Безпечне та здорове робоче середовище – основний принцип та право на роботі

Цінність результатів будь-якої трудової діяльності не може бути вище цінності здоров’я та життя працівника.

​

У 2023 році Всесвітній день безпеки та здоров'я на роботі відзначається 28 квітня, і його темою стане безпечне та здорове робоче середовище – основний принцип та право на роботі

Міжнародна організація праці оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. Вперше він відзначався у 2003 році.

Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам’яті загиблих працівників, уперше проведеного американськими та канадськими

трудящими в 1989 році в пам’ять про

працівників, які загинули та отримали

травму на виробництві.

У цей день більш ніж в ста країнах

світу проводяться заходи, спрямовані на

привернення уваги громадськості до

невирішених проблем охорони праці.

​

​

В Україні цей День отримав назву «День охорони праці» і відзначається згідно до Указу Президента України № 685/2006 від 18 серпня 2006 року щорічно 28 квітня.

Законодавча база України з охорони праці

• Конституція України
• Закон України про охорону праці
• Закон про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності
• Кодекс законів про працю України

Закон України "Про охорону праці"

визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні

Державна політика �в галузі охорони праці

• Державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, попередження нещасних випадків та професійних захворювань.
• Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:
• пріоритету життя і здоров'я працівників,
• повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
• повного відшкодування шкоди особам, потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
• участі держави у фінансуванні заходів з охорони праці,
• проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

Згідно ДСТУ 2293-93 «Охорона праці. Терміни та визначення »:

• Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
• умови праці - це сукупність факторів виробництва, середовища трудового процесу, що впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі охорони праці

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

• Шкідливий виробничий фактор - виробничий фактор, вплив якого на працівника може привести до його захворювання.
• Небезпечний виробничий фактор - виробничий фактор, вплив якого на працівника може привести до його травми.
• Безпечні умови праці - умови праці, при яких вплив на працівника шкідливих і небезпечних виробничих факторів виключено, або рівні їх впливу не перевищують встановлених нормативів.

​

НЕБЕЗПЕЧНІ І ШКІДЛИВІ ВИРОБНИЧІ ФАКТОРИ

Небезпека у вигляді різних негативних факторів може нас підстерігати практично скрізь. Навіть на нанешкідливіших робочих місцях можна говорити про шкідливий вплив комп’ютерів, тривалої сидячої роботи і про багато іншого.

​

Види шкідливих факторів

Неправильна постава за комп'ютером може стати причиною багатьох захворювань

У результаті, від довгого сидіння в нерухомому положенні, з’являються болі в суглобах кистей рук, м’язах шиї, спини, головні болі. Це може стати причиною виникнення різних захворювань опорно-рухової системи.  Найбільш схильні до цього захворювання діти, в яких викривлення хребта проходить за типом сколіозу.  У дорослих це може привести до хворобливих відчуттів і оніміння в попереку, шиї, плечовому поясі, а також до загострення радикулітів.

Шкідливий вплив комп’ютера на людину і рекомендації щодо зменшення небезпеки �

Як правильно підібрати робоче місце без шкідливого впливу на здоров’я

Для того щоб зменшити шкідливий вплив незручної пози, необхідно правильно підібрати робочі меблі. Вони допоможуть зберегти правильне положення тіла при роботі за комп’ютером і зменшити навантаження. Крісло повинне бути на роликах, з регульованою висотою сидіння і спинкою, без підлокітників, що обертається навколо своєї осі. Стіл повинен мати спеціальну висувну дошку для клавіатури. У перервах між роботою на комп’ютері необхідно влаштовувати розминку.

Розумове навантаження.

Розумова праця поєднує роботи, пов’язані з прийомом і переробкою інформації, що вимагають переважно напруженості сенсорного апарату, уваги, пам’яті, а також активізації процесів мислення та емоційної сфери.

​

Стомлення і перевтома

Ефективність діяльності людини базується на рівні психічної напруги, яка прямо пропорційно труднощі задачі. Психічна напруга – це фізіологічна реакція організму, що мобілізує його ресурси (біологічно і соціально корисна реакція). Під впливом психічної напруги змінюються життєво важливі функції організму: обмін речовин, кровообіг, дихання.

Стомлення – загальний фізіологічний процес, яким супроводжуються усі види активної діяльності людини.

​

Національним медичним університетом імені О.О.Богомольця визначено:

• Заходи щодо профілактики втоми;
• Заходи щодо підвищення працездатності та попередження хронічної втоми;
• Раціональні режими праці і відпочинку.

​

Виробничий травматизм

За ступенем ураження організму людини травми поділяються:

• мікротравми - потерпілий не втрачає працездатність і тому не звільняється від основної роботи;
• легкі травми з тимчасовою втратою працездатності, коли потерпілий звільняється від роботи на строк, необхідний для лікування;
• важкі травми, що призводять до часткової або повної інвалідності;
• травми зі смертельним (летальним) результатом.

За кількістю постраждалих нещасні випадки можуть бути груповими і одиночними. Груповими називаються нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих травм.

ПРИЧИНИ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ І ПРОФ. ЗАХВОРЮВАНОСТІ

• організаційні - відсутність або неякісне навчання з питань охорони праці, порушення вимог нормативних документів, невиконання заходів з охорони праці, порушення правил експлуатації обладнання.
• технічні - несправність обладнання, недосконалість технологічного процесу, конструктивні недоліки, відсутність захисних огороджень, засобів сигналізації та блокування.
• санітарно-гігієнічні - підвищений вміст в області робочої зони шкідливих речовин, підвищений рівень шуму, недолік освітлення, незадовільний мікроклімат, підвищений рівень випромінювань і ін.
• психофізіологічні - високе нервове стомлення, монотонність праці, хворобливий стан, невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваних в техніці або виконанні робіт. 

​

Заходи безпеки

Вони спрямовані, насамперед, на те, щоб шкідливі виробничі фактори не надавали свого небезпечного впливу на людину. З цією метою в обов’язковому порядку проводиться інструктаж з охорони праці. 

​

Навчання, системне та систематичне підвищення рівня знань не лише працівників, а всього населення України з питань охорони праці – один з основних принципів державної політики в галузі охорони праці, фундаментальна основа виробничої безпеки та санітарії, необхідна умова удосконалення управління охороною праці і забезпечення ефективної профілактичної роботи щодо запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Основним нормативним документом, що встановлює порядок та види навчання і перевірки знань з охорони праці є НПАОП

«Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці

від 26.01.2005 р. № 15.

Даний нормативний документ спрямований на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці, яке проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності, а також з слухачами та студентами навчальних закладів під час трудового та професійного навчання.

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Допуск до роботи (виконання навчальних практичних завдань) без навчання і перевірки знань з питань охорони праці забороняється!

Форми (види) навчання з питань охорони праці:

​

- інструктажі – один з найголовніших;

• курсове навчання

(проводиться екзамен);

• спеціальне навчання та

перевірка знань;

• перевірка знань посадових осіб

(1раз на 3 роки);

- підвищення кваліфікації;

- навчання студентів;

- технічні матеріали.

Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи

Працівники при прийнятті на роботу і періодично в процесі роботи, а студенти під час навчального процесу проходять навчання і перевірку знань з охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки у разі аварії, а також відповідні інструктажі.

Інструктажі з питань охорони праці.

Види інструктажів

Інструктаж з охорони праці

– це коротке ознайомлення працівника (студента) з правилами та методами безпечного проведення робіт.

Мета інструктажу - навчити працівника правильно і безпечно для себе і навколишнього середовища виконувати свої трудові обов'язки.

Інструктажі за часом і характером проведення поділяють на:

- вступний

- первинний

- повторний

- позаплановий

- цільовий

​

Вступний інструктаж:

• проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу; студентами навчального закладу перед початком навчання тощо;
• проводить спеціаліст відділу охорони праці або особа, що призначена наказом для проведення цієї роботи;

​

​

- місце проведення вступного інструктажу - кабінет охорони праці або інше приміщення, обладнане наочними матеріалами;

• про проведення вступного інструктажу робиться запис в спеціальному журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу.

​

​

Первинний інструктаж

​

- проводиться індивідуально або для групи осіб спільного фаху;

• проводиться на робочому місці до початку роботи з новоприйнятим працівником або працівником, який буде виконувати нову для нього роботу,

студентом перед

роботою в майстернях,

лабораторіях, дільницях

тощо;

• програма інструктажу розробляється керівником структурного підрозділу, узгоджується зі службою охорони праці і затверджується роботодавцем;

Повторний інструктаж

​

Мета інструктажу - поновити знання та уміння виконувати працівником роботу правильно і безпечно.

​

Проводиться індивідуально або для групи працівників за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах із підвищеною небезпекою - один раз на квартал; на інших роботах - один раз у півріччя.

Позаплановий інструктаж

Проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці у таких випадках:

​

• при введенні в дію нових або змінених нормативних актів про охорону праці;
• при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування;

• при порушенні працівником нормативних актів, що може призвести до травми, отруєння або аварії;
• на вимогу працівника органу державного нагляду при виявленні недостатнього знання працівником безпечних прийомів праці і нормативних актів про охорону праці.

Цільовий інструктаж

Проводиться у таких випадках:

​

• при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними роботами працівника;
• при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха;
• при виконанні робіт, що оформляються нарядом-допуском, письмовим дозволом та іншими документами;
• в разі проведення екскурсій або організації масових заходів з

учасниками освітнього процесу.

Безпечне та здорове середовище в умовах воєнного стану

Як поводитися під час обстрілів

​

Найкраще укриття під час бойових дій – це спеціально облаштоване сховище. Але за його відсутності можна використовувати підземні станції метрополітену, цокольні та підвальні приміщення будинків, підземні паркінги та підземні переходи. Якщо ви почули сигнал повітряної тривоги, отримали повідомлення про загрозу обстрілу чи бомбардування, негайно прямуйте до укриття.

​

​

https://youtu.be/tQrE5SyEKCo

Обстріл дронами-камікадзе Shahed-136

російська армія використовує дрони-камікадзе – Shahed-136 іранського виробництва.

Як розпізнати наближення дрону-камікадзе Shahed-136? 

Ці дрони гучні. Коли наближаються, у повітрі добре чутно звук, схожий на роботу двигуна мопеда чи бензопили.

​

Як поводитись у випадку атаки дрона-камікадзе:

Почули звук двигуна десь поруч – оцініть становище навколо й тримайтеся  осторонь від адміністративних будівель, стратегічних та військових об’єктів.�Знайдіть укриття та перечекайте атаку.�Якщо укриття далеко, дотримуйтесь правила “двох стін”, які мають відділяти вас від небезпеки. 

Що робити, якщо потрапили під завал будинку

​

Якщо трапився завал зруйнованого будинку та ви опинилися під ним, то знайте, що швидше за все, на місце вже виїхали рятувальники. Трапляється, що вони не можуть дістатися швидко на місце події у випадку, коли цьому перешкоджають бойові дії.

Щоб допомогти собі, поки не приїхали фахівці, дотримуйтесь такого плану:

​

- Кличте на допомогу! Повідомте, де ви та що з вами сталося. Якщо вас почули, чекайте, поки розбирають завал.

- Якщо вас ніхто не чує: спробуйте вивільнити руки та ноги без різких рухів.

- Оцініть ситуацію: чи бачите, що на вас впало, чи під силу вам розібрати завал?

- Якщо так, обережно почніть його розбирати. Пр цьому намагайтеся не зачепити те, на чому все тримається.

- Якщо не впевнені у своїх силах, чекайте на допомогу!

• Пробуйте й далі сповістити про себе:

телефонуйте, кричіть, гучно стукайте по трубах.

• Якщо вас досі ніхто не почув, продовжуйте

спроби розбирати завал.

• Після звільнення огляньте себе та надайте

самодопомогу: зупиніть кровотечу,

зафіксуйте зламану кінцівку.

Правила поведінки з вибухонебезпечними предметами

Вибухонебезпечні предмети становлять загрозу життю людини та оточуючих. До них відносять: артилерійські снаряди, реактивні та інженерні міни, авіабомби, детонатори, ручні гранати, набої різних видів. Їх можна виявити на землі у лісі, на полі після розмиву ґрунту дощовими водами, а також на дні річок.

https://youtu.be/tRnS6fDdxwE

Як поводитися у зоні бойових дій!

https://youtu.be/ADV_V0ssiJQ

БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ ТА СВОЇХ БЛИЗЬКИХ!