Волейбол� та його різновиди

При цьому для організації атаки гравцям однієї команди дозволяється не більше трьох торкань м'яча підряд (на додаток до торкання на блоці).

​

Волейбол  − (англ. volleyball від volley — «залп», «удар з льоту», і ball — «м'яч»),

вид спорту, командна спортивна гра, в процесі якої дві команди змагаються на спеціальному майданчику з сіткою, прагнучи направити м'яч на сторону суперника так, щоб він приземлився на майданчику супротивника (добити до підлоги), або щоб гравець команди, що захищається, допустив помилку. 

Відкриття волейболу у кінці 19 ст. трапилось скоріше за усе не вперше.

Є дані, що у подібні ігри грали тисячі років тому. Збереглися документи римських літописців, датовані 3 ст. до н.е., у яких описується гра, схожа на волейбол: по невідомо з чого зробленому (м’ячу) гравці били кулаками.

​

Існують такі різновиди волейболу:�

1. Класичний волейбол;

2. Пляжний волейбол (олімпійський вид спорту з 1996 року);

3. Міні-волейбол;

4. Гігантський волейбол;

5. «Малюк-бол»;

6. Парковий волейбол;

7. Кернтбол;

8. Болотяний волейбол;

9. Волейбол для людей з обмеженими фізичними можливостями;

10. Піонербол;

11. «Футбег»;

12. «Боссабол»;

13. Волейбол у воді або «Аква» Волейбол;

14. Фаустбол;

15. Воллібол;

16. Волейбол на снігу.

​

​

Класичний волейбол

У класичному волейболі при повних двох командах на майданчику 12 гравців: по 6 з кожного боку. Зазвичай це: пасующий, (захисник), двоє догравальника і двоє діаганальних.

Пляжний волейбол

Існує також ще один різновид гри біч-волею (волейбол на піску, пляжний волейбол). У волейбол на піску у 20-30 рр. роки грали в Болгарії, Латвії, СРСР, США.

В 1930 р. Наприкінці ХХ століття біч-волею отримав дуже широке поширення в світі і в 1993 р. на сесії МОК у Монте-Карло він був визнаний олімпійським видом спорту.

Зараз офіційний календар ФІВБ включає такі змагання з біч-волею: турніри в програмі літніх Олімпійських ігор (з 1996 р.), чемпіонати світу (з 1987 р. для чоловіків, з 1992 р. для жінок) і Світовий тур (з 1989 р.)

Для чоловіків, з 1993 р. для жінок), етапи (турніри) якої протягом сезону проводять у різних країнах.

Міні-волейбол

Гра для дітей до 14 років. Включена до шкільної програми багатьох країн, у тому числі Україні. З’явився міні-волейбол в 1961 в НДР.

У 1972 були офіційно затверджені його правила.

Розрізняють два рівні: міні-3 і міні-4.

За команду можуть виступати

одночасно і хлопчики і дівчатка, але їх співвідношення в командах-

суперниць повинна бути однаково.

Гра проходить на майданчику 6х4, 5 (6х6) м, розділеною навпіл сіткою на висоті 2,15 (2,05) м.

Вага м’яча: 210-230 грамів, окружність: 61-63 см.

Гра в партії йде до 15 очок.

У кожній команді грають три (чотири) гравця плюс двоє запасних.

Гігантський волейбол

У міні-волейболу є гра-антипод: гігантський волейбол. Число гравців в команді доходить до ста чоловік, а сама майданчик за розмірами лише вдвічі перевищує звичайну. Грають легким м'ячем в брезентовому покришці діаметром 80 см, число ударів не обмежена.)

Парковий волейбол

​

Один з підвидів гри в волейбол, який відрізняється від класичного тим, що в команді бере участь чотири гравця; поле менше за розміром, ніж в класичному волейболі; сітка трохи нижче; матчі проводяться безпосередньо просто неба на ґрунтових і трав'яних майданчиках.

​

Парковий волейбол робить ставку на гравців, без обмежень у віці та статі, для яких участь є важливіше, ніж перемога (хоча набір очок все ж

залишається основною метою).

Вважаючи, що правила дуже прості і до гравців пред'являється менше вимог, парк-волей — це поштовх для початківців волейболістів і чудове проведення часу на свіжому повітрі. 

У парковому волейболі беруть участь дві команди, по 4 гравця в кожній, на майданчику, який розділений сіткою.

​

Кертнбол

Кертнбол відрізняється від звичайного волейболу тільки тим, що замість сітки натягується досить щільна тканина, так що суперники майже не бачать один одного і не можуть заздалегідь знати, в який бік летить м'яч і з якою швидкістю.

Це означає, що їм потрібно дуже уважно стежити за тим, коли і де він з'явиться в повітрі.

Гравці в кертнбол повинні володіти

моментальною реакцією, щоб встигати без підготовки відбивати різні м'ячі.

Кертнбол культивується як окремий

вид спорту і входить в програму підготовки команд класичного волейболу.

​

Болотний волейбол «Swamp Volley»

Ще один незвичайний вид відпочинку і спорту – болотний волейбол ( «Swamp Volley»). Навколо майданчика зроблені дошки, що лежали на дерев'яних помостах - місця для суддів і глядачів. У всіх гравців ноги по коліно в торфі, рухатися їм складно, тому вони

періодично шльопаються в торф.

Виходить дуже весело, хоча все борються за перемогу професійно і азартно. Стрибати в болоті без підготовки дуже складно. Незважаючи на всі веселощі, ігри проходять чітко,

серйозно і дуже організовано.

Волейбол для людей з обмеженими фізичними можливостями

Параолімпійські першості з волейболу проходять в двох категоріях: сидячій і стоячій. Таким чином, в Параолімпійських іграх можуть брати участь спортсмени з усіма фізичними обмеженнями.

Головна відмінність між традиційним волейболом і параолімпійською версією гри - менший розмір корту і більш низьке положення сітки.

Цю гру придумали голландці. У Нідерландах сидячий волейбол відомий з 1956 року.

До нього звертаються переважно ті, хто з різних причин не в змозі грати, так би мовити, в повний зріст: люди з вродженими фізичними відхиленнями,

травмовані спортсмени, ті, хто постраждав в аваріях.

Основний момент – кількість гравців на майданчику обов'язково має відповідати 12 очками.

Гравець з ампутованою кінцівкою - 3 очка, з легким фізичним недоліком - 2, здоровий - 1. Комбінації можуть бути будь-якими.

​

Піонербол

Основна відмінність піонерболу, від класичного волейболу, полягає в тому, що м'яч в процесі гри береться в руки. Відповідно подача, пас партнеру і переклад м'яча на бік суперника здійснюється не ударом, а кидком. Матч складається з трьох партій, гра в яких ведеться до 15 очок. Виграє команда, яка перемогла в двох партіях. Піонербол включений в програму середніх шкіл з фіз. підготовки і є підготовчим етапом в освоєнні азів не тільки волейболу, а й баскетболу.

Футбег Нет-гейм або «Volley Socks»

Футбег (від англ. Foot - нога і bag - мішок) - невеликий м'яч, також званий коротко - бег, різні варіації якого використовуються в ряді ігор. Якщо не брати до уваги різні варіації, де необхідно бити м'яч ногами, передаючи його іншим гравцям, то футбег комбінує елементи тенісу, бадмінтону та волейболу.

Нет-гейм грають поодинці або парами.

Гравці перекидають м'яч через 5-футову (~ 150 см) сітку, причому торкання виробляються тільки ногою нижче коліна. Розташування і розміри корту схожі на такий в бадмінтоні.

Гра йде до 11 або 15 очок, при цьому різниця повинна складати

мінімум 2 очка. В одиночній грі учасник має право зробити поспіль 2 торкання футбега, причому тільки на своєму боці майданчика. У парній грі дозволено 3 торкання на команду.

Боссабол

Боссабол – новий вид спорту. Це унікальна суміш волейболу, аеробіки та капоейри – Бразильського танцю-боротьби. Гра, винайдена в Бельгії, підкорила весь світ.

Головне в боссаболі - це майданчик для гри являє собою величезний надутий мат, розділений волейбольної сіткою, по обидва

боки якої, в круглих ямах, обладнані батути.

Більшу частину часу гравці проводять в повітрі, відбиваючи і приймаючи м'яч. Гра ведеться під музику, а судить матч не просто суддя, а так званий самба-рефері, більше схожий на ді-джея.

Найчастіше гра проводиться на пляжах, але навіть відомі лижні курорти з радістю приймають боссаболістів в закритих приміщеннях, тому що матчі збирають величезну кількість глядачів.

Волейбол у воді або Аква Волейбол

Завдяки тому, що учасники гри знаходяться по коліно у воді, вони отримують нові емоції і відчуття! Майданчиком служить невеликий басейн. Особливості гри в водний волейбол в тому, що, швидко пересуватися по майданчику неможливо через опір води, зате можна

високо стрибати.

Фаустбол

«Фаустбол» − один із найстаріших видів спорту. Сенс гри зводився до того, що від 3 до 6 гравців із кожної команди намагалися перебити м’яч через невисоку стіну на майданчик суперника. З часом «фаустбол» набрав популярності в Європі та видозмінився.

Кам’яну стіну замінили на шнур, натягнутий поміж дерев, розміри майданчика скоротили та суворо обмежили кількість гравців – по 5 осіб у кожній команді; м’яч можна було перебивати на бік суперника  кулаками чи передпліччям, і кожній команді відводилось по 3 торкання м’яча. Гра складалася із двох таймів по 15 хвилин кожний.

​

​

​

Гра складається з 2 таймів по 15 хвилин. М’яч трохи важче волейбольного (320-380 грамів).

Замість сітки використовується

мотузка, що натягується на висоті двох метрів.

У фаустбол грають дві команди по п’ять гравців у кожній (плюс троє запасних) на майданчику 50х20 метрів - як у приміщенні, так і на відкритому повітрі.

Воллібол

Воллібол (англ. «wallyball», від «wall» - стіна) винайшов у 1979 р. американець Джо Гарсіа. Грають дві команди по дві, три або чотири людини. Допускається використання бічних стін спортзалу. Гра ведеться до 15, 18 або 21 очки (але різниця в рахунку повинна бути не менше 2 очок).

Серед волліболістів чимало представників класичного волейболу, тому числі члени олімпійської збірної США Пол Сандерленд і Рита Крокет, і відомих людей зі світу політики та шоу-бізнесу, включаючи екс-президента США Джорджа У. Буша.

Волейбол на снігу

У волейбол на снігу грають дві команди, що складаються з трьох осіб; допускається присутність в команді одного запасного гравця. Зустрічі проводяться на прямокутної майданчику розміром 16×8 м, покритій снігом глибиною не менше 30 см, з вільною зоною шириною не менше 2 м. Як і в пляжному волейболі, центральна лінія на майданчику відсутня, верхній край сітки встановлюється на висоті 2,43 м для чоловіків і 2,24 м для жінок, м'яч має довжину окружності 66-68 см, масу 260-280 г.

Волейболісти грають в щільному одязі, можуть надягати рукавички і головні убори. Важливим елементом екіпіровки є взуття, що забезпечує хороше зчеплення зі снігом.

Дякую за увагу!