6 of 27

РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ

Концентрація виробництва — зосередження засобів виробництва, працівників та обсягів виробництва на великих підприємствах.

Монополія - об’єднання підприємств, створене в умовах посилення конкурентної боротьби, щоб узгоджувати дії з виробництва і збуту товарів з метою одержання максимальних прибутків.

Синдикат - одна з форм монополії, коли самостійні в питаннях виробництва підприємства об’єднуються для збуту своїх товарів.

7 of 27

КОНЦЕНТРАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

За рівнем концентрації промислового виробництва Україна вийшла на початку ХХ ст. на одне з перших місць у світі. Приміром, у 1901 р. на 12 великих металургійних заводах було зосереджено 96 % усіх робітників металургії Півдня України. На кожному з них працювало понад 1 тис. робітників, які виплавляли 87 % чавуну в цьому регіоні

9 of 27

ІНОЗЕМНИЙ КАПІТАЛ

Частка іноземного капіталу в промисловості України на початку ХХ ст.

Частка іноземного капіталу в промисловості України. 1910-1914 рр.

На початку ХХ ст. Україна була ареною активної підприємницької діяльності іноземних капіталістів. Царський уряд, запроваджуючи високе мито на імпортні товари, водночас дозволяв іноземцям вигідно вкладати свої капітали в промисловість Росії. Іноземні капіталісти користувалися такими самими правами, як і російські. До 96 % усіх іноземних капіталів припадало на чотири європейські країни: Францію, Англію, Німеччину і Бельгію,

при цьому кожна із цих країн мала свої галузеві пріоритети.

10 of 27

СТРУКТУРА ЕКОНОМІКИ. �МІСЦЕ В ЕКОНОМІЦІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Частка України в загальноросійському промисловому виробництві. 1914 р.

Структура промислового виробництва України. 1912 р.

Проаналізуйте діаграми. Які явища і процеси промислового розвитку України вони засвідчують? Яку динаміку відображають? Із чим це пов’язано?

11 of 27

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ РАЙОНІВ

спеціалізація промислового виробництва привела до формування в підросійській Україні великих промислових центрів - Донецького вугільно-металургійного, Криворізького залізорудного, Нікопольського марганцевого басейнів та Південно-Західного цукробурякового району.

12 of 27

СТАНОВИЩЕ РОБІТНИКІВ

Робочий день для більшості робітників тривав від 12 до 14,5 год на добу. Поширилася практика понаднормової роботи. На підприємствах не дотримувалися техніки безпеки та охорони праці, що призводило до зростання травматизму та каліцтв. Заробітна плата була низькою та ще й «з’їдалася» численними штрафами. Нестерпними були й житлово-побутові умови. Більшість робітників мешкали в бараках і землянках.

Відкатка вугілля. Саночник. Донбас. 1911

Шахтарське житло початок ХХ ст.

14 of 27

РАЙОННА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ

ПІВДЕНЬ – переважало товарне зернове господарство
ПРАВОБЕРЕЖЖЯ – товарне бурякове виробництво
ЛІВОБЕРЕЖЖЯ Й СЛОБОЖАНЩИНА - товарне бурякове виробництво та вирощування тютюну

15 of 27

МОДЕРНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Кооперативи - добровільне об'єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності

Кінна молотарка в с. Білики на Полтавщині.

Фото 1901 р

Кооперативний рух для українців став засобом захисту їх соціально-економічних інтересів, сприяв формуванню вмінь брати участь у діяльності самоврядних економічних організацій, був школою підготовки майбутніх громадських діячів

16 of 27

КООПЕРАТИВНИЙ РУХ

причини створення : труднощі селян у :

Збут продукції

Придбання техніки

Отримання позик у банку

17 of 27

КООПЕРАТИВНИЙ РУХ

Першим класичним кооперативом можна назвати Харківську сільськогосподарську спілку (1904 р.) 1912 року оборот закупівлі насіння та знарядь праці її членів склав мільйон доларів США, а сам кооператив утримував навіть п`ять спеціалізованих видань та селекційну станцію.
У 1912 році на теренах Наддніпрянської України налічувалось 1020, з яких найбільше у Полтавській губернії – 345, найменше – у Волинській – всього 19.
Всього у 1900 р. – 450 кооперативів. У 1914 – 3020 споживчих та 2477 кредитних

Рекламний плакат Акціонерного товариства

18 of 27

ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКИХ СЕЛЯН НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Ярмарок на Полтавщині.

Початок XX ст.

Селяни Чернігівського повіту, 1903 р.

Черкащина. Українське село кінця ХІХ ст.

19 of 27

ТРУДОВА ЕМІГРАЦІЯ УКРАЇНЦІВ

На початку ХХ ст. не припинилася трудова еміграція з українських земель
Причини: нестача землі; демографічний вибух ; надлишок робочої сили
Напрямки еміграції: Нижнє Поволжя, Казахстан, Середня Азія, Далекий Схід

20 of 27

РЕГІОНИ КОМПАКТНОГО ПРОЖИВАННЯ УКРАЇНЦІВ

Зелений клин - і сторична українська назва території Приамур’я , південної частини Далекого Сходу, у нижній частині річки Амур і над Тихим океаном;

площею близько 1 млн км².

Сірий клин - регіон, заселений українцями, що розташований на Південно-Західному Сибіру і Північному Казахстані. Масово заселений українцями з кінця XIX—початку XX століття.

Площа складає близько 460 000 км².

21 of 27

УКРАЇНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ МЕЦЕНАТИ�Ханенки

22 of 27

УКРАЇНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ МЕЦЕНАТИ�Терещенки

Художнє зібрання Терещенків лягло в основу Київського музею російського мистецтва та інших музеїв столиці
Будинки побудовані для потреб суспільства, в т.ч. 4 лікарні та банк. До 90% будівель, які лишаються прикрасою міста Глухова на сьогоднішній день були побудовані на кошти Терещенків.
Нікола Терещенко своїм коштом замовляв галерею портретів українсього гетьманства.
Звели і кілька притулків для сиріт, пологових будинків та лікарень на поч. XX ст.
Вони були дуже багаті, але жили лише на 20% від своїх статків. 80% вони завжди віддавали для фундації під благодійність.

Терещенко – сім'я меценатів,

Поштова марка України (2014)

23 of 27

УКРАЇНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ МЕЦЕНАТИ�Тарновські

Збирали предмети декоративно-прикладного мистецтва, картини, скульптури, бібліотеки.
Садиби були шедеврами садово-паркового й архітектурного мистецтва

Груповий портрет Тарновських з гостями в Качанівці. 1860-ті рр.

Палац родини Тарновських у Качанівці Чернігівської області, сучасний вигляд

24 of 27

УКРАЇНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ МЕЦЕНАТИ�Лазар Бродський

На його гроші (500 тисяч карбованців) 1912 року було побудовано Бессарабський критий ринок.
6% від щомісячного прибутку ринку перераховував на Товариство для утримання Бактеріологічного інституту.
Сприяв розширенню акушерської клініки Київського університету (1900), брав діяльну участь у створенні Протитуберкульозного санаторію в Пущі-Водиці,
Підтримував розвиток трамвайного сполучення в місті.
У 1892 році став одним з засновників акціонерного товариства Київського парового борошномельного млина.
один з головних спонсорів будівництва в Києві політехнічного інституту.
Матеріально допоміг київському Товариству письменності у створенні Троїцького народного будинку (1902), на облаштування Будинку працьовитості та Міського музею (якого практично в Києві зараз немає).
Його коштом було зведено Хоральну синагогу, найбільшу у Києві.

25 of 27

УКРАЇНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ МЕЦЕНАТИ�Василь Симиренко

Український промисловець, інженер-конструктор та технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури, видавець. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв.
турбувався не лише про технічне вдосконалення виробництва, а й про достатній освітньо-культурний розвиток місцевого населення. У Сидорівці діяли дві школи — реміснича і сільсько-господарська. Викладання у них велось винятково українською мовою.
Його коштом вийшло кілька видань «Кобзаря» Т. Шевченка. Допомагав Михайлу Коцюбинському та Іллі Шрагові; за його матеріальної підтримки вели досліди і видавали праці Олександр Кістяківський і Павло Чубинський; на його щорічну допомогу в 600 крб. Петро Ніщинський переклав «Іліаду», видану у Львові.
Подарував 100 тисяч карбованців золотом на будинок для Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові.

26 of 27

Христина Алчевська

Українська педагогиня, організаторка народної освіти, дружина засновника м. Алчевськ Олексія Алчевського
У 1862 заснувала Харківську жіночу недільну школу. У 1896 збудувала для школи будинок вартістю 50 000 карбованців
Популяризувала українську мову, народну пісню, творчість Тараса Шевченка. На своїй садибі у Харкові (тепер будинок Палацу культури Національної поліції) у 1899 встановила перший у світі пам'ятник Тарасу Шевченку, погруддя роботи скульптора Володимира Беклемішева
Авторський колектив на чолі з нею підготував також 3-томний посібник «Книга взрослых», що протягом 1899—1917 витримав 40 видань.
Вона є авторкою мемуарів «Передуманное и пережитое» (1912), методичних статей з навчання дорослих та оповідань, укладач «Каталога книг» для недільних шкіл, учасниця педагогічних експозицій на всеросійських та міжнародних виставках .

1 of 27

2 of 27

3 of 27

4 of 27

5 of 27