М’ЯЗОВА ТКАНИНА

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра гістології, цитології та ембріології

​

д.мед.н. Степаненко О.Ю.,

к.мед.н. Мар’єнко Н.І.

Властивості м’язових тканин:

• Збудливість
• Провідність
• Скоротливість

​

М’язові тканини забезпечують переміщення тіла у просторі, рух органів та окремих частин тіла.

Властивості м’язових тканин:

Скорочення усіх видів м’язів забезпечують скоротливі білки:

• актин (тонкі міофіламенти)
• міозин (товсті міофіламенти)

Морфофункціональна класифікація

Гістогенетична класифікація

СКЕЛЕТНА М’ЯЗОВА ТКАНИНА

8

Скелетна м’язова тканина

• Формує скелетні м’язи
• Складається із надклітинних структур – міосимпластів – м’язових волокон
• Розвивається із міотомів сомітів
• Є довільною: скорочення контролюються свідомо.

​

Скелетна м’язова тканина

• Структурно-функціональна одиниця – м’язове волокно, яке складається із міосимпласта і клітин – сателітів (міосателітів, міосателітоцитів), покритих спільною базальною мембраною.

Скелетна м’язова тканина

• Міосимпласт – надклітинна структура, що формується у результаті злиття клітин.
• Міосимпласт є скоротливою структурою.

​

М’язове волокно

• Міосимпласт має багато ядер, розташованих на периферії.
• Сарколема – плазматична мембрана.
• Саркоплазма – цитоплазма міосимпласту.

​

М’язове волокно

• Скророчення міосимпласту забезпечують спеціалізовані органели – міофібрили, які розташовані у саркоплазмі та складаються із актину та міозину.

​

М’язове волокно

• Саркоплазматичний ретикулум – модифікований агранулярний ендоплазматичний ретикулум, що містить йони кальцію та бере участь у скороченні м’язів.

​

М’язове волокно

• Міосателітоцити (клітини-сателіти, міосателіти, сателітоцити) – стовбурові клітини, які розташовані уздовж міосимпласту під спільною базальною мембраною та забезпечують регенерацію скелетних м’язів.

​

М’язове волокно

• Стадії розвитку м’язового волокна:
• Міобластична
• Міосимпластична
• Стадія м’язових трубочок
• Формування дефінітивних м’язових волокон.

​

​

Скелетний м’яз

• М’язові волокна оточені базальною мембраною
• Між м’язовими волокнами є тонкі прошарки пухкої сполучної тканини – ендомізій.

​

Скелетний м’яз

• М’язові волокна згруповані у пучки, які оточені пухкою сполучною тканиною із судинами і нервами - перимізієм

​

Скелетний м’яз

• М’яз у цілому оточений пухкою сполучною тканиною із судинами і нервами - епімізієм

​

Сполучна тканина скелетного м’язу

• Скелетні м’язи отримують сигнали через нервово-м’язові синапси

​

• Скелетні м’язи мають власні рецепторні структури: м’язові веретена.
• М’язове веретено включає інтрафузальні волокна, капсулу та екстафузальні волокна

​

Види м’язових волокон

• Повільні (червоні) м’язи: містять багато міоглобіну, який депонує кисень. АТФ отримують за рахунок окисного фосфорилювання. Скорочення повільніші, але мають більшу силу та тривалість.
• Швидкі (білі) м’язи: містять глікоген у якості депо глюкози. АТФ отримують за рахунок анаеробного гліколізу. Скорочення швидкі, але не тривалі, не потребують гарного кровопостачання.

СЕРЦЕВА М’ЯЗОВА ТКАНИНА

24

Серцева м’язова тканина

• Не підконтрольна свідомому контролю.

Серцева м’язова тканина

• Складається із окремих клітин – кардіоміоцитів (а не м’язових волокон).

Серцева м’язова тканина

• Стовбурових клітин немає – кардіоміоцити не регенерують.

Серцева м’язова тканина

• Кардіоміоцити мають розгалужену форму.
• Ядро розташоване в центрі клітини.
• Скорочення відбувається за рахунок міофібрил, аналогічних міофібрилам скелетних м’язів.

​

Серцева м’язова тканина

• Між кардіоміоцитами є анастомози – містки, що забезпечують єдність структури серця.

​

Серцева м’язова тканина

• Клітини формують стрічкоподібно-сіткоподібну структуру.

Серцева м’язова тканина

• Кардіоміоцити поєднуються між собою за допомогою вставних дисків.

​

Серцева м’язова тканина

• Вставний диск – спеціалізована структура, що забезпечує механічну фіксацію кардіоміоцитів один до одного та поширення хвилі збудження.

​

Серцева м’язова тканина

• Вставний диск включає дві плазматичні мембрани сусідніх клітин, що поєднуються за допомогою десмосом та адгезивного контакту (забезпечують фіксацію) та нексусів (забезпечують поширення нервового імпульсу).

​

Кардіоміоцити

Кардіоміоцити

• Усі кардіоміоцити розділяють на:
• Типові (скоротливі) – забезпечують скорочення серця
• Атипові, які розділяють на секреторні та провідні

Клітини провідної системи серця

• Пейсмекерні (генерують імпульси із частотою 68-80 у хвилину) – водії ритму
• Проміжні – проводять сигнал, але можуть генерувати імпульси (водії ритму ІІ порядку)
• Волокна Пуркін’є – проводять сигнал до скоротливих кардіоміоцитів

ГЛАДЕНЬКА М’ЯЗОВА ТКАНИНА

37

Гладенька м’язова тканина

• Складається із окремих клітин – гладеньких міоцитів (міоцитів).
• Регенерація повна, відбувається за рахунок адвентиційних клітин та міобластів.

Гладенька м’язова тканина

• Міоцити не мають поперечної посмугованості.
• Міофібрил із саркомерами, характерних для посмугованої тканини, у гладенькій м’язовій тканині немає.

Гладенька м’язова тканина

• Не підконтрольна свідомому контролю.

МЕХАНІЗМ СКОРОЧЕННЯ М’ЯЗІВ

Міофібрила

• Міофібрили – спеціалізовані органели, що забезпечують скорочення.
• Міофібрили у саркоплазмі розташовані пучками уздовж м’язового волокна.

​

Міофібрила

• Міофібрили складаються зі скоротливих білків: актину та міозину.
• Струтурно-функціональна одиниця - саркомер

​

Саркомер

Міозинові філаменти

• Міозинові філаменти містять міозин, мають основну частину (важкі ланцюги) та голівки, що прикріпляються до активних центрів актину.

Актинові філаменти

• Актинові філаменти містять актин, тропоміозин та тропонінові комплекси.

Саркомер

Саркомер

Саркомер

Саркоплазматичний ретикулум

• Модифікована агранулярна ендоплазматична сітка
• Накопичує іони кальцію
• Забезпечує скорочення м’язів

​

​

Саркоплазматичний ретикулум

• Включає дві системи трубочок:
• Т-трубочки – пов’язані із сарколемою, проводять збудження всередину м’язового волокна

​

​

​

Саркоплазматичний ретикулум

• S-трубочки – не пов’язані із сарколемою, оточують міофібрили. Поруч із Т-трубочками утворюють розширення – термінальні цистерни.

​

​

​

Саркоплазматичний ретикулум

• Дві термінальні цистерни із Т-трубочкою між ними утворюють тріади.
• Тріади розташовані на межі І та А дисків.

​

​

​

Саркоплазматичний ретикулум

• Дві термінальні цистерни із Т-трубочкою між ними утворюють тріади.
• Тріади розташовані на межі І та А дисків.

​

​

​

• Хвиля збудження із сарколеми переходить на Т-трубочку, яка проводить її всередину волокна;
• Із Т-трубочки сигнал переходить на термінальні цистерни;
• Із термінальних цистерн виходять йони кальцію, які забезпечують скорочення.

​

​

​

Механізм скорочення м’язів

Механізм скорочення м’язів

Актинові філаменти

• Тропоміозин прикриває ділянки прикріплення міозину у релаксованому стані м’язу.

Актинові філаменти

• Тропоніновий комплекс включає:
• Тропонін І – зв’язується із актином
• Тропонін С – зв’язується із кальцієм
• Тропонін Т – зв’язується з тропоміозином

Механізм скорочення м’язів

• Для скорочення необхідне приєднання голівки міозину до активних центрів актину, які прикриті тропоміозином.
• Тропоніновий комплекс після вивільнення йонів кальцію із саркоплазматичного ретикулуму вивільняє активні центри актину від тропоміозину.

Механізм скорочення м’язів

• Міозинова голівка приєднується до звільненого активного центру актину

Механізм скорочення м’язів

• Міозинова голівка приєднує до себе молекулу АТФ

Механізм скорочення м’язів

• Міозинова голівка гідролізує молекулу АТФ

Механізм скорочення м’язів

• Гідроліз АТФ забезпечує конформаційні зміни голівки міозину, яка згинається та рухає актинові філаменти на 10 нм.

Механізм скорочення м’язів

• Після генерації сили молекула міозину приєднує нову молекулу АТФ, що забезпечує від’єднання міозину від актину.
• Потім відбувається повторне приєднання, якщо іони кальцію ще знаходяться в саркоплазмі.

• Після припинення надходження нервового імпульсу іони кальцію повертаються в цистерни саркоплазматичного ретикулуму шляхом активного транспорту за допомогою іонних насосів.

​

​

​

Механізм скорочення м’язів

• Під час скорочення довжина саркомееру зменшується: Z-лінії наближуються до М-лінії.
• Довжина філаментів залишається незмінною
• Диск А залишається незмінним, диск І вкорочується і майже зникає, смужка Н також майже зникає.

​

​

​

Механізм скорочення м’язів

Серцева м’язова тканина

• Скорочення серцевої м’язової тканини відбувається за рахунок міофібрил, аналогічних скелетній м’язовій тканині

​

Серцева м’язова тканина

• Саркоплазматичний ретикулум кардіоміоцитів складається із діад (одна Т-трубочка і одна термінальна цистерна), що розташовані на межі саркомерів.

​

Гладенька м’язова тканина

Скорочення відбувається за допомогою актину та міозину.

Міозин знаходиться у деполімеризованому стані та полімеризується при скороченні.

​

Гладенька м’язова тканина

• Міоцити не мають поперечної посмугованості
• Міофібрил із саркомерами, характерних для посмугованої тканини, у гладенькій м’язовій тканині немає

Гладенька м’язова тканина

• Актинові філаменти пронизують цитоплазму міоциту у різних напрямках та приєднуються до щільних тілець – аналогів Z-ліній саркомерів.

​

Гладенька м’язова тканина

• Актинові філаменти пронизують цитоплазму міоциту у різних напрямках та приєднуються до щільних тілець – аналогів Z-ліній саркомерів.

​

Гладенька м’язова тканина

• Під час скорочення міозин полімеризується та приєднується до актинових філаментів, тягне їх та зближує щільні тільця. Це призводить до укорочення міоциту.

​

Гладенька м’язова тканина

• Під час скорочення міозин полімеризується та приєднується до актинових філаментів, тягне їх та зближує щільні тільця. Це призводить до укорочення міоциту.

​

​

​

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!