Тематика «Конфлікти та їх подолання» при вивченні громадянської освіти

Ігор Гусаков

Конфлікти та їх подолання

Конфлікт (лат. сonflictus – зіткнення, сутичка) – це зіткнення протилежних цілей, позицій та поглядів суб’єктів соціальної взаємодії.

Функції конфлікту

• Негативна функція

Ця функція є наявна у конфліктах, що називається, за замовчуванням. Скажімо, страйки можуть зупинити роботу підприємств і організацій; подружні конфлікти можуть спричинити розпад сімей; національні та релігійні конфлікти порушують взаємини між народами; конфлікти між державами можуть спричинити війну, призвести до втрат, руйнувань, знищення довкілля.

• Стабілізаційна роль

Конфлікт робить чіткішими певні базові цінності суспільства, дозволяє різним суспільним групам краще пізнавати одне одного, і такий спосіб сприяє їх зближенню; конфлікт із зовнішнім ворогом допомагає підтримувати згуртованість суспільства загалом. Цінність конфліктів у тому, що вони запобігають «окостенінню» соціальної системи, відкривають шлях до інновацій.

Види конфліктів

За зонами суперечностей:

• Особистісний конфлікт. Він відбувається всередині особистості, на рівні індивідуальної свідомості. Такий психологічний конфлікт може виявитися каталізатором для виникнення групової напруги, якщо індивід шукатиме причину свого внутрішнього конфлікту серед членів групи.
• Міжособистісний конфлікт. Виникає між двома або більше особами.
• Груповий конфлікт. Це найпоширеніший вид конфлікту, тому що індивіди, намагаючись вплинути на інших, зазвичай стараються привернути до себе прихильників, сформувати групу, яка допомагатиме в конфлікті.
• Конфлікт належності. Відбувається через подвійну належність індивідів, наприклад, коли вони створюють групу всередині іншої, більшої групи або коли індивід входить одночасно у дві конкурентні групи, які переслідують одну мету.
• Конфлікт із зовнішнім середовищем. Індивіди, що утворюють групу, відчувають тиск ззовні (передусім у вигляді культурних, адміністративних і економічних норм та приписів). Часто вони вступають у конфлікт з інститутами, що підтримують ці норми та розпорядження.

Види конфліктів

За внутрішнім змістом:

• Раціональні – це конфлікти, які належать до сфери розумного, ділового суперництва, перерозподілу ресурсів і вдосконалення управлінської чи соціальної структури. Повага до суперника, визнання за ним права на деяку частину істини – це характерні риси раціональних конфліктів. Обидві сторони прагнуть до поліпшення взаємин, норм, зразків поведінки, справедливого розподілу цінностей і приходять до угоди, компромісу.
• Емоційні – це конфлікти, учасники яких діють на підставі особистої неприязні. З моменту появи емоційного конфлікту у свідомості його учасників формуються негативні стереотипи, які породжують неприязнь і навіть ненависть до супротивника. Розвиток емоційних конфліктів відбувається непередбачувано і здебільшого вони не керовані.
• Варто зауважити, що часто під час раціональних конфліктів агресія його учасників може перенестися з причини конфлікту на особистості. Тоді причина конфлікту забувається, а раціональний конфлікт перетворюється на емоційний.

Стадії конфлікту

У соціальному конфлікті зазвичай виокремлюють три стадії:

​

​

• виникнення,

​

• розвиток,

• закінчення.

Стадії конфлікту

1. Виникнення конфлікту

Характеризується нагромадженням суперечностей у системі міжособистісних і групових інтересів та їх усвідомленням сторонами конфлікту. Цей етап називають латентною (лат. latentis – прихований, невидимий) стадією конфлікту.

Стадії конфлікту

2. Розвиток конфлікту

Це основна стадія конфлікту, яка передбачає наявність установки на боротьбу, психологічну готовність до неї. Починається з інциденту або приводу.

Відбуваються дії, спрямовані на блокування досягнення цілей протилежної сторони і реалізацію власних прагнень. Результат протиборства залежить передусім від співвідношення сил учасників конфлікту.

Розвиток конфлікту

Сила – це здатність реалізувати свою волю всупереч протидії опонента. Вона має такі складники:

• Матеріальні чинники, головно технічні засоби, що їх застосовують як інструменти насильства.
• Інформаційна база, зокрема дані про опонента, експертні оцінки щодо перебігу конфлікту, прогноз стосовно його перебігу та результату протиборства.
• Соціальний статус учасників конфлікту, що виражається в суспільно-визнаних показниках (доходи, рівень влади, престиж).
• Різноманітні ресурси (гроші, територія, ліміт часу, кількість і впливовість прихильників).

Істотний вплив на розвиток конфлікту має соціальне середовище, яке може бути джерелом підтримки учасників, стримувальним або нейтральним чинником.

Стадії конфлікту

3. Закінчення

конфлікту

Досягається в результаті вирішення або врегулювання.

• Вирішення конфлікту – це усунення причин, що породили його, вичерпання предмета протиборства. Може статися і спонтанно, без свідомих зусиль суб’єктів (наприклад, через втрату актуальності предмета суперечки, втому суперників, виснаження ресурсів та інших причин).
• Врегулювання конфлікту – це такий його результат, коли суперники досягають угоди стосовно предмета протиборства, але не вирішують суперечностей, які викликали конфлікт. Збереження предмета суперечки через деякий час може знову призвести до відновлення конфлікту.

Способи подолання конфліктів�Переговори і медіація

Переговори є розумним і ефективним способом виходу з конфлікту. Іноді для того, щоб почати переговорний процес, сторони конфлікту вдаються до тиску, прагнучи примусити супротивника до ведення переговорів і вироблення угоди.

Так, наприклад, поштовхом до початку переговорів дуже часто стає:

• відчутна поразка однієї зі сторін,
• внутрішня нестабільність,
• виснаження ресурсів.

Скажімо, часом робітники вдаються до страйків, аби примусити керівництво сісти за стіл переговорів.

Способи подолання конфліктів�Переговори і медіація

У переговорному процесі найхарактернішими є дві лінії поведінки учасників:

1. Стратегія конкурентної поведінки, або позиційного торгу. Її суть полягає в жорсткому відстоюванні своєї позиції і тиску на супротивника для примушення його до поступок. Така поведінка часто призводить до зриву переговорів.
2. Стратегія узгодженої поведінки передбачає врахування інтересів суперника, готовність до взаємних поступок або до пошуків взаємоприйнятного нового рішення, згоду на посередництво третьої сторони у вирішенні суперечностей.

Способи подолання конфліктів�Переговори і медіація

Коли сторони конфлікту самі не можуть дійти згоди, вдаються до допомоги третьої сторони, яка сприяла б їх примиренню, виступаючи посередником.

• Медіація (англ. mediation — посередництво) — метод вирішення спорів із залученням посередника.

Посередники можуть брати участь у вирішенні найрізноманітніших конфліктів:

• міжособистісних,
• міжгрупових,
• виробничих,
• військових,
• міжнаціональних і т. ін.

Щоб схилити сторони до укладення угоди, посередник повинен мати авторитет і володіти вміннями. Деколи посередник володіє силою і владою, щоб змусити обидві сторони погодитися з тією формою вирішення конфлікту, яку визначив сам посередник. Такий спосіб вирішення суперечностей називають арбітражем. Часто за таким сценарієм проходять переговори щодо припинення військових конфліктів, де арбітрами виступають міжнародні організації або сильні й авторитетні держави, які не беруть участі в конфлікті.

Способи подолання конфліктів�Компроміс і консенсус

Компроміс (грец. сompromissum – угода, згода) – це згода з кимось у чомусь, що досягається взаємними поступками; поступка заради досягнення мети.

Компроміс є важливим засобом запобігання соціально-політичним, етнічним, міжнародним зіткненням, пом’якшення конфронтації, подолання внутрішньополітичних криз, уникнення розколу в суспільстві.

Розрізняють компроміси:

• вимушені (нав’язуються обставинами, що склалися);
• добровільні (укладають на підставі угод із певних питань, що відповідають інтересам сторін конфлікту. На основі таких компромісів створюються, наприклад, політичні коаліції).

Технологія компромісів складна, багато в чому унікальна. Основними способами узгодження інтересів і позицій сторін протиборства є:

• консультації,
• діалог,
• дискусії,
• взаємні поступки.

Мистецтво компромісу є показником тактичної гнучкості сторін конфлікту.

Способи подолання конфліктів�Компроміс і консенсус

Консенсус (лат. сonsensus – згода, одностайність) — загальна згода в спірних питаннях, до якої приходять учасники переговорів, яка характеризується відсутністю серйозних заперечень щодо суттєвих питань у більшості зацікавлених сторін та досягається в результаті процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін.

Практика консенсусу є значно поширенішою, ніж сам цей термін. Наприклад, у сім’ї чи в компанії друзів більшість рішень ухвалюють саме консенсусом, тобто з урахуванням інтересів усіх членів групи. Принципом вирішення спірних питань завдяки консенсусу є орієнтування на компроміс, а не на підпорядкування або знищення опонента.

Ступінь консенсусності суспільства є показником його демократичності. Авторитарні режими не звертаються до цього способу вирішення соціальних і політичних конфліктів.

Консенсус, проте, не означає безконфліктності суспільного розвитку. Щоб дійти консенсусу, сторони конфлікту визначають для себе базові цінності суспільства, йдуть на взаємні поступки заради їх збереження. Практика показує, що базовими основами консенсусу можуть бути насамперед національні та релігійні цінності, а також права і свободи особистості. До базових основ консенсусу віднедавна відносять і екологічні цінності.

Конфлікти та їх подолання

​

• Як ви розумієте значення вислову?
• Чи погоджуєтесь з його змістом (відповідь аргументуйте)?

​

• «Конфлікт є внутрішньо притаманний суспільству. Оскільки кожне суспільство постійно змінюється, а зміни означають конфлікти нового зі старим, то конфлікти всеприсутні».

Конфлікти та їх подолання

​

• Як ви розумієте значення вислову?
• Чи погоджуєтесь з його змістом (відповідь аргументуйте)?

​

• «Картина соціального світу становить «поле бою» багатьох суспільних груп та осіб, які змагаються між собою, створюючи та руйнуючи різноманітні альянси».

​

Конфлікти та їх подолання

​

• Як ви розумієте значення вислову?
• Чи погоджуєтесь з його змістом (відповідь аргументуйте)?

​

• «Якщо в тебе нема жодного конфлікту, перевір, чи є в тебе пульс».

​

Конфлікти та їх подолання

​

• Як ви розумієте значення вислову?
• Чи погоджуєтесь з його змістом (відповідь аргументуйте)?

​

• «Суспільства різняться одне від одного не наявністю чи відсутністю конфліктів».

​

Конфлікти та їх подолання

​

• Як ви розумієте значення вислову?
• Чи погоджуєтесь з його змістом (відповідь аргументуйте)?

​

• «Ступінь консенсусності суспільства є показником його демократичності».

​

Конфлікти та їх подолання

​

• Як ви розумієте значення вислову?
• Чи погоджуєтесь з його змістом (відповідь аргументуйте)?

​

• «Конфлікти дають вихід соціальній напруженості, енергії діяльності та сприяють позитивному розвиткові суспільства».

​

При підготовці презентації використані матеріали з:

• 1. Громадянська освіта. 3D Демократії: думаємо, дбаємо, діємо : методичний посібник до курсу громадянської освіти для 10 класу закладів загальної середньої освіти : в 7-ми частинах / П. Вербицька, О. Волошенюк, Г. Горленко та ін. ; за ред. П. Кендзьора. – Львів : ВД «Панорама», 2018. – Людина в соціокультурному просторі : частина 3. – 2018. – 56 с. ; іл.
• 2. Громадянська освіта. Інтегрований курс, рівень стандарту: підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. // І. Д. Васильків, В. М. Кравчук, О. А. Сливка, І. З. Танчин, Ю. В. Тимошенко, Л. М. Хлипавка. — Тернопіль: Астон, 2018. — 256 с. : іл.
• 3. Навчання демократії: збірник практичних занять з освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини / Р. Голлоб, П. Крапф. – Пер. з англ. та адапт. Н. Г. Протасової. – К. : Основа, 2016. – Т. 6. – 100 с.
• 4. Життя в демократії: https://www.living-democracy.com/uk/
• 5. Конфлікти у нашому житті // https://regional-lyceum.zt.ua/home/psykholohichna-sluzhba/86-konflikti-u-nashomu-zhitti.html
• 6. Конфлікт - краще уникнути // http://abetka.ukrlife.org/conflikt.html
• Джерела до ілюстрацій презентації: https://drive.google.com/file/d/1HYEPU5W2bG2gPqGP1K4zRZfWPW6-5GU_/view?usp=sharing

​

​

​

​