Промисловий переворот (революція) та Просвітництво

Промислова революція

Промислова революція - перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного й доморобного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який розпочався в Англії у другій половині XVIII ст. і впродовж XIX ст. поширився на інші країни Європи, США, Японію.

Важливою складовою промислової революції було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; створення самостійної машинобудівної галузі.

Аграрна революція (переворот)

Важливою передумовою промислової революції був аграрний переворот - зміни в сільському господарстві, основним змістом яких було встановлення капіталістичних виробничих відносин.

Внаслідок аграрного перевороту відбувається перехід від переважно натурального до товарного виробництва; дрібні селянські господарства ліквідуються, земля зосереджується у великих землевласників; запроваджується наймана праця.

Інновації

Початок промислової революції тісно пов'язаний з кількома нововведеннями, впровадженими у другій половині 18 століття:

1. Текстиль — прядіння бавовни, використовуючи автоматичні прядки авторства Річарда Аркрайта (прядильна рама), Джеймса Гаргрівса (прядка «Дженні»), і Семюела Кромптона.
2. Парова машина — покращений паровий двигун винайдений Джеймсом Ваттом і з 1780-х років застосовувався для руху всіх типів машин.
3. Виробництво чавуну — у чорній металургії використання коксу поширилося на всі стадії виплавки чавуну (замінивши деревне вугілля).

Інновації

Значення промислової революції

1. Дозволила ряду країн вступити в смугу стрімкого розвитку і назавжди покінчити з економічною відсталістю.
2. Знаменувала перехід від переважання аграрного господарства з його постійною загрозою неврожаїв та голоду до нового етапу в розвитку економіки і нового матеріального рівня життя.
3. Виникали великі міста, з'являлися нові класи (буржуазія та наймані робітники) відбулися серйозні зміни в політичному устрої, а потім і в духовному житті суспільства.
4. Перетворення провідних країн Європи в гігантські виробничі центри
5. Створена технічна база забезпечила швидке впровадження наукових відкриттів. Вже через сто років з'явилися нові галузі промисловості: нафтова, хімічна, кольорова металургія, автомобільна, верстатобудівна, авіаційна. Почалося широке використання електроенергії, а як енергоносіїв — нафти і газу.

​

Просвітництво�

Просвітництво - широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття.

Представники цієї течії (вчені, філософи, письменники, митці) прагнули здійснити переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права.

Громадське життя

У 18 ст. почало складатися громадське життя, яке зосередилось у дискусійних клубах, кав'ярнях, салонах на асамблеях, у масонських ложах, пресі.

​

Економічні передумови Просвітництва

В економіці Європи відбувалися докорінні зміни. Формувалися капіталістичні виробничі відносини, зростала й зміцнювала свої позиції буржуазія.

В другій половині 18 ст. економічний центр Європи змістився до Англії, де вже повним ходом йшла промислова революція. Саме у цій країні вперше й виникли ідеї Просвітництва

​

Освічений абсолютизм

Під впливом ідей Просвітництва виникає освічений абсолютизм - політика, здійснювана у 18 столітті в деяких європейських монархіях.

Її змістом було знищення найбільш застарілих феодальних порядків.

Вперше ідею освіченого абсолютизму висловив французький філософ Вольтер і чимало європейських монархів 18 ст. підтримували її. Серед них були російська імператриця Катерина II, австрійський імператор Йосип II, король Пруссії Фрідріх ІІ та інші.

​

Енциклопедисти

Важливою віхою в розвитку ідей Просвітництва стало видання «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел», що вийшла в середині 18 ст. під керівництвом Дені Дідро та Жана ле Рона д'Аламбера.

Вона зібрала в одному виданні тогочасні знання людства та виклала їх у світському, науковому дусі, відкидаючи теологію, як основу викладання

Французьких мислителів, науковців, письменників та митців 18ст. сторіччя, які співпрацювали над виданням, почали називати енциклопедистами.

Вольтер Жан-Жак Руссо

​

Масонство

Складовою Просвітництва масонство - рух, який ставив перед собою мету змінити суспільство шляхом впливу на владні органи і державних діячів. Чимало просвітників належали до тієї чи іншої масонської ложі.

Моцарт Гете Б. Франклін

Філософія Просвітництва

Відкидаючи релігію як основу моралі, просвітники виводили етичні норми із природи людини, яку вони вважали незмінною, складеною із інстинктів, схильностей та чуттєвих потреб.

З природи людини вони виводили поняття про її природні права. Щодо організації суспільства, то просвітники відстоювали ідею суспільного договору.

Ця ідея про те, що люди організовані в суспільство таким чином, щоб забезпечити свій захист, і з цією метою передають державі частину своїх прав, дозволяла пояснити походження держави й влади без втручання Бога.

Джон Лок Іммануїл Кант

Література Просвітництва

Економічна думка

«Дослідження природи та причин багатства народів» Адам Сміт

У своїй роботі А. Сміт висвітлює питання:

1. Переваги поділу праці
2. Теорію рівноваги на ринку
3. Теорія розподілу доходів
4. Теорію вільного ринку та ролі держави у ньому
5. Виправдовував капіталізм – єдиний порядок, який

відповідає природі людини та має забезпечити загальний

добробут і процвітання

​