Корекція порушень поведінки у дітей з помірною розумовою відсталістю�

Підготувала

вихователь Бажан С.О.

Помірна розумова відсталість – це середній ступінь психічного недорозвитку, що характеризується несформованими пізнавальними процесами.

Мислення у таких дітей конкретне, непослідовне, інертне і, як правило, не здатне до утворення абстрактних понять.

Корекція порушень поведінки  - цілеспрямована робота,

завданням якої є усунення деструктивної поведінки, актів агресії і дій, що перешкоджають повноцінному спілкуванню і соціалізації.

Дітям з помірною розумовою відсталістю важко керуватись у поведінці правилами, оскільки вони їх не узагальнюють і не усвідомлюють. Тому необхідно допомагати їм виділяти, осмислювати, узагальнювати ті моральні норми, які мають трансформуватись у переконання і стати основою поведінки.

Корекція порушень поведінки дітей з помірною розумовою відсталість дає змогу:

​

• адаптуватися дитині в соціумі;
• сприяє розвитку її пізнавальної та емоційно-вольової сфери;
• розвитку самосвідомості.

Дитині з помірною розумовою відсталістю притаманне вираження таких емоцій, як:

• агресивність
• тривожність
• стурбованість
• схвильованість
• радість чи смуток, що призводить до порушень дисципліни.

Дії педагогів при порушенні поведінки:

• обов'язкова реакція на порушення, але при цьому спочатку дати час для того, щоб дитина заспокоїлася;
• особливого значення має тілесний контакт: дитину можна пригорнути, обійняти, погладити;
• голос у вираженні вимог до дитини має бути спокійним, лагідним, урівноваженим;
• слід ставити запитання дитині, щоб вона намагалася проговорювати кожну свою дію або емоцію.

Роль гри у корекції порушень поведінки:

• Гра-розминка "Фотограф"
• Гра "Дзеркало“
• Вправа-розминка "Стежинка“
• Гра-вправа "Мій настрій"
• Вправа “Хмаринка“

​

​

​

​

Причини потреби індивідуальної роботи з дітьми:

​

• нестабільність емоційного стану дітей, його залежність від погоди, атмосферного тиску, фізичного самопочуття, кількості людей, присутності "чужих" у класі, групі, а також від емоційного стану самих педагогів;
• часті афективні спалахи: несподівані напади істерики, гніву;
• індивідуальний підхід до кожної дитини.

​

​

​

Запорука успіху корекції порушень поведінки дітей з помірною розумовою відсталістю спільна робота педагогічних працівників та батьків.

Пам'ятайте, що майбутнє "особливої" дитини багато в чому залежить від того, наскільки вона соціалізована, адаптована в суспільстві. І тому потрібно робити все можливе, щоб вона звикла перебувати серед людей і при цьому не сконцентровувалась на собі, вміла й любила спілкуватися, могла попросити про допомогу, навчилася контролювати свою поведінку.