Молодіжні рухи 1950 -1960-х років
План:
Безмежна надія і ентузіазм – головне багатство молоді
Рабіндранат Тагор
Молодіжний рух – це …
форма вияву соціальної активності молодого покоління, найефективніший механізм взаємодії нових поколінь із суспільством.
рух, в рамках якого молода людина не лише проходить соціалізацію, здобуває необхідний досвід, але й самореалізується
середовище, в якому йде формування локальних молодіжних культур та стилів життя, що пізніше, зазнавши певних модифікацій, поширять свій вплив на культуру та спосіб життя суспільства в цілому
Причини виникнення молодіжних рухів:
Основні цілі:
Тінейджери
Тінейджер (від англ. teen-ager, teen) - підліток, молода людина 13 – 17 років
Мовний термін "teenager" виник у 1900-х, але не прижився і його майже не використовували в побуті - десь до початку Другої світової війни.
Обов’язкове навчання
В провідних державах світу дитина приблизно в 9-10 років починала працювати. Але в країнах з’явився і набув популярності суспільний рух, який вимагав заборонити експлуатацію дітей на промисловому виробництві. Вирішенням проблеми стало введення обов’язкової шкільної освіти
Оскільки підлітки стали проводити більше часу в школах, то їхні звички формувалися в середовищі, не пов'язаному з роботою чи сім'єю. Вони почали встановлювати власні соціальні права:
Права тінейджерів
У 1945 році в «The New York Times» вийшла стаття »Білль про права підлітків», в якій окреслювались 10 пунктів – «прав» тінейджерів, які потрібно їм надати.
Тінейджери прагнули свободи. Поява машин у підлітків у 1950-х нарешті чітко окреслило їх автономію.
Машини й автобуси відвозили тінейджерів подалі від батьківських домівок. Вони проводили багато вільних годин після (чи замість) навчання. Це дозволило їм формувати власні соціальні підкласи, субкультури, мовлення та правила поведінки.
«Біль про права підлітків» став своєрідною інструкцією для батьків як поводитися із дітьми.
В США тінейджери перетворилися на повноцінну соціальну категорію
Вважається, що термін «бітник» (від англ. beat) увів у вжиток письменник Джек Керуак. У той час це означало «пошарпаний життям», «поношений», «втомлений» (сленгове). До того ж слово «beat» позначало ритм у джазових композиціях, а джаз був основним культурним супроводом течії.
Бітники: «розбите покоління в пошуках свободи»
Джек Керуак
Поява руху пов’язується з 1940-ми роками, з молодіжними групами у великих містах США, передусім у Нью-Йорку.
Бітники - рух серед американської молоді середини 1950-х – початку 1960-х рр., яка була незадоволена стандертизацією особистості в суспільстві та виражала свій протест демонстративним порушенням прийнятих норм поведінки
Зовнішній вигляд
Одяг бітників був дуже химерним, їх відразу було помітно у великій масі людей
Дівчата ходили в чорних колготках, трико і светрах.
Популярні також були капрі і довгі спідниці чорного кольору.
Основні предмети одягу бітника - чоловіка:
Бітництво оформилося як досить агресивно налаштована ідеологічне угруповання, що захоплюється дзен-буддизмом. Воно практикувало мистецтво медитації, експериментувала з психоделіками.
Бітники виступали проти агресивної зовнішньої політики США: загроза ядерної війни, втручання у внутрішню політику інших держав.
Бітники виступали проти американського способу життя. Вони відмовлялися від статків, споживацтва і бродяжили країною. Не сприймали суспільну думку.
Бітництво – це протест інтелектуалів.
Рух бітників не мав чітко вираженої програми. Вони розкривали себе в образі героя-бродяги, індивідуаліста, бунтаря, нігіліста, що біжить від суспільства і мандрує в пошуках вільної Америки.
Бітники – це думаюча молодь, яка несамовито творила лише для самих себе, не шукаючи слави та визнання.
Джек Керуак – буддист, філософ і вільний мандрівник. Складав свої книги спонтанно, в дорозі. Основна і найбільш відома книга Керуака «В дорозі» створена згідно бітницької ідеології.
Аллен Гінзберг –поет. Вважається, що його «Сутра соняшнику» лягла в основу бітницької ідеології.
Вільям Берроуз – американський письменник. Вважається одним із найвпливовіших представників біт-покоління. Нашумів своєю книгою «Голий сніданок», створив колажну техніку письма
Відомі бітники
Рух хіпі виник у 1965 році у Сан-Франциско
«Діти квітів»
Хіпі (англ. hippie, hippy від розм. hip — знаючий). Молодь, яка виражає свій протест проти несправедливостей, умовностей суспільства проголошенням гасел свободи від сім’ї, демонстративною відмовою від моральних норм і яка зазвичай веде бродяжницький спосіб життя
Імпульсом до розвитку руху хіпі стали:
Кен Кізі
Хіпі виглядали яскраво. Почувати себе «квітами» життя допомагав одяг та аксесуари. Багатобарвні фенічки, саморобні прикраси з бісеру; яскраві хустки; браслети зі шкіри; срібні прикраси; сонцезахисні окуляри з кольоровим склом; капелюхи й бандами; сумки-мішки; стрічки й кольорові шнурки, якими вони пов'язували волосся – все це і створювали неповторний стиль хіпі в одязі.
Відсутність яких-небудь канонів і правил дозволяло хіпі змішувати одяг різних стилів за своїм розсудом, сполучити що не сполучиться.
Хіпі вважали неправильним витрачати гроші на новий одяг, тому ремонтували стару першими матеріалами, що попалися під руку. Саме тому одяг хіпі складався з яскравих латок.
Хіпі любили вплітати в свої локони квіти - символ миру.
Зовнішній вигляд
Основна форма проведення дозвілля – тусовки з незгасаючими дискусіями, постійною полемікою. «Діти квітів» збиралися разом і ділилися ідеями, надавали широке поле для творчої діяльності. У такому колективі кожна людина відчувала себе повноцінною і мала право на самовдосконалення, свою думку і інтереси.
Для будь-якого хіпі було законом шанувати інтереси іншого, як свої власні, вважати своє надбання надбанням цілого колективу, ділитися всім, що у нього є.
Жили хіпі переважно комунами. Багато комун відрізнялися строгими кодексами, заборонялося палити, пити і вживати наркотики. У таких «монастирях» просувалися ідеї братства і загальної любові.
Правила взаємодії з іншими виражалися в наступному: «займайся своєю справою», «не метушися», «не заважай жити іншим», «поділися з іншими».
Спільна праця хіпі
Комуна хіпі.
США 1970-ті рр.
Колективне заняття духовними практиками
Хіпі проголошували основними цінностями свободу, радість життя й безмежну любов до всіх людей, незалежно від раси чи віросповідання
Хіпі не цікавилися політикою, однак вони виступали проти насильства, пропагували відкритість і терпимість. Брали участь у антивоєнних протестах.
Хіпі пропагували вільну любов, без суспільних і моральних обмежень, тому ходити без нижньої білизни було для них рядовою справою. Жінки, природно, усіляко свою жіночність і сексуальність підкреслювали, що й відбивалося в одязі.
Діти квітів: вільні та щасливі
Дівчата і хлопці руху хіпі захоплювалися рок-н-ролом, медитаціями, подорожами автостопом, східною містикою.
Представники руху відмовлялися від будь-яких речей, умов, що пропонує їм світ «несвободи», а саме: постійну роботу, громадські догми і мораль, правила і структури. Адже свобода і незалежність - головний критерій якісного життя для справжніх хіпі.
Причини занепаду молодіжного руху у 1970-х рр.:
Зміна у поглядах студентства:
Чимало активних учасників руху бітників і хіпі повернулися до повсякденних справ, стали звичайними громадянами.
Економічні тенденції 1970-х рр.: зниження темпів економічного зростання, високий рівень інфляції; зниження рівня життя населення.
Поступова активізація суспільно-політичних форм молодіжного протесту, яка набула найвищого піднесення в 1968−1969 рр. завдяки радикальному студентству країн Заходу.
Терористична діяльність деяких радикальних організацій.
Соціальний фактор: невдача експерименту «комунного» способу життя; девіантна поведінка членів рухів; зміна поколінь