1 of 17

Історія створення швейної машини

Леонардо да Вінчі �запропонував перший проект �швейної машини в кінці 15 століття

2 of 17

Найперша у світі швейна машина

Швейна машина була винайдена Томасом Сейнтом в 1790р. На жаль, її стібок відразу розпускався

У 1755 р. німець К. Вейзенталь отримав патент на швейну машину, що копіює утворення стібка вручну (машина однониткового ланцюгового стібка).
У 1790 р. англієць Т. Сент винайшов швейну машину для пошиття взуття. Машина з ручним приводом, також вручну під голкою переміщувались і заготовки взуття.
У 1828 р. створив француз Б. Тімоньє. Всі ці машини не отримали широкого практичного застосування.
В 1834 р. американець У. Хант винайшов голку з вушком на гострому кінці і човниковий пристрій.
У 1844-1845 р.р. американець Е. Хоу винайшов першу швейну машину човникового стібка, вона була дуже недосконалою.

В 1850-1851 р.р. зусиллями американців А. Вільсона, І. Зінгера швейна машина практично була доведена до досконалості, голка рухалась вертикально, а тканина притискалась лапкою, розміщувалась на горизонтальній платформі. Переривчастий рух тканини спочатку здійснювався зубчастим колесом, потім - зубчастою рейкою.

Швейна машина ланцюгового стібка фірми "Вилькокс і Гіббс" (США, Нью-Йорк, 1868). У цій машині окрім конструктивних вузлів запатентований дизайн.

В цей період американці Гробер і Бекер винайшли швейну машину двониткового ланцюгового стібка.
В 1858 р. їх співвітчизник Д. Джиббс вперше винайшов обертаючий петлювач.

У Росії першу фабрику по виробництву швейних машин відкрив Роберт Гец в Санкт-Петербурзі в 1866 році.
Проте велику популярність здобула компанія "Зингер".
У 1902 р. американська фірма „Зінгер” організувала майстерню, в якій машини складали з деталей, що привозились із-за кордону і випускали 600 тис. машин в рік.

Тільки після 1917 р. в Росії почали створювати заводи швейного обладнання.
Шляхи вдосконалення швейного машинобудування беруть початок з 30-х р. і до тепер. �

Швейні машини з електроприводом

У 1870 році одна машина з електроприводом була запатентована Джонсом в Америці, а інша в 1872 році - Чіколєвим в Росії.
Одна з перших електропривід використала компанія "Пфафф" (конструктори цієї фірми також придумали човник, що обертався, і педальний пускач для електродвигуна).

Вгорі - швейна машина подвійної строчки з дуговою голкою фірми "Віллєр і Вільсон" (США, 1854-1865) - один з перших зразків машин човникового стібка. Призначена для білошвейних робіт.
Внизу - її ножний привід.

(Німеччина, 1894-1896).

Виготовлена по спеціальному замовленню Торгового дому Попова у зв'язку з 25-річчям його роботи.

Швейна машина човникового стібка (Німеччина, 1900-1910)

Швацька машина фірми "Зингер" (США, 1900-1915), призначена для виготовлення закріпок і зміцнення петель, пришивання бантиків до взуття і сукні.

Фабрично-реміснича швейна машина човникового стібка фірми "Дюркопп" (Німеччина, 1900-1915). Призначена для виконання ажурних робіт, всіляких мережок для прикраси одягу, столової і постільної білизни.

Швейна машина човникового стібка для зшивання голівок і халяв взуття (подільський завод компанії "Зингер", 1902-1917).

Фабрично-реміснича швейна машина човникового стібка для пришивання підошви до халяви (подільський завод компанії "Зингер", 1902-1917).
На цій машині до 1980-х років майстер-ремісник, що жив в Костромській області, шив і ремонтував взуття для жителів

Швейна машина човникового стібка (подільський завод компанії "Зингер", 1905-1920). Її корпус має так звану пляшкову форму, яка була запатентована фірмою "Зингер" у кінці XIX століття. Завдяки збалансованості усіх конструктивних вузлів такі машини мають великий запас міцності і досі використовуються

Комп'ютеризована швейно-вишивальна машина "ПФАФФ 2140" і зразок вишивки, зробленої на ній

Комп'ютеризована швейно-вишивальна машина "ХУСКВАРНА ВіКіНГ" із зразком вишивки німецької фірми "ПФАФФ"�