динаміки змін в особистості та поведінці учнів

Система роботи з профілактики суїциду в закладі освіти

Фази суїцидальної поведінки

1. Фаза обдумування,

викликана свідомими думками про здійснення суїциду. Ці думки згодом можуть вийти з-під контролю і стати імпульсивними. При цьому підліток замикається в собі, втрачає інтерес до справ сім’ї, школи, друзів… Може роздавати цінні для нього речі, може бути агресивним. Стає інакшим і зовнішній вигляд: підліток перестає дбати про себе, може змінитися його вага (пов’язано з переїданням або анорексією), через зниження уваги з ним може трапитися нещасний випадок

3) Фаза суїцидальної спроби

​

Вона минає дуже швидко − для підлітків характерна швидка друга фаза і перехід до третьої.

Як вказує В. Силяхіна, більшість суїцидальних підлітків (до 70 %) обмірковує і здійснює суїцид упродовж 1-2 тижнів.

Але підлітковому віку властива імпульсивність дій, тому інколи тривалість усіх трьох фаз може бути дуже короткою, не більше однієї години

��

• Тобто суїцидальна поведінка підлітка — це крик про допомогу. Підліток, що замислюється про суїцид, все-таки сподівається, що щось зміниться на краще, що хоч хтось побачить, як він потребує допомоги, розуміння і підтримки, як йому хочеться поділитися своїми переживаннями. Тоді він і починає поводитися так, щоб привернути увагу до себе. А завдання друзів і батьків побачити цю зміну в поведінці.

​

Вправа «Діти - батьки»�

Задайте дітям 5 питань, щоб записали відповідь. А Ви теж не підглядаючи дайте відповіді на ці питаття. Це покаже наскільки, ви розумієте вашу дитину. І як знаєте її уподобання.

​

• Улюблена страва -
• Улюблений колір -
• Улюблений урок -
• Улюблена гра або хобі -
• Ім’я подруги/друга -

​

Вправа «Один день із життя Дмитрика»

«Дитина — дзеркало сім'ї: як у краплі води відбивається сонце — так у дітях відбивається моральна чистота матері й батька. Завдання школи та батьків — дати кожній дитині щастя».

(В. О. Сухомлинський).

​

​

​

Порадник батькам

https://drive.google.com/file/d/1H_TPEY6Ysl8OM87QEnggzvumMku6HMcj/view