ІСТОРІЯ ЗАЛІЩИК У МЕМОРІАЛЬНИХ ДОШКАХ (МАНДРУЮЧИ ВУЛИЦЯМИ РІДНОГО МІСТА)
Мета роботи. �Дослідити історію міста Заліщики через меморіальні дошки �Завдання:�1. Розробити екскурсійний маршрут, враховуючи розташування меморіальниі дошки та найдавніші архітектурні пам’ятки.
2. Розвивати уміння критичного мислення та інтерпретації під час аналізу історичних джерел. �3. Описати основні історичні події, пов’язані з найдавнішими архітектурними спорудами міста Заліщики�
Критеріями під час розробки маршруту були:�зручність переміщення маршрутом потенційних туристів;�врахування як лінійних, так і радіальних можливостей маршруту. Можливість перепочинку групи під час екскурсії. ��Маршрут складається з двох відтинків (етапів)�1. Від Заліщицької міської комунальна лікарня (вул. Бандери, 86) до загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. ім. О.Маковея (вул. Шкільна, 1)�2. Від загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. ім. О.Маковея (вул. Шкільна, 1) до Нижнього парку (вул. Степана Бандери, 3). �Загальна протяжність маршруту: 2 км 900 м. �Тривалість проходження маршруту залежить від рівня зацікавленості групи історичними пам’ятками, врахування наявності інших об’єктів на маршруті і становить близько 1 год. – 1 год. 30 хв.��Інформація про архітектурні споруди розглядали за наступними критеріями:�1. Період спорудження та рівень первинного збереження (оригінальна, реконстуйована (перебудована, добудована, новозбудована). �2. Події, пов’язані з використанням архітектурної споруди.�3. Сучасний стан збереження архітектурної споруди.�Гіпотеза. Основні архітектурні споруди м. Заліщики демонструють міжкультурну інтеграцію кінця XVIII – першої третини ХХ ст. трьох основних громад: єврейської, польської, української. �
Перший відтинок екскурсій маршруту.
На ньому можна ознайомитися з наступними:
Дата встановлення
8 травня 2015 року
Напис на меморіальних дошках
“На честь 100-річчя школи від намислівчан колишніх мешканців міста Заліщики та міської ради м. Намислів” (Польща)
“Навчальний корпус споруджено завдяки жертовності його директора Григорія Андрійовича Кривуци”
Присвоєння закладу імені Євгена Храпливого , уродженця Заліщанщини, кооператора, відомого громадського діяча, міністра сільського господарства в уряді Ярослава Стецька
У закладі на другому поверсі розташований музей, присвячений життю та діяльности Євгена Храпливого
Друга зупинка: колишнє приміщення кінотеатру, а за австрійського та польського періоду – будинок гімнастично-спортивного товариства “Сокіл”. Про це можна прочитати на банері, розміщеному на будинку. Крім цього, тут наша гордість, Заліщики і його пам’ятки. Це наші гімназисти розробили цей маршрут, а комунальне підприємство “Заліщики туристичні” допомогло втілити його в життя. Але на цьому будинку розміщена дошка, присвячена виступу Соломії Крушельницької у місті у 1905 році, коли вона приїжджала у гості до сестри Олени, чоловік якої знаний юрист Володимир Охримович був у ньому адвокатом. Цю дошку було встановлено у часи УРСР. А вулиця носить ім’я Соломії Крушельницької
Наступна зупинка – письменницька (продовження).
Петро Ковальчук (1931 – 1995), письменник, член Національної спілки журналістів та Національної спілки письменників України. Помер 1995 року, але його дружина Ірина багато приклалася до вшанування пам’яті свого чоловіка. У квартирі, де вони проживали відкрила кімнату-музей та встановлено пам’ятну дошку. На приміщенні редакції газети “Колос”, де він був редактором упродовж 1965-1975 років, теж пам’ятна дошка. Польський письменник, науковець, хрещений батько дитини Івана Франка Ян Каспрович теж відвідував Заліщики 1899 року.
У школі ім. Осипа Маковея вчився лауреат премії ім. Т Шевченка, дисидент Степан Сапеляк (1952 – 2012)
Третя зупинка - письменницька. У Заліщиках упродовж 1913 – 1925 років директором утраквістичної вчительської семінарії, духовним батьком якого був Іван Франко, письменник, журналіст, громадських діяч Осип Маковей. Він знайшов місце вічного спочинку на місцевому кладовищі. Тому у місті є багато місць вшанування пам’яті про нього. А його слова пісні “Ми – гайдамаки” кликали до боротьби за незалежність. На будинку, де у 1918 – 1936 роках була семінарія є пам’ятна дошка. А поруч сквер з погруддям письменника та будинок, де він проживав. Школа носить ім’я Осипа Маковея і має кімнату-музей
ГЕРОЇ - ВІЧНІ
На стінах школи ім. Осипа Маковея та загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 2 пам’ятні дошки героям, які полягли у боротьбі з російськими окупантами Олег Гулько, Орест Квач, Станіслав Лаврик. Вони навчалися у різні роки, але віддали життя за незалежність України
ГЕРОЇ - ВІЧНІ
На стінах школи ім. Осипа Маковея та загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 2 пам’ятні дошки героям, які полягли у боротьбі з російськими окупантами Іван Ковцун Іван Мороз, Роман Юрійчук, Іван Гулей. Вони навчалися у різні роки, але віддали життя за незалежність України
Другий відтинок екскурсійного маршруту. Від загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.
ім. О.Маковея (вул. Шкільна, 1) до Заліщицького обласного комунального дитячого санаторію (вул. Грушевського, 12).
1. Колишній готель “Варшава”, 2 – колишній Народний дім, 3 – музична школа, 4 – колишній будинок піонерів, 5 – заклад освіти І-ІІІ ст. № 2, 6 – колишня вілла “Віта”, 7 – будинок, де проживав П.Ковальчук, 8 – пам’ятний хрест Олегу Ольжичу, 9 – будинок, де проживав М.Голинський, 10 – колишня вілла “Аріадна”/Будинок дитини.
1
8
3
9
10
2
4
5
7
6
ЗУПИНКА УКРАЇНСЬКОСТИ
Народний дім зведений у 1907 році став місцем виховання національно-свідомих українців у першій половині ХХ ст. У ньому проживав адвокат Василь Бараник, якого 1940 року знищив НКВС. У цьому будинку виступав кандидат до австрійського парламенту, письменник Василь Стефаник. У 1914 році встановлено пам’ятну дошку на честь 100-річчя від дня народження Т.Шевченка
ЗУПИНКА ДУХОВНОСТИ
У будинку колишнього готелю “Варшава” на початку 1920-х років проживав майбутній патріарх Української православної церкви (КП), УАПЦ Мстислав (Степан Скрипник), племінник та особистий порученець Симона Петлюри. У повіті він займався кооперативною діяльністю. Тут у нього народилася донька
ЗУПИНКА МИСТЕЦЬКА
Будинок музичної школи споруджено у перші післявоєнні (1940-і) роки на території колишнього проборства (власности греко-католицької церкви св. Покрови Пресвятої Богородиці). Тут народився співець січового стрілецтва, головний диригент військових оркестрів УНР Михайло Гайворонський (1892 – 1949), батько якого дякував. Його пісні “Їхав стрілець на війноньку” та “Коли ви вмирали” стали народними. На 100-річчя від дня народження відкрили бюст композитора. На стіні є дві меморіальні дошки директорам музичної школи, знаним у краї хоровим диригентам, композиторам Ярославу Смеречанському (1909 – 2002) та Теодору Хмуричу (1931 – 2014). Вшановуючи пам’ять Т.Шевченка, на будинку музичної школи відкрли до 175 – річчя від дня його народження дошку-спомин (1989)
ЗУПИНКА АРХЕОЛОГІЧНА
Місто здавна приваблювало археологів, які мали широкі можливості для дослідження давніх археологічних культур. Серед відомих археологів, яким відкрито меморіальні дошки, Юрій Малєєв, вчений, доцент Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Він у 1957-1959 роках був старостою краєзнавчого гуртка у будинку піонерів (Будинок дитячої та юнацької творчости). І Олег Ольжич, вчений, патріот, поет, який у 1920-х роках досліджував у Заліщицькому краї трипільську археологічну культуру. У результаті була видана монографія. Крокуючи до пам’ятного знака Олегу Ольжичу, проходимо повз будинку, де жив письменник Петро Ковальчук. Це перша пам’ятна дошка незалежної України у Заліщиках, встановлена 1995 року.
ЗУПИНКА МИСТЕЦЬКА 3
Вулиця М.Грушевського пролягає униз до Дністра, де розташовані корпуси обласного дитячого санаторію. В одному з них у 1930-х роках розміщався санаторій для високопосадовців Польщі “Аріадна”. Саме там тричі (1936,1938, 1943) зупинявся один із засновників “Празької поетичної школи”, поет-інтелектуал Євген Маланюк. І цьому корпусі після війни (1947-1948) працював лікарем у дитячому будинку відомий письменник Андрій М’ястківський. На цій же вулиці у приватному помешканні двічі (1919, 1927) відпочивав всесвітньо відомий український тенор, учасник Української національно-демократичної революції Михайло Голинський. І на вулиці Садовій, що неподалік, на віллі “Віта” відпочивала 1936 року поетеса, громадська діячка, член ОУН Олена Теліга
Перша меморіальна дошка, яка збереглася у Заліщиках та розміщується на будинку колишнього Народного дому мала символічне значення і присвячена 100-річчю від дня народження поета Т.Шевченка (1914).
До першої - національно відомих - можна занести співачку Соломію Крушельницьку, лавреата премії Т.Шевченка, поета, дисидента Степана Сапеляка, співця січового стрілецтва, композитора, диригента Михайла Гайворонського, письменника, директора вчительської семінарії Осипа Маковея, засновника “Празької поетичної школи” Євгена Маланюка, члена ОУН, археолога, поета, науковця, Олега Ольжича, членкиню ОУН, поетку Олену Телігу. патріарха УПЦ (КП) Мстислав (Степан Скрипник), новеліста Василь Стефаник
Друга категорія – це місцеві діячі, які залишили своєю діяльністю слід у житті Заліщик: лікар Мар’ян Долинський, адвокат Василь Бараник, письменник Петро Ковальчук, премія імені якого вручається за розвиток у літературне життя краю., композитори, хорові диригенти Ярослав Смеречанський та Теодор Хмурич, заслужений працівник культури
Третя категорія – визначні представники української діаспори, переважно повоєнного періоду, уродженці Заліщанщини: письменник, історик Василь Верига, науковець аеронавтики Богдан Гнатюк, лікар Мирослав Гнатюк, співак Михайло Голинський, який двічі перебував у місті. І знані спеціалісти у професійних колах, як науковець-археолог Юрій Малєєв чи письменник Андрій М’ястківський . Єдиним предстанвиком, який презентую польську культуру , є письменник, науковець Ян Каспрович
Окремо виділяємо героїв незалежної України, які полягли у боротьбі з російським агресором: Олег Гулько, Орест Квач, Станіслав Лаврик, Іван Мороз, Іван Гулей, Роман Юрійчук, Віталій Рогацький, Олександр Ланг, Віктор Горбачук, Михайло Підгребя, Володимир Сотник, Микола Тернопільський, Юрій Мельник.
Пам’ятні дошки – це своєрідні маркери, які не дають забути нашу історію. Вони є містком, який пов’язує нашу регіональну історію з історією України. Багато визначних діячів краю ще потребує вшанування, адже тільки так ми можемо виховувати справжніх патріотів України, демонструючи пам’ять та повагу до життя та діяльности визначних діячів Заліщанщини.
Використані джерела
Список використаних джерел