• СТОП – булінг: попередження жорстокості та насильства серед підлітків

(тренінг)

​

Підготувала: практичний психолог ДНЗ «МПЛ» Алла Синежук

Малин 2023

• В умовах воєнного стану в Україні, масової евакуації та переміщення дітей, сімей з дітьми з населених пунктів, де ведуться активні бойові дії, значно зростає загроза життю та здоров’ю дітей, а також ризик вчинення різних форм жорстокого поводження з ними, адміністративних чи кримінальних правопорушень по відношенню до дітей

• 24% дітей стали жертвами булінгу; 
• 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу;
• 48% дітей нікому не розповідали про випадки булінгу;
• 44% здобувачів освіти були спостерігачами булінгу, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе;
• більшість дітей булять за те, що вони виглядають, говорять, думають не так, як інші діти. 

�

В умовах війни, найчастіше відносно дітей можуть вчинятися адміністративні правопорушення, пов’язані з:

• домашнім насильством
• вчинення булінгу (цькування) учасника освітнього процесу, зокрема щодо внутрішньо переміщених осіб, які зараховані до закладу освіти
• вживанням тютюнових та алкогольних виробів дітьми
• невиконанням батьками або особами, які їх замінюють обов’язків щодо виховання дітей
• порушенням порядку або строків подання інформації про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків

• Конфлікт - зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною потреб, інтересів, соціальних установок, планів тощо у свідомості окремої особи, яке виникає в міжособистісних взаємодіях окремих осіб чи груп. Це процес загострення двох чи більше сторін – учасників конфлікту під час розв'язання проблеми, що має особисту значимість для кожного.
• Насильство - це будь-які умисні дії однієї людини по відношенню до іншої, якщо ці дії порушують права й свободи людини, наносять їй фізичну, моральну чи психічну шкоду.
• Булінг (цькування) – це діяння (дія або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

​

​

​

​

Види булінгу:

• психологічний,
• фізичний,
• економічний,
• сексуальний,
• кібербулінг. 

УЧАСНИКИ БУЛІНГУ

Причини булінгу

• Особистий рівень:

- відсутність друзів, соціальна ізольованість;

• фізичні чи психологічні особливості (будь-яка інакшість – у зовнішності, спілкуванні, поведінці);
• розлади та порушення в розвитку;
• чутливість, невпевненість, низька самооцінка;
• тривожність;
• представники меншин (вимушено переміщені особи, мігранти, етнічні менщини).
• Заклад освіти:
• Ігнорування дрібних форм насилля
• Відсутність системи підтримки (педагогів, ЗО)
• Професійне вигорання

​

​

• Групи ризику???

фізичні недоліки або вади – ті, що носять окуляри, діти зі зниженим слухом або з руховими порушеннями

особливості поведінки – замкнуті або імпульсивні

особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, виступаючі вуха, криві ноги, особлива форма голови, вага тіла (повнота або худорлявість) тощо

відсутність досвіду життя в колективі (так звані „домашні” діти)

низький рівень інтелекту і труднощі у навчанні

неохайні (мають брудні речі, неприємний запах)

фізично слабкі, невпевнені, емоційно реагуючі, тривожні

обдаровані діти

хвороби – епілепсія, заїкання, порушення мовлення, дисграфія (порушення письмової мови), дислексія (порушення читання), дискалькулія (порушення здатності до рахування) і т.д

Які характеристики жертви булінгу?

Загальні психологічні характеристики ймовірної жертви булінгу (цькування):

- тиха, обачлива, чутлива, яку можна легко зворушити і фруструвати;

- невпевнена, має низьку самооцінку;

- не має друзів, соціально ізольована;

- може боятися, що їй заподіють шкоду;

- може бути тривожною і пригніченою;

- фізично слабкіша, ніж більшість однолітків;

- вважає, що легше проводити час із дорослими (батьками, педагогами, ніж з однолітками.

Які характеристики булера?

Загальні психологічні характеристики ймовірного

кривдника (буллера):

​

- домінантна особистість, схильна самостверджуватися з використанням сили;

- неврівноважена, імпульсивна, легко фрустрована, швидко збудлива;

- демонструє терпимість до насильства;

- схильна порушувати правила;

- не проявляє співпереживання тим дітям, які зазнали нападок;

- часто ставиться агресивно до дорослих;

- проявляє і проактивну (свідому) агресію (наприклад, для досягнення мети), і реактивну (вимушену або стимулювану чиїмось діями) агресію (зокрема, у відповідь на провокацію).

• Чинники, які можуть спровокувати виникнення булінгу (цькування): схожі та відмінні для кривдника та жертвами

Наслідки булінгу

Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження та сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

• неадекватне сприйняття себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
• негативне сприйняття однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули в НЗ;
• неадекватне сприйняття реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
• девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

Ситуація 1.

• «Мене перестріли дівчата на дискотеці, оточили колом і почали дражнити, погрожувати, що поб’ють, нападати. Вони не били мене, а тільки лякали. Я не могла втекти через це коло. Я робила вигляд, що їх не помічаю, а вони іще більше біснувалися. Я відчувала безпорадність. Я слабша за весь цей натовп».
• Зазначте: вид булінгу, хто вчинив булінг, хто постраждав від булінгу, наслідки булінгу.

• Хто зобов’язаний протидіяти та попереджати булінг в закладі освіти?

Комплексний підхід до попередження та протидії булінгу у закладах освіти

Просвітницька робота зі здобувачами освіти

Просвітницька робота з педагогами

Пам’ятка для педагога «Ознаки булінгу (цькування): на що треба звернути увагу»

- занадто емоційна атмосфера в групі;

- виокремлення певних здобувачів освіти від решти;

- «перегрупування» дружніх кіл;

- коли здобувачі освіти припиняють спілкування, замовкають при появі педагога в приміщенні;

- кардинальна зміна поведінки окремої дитини – як сумна, закрита, пригнічена, так і піднесена, жвава, агресивна;

- раптове зниження академічної успішності деяких здобувачів освіти;

- часті хвороби та прогули навчальних занять окремої дитини, не притаманні їй до цього часу.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОВЕДЕННЯ БЕСІДИ

​

- Конфіденційніть;

- Недискримінація;

- Коректність і делікатність;

- Неприпустимість безапеляційних суджень;

- Компетентність, професіоналізм і відповідальність того хто проводить бесіду.

​

​

​

Правила проведення бесіди

- Створіть атмосферу довіри і забезпечте йому (їй) необхідний комфорт

- Завірте , що бесіда буде носити конфіденційний характер

- Обов'язково враховуйте його (її) фізичний і емоційний стан , культурний рівень і т.д.

- Слідкуйте за його (її) реакцією

- Налаштуйтеся на позитив - не сперечайтеся, нічого не критикуйте, не осуджуйте, проявляйте емпатію. Намагайтеся зробити спілкування неформальним, дружнім, невимушеним.

​

​

​

Правила проведення бесіди

- Підлаштовуйтеся під його (її) манеру і тональність

- Підтримуйте візуальний контакт протягом всієї бесіди

- Не відволікайтеся і не перебивайте

- Не наполягайте на спогаді неприємних моментів.

- Концентруйтеся тільки на основних моментах, що дозволяють вникнути в суть проблеми

- Заохочуйте співрозмовника. По можливості підкресліть сильні сторони в його поведінці, характері.

- Не будьте категоричними і наполегливими.

​

​

Правила проведення бесіди

- Не робіть поспішних висновків.

- Не давайте хибних, нездійсненних обіцянок.

- Не бійтеся визнати, що вам необхідний час, щоб прояснити якісь питання, додаткова консультація і т.д.

- Не слід задавати занадто багато питань Задавайте питання по одному, формулюйте їх коротко, просто і чітко.

- Намагайтеся уникати запитань, що передбачають отримання емоційних відповідей.

- Використовуйте різні типи питань (у вказанй послідовності): розгорнуті, спеціальні, альтернативні, навідні.

.

​

​

1.Розгорнуте питання — це таке питання, яке дозволяє особі повідомити якнайбільше інформації про себе.

​

​

Приклади:

​

«Чи не могли б ви розказати про……..?»

«Поясніть, будь ласка, що ви маєте на увазі…»

«Ви сказали, що відбулося….., ще що небудь з цього ви пам’ятаєте?»

​

​

​

2.Спеціальні питання задаються для уточнення якихось моментів або для усунення неточностей, що виникли під час вільного переказу подій або при відповідях на попередні розгорнуті питання.

​

​

Типові приклади:

​

ДЕ, КОЛИ, ЩО, ХТО, НАВІЩО?

​

​

3.Альтернативні питання — це питання, які пропонують кілька готових варіантів відповідей, з яких постраждалому і пропонується вибрати.

​

Їх використовують у випадках, коли розгорнуті і спеціальні питання не дозволяють отримати додаткову інформацію або висвітлити той або інший момент.

​

Приклад:

​

“Ви потрапили в таку ситуацію коли прийшли до закладу?”

​

​

4.Навідні питання — це питання, відповідь на які вже передбачається.

​

Їх варто задавати лише тоді, коли всі інші типи питань не допомогли отримати від постраждалого відповіді по суті. Вони створюють реальний ризик навіювання та неточного викладу.

​

Приклад:

​

«Він вас ображав, чи не так?»

Національна дитяча «гаряча лінія»

• 0 800 500 225 або 772

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ І АКТИВНУ РОБОТУ!