�«МОВА МУЗИКИ
ЗАСОБИ МУЗИЧНОЇ ВИРАЗНОСТІ»�
ЧИ МАЄ МУЗИКА СВОЮ ОСОБЛИВУ МОВУ?
У кожного мистецтва є своя особлива мова, свої засоби виразності. Основним виразним засобом живопису є малюнок, фарби, уміло користуючись якими художник створює оригінальну картину. Поет, пишучи вірші, розмовляє з нами мовою влучно підібраних слів та речень. Основою танцювального мистецтва є рух, пластика, які завжди несуть певне емоційне і художнє навантаження.
Музика – яскравий, швидкоплинний світ чарівних звуків. Вона володіє своєю особливою мовою – мовою звуків, а відтак, має свої засоби музичної виразності.
ЯКІ ЗАСОБИ МУЗИЧНОЇ ВИРАЗНОСТІ ВИ ЗНАЄТЕ?�
До основних засобів музичної виразності відносяться:
�мелодія, ритм, гармонія, лад,
динаміка, темп, регістр �
ЩО ТАКЕ МЕЛОДІЯ?
?
Мелодія – це одноголосна музична думка, наділена індивідуальною образною виразністю і структурною цілісністю. Мелодія може побутувати в одноголоссі, в поєднанні з іншими голосами (поліфонія) або з супроводом (гомофонія).
Послідовність мелодичних інтервалів у певних ладотональних та метроритмічних умовах утворює мелодичну лінію (рисунок). Зміна напрямку руху мелодичних інтервалів утворює мелодичні хвилі, які мають підйоми та спади. Звуковий обсяг мелодичної лінії від найнижчого до найвищого звука становить її діапазон.
ЧИ Є ОСОБЛИВА ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МЕЛОДІЯ?
Мелодія, створена композитором для голосу, називається вокальною, а мелодія, що створена для виконання на музичному інструменті, є інструментальною.
Основні риси інструментальної мелодії формувалися під впливом великих технічних можливостей різних музичних інструментів, зокрема, фортепіано. Її мелодична лінія може мати широкий діапазон, тривалий розвиток, необмежені темпи та ритми. Інструментальна мелодія може охоплювати різні регістри, включати складну техніку стрибків та пасажів, а також створювати враження прихованого двоголосся.
ДАЙТЕ ВИЗНАЧЕННЯ РИТМУ
Ритмом у музиці зветься впорядковане чергування довгих та коротких, акцентованих і неакцентованих звуків, організованих за допомогою метра. Тобто ритм не існує відокремлено від метру – рівномірної пульсації в часі.
Кожний музичний твір має свої ритмічні одиниці – звуки різної тривалості (цілі, половинні, четвертні, восьмі, шістнадцяті та ін.), які можуть подовжуватися крапками, лігами, ферматами. Крім основних ритмічних одиниць в музичних творах зустрічаються особливі (дуолі, тріолі, квінтолі, пунктирний ритм, синкопований ритм тощо), які надають музиці оригінальності і неповторності.
ЧИ ВАЖЛИВА ГАРМОНІЯ В МУЗИЦІ?�
Так, гармонія необхідна будь-де, а в музиці вона – важливий засіб музичної виразності.
Гармонія в музиці – це послідовність взаємозалежних акордів (співзвучь, звуки яких розташовані чи можуть бути розташовані по терціях і які звучать одночасно). Акорди відіграють важливу роль – підтримують і збагачують мелодію.
Проте необхідно пам’ятати і про інші елементи гармонії: музичні інтервали (висотне співвідношення двох музичних звуків у послідовному або одночасному сполученні) та співзвуччя (одночасне звучання двох або більше тонів).
ЧОМУ В МУЗИЦІ ВАЖЛИВИЙ ЛАД, �А ЗВУКИ ПОВИННІ «ЛАДИТИ»
Лад – це впорядкована система висотних зв'язків музичних звуків, або ступенів звукоряду. Як естетична категорія лад пояснюється як «приємна узгодженість звуків за висотою» і пов'язується з об'єктивними закономірностями музичної акустики й сприйняття музики.
Упродовж тривалого культурно-історичного періоду склалися різні ладові системи, а європейське середньовіччя оформило дволадову мажорно-мінорну систему. Лад може мати звуковисотне положення, що виявляється у певній тональності. Тому назва будь-якої тональності визначається назвами тоніки і ладу (до мажор, ля мінор тощо).
А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО…
Композитори зазвичай виявляють значну чутливість до «тонального забарвлення» музики. Внаслідок схильності їх до втілення певних образів і настроїв у конкретній тональності склалася певна тональна семантика.
Так, сі мінор, сі-бемоль мінор слугують вираженню трагізму, настроїв приреченості, символізують образи смерті. Тональність соль мінор втілює елегійні образи, а фа мажор – пасторальні. Ре мажор передає життєрадісність, енергійну спрямованість, грайливість, а от ре мінор – ліричні почуття, до мінор – лірично- драматичні.
ВАЖЛИВО ГРАТИ ГОЛОСНО ЧИ З ДИНАМІКОЮ?
Дійсно, кожний музичний твір виконавець повинен виконати так, щоб його почули, сприйняли слухачі. Проте не слід грати лише голосно, оскільки в нотному тексті ми можемо побачити різні динамічні позначення, зокрема такі:
p ( piano – піано) – тихо, слабо;
mf ( mezzo-forte – меццо-форте) – помірно голосно;
mp ( mezzo-piano – меццо-піано) – помірно тихо;
crescendo (крещендо) – поступове зростання сили звучання;
diminuendo (димінуендо) – поступове послаблення сили звучання.
ЩО КРИЄТЬСЯ ЗА РІЗНОЮ ДИНАМІКОЮ
Динаміка – це особливий засіб музичної виразності, який пов’язаний із гучністю звучання. Він допомагає виконавцю глибше осягнути художній образ музичного твору.
Так, зростання гучності пов’язано з підйомом інтенсивності почуття, послаблення – із заспокоєнням, зняттям емоційної напруги.
Часто динамічні зміни мають зображальний характер – посилення звучання є ознакою наближення, послаблення – ознакою віддалення.
Раптові зміни сили звуку часто передають зіставлення різних образів у творі: ліричних і драматичних, танцювальних і пісенних.
ЧИ ВАРТО ЗВАЖАТИ НА ТЕМП В МУЗИЦІ?
Темп – важливий засіб музичної виразності, що виражається у швидкості розгортання музики. Розрізняють різні темпи, які передають не лише швидкість руху музики, а й вказують на характер руху.
Середні, помірні темпи: andante, moderato – відносно нейтральні, тому в них може розгортатися музика достатньо різна за своїм настроєм.
Повільні темпи: adagio, largo, lento – притаманні музиці, що виражає стан повного спокою, нерухомості, глибокий сум, суворі піднесені емоції.
Швидкі темпи: allegro, vivo, vivace, presto – передають стрімкий рух, життєрадісний настрій, кипучу енергію, а також збентеження, драматизм.
ТВІР ВИКОНУЄМО ПОМІРНО, ПОВІЛЬНО, ШВИДКО, ЧИ ЯКОСЬ ІНАКШЕ…
Темп виконання музичного твору вказується на його початку, далі він може змінюватися, доповнюватися нюансами. Точне вимірювання швидкості музики (кількість ударів за одиницю часу) здійснюється за допомогою метроному, в «живій» музиці (не електронно-механічній) темп, як правило, строго не витримується.
Пам’ятаймо, що темп – явище художнє, один із способів передачі художнього образу твору. Тому при виборі темпу виконавець зважає на мелодичний тематизм, метро-ритміку, артикуляцію, «музичне дихання», гармонійні послідовності, тональний рух тощо.
ЯК ВИЗНАЧИТИ РЕГІСТР ІНСТРУМЕНТУ
Регістр – це ділянка діапазону музичного інструменту, що відзначається єдністю тембру. Регістри на фортепіано не мають чітких меж. Разом з тим, ми можемо визначити їх за допомогою власного голосу.
Дійсно, ми можемо проспівати лише ті звуки, що знаходяться ближче до середини клавіатури. Це і є середній регістр – регістр людського голосу. Звуки, які звучать дуже низько і які неможливо проспівати відносяться до низького регістру, а ті, що звучать дуже високо – до високого.
ЧИ ВАРТО ЗВАЖАТИ НА РЕГІСТР?
Так, адже звучання фортепіано в різних регістрах суттєво відрізняється. А це допомагає глибше осягнути зміст музики та передати його у виконанні.
У середньому регістрі звучить музика різного змісту. Разом з тим яскраву регістрову характеристику вона знаходить у зіставленні середнього з іншими, крайніми регістрами.
Ці регістри більш означені у своїй виразності: звуки у нижньому регістрі сприймаються як тяжкі, вагомі, похмурі, а у високому – як світлі, але інколи напружені.
Отже, ми розглянули основні засоби музичної виразності: мелодію, метро-ритм, гармонію, лад, динаміку, темп, регістр. З’ясували їх значення для фортепіанного виконання. А які ще засоби музичної виразності ви знаєте? Перерахуйте їх та дайте їм коротку характеристику. Чи важливі вони для осягнення художнього змісту музичних творів, що ви граєте, та для яскравості, виразності, художньої переконливості вашого виконання.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!