3 of 13

Право власності на транспортні засоби

Право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону з власної волі, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

Право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належнім йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов’язки власника не порушувати прав та інтересів інших осіб.

Власність – це відношення суб’єкта (фізичної особи, юридичної особи, держави) до тієї чи іншої речі як до належної йому, як до своєї.

Право власності в об’єктивному розумінні - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним чином майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усуваючи третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов’язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Право власності в суб’єктивному розумінні - це речове право, яке дає можливість носію визначати напрями і характер використання свого майна відповідно до закону і шляхом здійснення над ним повного панування, це також забезпечена законом міра можливої поведінки фізичної і юридичної особи щодо володіння користування та розпорядження належним особі майном.

4 of 13

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 30 жовтня 2019 року по справі № 683/2694/16-ц.

Право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації, а не з моменту передачі автомобіля за договором купівлі-продажу.

5 of 13

Які документи підтверджують право власності на транспортний засіб

1) договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;

2) укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС/центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких органів/центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

3) договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між покупцем та суб’єктом господарювання, який є власником зареєстрованого за ним транспортного засобу і здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, підписаний уповноваженою особою такого суб’єкта господарювання та скріплений печаткою (у разі наявності);

4) нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

5) договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб’єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб’єктів уповноваженою особою;

6) свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати;

7) рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном;

6 of 13

8) рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність;

9) копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;

10) довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;

11) акт приймання-передачі транспортних засобів, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу, щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;

12) митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

13) договір фінансового лізингу та договір купівлі-продажу предмета лізингу;

14) акт про придбання майна на аукціоні з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність);

Які документи підтверджують право власності на транспортний засіб

7 of 13

Основні нормативні акти, що діють на автомобільному транспорті

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт);

Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту);

Закон України «Про транспорт» від 10.11.1994 № 232/94-ВР (визначає правові, економічні, організаційні та соціальні основи діяльності транспорту);

Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 (Порядок визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування);

Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 № 1184) (Правила визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях);

Порядок організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 15.07.2013 № 480 (Порядок визначає механізм організації підготовки до відкриття автобусних маршрутів загального користування (крім міжнародних) та обстеження пасажиропотоків з метою вивчення попиту населення на пасажирські перевезення на міських, приміських, міжміських автобусних маршрутах загального користування);

Порядок регулювання діяльності автостанцій, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 27.09.2010 №700 (Порядок визначає процедуру атестації автостанцій, вимоги до них, механізм визначення розміру автостанційного збору та вартості послуг, що надаються автомобільним перевізникам);

Порядок визначення класу комфортності автобусів, сфери їхнього використання за видами сполучень та режимами руху, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 12.04.2007 № 285 (Порядок установлює вимоги до параметрів комфортності автобусів, процедуру визначення їх класу комфортності та сферу їхнього використання за видами сполучень та режимами руху);

8 of 13

Закон України «Про дорожній рух»

Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров’я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Компетенція власників транспортних засобів

1) здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації та утримання у справному технічному стані транспортних засобів;

2) розвиток мережі навчальних закладів по підготовці та підвищенню кваліфікації водіїв транспортних засобів;

3) організація та здійснення заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху;

4) організація та здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту;

5) організація та фінансування заходів, пов'язаних із профілактикою дорожньо-транспортного травматизму;

6) вирішення питань експлуатації транспорту у надзвичайних ситуаціях;

7) створення за наявності більше п’ятнадцяти одиниць транспортних засобів, що дислокуються в одному населеному пункті, автотранспортного підприємства з відокремленою територією та комплексом відповідних умов, із введенням посад фахівців з безпеки дорожнього руху, відповідальних за зберігання, технічне обслуговування та експлуатацію транспортних засобів;

8) здійснення обліку осіб, які допускаються до керування транспортним засобом (стаття 10).

9 of 13

Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

отримання від відповідних організацій інформації про умови дорожнього руху

вивчення норм і правил дорожнього руху

безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху

своєчасне забезпечення екстреною медичною допомогою

Учасники дорожнього руху мають право на:

Абзац 3 статті 14

10 of 13

знати і неухильно дотримувати вимог Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху

надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод

не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом

виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух

створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам

Учасники дорожнього руху зобов’язані:

Абзац 5 статті 14

11 of 13

Основні права та обов’язки водія транспортного засобу

Водій має право:

керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку;

довіряти у встановленому порядку право користування і розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі, яка має відповідне право на керування;

знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи;

на відшкодування витрат у разі надання транспортного засобу поліцейським та працівникам охорони здоров’я;

на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху;

одержувати необхідну допомогу від посадових осіб, організацій, що беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху.

Водій зобов’язаний:

мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб;

вживати всіх можливих заходів до забезпечення безпечних умов для дітей, осіб з інвалідністю, велосипедистів і людей похилого віку;

не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів;

перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі;

під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі;

надавати переважне право для проїзду транспортним засобам із включеними синіми або червоними проблисковими маячками та спеціальними звуковими сигналами;

надавати переважне право руху пішоходу, який знаходиться на пішохідній доріжці (зебрі). У цьому разі водій зобов’язаний надати можливість пішоходу безпечно перейти дорогу, вулицю.

12 of 13

До участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб, який підлягає обов’язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Не допускається участь у дорожньому русі транспортних засобів з правим розташуванням керма.

Абзац 1 статті 29

Абзац 5 статті 29

Державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Абзац 1 статті 34

Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю.

Абзац 1 статті 35

13 of 13

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:

А1 – мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об’ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт;

А – мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об’ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;

В1 – квадро- і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;

В – автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів, а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, — восьми;

С1 – призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів;

С – призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500;

D1 – призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16;

D – призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16;

ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE – состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій составів транспортних засобів;

Т – трамваї та тролейбуси.