Квіти

«Щоб жити, потрібне сонце, свобода і маленька квітка»

( Ганс Крістіан Андерсен)

​

Протягом десятиліть, з великою любов’ю та завзяттям, над інформацією для посібника працював колектив ЗДО №4 «ВИШЕНЬКА»

​

Ретельну фіксацію і яскравий опис усіх рослин здійснила еколог – науковець Ольга ШТЕПА

​

Художник-оформлювач (монтажер)

Олена КУЗЬМІНСЬКА

​

​

​

Пролісок

Примула

Підсніжник

Пролісок - невисока багаторічна цибулинна рослина, зацвітає рано навесні. Листя проліска лінійні, квітконоси безлисті. Квітки з приємним ароматом, зазвичай блакитні, рідше – рожеві або білі, зібрані в кисті по

3-15шт. Цвітуть проліски протягом 15 днів.

Примула – багаторічна, а зрідка однорічна трав‘яниста рослина. Відразу над поверхнею землі утворюється щільна листова розетка. У ній розташовуються сидячі або черешкові листочки овальної або яйцевидної форми. Вони сіро-зеленого відтінку. Поверхня листка гладка або рельєфна, роздута між жилками. Краї листя бувають цільними або дрібнозубчастими.

З центру розетки виростає довгий, голий квітконос. Квітка складається з п‘яти пелюсток овальної форми з округлим або, навпаки , загостреним краєм. Забарвлення квітки буває дуже різноманітним: білим, фіолетовим, бузковим, рожевим і червоним.

Підсніжник – це гарна лісова квітка, її можна зустріти в лісі на початку весни. Він прокидається, коли ще сніг лежить на землі. У нього тоненьке ніжне стебельце і довгенькі тонкі листочки. Сама квітка схожа на снігову кульку.

Льон

звичайний

Вербейник звичайний

Білоцвіт весняний

​

Льон звичайний - заввишки 60–150 см.  Корінь стрижневий з численними дрібними корінцями. Стебла нечисленні (1–3), прямі, тонкі, світло-зелені, розгалужені лише у верхній частині.  Листки розташовані спірально, вони численні, дрібні (2–3 см завдовжки, 3–4 мм завширшки), ланцетні, на верхівці загострені. На дотик листки дещо слизькі від тонкого шару воску, що їх вкриває. Квітконіжки довші за чашечку, наприкінці потовщені. Квіток  у суцвітті відносно небагато. Найпоширеніший колір квіток — синій або блакитний, рідше — білий, рожевий, червонувато-бузковий. Зав'язь суцільна. Плід — п'ятигніздова коробка 6–8 мм завдовжки; кожне гніздо ділиться на два півгнізда, що вміщують по одній насінині. Насіння пласке, жовто-коричневе, лискуче, без запаху.

​

Білоцвіт весняний - багаторічна рослина, заввишки до 20 см із яйцевидною цибулиною діаметром до 2 см. Поодинокі або парні пониклі білі квіти з приємним ароматом позначені біля вершин пелюсток жовтими або зеленими плямами. Цвіте рослина 3-4 тижні, починаючи з квітня. Плід є майже кулястою тригніздою м'ясистою коробочкою.

​

Вербейник звичайний - рослина висотою від п'ятдесяти до ста сантиметрів має прямостоячі стебла, повзуче кореневище і дзвіноподібні квітки. Листові пластини знизу мають опушення, а зверху вони гладкі. У червні на кущах утворюються верхівкові волоті, на яких розпускаються жовті бутони з червоно-коричневою плямою на віночку. Цвітіння продовжується до серпня. Цей вид не боїться вологих ґрунтів, і може рости навіть у водоймі на глибині десять сантиметрів..

Настурція

М’ята перцева

Вербейник монетний

М'ята перцева — багаторічна трав’яниста рослина. Коренивище стелиться і дає пагони. Стебло чотиригранне, галузисте, близько 0,5 м заввишки. У культурі найвідоміші два різновиди: чорна м'ята з червоно-фіолетовими стеблами і жилками листка та біла м'ята із світло-зеленими стеблами і жилками. Листки супротивні, короткочерешкові. Квітидрібні, червоно-фіолетові, розміщені кільцями, зближеними в густі колосоподібні суцвіття на верхівках стебла й гілок. Віночок зрослопелюстковий, лійкоподібний, дещо неправильний, з чотирма лопатями. Вся рослина дуже ароматна.

Настурція  росте і цвіте на досить бідних ґрунтах, багатих органікою грунтах розвивається величезна зелена маса на шкоду цвітінню.

Настурція - однорічна рослина, її товсті соковиті стебла досягають довжини 2-3м.

Листя у квітів округлі і схожі на щит, блискучі, покриті восковим нальотом, яскраво-зелені. Квітки великі, до 5 см в діаметрі. Забарвлення рослин може бути кремового, лососевої, жовтої, червоної, рожевої, вишневою. Вибираючи настурцію для посадки на дачній ділянці, ви повинні уважно розглянути види рослини, так як вони серйозно відрізняються один від одного.

Вербейник Монетний — вічнозелений багаторічник заввишки 15 сантиметрів, утворює з повзучих пагонів подушки до 45 сантиметрів шириною.Забарвлення листя може мати різні відтінки, залежно від освітленості: від кольору лайма до золотисто-мідного.

Цвітіння: червень-серпень, квітки поодинокі, жовтого кольору.                        

Добре поєднується з каменями, тому його часто використовують для заповнення ущелин в садах каменів. Добре росте в освітленому, сонячному місці, в півтіні. Грунт любить родючий, вологий і добре дренований.

Маргаритка

Ряст

Медунка

Медунка – рід невисоких багаторічних трав‘янистих рослин із родини шорстколистих. Медунка - одна з перших медоносів. Цю рослину дуже люблять бджоли, а біля ніжних суцвіть часто в‘ються метелики. Медунка – рослина нетерпляча. На деревах немає ще листя, а вона підставивши бочок золотому сонцю, вже розцвіла. Насамперед з‘являються квіти рожевого кольору, вони найбільш ароматні, потім квітка стає блакитного відтінку(або фіолетового), в ній стає менше нектару, ніж в рожевій і, нарешті, стає синьою, з мінімальною кількістю нектару.

Листочки первоцвіту-медунки покриті спеціальними волосками, і тому здаються трохи шорсткими. Ці особливі волоски, ніби теплий одяг, і оберігають рослину від різких перепадів температур.

Маргаритки – переважно багаторічна рослина, що володіє виразними махровими суцвіттями. Суцвіття має форму кошика. Квіти не сильно піднімаються на розетку з листя, не більше ніж на 3-5см. Серединка квітки завжди жовтого кольору. Пелюстки мають язичкову або трубчасту форму.

Листочки щільно сидять один біля одного, мають лопатеподібну форму.

​

Ряст – це дуже гарна, багаторічна, трав‘яниста рослина заввишки 15-25см. Цвіте він рано навесні. Листки ряст має ніжні з надрізаними часточками, яскраво-зеленого кольору, можуть мати сизуватий відтінок. На верхівках пагонів з‘являються пухкі суцвіття – вони піднімаються ніби свічки і зацвітають. Квітки малі, можуть бути фіолетового, жовтого, рожевого, блакитного, білого кольорів.

Головне запам‘ятати, що рослина дуже отруйна

Сон-трава

Фіалка

Конвалія

Сон-трава – це красива, багаторічна рослина-первоцвіт, яка має прямостоячі, пухнасті стебла висотою близько 20см, а також розсічені, ажурні, волосисті листки та великі, дзвоникоподібні квітки. Поодинокі дзвоникові квітки великі, яскраві, в залежності від виду мають різне забарвлення. Розпускаються раніше появи листків або одночасно з ними. Пелюстки покриті м‘якими волосками, маточок і тичинок. Після цвітіння з‘являється плід з багатьма горішками.

Багато видів сон-трави занесені до списків зникаючих і рідкісних рослин –Червоної книги України.

Конвалія-запашна, багаторічна трав‘яниста рослина роду Convallaria із сімейства спаржевих. Конвалія цвіте білими квітами, зібраними в кисть у вигляді дзвіночків (від 6 до 20 квіточок) на одній стороні без листяного стебла. Квіти конвалії не мають нектарників і приваблюють багатьох комах стійким ароматом і пилком. При відсутності комах може відбуватися самозапилення. Глянцеві темно-зелені листя, зазвичай два, розташовані біля основи рослини.

Плід конвалії – червона ягода. Всі частини рослини містять серцеві глікозиди і при попаданні всередину отруйні для людей і диких тварин.

​

Фіалка – рід квіткових рослин родини фіалкових, вона маленька багаторічна рослина. Фіалка зазвичай має серцеподібне листя і несиметричні квітки з чотирма віялоподібними пелюстками, дві на кожній стороні, і одну широку нижню пелюстку. Росте фіалка групами, родичами. Запах у фіалки приємний, як найдорожчі парфуми.

Бруслина

Алліум

Айстри

Айстри – однорічні та багаторічні трав‘янисті рослини. Це квіти осені. Вони цвітуть увесь вересень. Назва їх перекладається з давньогрецької як зірка. Квітки айстри бувають маленькі та великі, з гострими пелюстками, а середина в них яскраво- жовта. Айстра вражає багатством кольорів та форм. Вона буває білою, рожевою, бордовою, фіолетовою, червоною, помаранчевою. А її пелюстки можуть пишно стирчати, наче голки в їжака, а можуть охайним віночком оточувати серцевинку. Листя в айстр приглушено-зеленого кольору, з красивими фігурними краями.

Алліум - латинська назва декоративної цибулі. Це багаторічна трав‘яниста рослина з сімейства амарилісових, найближчий родич знайомих всім ріпчастої цибулі та часнику. Декоративна цибуля алліум має характерний запах і пекучий смак внаслідок вмісту ефірних олій. Корінь алліуму – цибулина, злегка сплюсненої форми, покрита лусочками бурого,білого або фіолетового кольору. Листя у цибулі прикореневі, лінійної чи овальної форми та після цвітіння, як правило, відмирають. Дрібні квіточки рослини зібрані в суцвіття у вигляді парасольки та ростуть на довгих квітконіжках.

Бруслина європейська, або бересклет європейський – листяна багаторічна рослина родини бруслиних. Листки супротивні, черешкові, формою від видовжено еліптичних до обернено-яйцеподібних, біля основи клиноподібно звужені, по краю пильчасті, біля верхівки заокруглені, але не тупі, а загострені. Суцвіття – розлогий зонтик, що складається з 2- 9 квіток. В суцвітті середня квітка завжди недорозвинена. Плід – поникла, чотири гнізда, розкривна коробочка. Її поверхня гола і гладка, кінець вдавлений.

Гіацинт

Дельфініум

Заячі вушка

Гіацинти – цибулинні багаторічні трави. Листя пряме, загострене, широколінійне, ясно-зелене, за довжиною рівне стеблу або трохи коротше, на поверхні землі утворює розетку. Дзвоникоподібні квіти зібрані на верхівці у нещільній китиці. Квітки на коротких квітконіжках, прямостоячі, горизонтально відхилені, і в нижній частині – злегка пониклі, з подвійними приквітками. Плід – м‘ясиста, соковита коробочка з трьома відділеннями, у яких міститься насіння. Квітне гіацинт у квітні – на початку травня.

Дельфініум в деяких районах називають шпорник. Простий бутон в основному має по 5 пелюсток, в центрі розташований шпорець. Що робить його квітконосом і придатним для запилення маленьких пташок-колібрі або джмеля. Забарвлення квітів різноманітне. Квіточки збираються в стоячу мітлу різного розміру від 30 до 100 см без квітконоса. Листя схожі на квітку, так як розсічені на дольки дощенту. Кожна частина сильно загострена в кінці.

​

Заячі вушка – це дивовижна рослина сімейства ясноткових, має кілька назв: стахис шерстистий, овечі вушка, чистець візантійський. Батьківщина є Китай. Рослина з невисокими прямими стеблами( близько 50 60 см висоту) і вузькими довгими листочками. Відмінною рисою рослини є довгий і густий сріблястий ворс, повністю покриває всі його листя і пагони. На верхівках стебел утворюється колосоподібне суцвіття з 6-8 невеликих квіток синього, фіолетового, рожевого, білого і жовтого забарвлення.

Заяча капуста

Іриси болотяні

Іриси

Заяча капуста – це багаторічна трав‘яниста рослина, відноситься до роду товстолисті. Стебло у заячої капусти є прямостоячим, циліндричним, соковитим, досягає довжини до 40 см. Листя є сидячими, круглими або овальними, супротивними, також можуть бути голими, м‘ясистими, зверху покриваються волосками, краї зубчасті. Цвіте заяча капуста дрібними квітками, які можуть бути рожевого, блідо-жовтого або жовтувато-зеленого кольору, збираються вгорі в суцвіття, яке є щитковидним і густим.

Іриси – ці ніжні і тендітні квіти невипадково отримали таку назву на честь богині веселки: вони дивують багатством різноманіття зовнішнього вигляду і кольорів. Листя є жорстким, схоже на мечі, зелене, не опадає на зиму. Ірис має високі квітконоси, які можуть бути поодинокими або розташовуватися групами по кілька штук( до 10). Пелюстки бувають різних кольорів: білими, жовтими, рожевими, синюватими і навіть фіолетовими. Крім того, їх відтінок утворює своєрідну веселку. Іриси використовують у виробництві кондитерських виробів, також парфумерії і медицині. 

​

Болотний ірис – найпоширеніша рослина сімейства Касатикова, яке виростає в усіх країнах. Для цієї рослини не потрібно спеціального догляду. Болотний ірис дуже швидко розростається, самостійно розмножується і має ознаки сорної рослини. Він має високі декоративні якості. Квітка виконує важливу задачу: вона є природнім фільтром. Він очищає водойми зі стоячою водою від забруднень органічного та неорганічного походження. Болотяна рослина знайшла широке застосування в медицині, харчовій і косметичній промисловості.

Лілія біла

Космея

Крокуси

Крокуси – квіти низькорослі, вони не мають стебла, а лише листя і квітконоси. Але незважаючи на це, вони дуже помітні на ділянці, адже квіти крокусів відрізняються дуже яскравими відтінками жовтого, фіолетового, блакитного та білого кольорів. Крокус складається з бульбоцибулини, листкової розетки і самої квітки.

З квіткою крокуса пов‘язана і історія кулінарії, адже саме сухі рильця цієї рослини є найдорожчою спецією у світі – шафраном.

Космея – трав‘янистий представник сімейства айстрових, родом із тропіків та субтропіків. Саме її ще називають садовим космосом. У космеї високе стебло, іноді до 1,5 м. Воно густо покрите вузьким ажурним листям, а зверху – великими квітками до 10 -12 см в діаметрі. При цьому всі пагони прямостоячі, але гіллясті. Цвіте космея з червня до перших заморозків. Кошики з плоскою або кулястою серединкою зібрані в хуртові або щиткові суцвіття.

Лілії – багаторічні цибулинні трави. Стебло є безпосереднім продовженням цибулини, вкрите листям – з листками, які локалізуються в нижній частині. Листки – лінійні, лінійно- ланцетоподібні, овальні, або розміщені кільцями. Квітки двостатеві, складаються з 6 пелюсток, зібраних у китиці, іноді одиночних. Плід – довгаста коробочка.

Лаванда

Морозник

Мускарі

Лаванда – це багаторічна рослина, вічнозелена, досить невибаглива. Являє собою кущі діаметром від 40 до120 см. Характеризується насиченим цвітінням блакитного, фіолетового, рожевого або білого кольору: звісно все залежить від сорту та виду лаванди. Всього є три види лаванди. Лавандова продукція широко використовується в косметології, медицині.

​

Морозник – це трав‘яниста багаторічна рослина, відноситься до сімейства Жовтецеві. У висоту морозник може досягати 21 -55см. У рослини товсте і коротке кореневище, просте стебло. Листя довгочерешкові, шкірясті, прикореневі. Чашовидні квіти на довгій квітконіжці утворюються на вершині стебла з початку весни до середини літа.

​

Мускарі – відносяться до цибулинних рослин з родини Гіацинтових. Квіти мускарі невеликі за розміром – їх висота досягає навіть 30 см. Найчастіше квітконос виростає на 10 - 20 см. Самі суцвіття складаються з безлічі( близько 100 -150) дрібних квіточок, зібраних в щільну верхівкову кисть довжиною від 2 до 8 см. Ці квіточки схожі на маленькі барильця або дзвіночки діаметром близько 0,4см. Мускарі пофарбовані в

різні відтінки синього, блакитного або фіолетового

кольорів. 

Нарциси

Папороть

багаторічна

Півонія

Півонія –це багаторічна трав‘яниста рослина. Має шишковидне потовщене коріння. Листки – чергові, великі, двічі-, тричі- перисторозсічені. Під квітками листки зазвичай дрібніші й більш скупчені, поступово переходять у чашолистики. Квітки півоній – великі, двостатеві, одиночні; білого, жовтого, жовтогарячого, рожевого і червоного кольорів з відтінками.

Папороть – багаторічна трав‘яниста рослина, яка відрізняється красивим, розлогим, темно-зеленим листям. Ця рослина виростає до 20 -30см у висоту. Цвітіння відбувається у квітні.

​

Нарцис –рід однодольних рослин з родини амарилісових. Багато століть нарцис – витончена ніжна квітка з тонким стеблом і вишуканим ароматом вважається символом краси. Квіти нарцисів часто вирощують на зрізання, адже будова рослини така, що на квітконосах немає листя, і тому зрізка квітів не шкодить ні самій рослині, ні цибулині нарциса.

Плющ

Ромашка

Тюльпан

Плющ звичайний – кучерява або грунтопокривна рослина, невибаглива, з довгими гнучкими стеблами, на стеблах повітряні корені-присоски. Листя шкірясте, глянсове, 5-лопатеве, з мережею світлих жилок. Квітки дрібні, непоказні, зеленувато-жовті можуть мати білу або кремову облямівку, зібрані в парасолеподібні суцвіття. Плоди – синьо-чорні ягоди.

​

Тюльпан – трав‘янистий цибулинний багаторічник. Висота рослин коливається залежно від виду і сорту. Листки подовжено-ланцетні, зелені або сизуваті, з гладкими або хвилястими краями і легким восковим нальотом. Квітка тюльпана має п‘ять довгих ніжних пелюсток. Вони бувають різних кольорів. Коли сонце сходить, то ці пелюстки відкривають своє чорне денце з пахучими тичинками. А як темнішає або збирається дощ, то квіточка закривається, ніби захищається від негоди та темряви.

​

Ромашка – трав‘яниста багаторічна рослина сімейства айстрових. Висота квітки коливається від 30 до 100см. Стебла високі, прямостоячі, міцні, злегка шорсткі. Розетка листя – прикоренева на довгих черешках. А на квітконосі під самим бутоном, розташовуються 2 невеликих листочки – це теж відрізняє рослину від інших квітів схожих на ромашку. На вершині стебла формується одиночна велика квітка. Квіти садової ромашки великі – до 15см в діаметрі. Яскраво-жовту серцевину, яка нагадує сонечко, оточують довгі білосніжного забарвлення пелюстки. Кількість пелюсток різна.

Флокси

Троянди

Хризантеми

Троянда – рослина з різноманітною будовою квіток, суцвіть, листків, плодів. Листя у більшості видів троянд перисті, мають зубчасті краї і часто кілька шипів на нижній частині. Квіти мають 5 пелюсток. Під пелюстками 5 чашолистків. Забарвлення квіток від білого до темно-червоного кольору. Квітки бувають одного кольору, змішаних кольорів, багатобарвні та смугасті.

​

Хризантема – трав‘янисті багаторічники і однорічники з родини Айстрові або Складноцвіті. Кореневище у хризантем розгалужене, розвивається паралельно до поверхні. Пагони можуть бути голі, а можуть бути опушені. Листя хризантеми, розташоване по черзі, просте, але різне за розміром і формою – виїмчасте, зазубрене, розсічене -також може бути опушеним. Колір листя зазвичай світло-зелений, хоча може бути і темним. Дрібні квітки утворюють густе суцвіття.

Флокси –рід красивоквітучих трав‘янистих рослин родини синюхові.Стебло прямостояче, висхідне або повзуче. Листки суцільнокрайові, сидячі, розташовані супротивно. Квіти трубчасто-лійкоподібної форми, запашні, невеликого розміру, але у суцвітті їх може бути до 90 штук. Пелюсток п‘ять, вони відігнуті під прямим кутом до трубки, утворюючи плоский віночок різної форми. Забарвлення віночка дуже різне. Квіти зазвичай зібрані у складні суцвіття, що знаходяться на кінцях пагонів.

Хоста

Царська

корона

Чорнобривці

Хоста – це багаторічна рослина родом з Далекого Сходу. Листя хост мають різні розміри, форму і незвичайне різноманітне забарвлення. Кольори листя: зелений в різних відтінках жовтий, блакитний, зелено-синій, білий, золотий. Ці кольори виглядають як однорідні або в різних комбінаціях відтінків, з темними або світлими краями на листках, смугами, плямами різної інтенсивності і візерунків. Додаткова перевага в цих рослин – мінливість квітів і листя протягом сезону.

Чорнобривці – це діти сонця, які красуються своїми жовтогарячими голівоньками з клумб і садів. Вони полюбляють гніздитися сім‘ями, утворюючи компактний кущ. Тримаються своїми зеленими посіченими листочками один за одного. Особливо цікавими є самі суцвіття. Самі пелюстки мають різні відтінки, від яскраво-помаранчевих до багряних. Особливістю чорнобривців є дещо терпкуватий аромат. Але квіти мають неабиякі лікувальні властивості.

​

Царська корона – багаторічна цибулинна рослина. Цибулина у неї велика і складається з декількох зрослих м‘ясистих лусок. З цибулини навесні виростає надземна частина – стебло, з вузьколінійними або довгастоланцетними листками. До початку травня вона виростає і зацвітає. Після травневого цвітіння, вже в самому початку літа, надземна частина цієї квітки висихає а цибулина «засихає». В кінці літа – початку осені цибулина прокидається, починає нарощувати коріння і росте, після чого знову «засинає» на всю зиму.

Мальва

Очерет

звичайний

Рудбекия

Рудбекия - багаторічна рослина до 60 см заввишки. Листя цілісне, вузькі, ланцетні. Суцвіття - кошики до 9 см в діаметрі. Язичкові квітки помаранчеві, трубчасті - темно-пурпурові. Цвітіння в липні-серпні 40-45 днів. Плодоносить. Рудбекия прекрасна або гарна (Rudbeckia speciosa). Рослина багаторічна. Листя довгасті до округлих, по краю нерівно зубчасті. Язичкові квітки оранжево-жовті з трьома зубчиками на кінці отгиба, трубчасті - коричнево-чорні. Цвітіння в липні. Росте на вологих ґрунтах південного сходу Північної Америки. рудбекия двоцвітна .

Мальва — одна з найпопулярніших сезонних дворічних культур. Легко впізнавана, по праву «наша» рослина, що споконвіку вирощувалася біля українських хатин та парканів. Український садок без мальви уявити настільки ж складно, як і без чорнобривців. І вигляд високих струнких пагонів з яскравим шорстким листям та незабутніми квітками-капелюшками знайомий всім.

Та мальва, яку знаємо, цінуємо й використовуємо — далеко не єдина мальва в декоративному садівництві. Під назвою мальви поширюються з десяток видів рослин сімейства Мальвових, і всі вони схожі й самобутні водночас. 

Очерет звичайний має прямостоячий, порожнистий, гладкий і гнучкий стебло-соломін заввишки до 2 і більше метрів, облиствений жорсткими, лінійними, вузькими листям. Стебло і листя мають сизо-зелений колір.Кореневище у тростини довге, повзуче, з численними пагонами. Раз у кілька років очерет дає плід – зернівку: на одному суцвітті може утворитися до 100 тисяч зернівок.

Очерет звичайний надзвичайно велике рослина, що виростає до чотирьох метрів. Стебло тростини прямий і товстий діаметром близько двох сантиметрів.

Дерева

«Якщо дерева дихають,

то хто сказав, що вони не можуть сміятися?»

 (Анджела Нанетті)

Береза

Берест (в’яз)

Верба Хакуро

Береза – рід листопадних дерев та кущів родини березові. В Україні поширені види переважно з гладенькою білою корою, при основі стовбура кора чорно-сіра, глибокотріщинувата. Проте у світовій флорі більшість видів берез мають темне забарвлення кори. Квітки одностатеві, рослина однодомна.

Верба Хакуро – це один з найменших видів верб, вирощених в невеликій формі дерева(штамба) або великого чагарнику. Воно може досягати до 3 м у висоту. Гілки тонкі, прямі, розташовані трохи у вертикальному положенні, а на кінцях – звисають вниз. Довгі пагони приймають форму фонтану.

​

Берест – листяне дерево з родини в‘язових(ільмових) заввишки до 30 м з характерним крилатим насінням. Кора коричнево-сіра у старих дерев розтріскана. Листя зубчасте, овальне, подовжене, на верхівці загострене. Дрібні двостатеві квіти зібрані в густі головчасті суцвіття. Цвіте в березні-квітні, до розпускання листя.

Верба

кучерява

Горобина

Каштан

Верба кучерява або верба звивиста може рости, як у вигляді дерева так і у вигляді напівчагарника. Відмінною особливістю верби кучерявої є її швидкий ріст. Щорічний приріст молодої верби - 1м. Висота дорослої рослини – 3,5м до 13м. Пагони верби кучерявої можуть мати зеленуватий , оливковий, коричневий, жовтуватий колір, залежно від виду і віку рослин. Відмінною особливістю кучерявих верб є їх здатність зміцнювати ґрунт.

Каштан –листопадне дерево, висотою до 25 м. Листок каштана великий, складний, п‘яти-семи пальчатий, з довгим черешком. Листя каштана утворюють щільну крону. Квітки об‘єднані в суцвіття, які схожі на довгі сережки, але направлені вгору. Плоди розміщені у колючій оболонці. З плодів каштана діти часто роблять осінні вироби.

​

Горобина – дерево з родини розоцвітих. Кора гладка, сіра. Листки чергові, непарноперисті, з 7- 15 видовженими листочками. Лицьова сторона матово-зелена, зі споду - сизувата. Суцвіття щитоподібні, складаються з білих 5-пелюсткових ароматних квіток. Плоди – яскраво-червоні або червоно-оранжеві ягоди (схожі на мініатюрні яблука) зібрані у грона. На смак гіркувато-терпкі, після заморожування – гіркувато-кислі. Цвіте у травні. Плоди достигають у серпні-вересні.

Оцтове

дерево

Липа

Павловнія

Липа –досить високе дерево з міцним стовбуром. Серед інших дерев воно виділяється густою кроною. Липа має чарівні листочки серцеподібної форми. А які запашні квіточки у липи. Їх духмяний аромат не залишає байдужими серця. В суцвітті, як правило, до одинадцяти квіточок. Згодом вони перетворюються в маленькі засушені плоди кулястої форми . Липа цвіте з другої половини червня й майже ввесь липень. Липа це не просто дерево, а лікувальний компонент.

Оцтове дерево – єдиний вид, що виживає в середній смузі. Його ще називають сумах пухнастий, віргінський, оксамитовий, оленерогий. Дерево висотою до 10 м, має ажурну крону. Пагони світло-бурого кольору, товсті, пориті густими м‘якими червонуватими залозками. Влітку дерево перетворюється за рахунок цвітіння яскраво-червоних суцвіть, що нагадують каштанові «свічки», восени багаторічна рослина «спалахує» вогнено-багряними відтінками, а взимку дерево радує оточуючих бархатистими карміновими соплодіями, зберігаються аж до весни.

​

Павловнія –Адамове, сапфірове або драконове дерево, все це назви однієї рослини. Павловнія – дерево, що володіє неймовірно екзотичним і красивим видом, особливо в період цвітіння. Листопадне дерево павловнія має прямий стовбур з розлогою широкою кроною, листя великі, розташовані супротивно на довгих черешках. Декоративність дерева особливо вражає навесні, коли на ньому розпускається безліч великих блідо-бузкових трубчастих квіток, зібраних в прямостоячу волоть, що нагадує свічки. Павловнія є хорошим медоносом на рівні з акацією.

Садова ірга

Сакура

Туя

Садова Ірга –Дуже красивий декоративний чагарник і до того ж чудовий медонос. У травні, під час цвітіння, вона привертає увагу китицями білих, ніжних квітів, які з‘являються через 10-12 днів після розпускання листя. Рослина самозапильна. Квіти Ірги здатні витримати весняні заморозки до -5…7 градусів. Восени рослина привертає увагу вишуканими відтінками багряного листя. В червні з‘являються плоди, що нагадують яблука або чорну смородину. В міру дозрівання їх колір змінюється від червоного до темно-фіолетового, майже чорного. Вони дуже смачні і в свіжому вигляді і сушеному.

Сакура – японська назва декоративного дерева, що відноситься до виду Вишня дрібнопильчата, а також його суцвіть. Квіти мають забарвлення яскраво-рожевого кольору. Сакура зазвичай починає цвісти з середини квітня. Цвітіння сакури короткочасне і триває не більше двох тижнів. Тому квіти сакури виступають символом скороминучості юності і всього земного життя.

Туя – рід вічнозелених хвойних дерев і кущів родини кипарисових. Крона густа, пірамідальна. Кора стовбура темно-бура або сірувато-коричнева. Листки лускоподібні або голкоподібні. Чоловічі шишечки приверхівкові, в пазухах листків, округлі, жовтаві. Жіночі шишечки овально-яйцеподібні, світло-зелені, розміщені на кінцях укорочених охвоєних гілочок. Стиглі шишки до низу відігнуті.

Тюльпанове

дерево

Ялини

Туя

Тюльпанове дерево –є родичем магнолії та представником родоводу покритонасінних. Крона спочатку вузька, з часом трохи розширюється. Кора стовбура світло-сіра, поздовжньо потріскана. Основні гілки ростуть вгору та мають сіро-коричневу кору, а молодші – світло-коричневі. Листя тюльпанового дерева складно сплутати з іншими видами: воно розділене на 4 частки та за обрисами нагадує кленове листя з обрізаною верхівкою. Восени зелене листя радує нас яскравими відтінками золотисто-жовтого, помаранчевого та теракотового кольорами. Жовто-помаранчеві або зелено-жовті квіти нагадують квіткові чашечки тюльпана.

​

Ялинка – рід хвойних дерев родини соснових. Крони широко конічні; стовбур прямий. Кора від сірого до червонувато-коричневого кольору, тонка і луската. Бруньки яйцеподібні, листя голчасте, шишки ростуть на однорічних гілках.

Туя – рід вічнозелених хвойних дерев і кущів родини кипарисових. Крона густа, пірамідальна. Кора стовбура темно-бура або сірувато-коричнева. Листки лускоподібні або голкоподібні. Чоловічі шишечки приверхівкові, в пазухах листків, округлі, жовтаві. Жіночі шишечки овально-яйцеподібні, світло-зелені, розміщені на кінцях укорочених охвоєних гілочок. Стиглі шишки до низу відігнуті.

Модрина

Магнолія

Магонія

Магнолія – великий кущ або гіллясте дерево. Цвіте у квітні – травні великими біло-рожевими квітами. Зі східних видів це самий морозостійкий кущ, хоча молоді екземпляри потребують зимового укриття.

​

Магонія падуболиста – вічнозелений кущ до 1 м висотою. Кора на молодих пагонах рожево-сіра, на старих кущах буро-сіра, з продовгуватими смужками. Квітки жовті, до 8 мм в діаметрі, зібрані в багатоквіткові китиці, довжиною 5-8 см, розміщені на кінцях пагонів, духмяні. Плід – темно-блакитна з сизою, восковою поволокою, довгасто-еліптична ягода; кисло-солодка, їстівна.

Модрина – рід дерев родини соснових. Дерева в основному заввишки 15-45 м, мають відкриту крону і вузькі гілки. Мале голчасте листя навесні яскраво-зелене, згодом стає блідо- зеленим і восени стає яскраво-жовто-оранжевим, зрештою опадає.

​

Садові дерева

«Фейрі живуть на задвірках вашого саду»

*англійською фея – фейрі

(Ангійський фольклор

часів королеви Вікторії) 

Абрикоса

Айва

Вишня

Абрикоса – плодове дерево роду слива. Має щільну міцну деревину, у центрі – блискучу темно-коричневу, з країв – світлішу, жовту або буру. Листки широкі, округлі, при основі майже серцеподібні, цілісні, майже голі, згори темно-зелені, знизу – матові. Квіти поодинокі, 5-пелюсткові, білі або рожеві. Цвіте раніше всіх плодових порід у квітні-травні до розпускання листків. Плоди дозрівають у червні-липні. Плід – округла або обернено яйцеподібна соковито-м‘ясиста кістянка, жовтого або червонувато-жовтого кольору. М‘якуш кістянки кисло-солодкий.

Вишня – дерево з сімейства розоцвітих, з родини слива. Вишня росте не дуже високо, її гілки розкидані в різні боки і нахилені вниз. Листки у вишні гладкі, блискучі, зверху вони мають темно-зелений колір, а знизу – світло-зелений. Квітки вишні невеликі білі або рожеві, зібрані у суцвіття парасольки, зацвітають на початку або в кінці травня. Плід у вишні зростає на довгій ніжці. Спочатку він має зелений колір, а потім стає червоним.

Айва – єдиний представник родини трояндових, підродини мигдалевих. Росте як багатостовбурний чагарник із запушеними бруньками. Кора молодих гілок фіалкова й волохата – пізніше коричнево-фіалкова і гладка. Листя – яйцевидне, довгасте. Поодинокі рожеві й білі квіти ростуть на кінцях коротких молодих пагонів навесні. Плоди ароматні, великі. Форма коливається від округлої до грушоподібної, м‘якуш жовтий. Плоди дозрівають у кінці осені.

Горіх

Груша

Кизил

Горіх волоський також горіх грецький – високе дерево родини горіхових з кулеподібною, розлогою кроною. Вирощують заради цінних їстівних плодів(горіхів) та деревини. Плід – несправжня кістянка, округлої або яйцеподібної форми, зверху покрита зеленою оболонкою.

Кизил справжній або дерен справжній – представник сімейства Кизилові, невелике деревце з круглою кроною. Молоді пагони зеленувато-сірі, а старі вкриті сірою тріщинуватою корою. Листки супротивні від яйцеподібних дот ланцетних, зелені, сидять на коротких черешках. Квіти дрібні , золотисто-жовті, зібрані в зонтикоподібні суцвіття. У кожному суцвітті 5-9 квіток. Плід темно-червона( жовта або рожева) соковита кістянка, овальна або грушоподібна.

Груша – з родини розових. Дерево заввишки 5-10 м. Стовбур стрункий, вкритий товстою бурою корою з глибокими поздовжніми тріщинами. Гілки бурувато-сірі, блискучі. Листки чергові, майже округлі або овальні по краю з загостреною вершиною. Квіти білі або блідо-рожеві, зібрані в 2-12-квіткові, щіткоподібні суцвіття. Плоди мінливі за формою, зелені або жовтуваті.

Персик

Яблуня декоративна

“Маковецького”

(райська)

Райська яблуня

“Роялті”

Яблуня декоративна «Маковецького» (райська) - гібридна форма пурпурової яблуні з пишним і красивим цвітінням. Яблуня використовується у ландшафтному дизайні. Дерево – декоративне листопадне. Бурхливий період цвітіння починається у травні – червні і триває приблизно 14 днів. Квіти великі, насичено-рожевого кольору, що розкриваються не одночасно, що продовжує фазу цвітіння ще на місяць. Висота рослини 4 - 6 метрів, округла крона. Плоди досить дрібні, кисло-солодкі, червоного кольору, їстівні. Смак звичайний, непривабливий. Використовуються переважно як варення. Знімна зрілість - настає на початку вересня.

Персик – багаторічна рослина родини розових, споріднена з мигдалем. Персик – листяне дерево, листя ланцетне, із зубчастим краєм. Квітки двостатеві, запашні, розташовані поодинці або попарно. Пелюстки яскраво-рожеві, рідше – блідо-рожеві, червоні, білі. Плід – куляста кістянка з добре помітною борозенкою на одному боці та єдиною великою насіниною(кісточкою). Колір плоду залежить від сорту. М‘якуш ніжний, соковитий, солодкий з приємним запахом.

Райська яблуня "Роялті" - це невелике дерево із округлою формою крони до 5м заввишки. Листя пурпурові, квітки великі, червоні, рясна цвітіння. Місце посадки поодинці та невеликими групами на відкритих сонячних майданчиках разом з іншими деревними породами.

Слива

Яблуня

Садова ірга

Яблуння – належить до родини розових. Яблуння не висока, тонка, струнка з розкидистим гіллям та гладким стовбуром. Її листя з одного боку гладкі та мають темно-зелений колір, а з іншого – м‘які сріблясті. Навесні віти яблуні рясно вкриваються великими біло-рожевими квітами з жовтими серцевинками, які дуже приємно пахнуть. Влітку на яблуні з‘являються маленькі яблучка, що згодом достигнуть та перетворяться на соковиті смачні плоди. В залежності від сорту плоди можуть бути великими і малими, різної форми та кольору, мають кожне свій смак і аромат.

Слива – дерево родини розових. Гілки не колючі, голі, з гладенькою корою. Листки чергові, черешкові, еліптичні, темно-зелені, товсті, зі споду опушені. Квіти правильні, 5- пелюсткові, одиничні або в пучках по 2-5. Пелюстки білі або зеленувато-білі. Плоди – м‘ясисті кістянки овальної, округлої чи яйцевидної форми. Забарвлення плоду від зеленого й жовтого до червоного і синювато-чорного з восковим нальотом. Кісточки сплюснуті з гострими кінцями. Цвіте у квітні- травні.

Садова Ірга –Дуже красивий декоративний чагарник і до того ж чудовий медонос. У травні, під час цвітіння, вона привертає увагу китицями білих, ніжних квітів, які з‘являються через 10-12 днів після розпускання листя. Рослина самозапильна. Квіти Ірги здатні витримати весняні заморозки до -5…7 градусів. Восени рослина привертає увагу вишуканими відтінками багряного листя. В червні з‘являються плоди, що нагадують яблука або чорну смородину. В міру дозрівання їх колір змінюється від червоного до темно-фіолетового, майже чорного. Вони дуже смачні і в свіжому вигляді і сушеному.

Кущі

«Хто це там, у кущах?» - «Дива». - «А що вони там роблять?»

- «Як і належить дивам - трапляються». 

( Льюїс Керролл)

​

​

Рожеві хмаринки на кущик лягли, У ковдрі зеленій дрімають.

А то не хмаринки,то літа дари, Гортензії так розквітають.

(Леся Квіт) 

​

​

Барбарис

Бузок

Гібіскус

Барбарис –це кущ з родини барбарисових. Місцева назва кислиця. Пагони сірі, ребристі, дугоподібні, несуть трироздільні колючки. Молоді гілочки жовтуваті або жовтувато-червоні. Листки чергові, тонкі, овальні, обернено-яйцеподібні, на верхівці тупуваті. Суцвіття – пониклі китиці, розміщені на верхівках укорочених пагонів. Квіти жовті. Плід – видовжена, яскраво-червона ягода, з однією-трьома коричневими матовими насінинами. Морозостійка, світлолюбна рослина. Цвіте в травні – червні, плоди достигають у вересні.

Гібіскус – декоративний вічнозелений кущ висотою до 1-1,5м. Листя темно-зелені овальні з блискучою поверхнею, по краях зубчасті. Цвіте з весни до осені. При правильному догляді квіти великі до 15см у діаметрі, прості, махрові, різних кольорів.

Бузок – це кущ родини маслинових. Листки супротивні, яйцеподібні з цільними краями. Квіти бузку мають найрізноманітніший колір – всі відтінки веселки: білий, блакитний, рожевий, бузковий, червоний і ліловий. Квіти бузку зібрані у суцвіття – довгі китиці, завдовжки 30 -50 см. Такі суцвіття нагадують пухнастий хвіст лисиці. Цвіте у травні – червні. Квіти та листя бузку мають лікувальні властивості.

Глід

Гортензія

Жимолость

Глід – чагарник або дерево з сімейства Рожевих. Його пагони усіяні численними колючками. Листя глоду зелене, чергове, короткочерешкове, має прилистки. Воно відрізняється великими зубцями і має довгасту форму. Суцвіття рослини утворюють багатоквіткові густі щитки. Плоди глоду довгасті та м‘ясисті, темно-червоного або оранжевого відтінку, з 1-5 кісточками. М‘якоть плодів борошниста, терпка. Листя, квіти, плоди глоду мають лікувальні властивості.

Жимолость – типовий рід родини Жимолостеві. Рослина надзвичайно холодостійка, вона без шкоди витримує зниження зимових температур. Квітки і зав‘язь можуть витримувати заморозки до -10 градусів морозу. Ягоди – за кольором схожі на лохину, темно-сині з легким восковим нальотом, видовженої, витягнутої форми, збалансованого кисло-солодкого смаку.

Гортензія відноситься до декоративно-квітучих кущів, суцвіття в основному щитковидної форми, як правило, складаються з квіток двох типів: дрібні плодоносні, розміщені в середині суцвіття; крайові – великі, безплідні з 4-5 пелюстковидних чашолистків, більшою частиною сніжно-білих, блакитних або рожевих. Плід – коробочка з численним дрібним насінням.

Калина

Кашка біла

(спірея)

Канадський

жасмін

Калина червона – високий гіллястий кущ заввишки 2-4 м з сірою корою, з родини адаксових. Листки супротивні, майже голі. Пластинка їх 3-5-лопатева з серцеподібною основою, зелена з двома ниткоподібними прилистками, черешки довгі. Квітки зібрані у великі, спочатку зеленуваті, потім сніжно-білі кулясті суцвіття. Плоди - ягодоподібні червоні, овальні кістянки, містять забарвлену червоним соком плоску тверду кісточку. Залишаються на гілках дуже довго і прикрашають кущ навіть взимку. Квітне у травні - червні, плоди достигають у вересні.

Канадський жасмин – це кущ із родини маслинових. Він має подовжені, стебла всіяні складним листям з 5-9 листочків. Квіти цієї рослини зібрані у суцвіття завдовжки- 8 см на кінцях пагонів. Квіти жасмину білого кольору, духмяні, виділяють сильний аромат.

Кашка біла (спірея) - листопадні чагарники, іноді перевищують 2 м у висоту. Форма куща різна, є: плакучі, пірамідальні, прямостоячі, напівкулясті, каскадообразные, сланкі форми. Спірея цінуються за пишне і тривале цвітіння.

Квітки спіреї дрібні, але численні, зібрані в різні за формою суцвіття: щитковидні, пірамідальні, волотисте і колосовидні. У деяких видів спіреї зустрічаються поодинокі квітки.

​

Модрина

Магнолія

Магонія

Магнолія – великий кущ або гіллясте дерево. Цвіте у квітні – травні великими біло-рожевими квітами. Зі східних видів це самий морозостійкий кущ, хоча молоді екземпляри потребують зимового укриття.

​

Магонія падуболиста – вічнозелений кущ до 1 м висотою. Кора на молодих пагонах рожево-сіра, на старих кущах буро-сіра, з продовгуватими смужками. Квітки жовті, до 8 мм в діаметрі, зібрані в багатоквіткові китиці, довжиною 5-8 см, розміщені на кінцях пагонів, духмяні. Плід – темно-блакитна з сизою, восковою поволокою, довгасто-еліптична ягода; кисло-солодка, їстівна.

Модрина – рід дерев родини соснових. Дерева в основному заввишки 15-45 м, мають відкриту крону і вузькі гілки. Мале голчасте листя навесні яскраво-зелене, згодом стає блідо- зеленим і восени стає яскраво-жовто-оранжевим, зрештою опадає.

​

Піраканта

Самшит

Скумпія

Самшит – вічнозелена чагарникова рослина з сімейства самшитових. Рослина відрізняється щільним шкірястим листям округлої форми, суцвіттям з дрібних ароматних квітів і плодами-коробочками з чорним блискучим насінням. Хоча культура і є медоносом, самшитовий мед в їжу не вживають через високу отруйність всіх її частин.

Скумпія – гіллястий чагарник заввишки від 1,5 до 3 м із широкоовальною компактною кроною у формі парасольки. Кора у скумпії бура, лущиться, пагони голі, зелені або червонуваті, на зламі виділяють молочний сік. Листя у скумпії чергове, просте, оберненояйцеподібне, ледь зубчасте, шкірясте, черешкове, зелене або темно-червоне, восени набуває фіолетового відтінку. Дрібні зеленуваті квіти зібрані в мереживні, пухнасті волосисті суцвіття завдовжки до 30 см .Коли у травні або у червні кущ скумпія зацвітає, плодоніжки подовжуються, покриваючись довгим червонуватим ворсом, через який кущ виглядає, як оповите червонуватим туманом. Плоди скумпії – дрібна кістянка зеленого кольору на довгій плодоніжці, при дозріванні чорніє. Термін життя скумпії – близько 100 років.

Піраканта –рід вічнозелених колючих чагарників родини Розові. Піраканти – розлогі або пряморостучі чагарники, що сягають у висоту 6 м і зовні нагадують деякі види кизильника. Пагони піраканти вкриті довгими, різно розташованими колючками й вічнозеленими зубчастими листками.Білі квіти зібрані в щіткоподібні суцвіття, а плоди є дрібними ягодоподібними яблуками, забарвленими в жовтий або червоний колір.

Будлея

білоквіткова

Форзиція

Хеномелес

Форзиція або жовтодзвін – рід чагарників, родини маслинові. Листки – продовгувато-овальні, прості, по краю зубчасті, світло-зеленого кольору, Квіти жовті, золотисті, з короткими пелюстками, зібрані у пазушні пониклі китиці. Плід – яйцеподібна коробочка. Форзиція росте швидко, світлолюбна, теплолюбна.

Хеномелес або японська айва відноситься до декоративної плодово-ягідної культури. Він має темно-зелене, блискуче листя. Цвітіння настає в кінці весни. Квіти великі, зібрані по 2 – 6суцвіть. Забарвлення квітки залежить від сорту і варіюється від білосніжного до темно-червоного, зустрічається і екземпляри з виражено фіолетовим відтінком. До кінця вересня настає дозрівання плодів. Плоди бувають світло-зеленого, яскраво-жовтого, насичено- помаранчевого кольору. На смак – терпкі, з кислувато-лимонним ароматом.

​

Будлея білоквіткова – кущ висотою близько трьох метрів. Стебла густо вкриваються суцвіттями біло-малинового забарвлення. Квіточки мають жовту серединку. Цвітіння починається в липні і закінчується в жовтні. Листя темно-зеленого забарвлення мають глянцеву поверхню і подовжену загострену форму, розташовані на стеблі по спіралі. Квіточки трубчатоподібні, чотирипелюсткові, розпускаються знизу до верху.

Церцис

канадський

Ялівець

козацький

Японська троянда

(керрія)

Ялівець козацький або Можжевельник козацький : один з найбільш витривалих ялівців, може легко пристосовуватися до умов будь-якої місцевості. Ялівець козацький – сланкий кущ утворює дуже щільні мальовничі зарослі. Посухостійкий, світлолюбивий, маловимогливий до ґрунту, стійкий до диму і газів, володіє ґрунтозахисними властивостями.

​

Японська  керіяявляє собою декоративний зимостійкий чагарник. Кущ швидкорослий,  досягає у висоту до трьох метрів і завширшки до 2,5 метрів. Листя даної рослини ланцетні, розміром до 10 см, довгі, загострені. Влітку листя має світло-зелений колір, а восени набуває яскраво-жовтого. Квітки цієї рослини до 4,5 см, золотисто-жовтого кольору, в основному одиночні, махрові, запашні.

Церсіс або багрянник відноситься до роду листопадних дерев сімейства бобових. Крона об‘ємна, зовні нагадує кулю. Стовбур має вигини. Листочки круглої, рідше яйцевидної форми. У літній період року вони мають насичено-зелений відтінок, але з настанням осені набувають жовтого кольору. На зиму всі пластини опадають. Квіточки яскраво-рожевого відтінку. Вони рясно покривають всі гілочки.

​

Різновиди гортензій

Мохи

Жив-був мох. Так-так, зелений мох - такий мало помітний зелений оксамитовий килим, який дбайливо обіймає землю. Висотою з ніготь він не міг і мріяти, що його хтось помітить, а тому...

(Алєщенкова Вероніка)

Ірландський мох

Цератодон

пурпуровий

Зозулин льон

Ірландський мох – вічнозелена багаторічна рослина, яка добре переносить морозну погоду й без пошкоджень перебуває під снігом усю зиму. Листя тонке подовжене, зеленого або яскраво-салатового кольору, має вигляд довгих сланких пагонів. Зовнішній вигляд схожий на мох, від цього й назва, по якому дуже приємно й корисно ходити босоніж. Цвітіння починається навесні й триває все літо, квіти нагадують маленькі зірочки білого кольору. Після цвітіння формує насіння, яке висипаються на ґрунт і проростає. Якщо ірландський мох росте у вас на сонячному місці, він потребує більш частих поливів.

Цератодон пурпуровий утворює щільні пучки або суцільні подушки. Стебла прямостоячі, заввишки 3 см, іноді можуть виростати до 8 см. Листя коротке і волосоподібне, випрямлене у вологому стані; скручене в сухому стані. Коробочка смугаста, з зобом, суха з борознами, блискуча, на червоній або жовтуватій ніжці. Мох містить фотозахисні пігменти, які є корисними для адаптації до навколишнього середовища Антарктики. Забарвлення листя змінюється від зеленого до імбирного кольору.

Зозулин льон звичайний -звичайний вид моху, заповнює собою деякі піщані поверхні, стовбури старих дерев. Притягує й довго втримує вологу. Весною дає спороносні коробочки. У більшості рослин (як і тварин) майже всі клітини мають подвійний набір хромосом, і лише статеві у зав'язі та пилку – одинарний. У мохів – навпаки: їх коробочки – єдині їхні частини, що складаються не зі статевих клітин.