Всеволод Нестайко. «Чарівний талісман» (скорочено). Захопливі події твору.
«Чарівний талісман»
ТАЛІСМАН – предмет, що, за марновірними уявленнями, має чудодійну силу й приносить його власникові щастя, удачу, оберігає від небезпеки.
Знайомимося зі змістом твору
Пригодницька повість — це твір, насичений багатьма пригодницькими подіями, учасниками яких є кілька персонажів
Жанр твору
Пригодницька
повість
«ЧАРІВНИЙ ТАЛІСМАН»
Розділ 1
В селі Гарбузяни, що розкинулось на березі річки Голубянка, проживало троє хлопчаків, з якими і сталась дивна пригода. Першого з них звали Сашко, але мав він прізвисько Марусик. Другого хлопчака теж звали Сашко. Мав він прізвисько Циган, бо був смуглий і чорнявий.На диво і третього хлопчика звали Сашко на прізвисько Журавель – був майже на дві голови вищий од своїх товаришів.Ще одним важливим учасником цієї історії був пес Сашка Цигана Бровко. Він-то і збудив рано вранці своїм гавкотом свого господаря. Сашко Циган прокинувся і, зрозумівши що далі сну не буде, вирішив відправитись з друзями по гриби. Розбудив спершу Марусика, а потім і Журавля. Вирушили в ліс.
Стислий зміст
Читаємо разом!
Сонце визирнуло з-за Лисої гори, глянуло на Гарбузяни і всміхнулося...
Воно щоранку всміхається, коли встає й кидає свій перший погляд на наше село.
Та й хіба можна втриматися від радісної усмішки, коли дивишся з неба на наші Гарбузяни?.. Кращого села немає в цілому світі. Знаєте пісню:
Стоїть гора високая,
попід горою гай,
зелений гай,
густесенький,
неначе справді рай...
Так то точнісінько про наші Гарбузяни співається.
І гора, і гай, і річечка (Голубенька називається). І хати білі у буйних садках потопають, і луг, і левада, і три верби схилилися над Голубенькою («де в'яжуться човни...»). А в Голубеньці й латаття, і жабуриння, і ряска — ну геть чисто все, що треба для незабутньої мальовничості пейзажу.
Читаєте самостійно!
Що ви дізналися про трьох друзів?
З чого видно, що оповідач любить своє село?
Читаємо разом!
А втім, сонечко підморгує нам і запрошує зазирнути ще в одне місце.Пробачте, на цей раз — у собачу будку на Цигановому подвір'ї.Там, поклавши голову на волохаті, у реп'яхах лапи, дрімає здоровенний рудий Бровко.Він теж герой нашої незвичайної, але цілком правдивої історії і відіграє в ній дуже важливу, якщо не сказати вирішальну в певному розумінні, роль.Сонце лагідно зазирнуло під великі, світлі, майже білі собачі брови і побачило синю безсовісну муху, яка саме в цю мить сіла Бровкові на ніс. Бровко, не розплющуючи очей, пересмикнув носом. Муха на якусь мить знялася, але тут же сіла знову і спокійнісінько почала потирати передні лапки, наче сиділа не на собачому носі, а на якомусь неживому предметі.
Бровко розтулив одне око, глянув на муху і блискавично клацнув зубами. Проте муха виявилася спритнішою за нашого пса. Вона встигла злетіти, продзижчала коло в нього над головою і знову сіла на ніс. Ну ви подумайте!.. Яке нахабствоБровко розтулив друге око, мотнув головою і роздратовано гавкнув. Голос у пса такий гучний і дужий і пролунав так несподівано, що зозуляста курка злетіла зі свого сідала на бантині й з відчайдушним кудкудаканням залопотіла крилами прямо над головою в Сашка Цигана.Сашко Циган прокинувся:
— Тю!.. А киш! Хай ти...
Але курка вже не чула. Вона ви
Читаєте самостійно!
Куди зібралися хлопці?
Знайдіть і прочитайте смішні епізоди твору.
Виразне читання
уривків повісті
Перекажіть уривок, який вам найбільше сподобався
Як поводили себе хлопці при зустрічі з незнайомцем? Що здалося дивним друзям у поведінці собаки?