Вправи для розвитку критичного мислення�дітей

«Знаю-хочу знати-взнав»�Учням задаються питання для самостійного осмислення за обраною темою.�Наприклад, при вивченні письменника:�Що ви знаєте про цього письменника? Які твори він написав? Які особливості його творів? Що ви взнали нового з його творів/з його біографії? Що вам би хотілося ще взнати з цієї теми?�Відповіді записуються кожним учнем в колонки «Знаю» і «Хочу знати» у таблицю: �

Можна одразу влаштувати обговорення в парах/трійках/командах. Потім учні заповнюють останню колонку таблиці. Після чого йде спільне обговорення того, чи співпали колонки 2 і 3. Колонка «Хочу знати» дає поштовх до подальшого пошуку нової інформації самостійно – до наступного заняття. �

Застосовується для визначення теми уроку, розвиває уяву та інтуїцію. Учні мають висловити свої здогадки/асоціації про тему, завдання для вивчення теми, ціль вивчення цієї теми. Обговорення має відштовхуватися від якогось узагальнюючого слова, наприклад, «Калина» (для теми «Народні символи України»).

​

​

​

КАЛИНА

​

«Асоціація»

​

�

​

Метою вправи «Кошик ідей» є здебільшого зацікавлення дітей. Вчитель задає питання про те, що учні знають про певну тему/проблему. Кожен учень записує те, що згадає (на це виділяється 2 хв.). Далі учні обмінюються інформацією в командах – записують нові ідеї, якщо такі в когось з’являться. Потім по колу кожна команда називає якийсь із записаних фактів і всі разом складають єдиний список ідей у вигляді тез – в один «кошик» (можна взяти реальний кошик і складати туди папірці з ідеями, або ж намалювати його на плакаті і приліплювати туди стікери). Головний принцип – записуються усі ідеї, навіть помилкові (наприклад, «Шевченко народився в сім’ї музикантів»). Наприкінці заняття вчитель може виправити недостовірні тези і вписати туди разом з дітьми нову правдиву інформацію. ��

«Кошик ідей»

Вчитель задає класу заздалегідь продумані питання за темою заняття. Всі питання починаються з «А правда, що…?».

Відповідь може бути тільки «так чи ні».�

«Правильно/неправильно»

​

Вчитель влаштовує опитування за певною тематикою.� «Тонкі» питання передбачають відповідь лише «так чи ні» і починаються, наприклад, так: хто…? Що…? Чи правда, що…? Чи правильно твердження, що…? Чи можливо, що…? Чи згідні ви з…? Як звати…? Яку назву має…?�«Товсті» питання вимагають розгорнутої відповіді – з аналізом, синтезом, порівнянням, оцінкою.

Наприклад: дайте три пояснення, чому…? Поясніть, чому…? Чому ви вважаєте,що…? В чому різниця між…? Як можна узагальнити наступні поняття…? Що буде,якщо…? �

«Товсті/тонкі питання»

​

​

� Підходить для тем, що містять елемент прогнозування, або обговорень щодо розвитку якогось явища у майбутньому. Учні озвучують свої ідеї та спільно створюють «дерево передбачень», де стовбур – задана тема, гілки – передбачення (я думаю, що …; ймовірно, що буде так…), а листя – аргументи на користь тверджень. �

«Дерево припущень»

�

​

Учні діляться на команди (або це можуть бути окремі ролі для 1�людини), кожна з яких отримує свого «капелюха». Колір капелюха вказує на тип завдання:�Білий капелюх – розкажіть про тему лише у фактах і цифрах.�Жовтий капелюх – подумайте, чому … (далі йде якесь питання, що стосується фундаментальних основ теми, яку досліджує клас).�Чорний капелюх – доведіть, що … (в рамках теми).�Червоний капелюх – подумайте, який емоційний стан може викликати в нас ця тема (або якийсь її ключовий елемент).�Зелений капелюх – подумайте, як використати тему/її елементи, щоб це зробило наше життя радіснішим?/ які позитивні моменти має ця тема?�Синій капелюх – узагальніть висловлювання всіх попередніх груп капелюхів/підсумуйте, що корисного та нового ми взнали в результаті цього завдання. �

«6 капелюхів»

�

​

​

​

​

Свою назву цей інструмент дістав через те, що його візуальне вираження нагадує рибну кістку. Він довзоляє учням «розбити» загальну проблемну тему на низку причин та аргументів.� Застосування цього прийому допоможе учням зрозуміти важливість аргументації, а також те, що кожна проблема – багатогранна, може мати кілька причин, що впливають одна на одну.

«Рибна кістка» є дуже дієвим інструментом у застосуванні до соціальних тем , на зразок

«шкідливі звички», «погана екологія в місті» тощо.� Порядок роботи:� Після спільного обговорення проблемної теми під модерацією вчителя учні записують її чітке формулювання в полі «Проблема».� Після аналізу інмформації за темою (з текстових матеріалів, фільмів тощо) учні виділяють причини та аргументи, що їх підтверджують. Часто причин знаходиться більше, ніж аргументів

 Шляхом аналізу «причин-аргументів» діти формулюють висновок, який записується в останній частині малюнку. �

«Fishbone (Рибна кістка)»

​

� Якщо явище, що вивчається, має багато різних за значенням характеристик та ознак, можна дати учням завдання створити схему-кластер.

Правила створення: в центрі записується слово, навколо якого фіксуються слова/словосполучення, пов’язані з темою. Учні озвучують все, що знають, використовуючи метод мозкового штурму. Це можуть бути не лише чіткі факти, але й асоціації чи творчі сприйняття. Далі вся ця інформація спільно з учнями групується, класифікується, категоризується та оформлюється графічно в певну схему.� Ось як, наприклад, може виглядати кластер на тему «Природа»: �

«Кластер»

ПРИРОДА

жива

нежива

рослини

тварини

явища

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

(Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми).

У цій вправі використовується куб, на гранях якого даються вказівки для учнів. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з пропонованої теми.

Цей метод допомагає дитині визначити, яка інформація йому знайома, і що він узнав нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я знаю, але хочу узнати більше».

«Кубування»