Тема уроку

Історичні пісні про національно-визвольну боротьбу

«ЧИ НЕ ТОЙ ХМІЛЬ?», «ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ». ОБРАЗИ ІСТОРИЧНИХ ОСІБ, ЛИЦАРІВ-ОБОРОНЦІВ РІДНОЇ ЗЕМЛІ,

СТВОРЕНІ НАРОДНОЮ УЯВОЮ

Ю.Брандт. Повернення козаків з походу

Чи не той то хміль

Хміль (Humulus), рід багаторічних трав'янистих

рослин родини коноплевих. Хміль звичайний — багаторічна, дводомна рослина з ліаноподібним

витким стеблом.

Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи

Історична епоха, відтворена у пісні

​

• У ході Визвольної війни 1648–1654 рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями (тепер с. Пилява Старосинявського району Хмельницької області). У полон було взято командуючого польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польського гетьмана М. Калиновського. Польські та українські пани в паніці тікали з України. У боротьбі проти гнобителів повстанці виявляли масовий героїзм, відстоюючи незалежність і свободу своєї вітчизни.

​

Історія написання твору

​

• Записано цю пісню в 50-х рр. ХІХ ст. в Галичині.
• У бою під Жовтими Водами в травні 1648 р. українські війська під керівництвом Богдана Хмельницького здобули першу велику перемогу у Визвольній війні 1648–1654 рр., яка й оспівується в пісні.
• Золотий Брод, Золота Вода — поетичні назви урочища Жовті Води.

Богдан Хмельницький

Словникова робота

​

​

Тичина – кілки, які притримують рослину, огорожа з палиць

Ляхи – поляки;

Золотий Брід, Золота Вода – м. Жовті Води;

Гадка – думка;

Потуга – сила, підмога;

Повки – полки;

Гмина – ялина, голки ялини, сосни

​

Кадри з кіноепопеї “Зіновій-Богдан Хмельницький”

Пам'ять про Богдана зосталася на віки живою і дорогою для козацького війська і нащадків усього народу українського. Народ не забув того добра, що хотів для України славний гетьман. Він оспівав богданові діла в піснях і думах, як ні одного з гетьманів.

Монумент Б.Хмельницькому у Черкасах

Питання для обговорення

• 1. Виділіть три смислові частини у пісні «Чи не той то хміль», прокоментуйте їх зміст, визначте інтонаційні особливості кожної.
• 2. Знайдіть у тексті поетичні паралелізми. Поясніть, яку роль вони відіграють.
• 3. Якими пісенними рядками висловлено ставлення народу до Богдана Хмельницького і до польської шляхти?
• 4. Чому ляхи у творі названі вражими?
• 5. Як у пісні відтворена боротьба козаків з ляхами?

​

Ідейно-художній аналіз пісні. Бесіда за питаннями:�

- Що вам відомо про Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, людину? Які твори про нього читали?

- Як слово «хміль» асоціюється з прізвищем Хмельницького?

• Якою в пісні відтворена боротьба козаків з ляхами?

- Від чого застерігав народ Б. Хмельницького перед битвою? Чому?

• Про що свідчить впевненість українського ватажка у свої сили перед боєм? Як про це зазначено в пісні?
• Чому ляхи у творі названі вражими?

- Якими були наслідки битви українського козацтва з ляхами під керівництвом Б. Хмельницького? - Чому ляхи у творі названі вражими?

• Як у пісні описано становище ворога після його розгрому козацтвом? Чи співчуваєте ви їм?
• Якими пісенними рядками висловлено ставлення народу до Богдана Хмельницького і до польської шляхти?
• Виділіть три смислові частини у пісні «Чи не той то хміль», прокоментуйте їх зміст, визначте інтонаційні особливості кожної.
• Знайдіть у тексті поетичні паралелізми. Поясніть, яку роль вони відіграють.

Чигирин

музей Богдана Хмельницького

• ТЕМА: оспівування мужності, героїзму, винахідливості гетьмана, його прагнень здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.
• Основна думка: народ поважає і шанує своїх героїв .

Юзеф (Йозеф) Брандт. Табір запорожців. Варшавський національний музей

Композиція

• Експозиція

Розповідь про

Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.

• Зав'язка

Застереження гетьману – пред битвою з ляхами не пити Золотої Води.

• Кульмінація

Перемога над ворогом.

• Розв'язка

“Утікали вражі ляхи..”

Художні особливості пісні�

• Метафори: «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати».
• Епітети: «Золота Вода», «хороша врода».
• Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою у воду».
• Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «...вражі ляхи».
• Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?».

Літературна вікторина «Пізнай історичну пісню»�

Чи хто їде, чи хто йде,

Треба їх спитати,

Як не має він грошей —

Треба йому дати!

(«За Сибіром сонце сходить»)

Ой ти станеш на воротях,

А я в закаулку,

Дамо тому стиха лиха

Та вражому турку!

(«Зажурилась Україна»)

Та сідлайте ж ви коней хлопці-молодці,

Та збирайтеся до хана у гості!

(«Та, ой, як крикнув же козак Сірко»)

Ой, втікали вражі ляхи —

Погубили шуби...

Гей, не один лях лежить

Вищуривши зуби!

(«Чи не той то хміль»)

Бились наші козаченьки

До ночі глухої,—

Полягло наших чимало,

А татар утроє.

(«Ой Морозе, Морозенку»)

Лине гомін, лине гомін

По степу німому.

Вертаються козаченьки

Із бою додому.

(«Максим козак Залізняк»)

Зібрав війська сорок тисяч

В місті Жаботині,

Обступили город Умань

В обідній годині.

(«Максим козак Залізняк»)

Прийшла туга до серденька,

Як у світі жити?

Світ великий і розкішний

Та ніде ся діти!

(«За Сибіром сонце сходить»)

Ой ти станеш з шабленькою,

А я з кулаками,

Ой щоб слава не пропала

Проміж козаками

(«Зажурилась Україна»)

Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали,

Та що над степом та сонечко сяє.

Аж то військо та славне Запорізьке

Та на ворожих конях у степу виграває.

(«Та, ой, як крикнув же козак Сірко»)

А я ляхів не боюся

І гадки не маю —

За собою великою

Потугу я знаю...

(«Чи не той то хміль»)

То не грім в степу грохоче

То не хмара світ закрила,—

То татар велика сила

Козаченьків обступила.

(«Ой Морозе, Морозенку»)

​

За Сибіром сонце сходить

​

​

​

Усти́м Яки́мович Кармaлю́к (Кармeлюк) - � український національний герой, керівник� повстанського руху на Поділлі у 1813—� 1835 роках проти національного і� соціального гніту.�� Народився 1787 року на Поділлі в селі Головчинцях (тепер� Кармалюкове). Пан його не любив за непокірність, тому віддав� Устима в солдати. Кармалюк утік, створив невеликий загін із� селян та утікачів-солдатів і почав відбирати у багатіїв добро, � щедро наділяючи ним бідних.� 23 роки боровся народний месник із визискувачами. За цей період його чотири рази ловили, катували, судили, засилали до Сибіру. Сміливий, розумний, винахідливий Кармалюк кожного разу тікав із в’язниці. Говорили, що він володіє навіть якимись чарами. У 1830-1835 роках загони Кармалюка налічували близько двадцяти тисяч повстанців. Пани боялися й ненавиділи народних месників, а кріпаки сподівалися на своє визволення.� Народному месникові було 48 років, коли його підстрелили й підступно вбили із засідки. � Похований у містечку Летичеві на Хмельниччині.

Місця, пов'язані з У.Кармалюком

• Пам'ятник Кармалюку в Летичеві

Експозиція інтер'єру камери Кармелюка

• Образ Кармалюка відобразили у своїх творах Михай-

ло Старицький, Марко Вовчок, Степан Васильченко,

Василь Кучер та ін. Харківський композитор Валентин

Костенко — автор опери «Кармелюк». Фольклорні

добутки про народногогероя збирали Микола Костомаров

і Тарас Шевченко (останній назвав його «славним лица-

рем»). Народні чутки приписують Кармалюкові авторст-

во ряду пісень. Хоча найвідоміша, «За Сибіром сонце

сходить», складена усе-таки не ним, a Томашем Падурою.

​

​

• В Головчинцях резонанс справи Кармалюка був таким

великим, що вся його численна рідня була змушена від-

мовитись від свого прізвища, аби не зазнавати репресій.

Переважна більшість взяла собі прізвище Карман: таке

було прізвисько соратників Устима. Після 1955 р., коли

село перейменували на Кармалюкове, почався зворотний

процес зміни прізвищ, майже всі Кармани стали Кармалю-

ками. До наших часів дійшов лише опис зовнішності

Кармалюка, а єдиний достовірний його портрет належить

пензлю Тропініна та відомий в кількох копіях, одна з яких

зберігається в Ермітажі.

Будівля Літинської в'язниці, де утримували Кармалюка

Питання для обговорення

1. Кому належала земля в часи кріпацтва?
2. Хто обробляв панську землю?
3. Як ставилися поміщики до кріпаків?
4. У чому виявилося безправ’я селян?
5. Як протестували кріпаки проти гніту і визиску?
6. Яку форму боротьби обрав Кармалюк? Чи схвалюєте ви його вибір? Чи можна його називати розбійником? Як цю боротьбу оцінює сам Кармалюк? Знайдіть відповідні рядки у тексті.
7. Як ставились до народного ватажка пани? Для підтвердження своєї думки знайдіть у пісні яскраве порівняння.
8. Спираючись на текст пісні, розкажіть, чи мав Устим Кармалюк свою хату, сім'ю, дітей. Чи був у нього інший вибір?
9. Що змусило Кармалюка виступити проти панів? Як про це сказано в пісні? Поясніть зміст таких рядків: «Хоч, здається, не в кайданах, а все ж не на волі» Як злочинці розпоряжалися награбованим?
10. У яких умовах живе Кармалюк-злочинець? З чим це пов’язано?
11. Діяльність кого і за що засуджується в пісні?
12. Чи згодні ви, що Кармалюк — розбійник? Відповідь аргументуйте.
13. За що ми повинні бути вдячні народним месникам? У чому виявилось їхнє благородство
14. За що будуть «в світі споминати» Кармалюка?
15. Чи вартий він на вдячність народу? Відповідь обґрунтуйте.

​

• ТЕМА

Розповідь про У. Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду.

​

• Основна думка

“З багатого хоч я й візьму –Убогому даю.

Отак гроші поділивши,

Я гріхів не маю.”

​

Композиція

• Експозиція:

повернення Кармалюка із Сибіру.

• Зав'язка:

продовження народним месником діяльності на благо знедолених.

• Кульмінація:

неможливість Устима жити з родиною.

• Розв'язка:

переслідування і засудження героя владою.

Характеристика образу Устима Кармалюка. Інформаційне гроно до образу народного месника

не має долі

вболіває за страждання родини, простого люду

постійні переслідування владою

К А Р М А Л Ю К розбійник

збираючи гроші у багатих, роздає бідним

живе у лісі

“гонять, як звірюку”

​

​

Художні особливості пісні�

• Метафори: «сонце сходить», «прийшла туга до серденька».
• Епітети: «славні хлопці», «хороші хлопці», «світ великий і розкішний».
• Повтори: «дзвони дзвонять», «нехай...», «світ великий», «при дорозі подорожньою».
• Риторичні оклики: «Ви на мене Кармалюка, Всю надію майте!», «Як не має він грошей — Треба йому дати!», «А здорові, хлопці!», «Благослови, отче!», «Світ великий і розумний Та ніде ся діти!», «Нехай мене, Кармалюка, В світі споминають!».
• Порівняння: «А мене, Кармалюка, Як звірюку гонять!»
• Риторичні запитання: «Зібрав собі славних хлопців,— Що ж кому до того?», «Прийшла туга до серденька, Як у світі жити?».

ПЕРЕВІР СЕБЕ

Чи не той то хміль

• 1. Б. Хмельницький очолив боротьбу козаків з:а) турками;

б) татарами; в) ляхами; г) половцями.

• 2. Хмелем у пісні називають:а) те, «що коло тичин в’ється»;

б) «того, хто з ворогом б’ється»; в) «що по пиві грає»; г) «що у пиві кисне».

• 3. Де відбувалася боротьба козаків з ворогом? Під:а) Жаботином; б) Києвом; в) Жовтими Водами; г) Львовом.
• 4. Кількісний склад ворожого війська:а) мільйон; б) сорок тисяч; в) півтисячі; г) кілька сотень.
• 5. У ворога була доброю:а) військова підготовка; б) зброя;

в) врода; г) їжа.

• 6. Рядок, який тричі повторюється у творі:а) «Гей, поїхав Хмельницький»; б) «За собою великую Потугу я знаю...»;

в) «Ой той то Хмельницький»; г) «Що коло тичин в’ється».

• «За Сибіром сонце сходить»
• 1. Звертаючись до хлопців, Кармалюк говорить їм, щоб вони: а) мали надію на нього; б) негайно озброїлися;

в) йшли жито косити; г) очікували його команди.

• 2. Чого не мав Устим після повернення із Сибіру?

а) щастя; б) здоров’я; в) завзяття; г) долі.

• 3. Через відсутність пристанища Кармалюк міг: а) завдати шкоди мешканцям села; б) загинути в лісі; в) марно пропасти; г) потрапити в небезпеку.
• 4. Влада називала Устима: а) бусурменом; б) злочинцем; в) розбійником; г) піратом.
• 5. Герой не вважає себе грішним, бо: а) у багатого гроші забирає — бідному віддає; б) не знущається над народом; в) повсякчас відчуває церкву; г) живе за законами Божими.
• 6. Де організував герой повстанські загони і боровся проти панів? На: а) Київщині; б) Вінниччині; в) Поділлі;

г) Поліссі.

​