Валерій Шевчук �«Дім на горі»

Епіграфи уроку:

 Ніколи не шукав слави для себе,але шукав слави для народу свого і своєї літератури... Я полюбив народ свій через те, що він був упосліджений, гнаний, битий і обкрадений.

Валерій Шевчук

Я постановив створити антиГоголя,бо в Гоголі... мене вельми дратував «малорусизм» - та естетика, яка подавала українську ментальність через екзотику не без насмішки( з гумором)...

​

Валерій Шевчук

Любов цей світ ушляхетнює.

український письменник-шістдесятник, майстер психологічної і готичної прози, автор низки літературознав-чих та публіцистичних праць, інтерпретатор українського літературного бароко, історик літератури, перекладач.

Історія створення

Створювався він у 1966-1980 рр., а вийшов у світ 1983 р.

В. Шевчук: «Книжку «Дім на горі» я писав мовби з кінця, тобто з другої її фольклорно-фантастичної частини «Голос трави». Писалася вона поволі: спершу одне оповідання, котре я відкладав убік — хай вилежиться, тоді друге й так далі. Мав щастя, що мене ціле десятиліття не друкували, отож міг собі дозволити таку розкіш - не поспішати. А коли згодом переглянув усі ті оповідання, побачив, що вони утворюють певну цілість. І от вона собі лежала, я відчув, що чогось їй бракує. І дописав тоді першу частину — роман-преамбулу, що, власне, дав назву цілій книжці — «Дім на горі».

​

Короткий зміст

Паспорт твору

• «Дім на горі» поєднав прикмети новелістичного, готичного, філософського романів, а також роману-виховання.
• Жанр: роман-балада
• Тема: ствердження єдності усього живого, сущого на землі, яке передбачає необхідність для кожного нового покоління виборювати свій досвід пізнання себе і світу.  
• Ідея: показати пізнання людиною своєї сутності та пошуку життєвого шляху через власні почуття та інтуїцію; зобразити силу та суперечність людського кохання.
• У романі два сюжетні стрижні: дім, з якого герой іде у світ і до якого повертається, а також дорога, яка постійно його вабить.

Літературознавчий словник

• Магічний реалізм характеризується поєднанням реального і фантастичного начал, звичайного і міфологічного, побутового і трансцендентного ( потойбічного, недоступного для людського пізнання), картин реального та ірреального світів.
• Роман-балада – модифікація роману, що поєднує у собі риси роману та балади, і у якому переважає мотив любові жінки з міфічним єством.               

Особливості роману-балади:

        -  містить фольклорний та фантастичний елементи;�        -  мотив кохання;�        -  етнографічні, біблійні сюжети та образи.

​

​

Своєрідність архітектоніки твору

• Роман-балада ” Дім на горі ” складається з двох частин. У першій (“Дім на горі. Повість-преамбула”) розповідається про життя чотирьох поколінь, які живуть у домі на горі з 1911 по 1963 рр., але в долі кожного чомусь уперто простежується низка загадкових і дивовижних послідовностей. Друга частина роману, що має назву “Голос трави”, складається з 13 новел, які об’єднуються підзаголовком “Оповідання, написані козопасом Іваном Шевчуком і приладжені до літературного вжитку його правнуком у перших”.
• У творі відчувається барокове поєднання високого (духовного) й низького (буденного): дім на горі — це фортеця нашої духовності, а підніжжя гори — це поле боротьби добра й зла, світла й темряви. Багато епізодів нагадують притчі, мають символічне значення: самотності, роздвоєння людини, блудного сина, дороги і т. ін.

Персонажі І частини

1. Галя, її Баба, Хлопець, Володимир, Анатоль (Віталій)
2. Микола та Олександра Ващуки, батьки Неоніли
3. Іван Шевчук, його дружина Марія

​

​

Жіноче й чоловіче начало

• У Шевчука жінка — охоронниця вічних цінностей, захисниця домашнього вогнища. Вона — володарка мудрості, спадкоємиця глибинних традицій, яка генетично закодована бути богинею і водночас берегинею. Це — образ-символ вірної дружини, бездоганної матері, гарного педагога.
• Чоловічі ж образи є більш лаконічні, збірні. Так збірним образом є образ джигуна — втілення егоїстичності та чоловічої непокори. Образ Володимира уособлює м’який чоловічий характер, це приклад справжнього, працьовитого, надійного, мужнього чоловіка.

​

Проблематика роману

• сутність добра і зла;

• протиборство між світлом і тінню;

• відповідальність кожного за свої вчинки на цій землі;

• пошук сенсу свого буття, самого себе;

• прагнення розібратися в довколишньому світі;

• душевна роздвоєність людини;

• відповідальність кожного за свої вчинки;

• прагнення внутрішньої чистоти, гармонії.

Цитати з тексту

• Учинивши комусь зло, ти собі його вчинив, так само і з добром. Убивши когось чи зламавши - ти в собі щось убив чи зламав.
• Земля... це клубок, сплетений сіткою. Немає в ньому нічого даремного й марного, але не кожному дано це зрозуміти.
• Кожен із нас - гість у цьому житті, але кожен у ньому, як уміє і як може, будує свій храм...
• Весь світ дивовижно уладжено і все діє співмірно до добра кожному, а основним принципом світу є все-таки любов.
• Казка — це те, чого ми хочемо. Це своєрідні символи наших бажань.

​

Читаймо разом! «Панна сотниківна»