Тема уроку
Історичні пісні про національно-визвольну боротьбу
«ЧИ НЕ ТОЙ ХМІЛЬ?», «ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ». ОБРАЗИ ІСТОРИЧНИХ ОСІБ, ЛИЦАРІВ-ОБОРОНЦІВ РІДНОЇ ЗЕМЛІ,
СТВОРЕНІ НАРОДНОЮ УЯВОЮ
Ю.Брандт. Повернення козаків з походу
Чи не той то хміль
Хміль (Humulus), рід багаторічних трав'янистих
рослин родини коноплевих. Хміль звичайний — багаторічна, дводомна рослина з ліаноподібним
витким стеблом.
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи
Історична епоха, відтворена у пісні
Історія написання твору
Богдан Хмельницький
Словникова робота
Тичина – кілки, які притримують рослину, огорожа з палиць
Ляхи – поляки;
Золотий Брід, Золота Вода – м. Жовті Води;
Гадка – думка;
Потуга – сила, підмога;
Повки – полки;
Гмина – ялина, голки ялини, сосни
Кадри з кіноепопеї “Зіновій-Богдан Хмельницький”
Пам'ять про Богдана зосталася на віки живою і дорогою для козацького війська і нащадків усього народу українського. Народ не забув того добра, що хотів для України славний гетьман. Він оспівав богданові діла в піснях і думах, як ні одного з гетьманів.
Монумент Б.Хмельницькому у Черкасах
Питання для обговорення
Ідейно-художній аналіз пісні. Бесіда за питаннями:�
- Що вам відомо про Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, людину? Які твори про нього читали?
- Як слово «хміль» асоціюється з прізвищем Хмельницького?
- Від чого застерігав народ Б. Хмельницького перед битвою? Чому?
- Якими були наслідки битви українського козацтва з ляхами під керівництвом Б. Хмельницького? - Чому ляхи у творі названі вражими?
Чигирин
музей Богдана Хмельницького
Юзеф (Йозеф) Брандт. Табір запорожців. Варшавський національний музей
Композиція
Розповідь про
Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.
Застереження гетьману – пред битвою з ляхами не пити Золотої Води.
Перемога над ворогом.
“Утікали вражі ляхи..”
Художні особливості пісні�
Літературна вікторина «Пізнай історичну пісню»�
Чи хто їде, чи хто йде,
Треба їх спитати,
Як не має він грошей —
Треба йому дати!
(«За Сибіром сонце сходить»)
Ой ти станеш на воротях,
А я в закаулку,
Дамо тому стиха лиха
Та вражому турку!
(«Зажурилась Україна»)
Та сідлайте ж ви коней хлопці-молодці,
Та збирайтеся до хана у гості!
(«Та, ой, як крикнув же козак Сірко»)
Ой, втікали вражі ляхи —
Погубили шуби...
Гей, не один лях лежить
Вищуривши зуби!
(«Чи не той то хміль»)
Бились наші козаченьки
До ночі глухої,—
Полягло наших чимало,
А татар утроє.
(«Ой Морозе, Морозенку»)
Лине гомін, лине гомін
По степу німому.
Вертаються козаченьки
Із бою додому.
(«Максим козак Залізняк»)
Зібрав війська сорок тисяч
В місті Жаботині,
Обступили город Умань
В обідній годині.
(«Максим козак Залізняк»)
Прийшла туга до серденька,
Як у світі жити?
Світ великий і розкішний
Та ніде ся діти!
(«За Сибіром сонце сходить»)
Ой ти станеш з шабленькою,
А я з кулаками,
Ой щоб слава не пропала
Проміж козаками
(«Зажурилась Україна»)
Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали,
Та що над степом та сонечко сяє.
Аж то військо та славне Запорізьке
Та на ворожих конях у степу виграває.
(«Та, ой, як крикнув же козак Сірко»)
А я ляхів не боюся
І гадки не маю —
За собою великою
Потугу я знаю...
(«Чи не той то хміль»)
То не грім в степу грохоче
То не хмара світ закрила,—
То татар велика сила
Козаченьків обступила.
(«Ой Морозе, Морозенку»)
За Сибіром сонце сходить
Усти́м Яки́мович Кармaлю́к (Кармeлюк) - � український національний герой, керівник� повстанського руху на Поділлі у 1813—� 1835 роках проти національного і� соціального гніту.�� Народився 1787 року на Поділлі в селі Головчинцях (тепер� Кармалюкове). Пан його не любив за непокірність, тому віддав� Устима в солдати. Кармалюк утік, створив невеликий загін із� селян та утікачів-солдатів і почав відбирати у багатіїв добро, � щедро наділяючи ним бідних.� 23 роки боровся народний месник із визискувачами. За цей період його чотири рази ловили, катували, судили, засилали до Сибіру. Сміливий, розумний, винахідливий Кармалюк кожного разу тікав із в’язниці. Говорили, що він володіє навіть якимись чарами. У 1830-1835 роках загони Кармалюка налічували близько двадцяти тисяч повстанців. Пани боялися й ненавиділи народних месників, а кріпаки сподівалися на своє визволення.� Народному месникові було 48 років, коли його підстрелили й підступно вбили із засідки. � Похований у містечку Летичеві на Хмельниччині.
Місця, пов'язані з У.Кармалюком
Експозиція інтер'єру камери Кармелюка
ло Старицький, Марко Вовчок, Степан Васильченко,
Василь Кучер та ін. Харківський композитор Валентин
Костенко — автор опери «Кармелюк». Фольклорні
добутки про народногогероя збирали Микола Костомаров
і Тарас Шевченко (останній назвав його «славним лица-
рем»). Народні чутки приписують Кармалюкові авторст-
во ряду пісень. Хоча найвідоміша, «За Сибіром сонце
сходить», складена усе-таки не ним, a Томашем Падурою.
великим, що вся його численна рідня була змушена від-
мовитись від свого прізвища, аби не зазнавати репресій.
Переважна більшість взяла собі прізвище Карман: таке
було прізвисько соратників Устима. Після 1955 р., коли
село перейменували на Кармалюкове, почався зворотний
процес зміни прізвищ, майже всі Кармани стали Кармалю-
ками. До наших часів дійшов лише опис зовнішності
Кармалюка, а єдиний достовірний його портрет належить
пензлю Тропініна та відомий в кількох копіях, одна з яких
зберігається в Ермітажі.
Будівля Літинської в'язниці, де утримували Кармалюка
Питання для обговорення
Розповідь про У. Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду.
“З багатого хоч я й візьму –Убогому даю.
Отак гроші поділивши,
Я гріхів не маю.”
Композиція
повернення Кармалюка із Сибіру.
продовження народним месником діяльності на благо знедолених.
неможливість Устима жити з родиною.
переслідування і засудження героя владою.
Характеристика образу Устима Кармалюка. Інформаційне гроно до образу народного месника
не має долі
вболіває за страждання родини, простого люду
постійні переслідування владою
К А Р М А Л Ю К розбійник
збираючи гроші у багатих, роздає бідним
живе у лісі
“гонять, як звірюку”
Художні особливості пісні�
ПЕРЕВІР СЕБЕ
Чи не той то хміль
б) татарами; в) ляхами; г) половцями.
б) «того, хто з ворогом б’ється»; в) «що по пиві грає»; г) «що у пиві кисне».
в) врода; г) їжа.
в) «Ой той то Хмельницький»; г) «Що коло тичин в’ється».
в) йшли жито косити; г) очікували його команди.
а) щастя; б) здоров’я; в) завзяття; г) долі.
г) Поліссі.