Соціально-психологічний супровід дітей, які виховуються в сім'ях,�що потрапили в складні життєві ситуації

Жанна Страшнюк

завідувачка обласного

навчально-методичного центру психологічної служби ХОІППО

За визначенням Закону України «Про соціальні послуги» складними визначаються такі життєві обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров'я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно

(інвалідність; безробіття; малозабезпеченість; жорстоке поводження з дитиною, домашнє насильство; хвороби, що потребують тривалого лікування; часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті; поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків; ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків із виховання дитини; шкода, завдана стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, тощо).

Соціально-педагогічний супровід – специфічний вид роботи соціального педагога, який у співпраці з іншими суб’єктами освітнього процесу здійснюється в межах компетенції закладу освіти та може розглядатися як складова освітнього процесу у двох аспектах, а саме:

​

– загальний соціально-педагогічний супровід: вид роботи соціального педагога із залучення всіх учасників освітнього процесу до профілактики та попередження негативних явищ як у дитячому середовищі, так і в сімейному;

​

– цільовий соціально-педагогічний супровід як комплекс соціально-педагогічних та психологічних послуг, що надаються конкретній сім’ї чи окремим її членам з метою забезпечення прав дитини в сім’ї, а також функціональної спроможності сім’ї як соціального інституту виховання та соціалізації особистості.

Багатодітні сім’ї – сім’ї, в яких виховуються троє і більше дітей до 18 років

РИЗИК:

• Невміння педагогічно правильно розподілити батьківську увагу та любов між усіма дітьми, враховуючи їх інтереси й потреби
• Домашнє насилля

ДОПОМОГА:

• Консультування батьків з питань виховання дітей;
• Проведення просвітницької та профілактичної роботи
• Консультування дітей щодо організації ефективної взаємодії з їхніми братами чи сестрами

Малозабезпечені сім’ї – сім’ї, чий матеріальний стан є недостатнім для прожиття і отримання необхідних послуг

РИЗИК:

• Економічні проблеми, що можуть спричинити труднощі в сімейних стосунках;
• Порушення сімейної рівноваги через фінансову неспроможність задоволення життєво необхідних потреб членів сім’ї

​

ДОПОМОГА:

• Сприяння в отриманні грошової допомоги шляхом інформування та переадресування у відповідні соціальні установи щодо надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям;
• Забезпечення дітей із малозабезпечених сімей безкоштовним харчуванням у школі;
• Організація для дітей безкоштовного перегляду дитячих вистав тощо

​

�������Сім’ї, де виховується дитина (діти) із порушенням фізичного чи психічного розвитку �Дитина з особливими потребами – особа віком до 18 років зі стійким розладом функцій організму, спричиненими захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги й захисту�

РИЗИК:

• Непедагогічний підхід до виховання дитини з особливими потребами, який може характеризуватись або надмірною опікою над дитиною, що заважає їй самій знайти власні ресурси й соціалізуватись, або нехтуванням дитини, зневірою у її сили, сприймання її як своєрідного “тягаря”, якого краще б не було

​

​

​

ДОПОМОГА:

Проведення роботи з:

• батьками щодо формування усвідомленого батьківства;
• педагогами та учнями щодо толерантного ставлення до дітей з особливими потребами;
• здійснення корекційної та розвивальної роботи з дитиною із особливими освітніми потребами

​

Опікунські сім’ї – замість батьків дітьми опікуються інші близькі члени родини

РИЗИК:

• недогляд за дитиною;
• брак уваги та підтримки

ДОПОМОГА:

• спостереження за дитиною;
• надання індивідуальних консультацій опікунам щодо виховання дитини;
• сприяння у наданні відповідної соціальної допомоги та послуг дитині

​

​

​

​

​

Неповна сім’я – це сім’я в якій порушені шлюбні стосунки й певні функції

види неповної сім'ї:

• розлучена (утворюється внаслідок розлучення);
• напівсирітська (смерть одного з батьків);
• позашлюбна (народження дитини поза шлюбом);
• прийомна (усиновлення дитини неодруженою жінкою);
• дистанційна (сім’я є юридично повною, але один із батьків тривалий час проживає дистанційно від сім'ї; створюється внаслідок тривалого перебування на заробітках або через ув’язнення одного із батьків)

Осиротіла неповна сім’я

- утворюється в результаті смерті одного з батьків. Родинні зв'язки в таких сім’ях не руйнуються: зберігаються взаємини з усіма родичами, які продовжують залишатися членами сім’ї.

Осиротіла неповна сім’я ��

РИЗИКИ

• глибока депресія або інші порушення, наприклад: неконтрольована довготривала поведінка; гостра емоційна чутливість; безсоння або наявність страшних снів, анорексія;
• втрата соціальної активності тощо

ДОПОМОГА

• допомога в пошуку конструктивних шляхів виходу з кризової ситуації;
• навчання підлітка жити без померлої близької людини

​

Неповна розлучена сім’я

– сім’я в якій батьки з якоїсь причини на захотіли або не змогли жити разом.

Дитина, яка виросла в такій сім’ї, отримує психологічну травму: з’являється почуття неповноцінності, страху, сорому. Тому природні бажання, особливо маленьких дітей, надія на возз'єднання, відновлення шлюбних відносин між батьком і матір'ю

Неповна розлучена сім’я

РИЗИКИ

• порушення взаємовідносин дитини і матері;
• розв'язування подружніх конфліктів за рахунок дитини;
• створення негативного образу колишнього чоловіка чи жінки в очах дитини

​

ДОПОМОГА

• допомога в адаптації до нового статусу та відчуття себе повноправним членом суспільства;
• допомога в пошуку конструктивних шляхів виходу з кризових ситуацій;
• налагодження зв’язків з розлученими батьками

​

Позашлюбна сім’я (самотня мати)

• в силу якихось обставин жінка приймає рішення мати дитину не одружуючись. Це може бути бажання скрасити самотність, прагнення задовольнити потребу в материнстві або залишити дитину як нагадування про кохану людину, інші причини.

​

Позашлюбна сім’я �(самотня мати)

РИЗИК

• невпорядкованість особистого життя матері;
• недогляд;
• відсутність повноцінного спілкування з матір’ю;
• зовсім не знають батька

​

ДОПОМОГА

• особливий педагогічний такт, чуйність, доброзичливість, довіра до матері і дитини;
• корекція батьківсько-дитячих відносин

Прийомна сім’я

• сім'я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування

Прийомна сім’я

РИЗИК

• невиконання прийомними батьками обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей

​

ДОПОМОГА

• корекція батьківсько-дитячих відносин

Дистанційна сім’я

• сім’я, яка є юридично повною, але один із батьків тривалий час проживає дистанційно від сім’ї;
• створюється внаслідок тривалого перебування на заробітках або через ув’язнення одного із батьків

​

Дистанційна сім’я

РИЗИК

• надмірна опіка дитини;
• відсторонення матері від власне виховного процесу, орієнтація лише на матеріальне забезпечення дитини («щоб вона була не гірша за інших»)

ДОПОМОГА

• адаптація до змушеної самостійності;
• корекція відношення до батьків

Неповні сім’ї

РИЗИК:

• відсутність впливу одного із батьків на виховання й навчання дитини може стати причиною порушень у психосоціальному та сексуальному розвитку дитини й виникненню труднощів у її міжособистісних стосунках;
• важкий моральний та матеріальний стан сім’ї;
• раннє дорослішання дитини

​

​

​

ДОПОМОГА:

• спостереження за дитиною;
• надання індивідуальних консультацій батькам щодо виховання дитини без батька чи матері;
• здійснення консультативної, корекційної, та розвивальної роботи з дітьми з неповних сімей;
• допомога дитині у плануванні вільного часу

​

​

�Неблагополучна сім'я ��- сім'я, яка через об'єктивні або суб'єктивні причини втратила свої виховні можливості, внаслідок чого в ній виникають несприятливі умови для виховання дитини

Виділяють три групи неблагополучних родин:

1. Сім'ї з безвідповідальним ставленням до виховання дітей, де ситуація ускладнюється аморальною поведінкою і способом життя батьків.

2. Родини з низькою педагогічною культурою батьків, де допускаються помилки у виборі засобів, методів і форм роботи з дітьми, де батьки не можуть установити правильний стиль і тон взаємин із дітьми.

3. Родини, в яких допускається бездоглядність дітей із різних причин: розлад у родині, зайнятість батьків особистими переживаннями, тривалі відрядження, зайнятість батьків роботою або суспільною діяльністю.

�Що потрібно знати про неблагополучну сім'ю?�

1. Матеріально-побутові умови

2. Емоційно-моральний клімат

3. Режим дня дитини в родині

4. Методи та прийоми впливу дорослих на дітей

5. Сімейне дозвілля

6. Рівень педагогічної культури батьків

Модель оцінки потреб дитини �та її сім’ї

Потреби дитини

• здоров'я,
• навчання і досягнення,
• емоційний розвиток,
• самоусвідомлення і самопрезентація,
• сімейні і соціальні стосунки,
• самообслуговування

​

БАТЬКІВСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ�здатність батьків чи опікунів (піклувальників) задовольняти потреби дитини, їх вміння пристосовуватися до зміни цих потреб з плином часу тощо

Батьківський потенціал визначається рівнем компетентності батьків.

Це сукупна здатність та готовність батьків до виховання дитини, вміле використання відповідних знань і вмінь, що базується на індивідуальному підході до особистості, яка розвивається.

Три складові батьківської компетентності:

когнітивна (вміння батьків навчати, розвивати процеси мислення, пам’яті, уваги і т.п.)

емоційна (вміння батьків передавати свої емоції, справлятися з емоціями, давати дитині проявляти свої емоції і т. п. )

поведінкова (наскільки поведінка батьків може дати дитині безпеку, п’ють чи ні, агресивні – ні, чи вміють запропонувати дитині альтернативну поведінку і т.п.)

​

БАТЬКІВСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ

• елементарний догляд;
• гарантія безпеки;
• емоційне тепло;
• життєві цінності;
• стимулювання

​

Фактори сім’ї і середовища

• історія сім'ї і її функціонування;
• родина;
• житлово-побутові умови;
• зайнятість;
• доходи;
• соціальна інтеграція сім'ї;
• ресурси громади

АЛГОРИТМ ДІЙ:

​

• вивчення ситуації стосовно дитини, яка потребує захисту та проведення заходів з попередження, усунення загрози життю і здоров’ю дитини;

​

• за потреби – проведення медичного огляду дитини чи направлення її до закладу охорони здоров’я;

​

• направлення інформації до служб, які забезпечують соціально-правовий захист дітей;

​

- формування з числа працівників закладу (фахівці психологічної служби, педагоги, медичний працівник тощо) тимчасової команди індивідуальної підтримки дитини (для роботи з окремим випадком), визначення повноважень членів команди та відповідальності за проведення діагностики ситуації, оцінки потреб дитини, яка потрапила в СЖО, забезпечення реалізації заходів індивідуального плану роботи з дитиною;

- максимальне залучення відповідних спеціалістів суміжних галузей державних/недержавних організацій/установ, які опікуються проблемами дітей для реалізації індивідуального плану роботи з дитиною та її сім’єю;

- забезпечення ефективної взаємодії працівників закладу освіти, спрямованої на раннє виявлення кожної дитини, яка має ознаки перебування у складних життєвих обставинах, та надання їй необхідної допомоги відповідно до потреб

Методи роботи з сім'єю:

​

Метод переконання – соціальний педагог часто працює з сім'ями, в яких не сформовані загальноприйняті норми і правила поведінки в суспільстві або спотворене уявлення про них, і як наслідок, спотворені форми поведінки.

​

Попередження – використовується у зв'язку з прогнозуванням вчинків дитини і запобіганням тих, що мають негативний характер.

​

Метод втручання у критичних ситуаціях – використовується в роботі з окремими сім'ями, людьми, які знаходяться в ситуації гострої кризи, викликаної перехідним періодом або життєвим розвитком.

​

Форми роботи соціального педагога з сім'єю різноманітні, їх вибір залежить від структури сім’ї, її потреб, проблем, взаємин, які склалися в родині та в її оточенні.

В інформаційних куточках психологічних служб закладів освіти необхідно розміщувати пам’ятки для учасників освітнього процесу, що містять зокрема:

• контактні телефони установ та організацій, куди діти, батьки, педагогічні працівники можуть звернутися по допомогу чи для отримання консультації з питань захисту прав дитини та/чи надання соціальної, психологічної, медичної, юридичної допомоги;

​

• інформацію про мережу позашкільних закладів, творчих центрів, дитячих і молодіжних громадських організацій, що забезпечують розвиток здібностей дитини й позанавчальну зайнятість дітей;

​

- рекомендації щодо стратегій поведінки у ситуаціях ризику, шляхів подолання страху, самодопомоги в стані емоційної нестабільності тощо.

https://sites.google.com/site/hmelnocppsr/na-dopomogu-fahivcam-psihologicnoie-sluzbi/dla-socialnih-pedagogiv

​

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ДІТЕЙ ІЗ СІМЕЙ,

ЩО ПОТРАПИЛИ В СКЛАДНІ ЖИТТЄВІ ОБСТАВИНИ