КУЛЬТУРА ДАВНЬОГО РИМУ

Терешко Л.Б.

1. Культура доби республіки

2. Культура доби імперії

​

• У перші століття нашої ери Рим став одним з найбільших міст Середземномор’я.
• У ньому на той час проживало понад мільйон жителів. Економічним і політичним центром Рима стає форум. Спочатку це була ринкова площа. Але пізніше навколо форуму споруджували будівлі, і він зрештою опинився в центрі Рима. За часів Римської республіки на форумі збиралися народні збори. Імператори Цезар, Август, Нерон, Траян перебудовували й добудовували його. Тут з’явилися величезні храми, пам’ятники та інші громадські споруди.

​

Форум – у містах Стародавнього Риму площа, на якій відбувались народні збори, влаштовувалися торги і здійснювався суд.

Римський форум у часи імперії (художня реконструкція)

Тогочасні знання з медицини узагальнив Авл Корнелій Цельс (І ст. до н.е.) у творі «Про медицину».

Філософ Тіт Лукрецій Кар у книжці «Про природу речей» виклав вчення грецького мислителя Епікура, який заперечував існування богів. Основними ідеями твору були ідеї про смертність душі, про незалежність природи від волі богів, про нескінченність Всесвіту

Але найбільший внесок у світову наукову скарбницю зробили римляни тим, що створили новий напрям у наукових знаннях — правознавство.

Його «батьком» називають Гнея Флавія .

У II ст. до н.е. з’явилися перші трактати з права.

Лівій Андроник який переклав латинською мовою «Одіссею».

Література римлян мала на меті виховати громадянина та патріота.

Але римляни любили й розважатися, тому популярним жанром була комедія.

Батьком римської комедії вважається Тіт Макцій Плавт який написав улюблені віршовані твори латинян «Горщик», «Віслюки», «Хвалькуватий воїн», де висміював сліпе наслідування грецьких зразків.

Засновником римської прози вважають Марка Порція Катона

Йому належить один з перших прозаїчних творів літератури доби республіки. Присвячений він рільництву і містить корисні поради землеробам, а також оспівує сільський спосіб життя і селян. Твір Катона «Початки» був першим викладом історії Риму.

• Рим потерпав від перенаселеності, адже з усіх кінців імперії сюди стікався люд. На вулицях Рима часто утворювалася велика тіснява, а на перехрестях іноді не могли розминутися колісниці та вози.
• Аби розв’язати транспортну проблему, Цезар ввів певні правила дорожнього руху. Відповідно до його указу на деяких вулицях було запроваджено односторонній рух. Також зі сходу сонця і до кінця робочого дня (за дві години до заходу сонця) заборонявся проїзд по Риму приватних колісниць, екіпажів, возів. А приїжджі взагалі повинні були залишати транспорт за містом і пересуватися тільки пішки або в найманих паланкінах.
• Було створено спеціальну службу, яка слідкувала за порядком на вулицях і не допускала суперечок та бійок між учасниками руху.

​

Паланкін – засіб пересування у вигляді критого крісла або ложа, закріпленого на двох жердинах, яке переносили носильники.

​

У Римі були також свого роду «таксі-колісниці». На вісь колісниці закріплювали простий «таксометр», який був звичайним тазом. Після певної стадії їзди (приблизно 200 метрів), у нього падав невеликий камінчик. За кількістю камінчиків, що опинилися в тазі, і визначалася оплата проїзду.

• З кінця Республіки в Римській імперії розпочинається ера будівництва, своєрідний «будівельний бум», і продовжувався він до часів падіння Імперії.
• З обтесаних і припасованих один до одного каменів вони навчилися будувати дугоподібні перекриття – арку, склепіння й купол. Арки використовували при будівництві мостів, водогонів та інших споруд. Щоб надати храмам і залам більшої висоти і величності, робили дугоподібні стелі – склепіння. 
• Куполом називають стелю у вигляді перевернутої величезної чаші.

​

• Найбільшою архітектурною пам'яткою часів Флавіїв була Арка Тіта, споруджена на римському Форумі. Вона увічнювала перемогу імператора в Юдейській війні 70 р.

Тріумфальна арка — монументальне оформлення проїзду або урочиста споруда у формі арки з на честь військових перемог і знаменних подій.

• «Храмом усіх богів» римляни називали Пантеон, який є зразком купольної будівлі.
• Це кругла споруда, перекрита куполом (одним з найбільших у світі). Простір Пантеону увінчує міцне склепіння з відкритим верхом діаметром 9 м. Крізь купол на відвідувачів храму ллються потоки сонячного світла
• Контраст світла та напівтемряви створюють таємничий, молитовний настрій.

​

Пильне "око Пантеону"

Латинський надпис на фронтоні «M·AGRIPPA·L·F·COS·TERTIVM·FECIT» в перекладі означає «Марк Агріппа, син Луція, обраний консулом втретє, спорудив це».

Відбудована після пожежі за правління імператора Адріана близько 

126 року н. е. на місці храму того ж найменування, збудованого Марком Віпсанієм Агріппою в I ст. н. е. за правління Авґуста.

https://www.google.com/url

​

• Рим створив велику культуру і прагнув поширити цивілізацію в світі.
• Цікавим є те, що римляни не продовжили теоретичних досліджень греків у галузі фізики та математики.
• Їх цікавило здебільшого практичне застосування наукових досягнень.
• У містах і провінціях вони побудували бруковані дороги з мостами, проклали з гір водогони — акведуки, споруджували басейни, лазні-терми, бібліотеки. Римляни винайшли бетон, що застосовували в архітектурі.

• Римський акведук в іспанському місті Сеговія — найдовший зі збудованих римлянами в Європі;
• 167 арок, складених без цементу або іншого скріплювального матеріалу .
• У 1985 р. пам'ятку занесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Акведу́к — споруда для подачі води до населених пунктів або зрошувальних полів з вищого місця.

Свій внесок у розвиток різних галузей наукових знань зробив Пліній Старший . Найвідомішою його працею є твір «Природнича історія».

У зв’язку із завоюванням римлянами нових земель розвивалася географія. Відомою є праця «Географія», що належить перу Страбона. Він зібрав у своїй книжці всі наявні на тої час відомості про країни і народи — від Британії до Індії.

У світову скарбницю увійшли твори Клавдія Птолемея . Він узагальнив астрономічні спостереження і розробив модель світу. вважав, що центром Всесвіту є планета Земля, яка має форму кулі. Навколо неї, на думку вченого, обертаються Сонце та різні планети.

• Багато праць було присвячено устроєві держави. Серед них найбільш цікавими були праці Цицерона і Полібія , у яких вони розмірковували про переваги і недоліки республіканського устрою.

• Істориками були навіть імператори. Так, Юлій Цезар написав твір «Записки про галльську війну».

​

​

​

​

​

​

​

Тіт Лівій залишив нащадкам твір «Історія Риму від заснування міста».

Історик Плутарх у «Порівняльних життєписах» він розповів про Александра Македонського і Юлія Цезаря, Демосфена і Цицерона та ін.

Вершиною римської історичної думки вважають «Історію» й «Аннали» Таціта . У своїх творах він розповів про історію Риму часів імперії, про варварські племена, з якими боровся Рим у той час

За доби імперії відбувся розквіт архітектури. Кожен імператор намагався прикрасити столицю та інші міста величними спорудами — театрами, амфітеатрами, базиліками, форумами або термами. Найбільшими були терми імператора Діоклетіана, у яких одночасно могло розміститися 3200 осіб

• Терми імператора Каракалли в Римі, офіційно іменовані Антоніновими. Будівництво розпочалося в 212 та завершено в 216 вже після смерті імператора. Двір терм Каракалли мав розмір 400 м на 400 м, центральний комплекс — 150 на 200 м. Уже в V ст. н. е. терми Каракалли вважалися одним із чудес Рима. Вони займали площу в 11 га.

Терми Караклли

• Серед палаців розкішшю вирізнявся «Золотий будинок» Нерона.
• У тронній залі стояла золота статуя імператора.

• Наприкінці І ст. у Римі імператори з династії Флавіїв побудували амфітеатр, відомий у світі як Колізей (за правління Веспассіана). Ця грандіозна споруда вміщувала понад 50 тис. глядачів, які приходили подивитися на гладіаторські бої, цькування звірів.
• Іноді тут влаштовували морські бої. Для цього через підземні труби арену Колізею наповнювали водою. Навколо арени містилися чотири яруси місць для глядачів; їх висота – 48 м (це сучасний 19-поверховий будинок). Для захисту глядачів у спеку над Колізеєм натягували покриття з парусини, а спеціальні фонтани зволожували повітря.
• І в наш час руїни цієї величної споруди – своєрідна прикраса Рима.

• Перегони на колісницях відбувалися у Великому цирку – найбільшій споруді тогочасного Рима. Він мав арену довгастої форми і міг вмістити понад 250 тисяч глядачів. У наш час споруди такого типу називають іподромами.
• Вважається, що змагання на колісницях були вперше проведені тут ще царем Тарквінієм Пріском. 
• Юлій Цезар розширив Великий цирк до 600 метрів в довжину, так що на ньому могло розміститися до 250 000 глядачів
• �

Circus Maximus, Великий цирк (лат. Circus Maximus) — найбільший іподром у Стародавньому Римі.

• Усю територію Римської імперії пронизували дороги.
• їхня загальна мережа становила понад 80 тис. км, вони пролягали по території, що тепер охоплює 32 країни.
• А́ппієва доро́га, Аппіїв шлях  — найважливіша з античних доріг Стародавнього Риму.
• Дорога, прокладена в 312 до н. е. за цензора Аппія Клавдія Цека, проходила з Рима до Капуї, пізніше була проведена до Бриндізі. Нею було налагоджене сполучення Риму з Грецією, Єгиптом і Малою Азією.

• Опрацювати презентацію уроку або 51 параграф
• Написати лист другові, де ви поділитеся враженнями від уявної подорожі до однієї із архітектурних споруд Риму

file:///C:/Users/Acer/Downloads/6-klas-vsesvitnja-istorija-sorochinska-2019.pdf

https://sites.google.com/view/hist-world-and-ukraine-grade-6/R3/T6/49

​

Закріплення

https://www.educaplay.com/game/4528675-learning_resource.html?sessid=mah6prj08m4f142p95nn1s6flo

​