Статева культура та статеве виховання.

Виконала:

соціальний педагог

ЗОШ №9

Маслак А.Г.

Статева культура - є складовою загальної культури особистості. Вона виявляється в усвідомленні особистістю цінностей, мотивів,установок, моральних потреб, знань, цілей, здібностей, поведінки,пов’язаних із статевою належністю людини, засадою яких є гуманістичні і моральні норми суспільства.

Психосексуальна культура - складова загальної культури людини.

Психосексуальна культура формує поведінку, яка відповідає вимогам і нормам того суспільства, в якому формується особистість людини.

Статеве виховання — складова загального процесу виховної роботи, що забезпечує правильний статевий розвиток дітей і молоді та оволодіння нормами взаємин із представниками протилежної статі, а також правильне ставлення до проблем статі.

Чинники, які зумовлюють особливості статевого виховання в сучасній школі:

  • прискорений статевий розвиток дітей;
  • низький рівень інформованості неповнолітніх про статеве життя;
  • статева розпуста певної частини неповнолітніх, дитяча проституція та злочинність на статевому ґрунті;

Мета статевого виховання – формування статевої культури , підготовка учнівської молоді до майбутнього сімейного життя, виховання уміння обирати собі друга (супутника) життя, налагоджувати взаємні стосунки житті, уникати конфліктів, вести домашнє господарство.

Статеве виховання визначається узгодженістю зусиль широкого кола педагогів,батьків між собою з наявною та проектованою психосексуальною культурою.

Три моделі статевого виховання

  • Пермісивна (ліберальна) модель . (Данія)
  • Сексуальність сприймається як важлива життєва цінність.
  • Молодь має право самостійно і незалежно формувати морально-сексуальні норми.
  • Єдина обов'язкова й культивована норма – почуття відповідальності за характер і наслідки поділюваних з іншою людиною сексуальних стосунків.
  • Моральний обов'язок усіх – нести відповідальність за народження небажаних дітей, у зв'язку із чим пропагується планування народжуваності й використання контрацептивів, штучний ж аборт морально засуджується.
  • Виробництво та розповсюдження порнографічної продукції обґрунтовується правом дорослих людей вільно вибирати для себе те, що вони хочуть мати, бачити, робити.
  • Постачання підростаючого покоління інформацією про стать і сексуальність у світлі етичних і соціальних цінностей бере на себе організоване виховання, формування ж моральних установок сексуальної поведінки розглядається як справа насамперед сім'ї.

Рестриктивне,репресивне статеве виховання (католицькі країни, Італія)

  • Розрізняються методи виховання хлопчиків і дівчаток.
  • Знайомство дітей з фізичними ознаками та проявами статі вважається небажаним; навіть маленькі діти не повинні оголювати геніталії при людях.
  • Відомості про репродуктивні процеси й функції підносяться дуже поступово й обережно: їх рекомендується пояснювати на прикладі рослин, а не тварин, щоб уникнути дочасних уявлень про біологічну природу відтворення людини.
  • Ознайомлення з телеснофізіологічними аспектами статі та сексуальності підпорядковане принципу: краще «занадто пізно», ніж небезпечне «занадто рано».
  • Велика увага приділяється формуванню здатності контролювати й пригнічувати сексуальні потреби в ім'я більш високих цінностей.
  • Виховання в цілому має на меті вселити необхідність підпорядкування авторитетам (старших, влади і ін.), так як здатність підкорятися «звільняє й допомагає».

Модель «золотої середини»(Польща)

  • покликана допомогти уникнути розчарувань,полегшити особистісний і психосексуальний розвиток, пом’якшити перехід до дорослого;

  • суспільство, чия любов, шлюб, сім'я є предметом зацікавленості й не тільки приватна справа кожного, має право й обов'язок, щоб регулювати й обмежити сексуальну поведінку людей.

Принципи статевого виховання визначають основи, на яких будуються статеве виховання:

  • Принцип реалістичності;
  • Принцип перспективної ініціативи;
  • Принцип активності;
  • Принцип оптимізації;
  • Принцип вироблення індивідуальних і соціальних значень;
  • Принцип комплексності;
  • Принцип безперервності;
  • Принцип правдивості;
  • Принцип довіри;
  • Принцип контролю та підтримки;
  • Принцип незбудження сексуального потягу.

Статеве виховання дітей розпочинається у сім’ї, навіть якщо батьки не приділяють цьому належної уваги. Кожен хоче, щоб життя його дитини склалося щасливо, щоб з часом у нього була хороша, дружна, любляча сім’я. Але особисте щастя — це не просто випадок, удача. Воно багато в чому залежить відтого виховання, яке людина отримує.

Важливо, щоб в період динаміки психосексуального розвитку батьки та вчителі прийшли на допомогу дітям.

1-4 класах

  • Треба задовольнити цікавість дітей про статеві відмінності і появу на світ новонароджених.

  • Рекомендують робити це досить відверто, бо у віці 7-8 років такі відомості не сприймаються як сексуальні.

5-7 класи

  • Якщо у початкових класах можна задовольнити допитливість дітей без деталізування, то 12-14-літнім школярам, які вступають в період статевого дозрівання, відповідати необхідно конкретно.
  • Рекомендується надати відомості про менструацію, полюції, статевий потяг, про нормальні вияви сексуальності, а також познайомити з правилами особистої статевої гігієни.

8-11 класи

  • Статеве виховання повинне бути поставлене на якісно новий ступінь.
  • Його необхідно пов'язати з викладом гігієнічних, моральних і соціальних проблем.
  • Вести бесіду про це необхідно у змішаній аудиторії – юнаки і дівчата У них повинне чітко сформуватися почуття відповідальності за себе, свого статевого партнера і майбутнє потомство.

Статева культура.ppt - Google Slides