СЕНСОРНА ІНТЕГРАЦІЯ В ЗДО
Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її відчуттів і сприймань, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, розмір, положення у просторі тощо. Він становить фундамент її розумового розвитку.
Актуальність даної теми полягає в тому, що сенсорний розвиток, з одного боку, є фундаментом загального розумового розвитку дитини, з другого боку, має самостійне значення, оскільки повноцінне сприймання необхідне і для успішного навчання дитини у дитячому садку, у школі, і для багатьох видів праці.�Зі сприймання предметів і явищ оточуючого світу починається пізнання. Всі інші форми пізнання – запам’ятовування , мислення, уява – будуються на основі образів сприймання, є результатом їх переробки. Тому нормальний розумовий розвиток неможливий без опору на повноцінне сприймання.
В дитячому садку дитина навчається малюванню, ліпленню, конструюванню, знайомиться з явищами природи, починає засвоювати основи математики і грамоти. Оволодіння знаннями і вміннями з усіх областей вимагає постійної уваги до зовнішніх якостей предметів, їх обліку та використання. Так, для того щоб отримати схожість в малюнку з зображеним предметом, дитина повинна досить точно вловити особливості його форми, кольору. Конструювання вимагає дослідження форми предмета (зразка), його будови. Дитина виясняє взаємовідношення частин у просторі і співвідносить якості зразка з якостями наявного матеріалу.
Без постійної орієнтації у зовнішніх якостях предметів неможливо отримати чітке уявлення про явища живої та неживої природи, а саме про їх сезонні зміни. Формування елементарних математичних уявлень включає знайомство з геометричними формами та їх різновидами, порівняння об’єктів за величиною. При засвоєнні грамоти дуже велику роль відіграє фонематичний слух – точне диференціювання мовних звуків – і зорове сприймання окреслення букв.
Готовність дитини до шкільного навчання в значній мірі залежить від її сенсорного розвитку. Дослідження показали, що значна частина труднощів, що виникають перед дітьми у ході навчального процесу (особливо в першому класі), зв’язана з недостатньою точністю та гнучкістю сприймання. В результаті виникають спотворення у написанні букв, у побудові малюнка, неточності у виготовленні поробок на уроках ручної праці. Бувають випадки, що дитина не може відтворювати зразки рухів на заняттях фізичної культури.
Дуже важливе місце серед здібностей, що забезпечують успіх музиканта, художника, архітектора, письменника, конструктора, займають сенсорні здібності, які дозволяють з особливою глибиною, ясністю і точністю вловлювати та передавати найтонші нюанси форми, кольору, звучання та інших зовнішіх якостей предметів і явищ. А витоки сенсорних здібностей лежать у загальному рівні сенсорного розвитку, досягнутому в ранні періоди дитинства.
Значення сенсорного розвитку дитини для її майбутнього життя ставить перед теорією та практикою дошкільного виховання завдання розробки та використання найбільш ефективних засобів та методів сенсорного виховання в дошкільному навчальному закладі. Головний напрямок сенсорного виховання повинен полягати в озброєнні дитини сенсорною культурою.
Дитина в житті стикається з різноманітністю форм, кольорів та інших якостей предметів, а саме іграшок і предметів домашнього вжитку. Знайомиться вона і з витворами мистецтва – музикою, живописом, скульптурою. І звісно, кожна дитина, навіть без цілеспрямованого виховання, так чи інакше сприймає все це. Але якщо засвоєння проходить стихійно, без розумного педагогічного керування дорослих, воно нерідко виявляється поверховим, неповноцінним. Ось тут на допомогу і приходить сенсорне виховання - послідовне планомірне ознайомлення дитини з сенсорною культурою людства. Велике значення у сенсорному вихованні має формування у дітей уявлень про сенсорні еталони – загальноприйняті зразки зовнішніх якостей предметів.
Сенсорна інтеграція вперше описана терапевтом А. Джейн Аерс (A. Jean Ayres) у 1970-і роки, США. Сенсорна інтеграція має відношення до тіла й обробки сенсорної інформації так званих «входів» або стимулів, які потрапляють із зовнішнього середовища. Дж. Аерс дослідила, що сенсорна система розвивається з плином часу, так само як й інші аспекти психофізичного розвитку (мова, моторика і т.д.), і що її дефіцит може виникнути у процесі розвитку сенсорної системи..
В мозку, де інформація обробляється, організовується і використовується. Це називається сенсорною інтеграцією.
Сенсорна інтеграція – це обробка сигналів, що надходять від органів чуттів, їх структурування і впорядкування інформації для подальшої адекватної відповіді. Чим краще працюють сенсорні системи, тим більше важливої інформації отримує мозок. І після цього видає більше адекватних відповідей. Нервова система при цьому працює правильно, що дуже важливо для нормального розвитку дитини.
Сенсорна інтеграція живить мозок потрібними знаннями, без яких ми не можемо адекватно оцінювати ситуацію. Якщо з якихось причин інтеграція слабка, і мозок не може отримати достатню кількість знань і дати адекватну відповідь, це може призвести до проблем з мовленням.
Щоб допомогти дитині отримати необхідний їй сенсорний досвід, а також активізувати її мовленнєвий розвиток, використовуються сенсорні ігри. Існує неймовірна кількість різноманітних ігор та вправ з сенсорним матеріалом: з крупами, піском, шматочками льоду, водою, скляними кульками і т.д.
Сенсорно-моторна інтеграція – це несвідомий процес в нашому мозку, який організовує і фільтрує інформацію отриману від органів чуттів і дозволяє людині усвідомлено і адекватно діяти. Іншими словами, – це нормальна взаємодія наших почуттів, яка дозволяє виконувати повсякденні дії і адекватно функціонувати в соціумі.
Сенсорний розвиток дитини - це розвиток його сприйняття і формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, величину, положення в просторі, а також запаху, смаку і т. п.
Існує п'ять сенсорних систем, за допомогою яких людина пізнає світ: зір, слух, дотик, нюх, смак. Для розвитку сенсорних здібностей існують різні ігри та вправи.
Сенсорними ми умовно називаємо ігри, мета яких - дати дитині нові чуттєві відчуття.
Відчуття можуть бути найрізноманітнішими:
- зорові (наприклад, дитина бачить яскраві кольори, їх перетікання одне в одного, змішування);
- слухові (дитина чує різноманітні звуки, від шелестіння опалого листя до звучання музичних інструментів, вчиться їх розрізняти
- тактильні (то, що дитина відчуває за допомогою дотиків, обмацування: це і різні за фактурою матеріали, від м'якого махрового рушника до прохолодної гладкої поверхні скла; і різні за розміром і формою предмети - великий м'яч і крихітні намистинки, різні кульки і кубики; і зіткнення, обійми з іншою людиною);
- рухові (відчуття від рухів тіла в просторі і ритму рухів - ходьба, біг, танці);
- нюхові (дитина вдихає і вчиться розрізняти різноманітні запахи навколишнього світу);
- смакові (дитина пробує і вчиться розрізняти на смак різні продукти харчування і страви).
ІГРИ ТА ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДОТИКУ (ТАКТИЛЬНОГО СПРИЙНЯТТЯ)
До дотику відносять тактильну (поверхневу) чутливість (відчуття дотику, тиску, болю, тепла, холоду та ін).
Для розвитку тактильного сприйняття дитини грайте з різноманітними природними матеріалами і предметами, несхожими структурою поверхні. Давайте дитині різні іграшки: пластмасові, гумові, дерев'яні, м'які, пухнасті.
Можна самим зробити цікавий тактильний альбом з клаптів тканини різної текстури: мішковини, вовни, шовку, хутра. Туди ж можна додати аркуш поліетилену, обгортковий папір від квітів, сітки від комарів, оксамитову, гофровану та наждачний папір і багато іншого.
Грайте з шишками, колючими каштанами, ребристими волоськими горіхами і гладкими жолудями. Корисно також грати з різними крупами: опускати ручки в коробку і шукати заховану маленьку іграшку. Можна порадити грати з камінчиками, сухим і мокрим піском, з глиною, пластиліном, тестом з муки і солі.
"Хусточка для ляльки«
Дітям пропонують трьох ляльок в різних хусточках (шовкові, вовняні, вязані). Діти по черзі розглядають і обмацують всі хусточки. Потім хусточки знімають і складають у мішечок. Діти на дотик відшукують в мішечку потрібну хусточку для кожної ляльки.
"Чудовий мішечок"
У непрозорий мішечок кладуть предмети різної форми, величини, фактури (іграшки, геометричні фігури і тіла, пластмасові букви і цифри і ін). Дитині пропонують на дотик, не заглядаючи в мішечок, знайти потрібний предмет.
" Знайди пару "
Матеріал: платівки, обклеєні оксамитом, наждачним папером, фольгою, вельветом, фланеллю. Дитині пропонують із зав'язаними очима на дотик знайти пари однакових платівок.
" Вгадай ,що всередині "
Грають двоє. У кожного граючого в руках непрозорий мішечок, наповнений дрібними предметами: шашками, ковпачками ручок, гудзиками, ластик, монетами, горіхами та ін Педагог називає предмет, гравці повинні швидко на дотик знайти його і дістати однією рукою, а іншою тримати мішечок. Хто швидше це зробить?
Сенсорна коробка – це ємність з будь-яким наповнювачем (який тільки дозволить ваша фантазія), призначена для гри та розвитку дрібної моторики. Вона дасть можливість дитині розширити свій тактильний досвід – вона зможе чіпати, пересипати, переливати, досліджувати, закопувати, відкопувати і просто грати не вимагає великих матеріальних витрат. Сенсорні коробки можна робити на різний вік: для малюків підійдуть великі безпечні предмети, для дітей старшого віку можна влаштовувати тематичні ігри. Предмети в кожну коробочку можна зібрати за будь-яким принципом: кольором, фактурою (наприклад, всі з тканини або з дерева) або формі (коробочку з м’ячиками).
Чим наповнити коробку:
Які інструменти можна використовувати в сенсорних коробках:
Сенсорні дошки: Прикріплення на дошку різних за фактурою матеріалів (тканина, шнурівки, ґудзики, блискавки) для розвитку дрібної моторики.
Музичні інструменти з підручних матеріалів: Виготовлення брязкалець, бубнів, барабанів з пляшок, коробок, каструль.
Ігри з водою: Використання різних ємностей, лійок, ситечок для переливання води та розвитку координації рухів.
Педагогіка прагне вдосконалити сенсорні процеси, починаючи з раннього дитинства для того, щоб дитина сприймала навколишній світ повно, різноманітно, різнобічно. Саме з цією метою виділяються завдання сенсорного виховання з загальнопедагогічних завдань. Рішення їх забезпечує повноцінне формування мовної, рухової, образотворчої діяльності, що мають сенсорну основу і на ній розвиваються. Таким чином, становленню сенсорної культури в ранньому дитинстві сприяє сенсорне виховання, яке вирішує важливі завдання загального розвитку дитини.