Організація освітнього процесу у початковій школі �у 2022-23 навчальному році. Нові виклики НУШ
- організація освітнього процесу в умовах очної/дистанційної / змішаної форм навчання; �- підвищення результатів навчання учнів 1-4 класів засобами компетентнісно орієнтованого навчання на засадах індивідуального й диференційованого підходів; �- посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції; �- посилення заходів безпеки життєдіяльності, зокрема просвіта щодо цивільного захисту; �- психологічний супровід освітнього процесу в умовах воєнного й післявоєнного часу.
Пріоритетні напрями освітньої діяльності у 2022-23 навчальному році:
Програми Нової української школи
Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 1-2 клас
Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Шияна Р. Б. 1-2 клас
Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 3-4 клас
Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Шияна Р. Б. 3-4 клас
Мови корінних народів та національних меншин України
Відповідно до наказу МОН України за 03.06.2022 №521 «Про утворення робочих груп з оновлення змісту навчальних програм» було сформовано групу для підготовки проєкту змін до типових освітніх і навчальних програм для 1–2 і 3–4 класів закладів загальної середньої освіти. Науковці відділу початкової освіти імені О.Я. Савченко (головний науковий співробітник Надія Бібік і науковий співробітник Тетяна Павлова) розробили відповідні пропозиції щодо змін до програми інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (типових освітніх програм, розроблених під керівництвом О.Я. Савченко), що зумовлені воєнним станом в Україні.
У результаті напрацювань запропоновано такий проєкт змін до навчальних програм:
- уточнено наповнення змістових ліній курсу питаннями здорової і безпечної поведінки учнів в умовах цивільного захисту;
- доповнено зміст актуальною тематикою щодо навичок взаємодопомоги людей в кризових ситуаціях; застосування інформації про безпеку в різних життєвих ситуаціях;
- конкретизовано завдання, пов’язані з формуванням здорової і безпечної поведінки учнів у кризових умовах, а саме: уміння розпізнавати ситуації, які становлять загрозу для власного життя і здоров’я та життя і здоров’я інших;
- розширено практичний блок застосування норм і правил безпечної поведінки, зокрема: під час оголошення/відбою повітряної тривоги; способи повідомлення про виявлені підозрілі предмети; адекватне реагування на застережувальні написи; застосування навичок гігієни в умовах карантинних обмежень;
- деталізовано інформацію про зв’язки між людьми в суспільстві; вказано, до кого звертатись у небезпечних ситуаціях;
- обґрунтовано безпекові характеристики змісту щодо моделей поведінки в довкіллі; участі у справах громади, спрямованих на цивільний захист населення;
- узгоджено і доповнено зміст практичними завданнями щодо застосування інформації в реальному житті;
- доповнено зміст навчання актуальною тематикою соціального характеру (участь у благодійних заходах, взаємодія людей і країн в кризових ситуаціях тощо).
Основні акценти у змінах до типових освітніх та навчальних програм для 1-2 і 3-4 класів закладів загальної середньої освіти та деякі питання організації освітнього процесу в 2022/2023 навчальному році (з вебінару МОН України)
.
3 клас. Практичний блок змістової лінії «Людина серед людей» (ТОП НУШ-І)
ПІДРУЧНИКИ І ПОСІБНИКИ НУШ
Планування
ВХІДНЕ �ДІАГНОСТУВАННЯ
Докладніше про �вхідне діагностування:
Фрагменти посібників розміщені в Електронній бібліотеці НАПН України за такими посиланнями:
У 2022/2023 навчальному році заклади загальної середньої освіти здійснюють організацію освітнього процесу на засадах Концепції «Нова українська школа» з використанням навчально-методичного забезпечення, що впроваджувалось з 2018 року.
Відповідно, у своїй діяльності педагогічні працівники можуть використовувати Методичні рекомендації про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти, що пропоновані у таких листах Міністерства освіти і науки України:
1 клас – лист Міністерства освіти і науки України від 03.07.2018 № 1/9- 415;
2 клас – лист Міністерства освіти і науки України від 01.09.2019 № 1/11- 5966;
3 клас – лист Міністерства освіти і науки України від 11.08.2020 № 1/9- 430;
4 клас – лист Міністерства освіти і науки України від 22.09.2021 № 1/9- 482;
Фактичне виконання навчальної програми фіксується у Класному журналі відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02.09.2020 № 1096. Запропоновані рекомендації стосуються структурування Класного журналу (розподілу сторінок між предметами вивчення та інтегрованими курсами), фіксації змісту та форм фактично проведених уроків.
Фіксацію результатів оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюють відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, що затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813, та роз’яснень до них, викладених у цьому документі в окремому розділі.
�Як заповнювати класний журнал початківців НУШ ?�
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України
від 02.09.2020 № 1096.
Хто заповнює? Класний керівник,
вчителі, які викладають окремі предмети.
Як заповнювати? Державною мовою; іноземною мовою — якщо це мова навчального предмета, на відповідній сторінці (теми уроків, екскурсій, проєктів); чітко, розбірливо; чорнилом одного кольору.
Як фіксувати поділ на групи при вивченні того чи того предмета?
Для кожної групи відводять окрему сторінку
записують номер групи після назви предмета у дужках (I група; II група)
У яких документах мають збігатися назви навчальних предметів?
Розклад занять учнів; класний журнал; робочий навчальний план закладу освіти
Як складати поурочні та календарні плани, модельну програму?
У довільній формі: формат, обсяг, структура, зміст та оформлення — на розсуд учителя
����������� �
�
Класний журнал (далі - журнал) учнів початкових класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87, ведеться в закладах освіти незалежно від форм власності для:
Методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу учнів�початкових класів Нової української школи
Журнал може заповнюватися в електронній або паперовій формі
Назви навчальних предметів у журналі мають відповідати їх назвам у робочому навчальному плані.
У початкових класах здійснюється формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів.
ОЦІНЮВАННЯ
Оцінювання—(фр. evaluation) оцінка, визначення ціни, вартості, визначення кількості, якості, придатності тощо; аналіз даних, обстановки.
“Оцінювання – це діалог і обов’язковий зворотний зв’язок між учителем, учнем та батьками, і він має бути спрямований на перспективу”, – каже Аня Хурінайнен-Косунен.
Оцінювання в НУШ
Стаття 17. Оцінювання результатів навчання учнів та їх атестація�
2. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання.
3. Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам навчальної програми, вибір форм, змісту та способу оцінювання здійснюють педагогічні працівники закладу освіти.
Стаття 17. Оцінювання результатів навчання учнів та їх атестація
4. За вибором закладу освіти оцінювання може здійснюватися за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів або за системою оцінювання, визначеною законодавством.
У разі запровадження закладом освіти власної шкали оцінювання результатів навчання учнів ним мають бути визначені правила переведення до системи оцінювання, визначеної законодавством.
Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку у разі переведення його на наступний рік навчання.
Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна.
Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.
Реалізацію формувальної функції оцінювання забезпечують відстеженням динаміки навчального поступу учня/учениці, визначенням його/її навчальних потреб та подальшим спрямуванням освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням виявлених результатів навчання.
Діагностувальна функція дає можливість виявити стан набутого учнями досвіду навчальної діяльності відповідно до поставлених цілей, з'ясувати передумови стану сформованості отриманих результатів, причини виникнення утруднень, скоригувати процес навчання, відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток. Обидві функції взаємодоповнюють одна одну і зумовлюють особливості організації оцінювальної діяльності.
Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:
формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;
підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом / освітньою програмою.
Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах рекомендуємо виражати вербальною оцінкою, а об'єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах - вербальною оцінкою, у 3-4 класах - або вербальною оцінкою, або рівневою оцінкою за вибором закладу загальної середньої освіти на підставі рішення його педагогічної ради.
ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ
Організовуючи освітній процес рекомендуємо враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Формувальне оцінювання спрямовують на з'ясування індивідуальних проблем в опануванні учнем програмовим матеріалом та запобігання утруднень на подальших етапах навчання.
Результати формувального оцінювання рекомендуємо виражати вербальною оцінкою учителя/учнів, що характеризують процес навчання та досягнення учнів.
Основою формулювання оцінювальних суджень може бути Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання та очікувані результати, окреслені в освітній програмі.
Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:�
педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;
аналізу портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу
Орієнтовні вимоги до педагогічного спостереження, учнівського портфоліо, само- та взаємооцінювання викладено у наказі Міністерства освіти і науки України від 27.08.2019 № 1154.
У третьому та четвертому класах рекомендується дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання та використовувати інструментарій формувального оцінювання, запропонований у методичних рекомендаціях щодо орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 № 924).
ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ
Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік. Під час підсумкового оцінювання рекомендуємо зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів загальної середньої освіти, з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.
Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв'язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Рекомендуємо визначати підсумкову оцінку за рік з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.
Підсумкове тематичне оцінювання здійснюється за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених на основі компетентнісного підходу, які можуть бути усними чи письмовими, у формі тестових завдань, цифровій формі (зокрема тестування в електронному форматі), комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо
Завдання для діагностичних робіт розробляються з урахуванням обов’язкових результатів навчання та відповідних умінь, рівні сформованості яких визначено у додатку до цих Методичних рекомендацій (додаток 1).
Форми і види оцінювання, зміст завдань учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.
Періодичність проведення діагностичних робіт відображається у календарно-тематичному плані з урахуванням кількості тем у межах кожного предмету.
Оцінювання діагностичних робіт здійснюється у відповідності до критеріїв оцінювання результатів навчання, визначених у додатку до цих Методичних рекомендацій (додаток 1).
________________________________________ Тиждень 7
| МОВ 1 | МОВ2 | МАО1 | МАО 2 |
Авраменко Олександр | В | В | С | С |
Вітко Олена | С | С | Д | Д |
Гавриленко Тетяна | С | Д | С | С |
Денисова Ольга | В | С | С | С |
|
|
|
|
|
МОВ 1 | передає зміст повідомлення за допомогою асоціативних схем, таблиць |
МОВ 2 | створює есе для висловлювання власних поглядів та усної презентації |
МОВ 3 | знаходить у тексті відповіді на поставлені запитання |
МАО 1 | користується годинником і календарем для відстеження та планування подій свого життя |
МАО 2 | читає, знаходить, аналізує, порівнює інформацію, подану в таблицях, графіках, на схемах, діаграмах |
Шаблон «Зведений контроль діагностичної роботи №3» ЯДС
Зведений облік діагностичних робіт з української мови�Учень ____________________
| МОВ1 | МОВ2 | МОВ3.1 | МОВ3.2 | МОВ 3.3 | МОВ 3.4 | МОВ4 |
Діагностична робота 1 |
|
|
|
| | | |
Діагностична робота 2 | | | | | | | |
Діагностична робота 3 | | | | | | | |
МОВ 1 3, 5 | передає зміст повідомлення за допомогою асоціативних схем, таблиць |
МОВ 2 1. 4, 6 | створює есе для висловлювання власних поглядів та усної презентації |
МОВ 3 2, 7 | знаходить у тексті відповіді на поставлені запитання |
| |
| |
Пирога більше, ніж тарілки. Що робити? �Елленберґ Джордан. Як ніколи не помилятися. �Сила математичного мислення
Акцентуємо увагу на окремих питаннях реалізації можливостей компетентнісно орієнтованого навчання для підвищення результатів навчання учнів 1-4 класів. Вони визначені за результатами проведеного ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» у співпраці з Інститутом педагогіки НАПН України у травні 2021 року дослідження результатів навчання учнів 4-х класів у 50 закладах загальної середньої освіти 24 областей України та міста Києва.
Дослідження передбачало виконання учнями тесту – комплексної діагностувальної роботи. Її центральною дидактичною одиницею був текст, з яким прямо або контекстно пов’язувались усі завдання. Із завдань були сформовані три блоки комплексної діагностувальної роботи:
1) мовно-літературний; 2) математичний; 3) природничий і соціальний.
Рівень знань з математики й читання знизився!!!!!
У ході дослідження порівнювались результати моніторингів у 2018 році та навесні 2021 року
Рівень сформованості читацької та математичної компетентності в учнів 4 класів знизився за останні роки.
Про це свідчать дані, опубліковані у звіті Українського центру оцінювання якості освіти за результатами моніторингу якості початкової освіти.
У ході дослідження порівнювались результати першого циклу моніторингу, який відбувся у 2018 році, та другого циклу, що був проведений навесні 2021 року.
Так, середній результат із математики, отриманий четвертокласниками у 2021 році, нижчий за відповідний показник 2018 року.
Зокрема, частка учнів 4 класу, які досягли високого рівня сформованості математичної компетентності, за три роки знизилася на 1%, натомість частка четвертокласників, які не подолали базового порогу в оволодінні математикою, збільшилася майже на 4%.
Рівень читацької компетентності випускників початкової школи за три роки знизився теж.
Частка четвертокласників, які продемонстрували високий рівень читацької компетентності, знизилася із 17,5% у 2018 році до 14,9% у 2021 році.
Натомість частка випускників початкової школи, які не подолали базового порогу читацької компетентності, навпаки, збільшилася впродовж трьох років із 13,2% до 16,9%.
Учні, які мешкають у великих містах, мають суттєво вищі середні бали з математики і читання, ніж їхні однолітки із шкіл в інших типах місцевості.
Поряд з позитивними змінами в особистісному розвитку здобувачів початкової освіти (сформованість навичок комунікації, активність, ініціативність, здатність критично оцінювати інформацію тощо) визначені певні проблеми в досягненні окремих очікуваних результатів навчання.
Ці результати є необхідними для подальшого успішного поступу у навчанні здобувачів освіти, тому важливо скоригувати діяльність й створити передумови підвищення ефективності освітнього процесу. Виявлені проблеми актуалізують завдання покращення методичної підготовки вчителів до навчання учнів предметам з мовно-літературної, математичної, природничої і соціальної освітніх галузей, що має знайти відображення в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників, зокрема в системі науково-методичної роботи закладу загальної середньої освіти.
Узагальнення матеріалів дослідження результатів навчання учнів 4 класів дозволяють припустити, що виявлені проблеми можуть бути зумовлені недостатньою сформованістю в учнів певних складників ключової компетентності «навчання упродовж життя», зокрема уміння працювати з інструкцією до навчального завдання, складати за нею послідовність операцій, які необхідно виконати, здійснювати самоконтроль у процесі роботи, коригувати діяльність тощо. Тому на кожному уроці / занятті потребує уваги робота з формування організаційних умінь (уміння планувати діяльність, прогнозувати очікуваний результат тощо) та контрольно-оцінювальних умінь (перевіряє результат і спосіб виконання завдання за зразком, пам’яткою, алгоритмом; знаходить і виправляє помилку; висловлює оцінювальне судження; здійснює взаємоперевірку тощо).
Для формування в учнів уміння працювати з інструкцією до завдання радимо націлювати роботу учнів на уважне прочитання / перечитування й усвідомлення як змісту тексту, так і умови завдання; акцентувати увагу на діях, передбачених в ній для досягнення очікуваного результату; пропонувати учням спиратись на інструкцію в процесі роботи над завданням та задля самоконтролю завершення (повноти виконання) роботи.
Результати виконання завдань комплексної діагностувальної роботи з мовно-літературної освітньої галузі засвідчують, що більшість учнів розуміють поняття заголовок тексту, пов’язують його зі змістом прочитаного, що дозволяє зробити висновок про певну сформованість уміння читати з розумінням, здійснювати нескладні узагальнення за змістом прочитаного.
Водночас у процесі аналізу результатів діагностування навчальних досягнень учнів виявлено масив питань, які позначилися на якості виконання завдань, як от: здійснення різноаспектного аналізу змісту тексту, упорядкування логічно завершених частин тексту, пошук певної інформації та формулювання на її основі висновків, розрізнення теми й головної думки твору, визначення смислового навантаження слова, ролі окремих лексичних одиниць у висловлюванні, застосування різних видів читання залежно від навчальної мети, а також питання, безпосередньо пов’язані з удосконаленням граматичного ладу мовлення учнів.
Подолання більшості виявлених проблем пов’язано з проведенням системної й різновекторної роботи з текстом: аналізом змісту, структури та мовного оформлення. З цією ж метою важливим є посилення уваги до більш глибокого опрацювання сутності літературознавчих понять.
Підкреслимо, що робота над текстом має міжпредметне значення та є дієвим інструментом читацької грамотності – основи подальшого навчання.
Розробляючи систему роботи над текстом, учителеві необхідно враховувати, що типовими освітніми програмами передбачено формування звички використання різних видів читання (ознайомлювального, вибіркового, переглядового, пошукового, аналітичного) залежно від комунікативного завдання. Зважаючи на це варто урізноманітнювати навчальні завдання, що спонукатимуть учнів до застосування того чи іншого виду читання.
Результати діагностування актуалізують проблему формування в учнів початкової школи комунікативної компетентності, зокрема її складників, що є орієнтовною основою дії для застосування навичок усного і писемного мовлення під час спілкування. Системної роботи потребує формування базових умінь, що впливають на вдосконалення граматичного ладу мовлення учнів: уміння розпізнавати частини мови, зокрема іменники, визначати їхні граматичні категорії, граматично правильно вживати їх у мовленні. З огляду на це важливо приділяти належну увагу формуванню знаннєвого компонента предметної компетентності, оскільки він є основою для оволодіння учнями її діяльнісним складником.
З метою забезпечення усвідомленого засвоєння учнями мовного матеріалу, необхідно в процесі навчання залучати учнів до активної розумової діяльності, яка передбачатиме виконання певних розумових операцій, а саме: спостереження за мовними одиницями і явищами, їх аналіз, порівняння, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між ними, узагальнення своїх спостережень, формулювання висновків.
У ході дослідження помічено загальну тенденцію до зниження рівня графічної вправності. Зазначимо, що до уваги бралося не каліграфічне відтворення букв, а читабельність написаного та культура записів. З метою корекції та вдосконалення роботи над формуванням графічних навичок радимо приділити більшу увагу типам поєднань літер, плавності письма, доступного його пришвидшення, але за умови збереження правильності накреслення букв та їх чіткості. Радимо привертати увагу учнів до культури письма, у тому числі культури оформлення письмових робіт на усіх уроках / заняттях з української мови та на уроках інших предметів / інтегрованих курсів, де використовується писемне мовлення.
Аналіз результатів діагностування навчальних досягнень учнів із математичної галузі засвідчив як низку позитивних зрушень порівняно з попередніми моніторинговими дослідженнями, в яких брали участь учні 4-х класів, так і проблемні питання у навчанні математики. До числа позитивних ознак навчальних досягнень можна віднести сформованість в учнів умінь обирати дані, необхідні й достатні для розв’язання описаної ситуації практичного характеру; читати й записувати числа; знаходити дріб від числа. Проведене дослідження актуалізувало задавнену проблему початкової школи – несформоване в учнів загальне уміння розв’язувати математичні задачі. Під час аналізу результатів помічено, що на успішність роботи над задачею значною мірою вплинуло вміння аналізувати текст задачі й будувати на основі аналізу допоміжну модель задачі. Майже всі учні, які не розв’язали правильно запропоновану складену сюжетну задачу, що містить знаходження дробу від числа, зупинились під час розв’язування на першій дії – знаходження дробу, й не завершили пошук відповіді на запитання задачі.
Також у дослідженні виявлено проблеми, пов’язані із застосуванням формул для знаходження площі, периметра геометричної фігури, із позначенням площі і периметра фігури відповідними найменуваннями, що можна пояснити не лише неуважністю учнів під час запису величини, а й нерозумінням сутності вимірювання величин. У зв’язку з цим доцільно посилити практичний бік тем, пов’язаних із обчисленням площі і периметра геометричних фігур; у системі науково-методичної роботи з учителями приділити увагу методиці опрацювання величин. Для покращення обчислювальних навичок необхідно не лише збільшити кількість вправлянь у обчисленнях на уроках математики, а й відкоригувати методику формування прийомів виконання арифметичних дій.
Результати діагностування навчальних досягнень учнів із природничої освітньої галузі актуалізують як проблему формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок, що є складниками ключової компетентності навчання упродовж життя, так і проблему опанування складниками природознавчої та екологічної компетентностей. Зокрема дослідження актуалізувало потребу у посиленні роботи, спрямованої на розвиток умінь здійснювати логічні операції (аналіз, порівняння, узагальнення, класифікацію), що наскрізно може відпрацьовуватися на навчальному матеріалі різних предметів вивчення та інтегрованих курсів.
З огляду на це важливо приділяти належну увагу створенню умов для активної участі учнів у різних видах навчальної діяльності, в тому числі в груповій / командній роботі, що передбачає опрацювання завдань природознавчого та екологічного спрямування.
Системності й урізноманітнення потребує робота, спрямована на практичне оволодіння прийомами порівняння і класифікації об’єктів довкілля, формування в молодших школярів умінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки тощо. Така робота повинна мати місце на уроках різних предметів вивчення.
.Дослідження дозволило зробити висновок про те, що діти мають уявлення про навчальний проєкт як завдання, що передбачає пошук і представлення інформації.
В організації роботи над навчальними проєктами слід дотримуватися принципів: системності активності (активне включення учня в діяльність); продуктивності (прагматична спрямованість діяльності); технологічності (виконання взаємозумовлених навчальних дій у чітко визначеній послідовності); саморозвитку; урахування набутого учнем досвіду; зв’язку дослідження з реальним життям; співробітництва й партнерства. За таких умов проєктна діяльність сприятиме загальному розвитку учнів, формуванню в них предметних та ключових компетентностей, наскрізних умінь за умови пробудження в кожного власної позиції «хочу – можу – буду».
Національно-патріотичне виховання і формування громадянської позиції в учнів 1-4 класів
Відповідно до Стратегії національно-патріотичного виховання, що затверджена указом Президента України від 18 травня 2019 року №286/2019, національно-патріотичне виховання є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність), формування у громадян почуття патріотизму, поваги до 36 Конституції і законів України, соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські справи. Національно-патріотичне виховання є важливим засобом громадянської освіти. Ключові положення Стратегії національно-патріотичного виховання зазначені в Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України, затвердженої наказом Міністерства освіти i науки України від 06.06.2022 № 527. Також наказом затверджено заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України.
Національно-патріотичне виховання учнів початкових класів здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності як провідної шляхом внесення ціннісних складових у зміст навчальних предметів, відведення належного місця «спільно-взаємодіючій діяльності» як на уроках, так і в позаурочний час.
Новий 2022-2023 навчальний рік розпочато в умовах війни. Наші відважні збройні сили кують перемогу на фронті, дорослі роблять усе для перемоги в тилу, навіть діти шукають способи допомоги армії. Але всі українці від малого до великого мають розуміти, за що точиться героїчна боротьба – за збереження незалежності нашої держави і нації.
Тому перший урок цього начального року присвячений ще більш глибокому усвідомленню вихованцями, що ж таке Батьківщина, держава, патріотизм, якими були, є і мають стати українці, щоб ні у кого ніколи не виникало бажання нав’язувати українцям, як їм жити, з ким дружити, якою мовою говорити і куди рухатися у розвитку своєї суверенної незалежної держави.
Отже, пропонуємо наступну тему першого уроку :
«Ми українці: честь і слава незламним!»
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!