Етапи революції 1917–1921 років

1

березень 1917 – квітень 1918.

Утворення та діяльність Української Центральної Ради, проголошення її Універсалів;

2

29 квітня – 14 грудня 1918.

Правління гетьмана Павла Скоропадського;

3

грудень 1918 – листопад 1921.  

Встановлення влади Директорії УНР, розгортання та придушення масштабного повстанського руху.

Березень

• 4 - УЦР

Квітень

• 6-8 - Український національний конгрес

Травень

• Початок 1-й Всеукр. військовий з’їзд
• Середина – делегація УЦР до ТУ
• Кінець – Всеукраїнський селянський з’їзд

Червень

• Початок – 2-й Всеукр. військовий з’їзд
• 10 – Перший Універсал – автономія
• 15 – Генеральний Секретаріат
• Кінець – делегація від ТУ

Липень

• 3 – Другий Універсал – Компроміс
• 4-5 – Збройний виступ самостійників
• Середина – делегація для затвердження «Статуту ГенСекретаріату»
• Кінець – наступ антиукр.сил – обстріл богданівців

Серпень

• 4 – «Тимчасова інструкція для Генерального секретаріату»

​

Вересень

• 8-15 З’їзд народів Росії в Києві

Жовтень

• 25-26 – Збройне повстання в Петрограді.
• 29-31 – бої в Києві

Листопад

• 7 - Третій Універсал
• Кінець – спроба більшовиків захопити владу

1

10 червня 1917 р.

автономія

2

3 липня 1917 р.

Компроміс між УЦР і ТУ

• УЦР
• Генеральний секретаріат

Законодавча влада

Виконавча влада

літо

1917

1

8-15 вересня 1917р.

- З'їзд народів Росії

в Києві.

• З'їзд постановив, що Росія має бути перетворена на федерацію.
• Обрано Раду народів, яку очолив М. Грушевський.

14 вересня 1917р.

- «Демократична нарада»

в Петрограді.

• Українська Центральна Рада вперше обнародувала вимоги України.

На з'їзд прибули представники

• татар, євреїв, білорусів, естонців, молдован, донських козаків, Союзу козац. військ та бурятів – усього 93 особи.

Представники рос. інтелігенції на з'їзд не приїхали,

• продемонструвавши цим самим, що рос. інтелігенція, як і Тимчасовий уряд, залишаються на позиціях централізації та русифікації.

Замість них прибув представник Тимчасового уряду

• – зрусифікований кадет (див. Конституційно-демократична партія) укр. походження М.Славинський.

Дві третини учасників з'їзду належали до різних соціаліст. партій.

• Це позначилося на настроях делегатів і роботі з'їзду, а також на винесених ним оцінках політ. подій, які були лише позитивними.

Укр. націю представляли лише автономісти,

• самостійників туди не допустили.

З'їзд був скликаний у Києві з ініціативи Української Центральної Ради з метою розв'язати цивілізованим шляхом корінні національні проблеми.

«Золотим сном народів» пізніше назвав з'їзд Михайло Грушевський.

На ньому вперше в історії Росії представники різних національностей

• спробували визначити свою подальшу долю,
• принципи співжиття
• та історичну перспективу.

Національно-територіальна автономія

за М. Грушевським.

Територіальне об’єднання всіх етнічних українських земель, організоване на основах широкого демократичного громадського самоврядування.

Національно-територіальна автономія за М. Грушевським.

Об’єднання самостійно вирішуватиме всі свої справи:

економічні,

культурні,

політичні,

утримуватиме військо,

розпоряджатиметься своїми дорогами, доходами, землями, природними багатствами,

матиме власне законодавство, адміністрацію і суд, тобто автономна Україна повинна мати всі атрибути держави.

Об’єднання в одну союзну (федеративну) державу кількох національних.

До функцій федеративної влади відносив:

«... справи війни і миру,

міжнародні трактати,

завідування воєнними силами республіки,

пильнування одностайної монети, міри, ваги,

оплат митових, нагляд за коштами, телеграфами...

надавання певної одностайності карному й цивільному праву країв,

стеження за додержуванням певних принципів охорони прав національних меншин у краєвім законодавстві».

Михайло Грушевський

• про нац.-персональну автономію (визнаючи її необхідність),
• про загальнодерж. та крайові мови,
• про Установчі збори,
• про Раду народів у Києві (склад Ради та її компетенція)
• про Раду національностей при тимчасовому управлінні.

З'їзд ухвалив низку постанов:

• польс., білорус., латис., литов. народностей, а також козацтва.

З'їзд прийняв окремі ухвали стосовно

Наприкінці своєї роботи з'їзд обрав Раду народів

Для практичного вирішення завдань національного та крайового автономно-федеративного будівництва з'їзд обрав

Раду народів з місцеперебуванням у Києві.

В основу формування цього органу покладено принцип рівного представництва (4 члени від кожного народу, делегати якого брали участь у роботі з'їзду).

Організаційне засідання Ради відбулося 16 (29) вересня 1917 року.

Головою обрали Михайла Грушевського,

секретарем — Миколу Любинського.

Друкованим органом став журнал «Свободный союз» (вийшло лише два числа у жовтні та листопаді 1917 року в друкарні Української Центральної Ради).

Після Жовтневого перевороту діяльність Ради припинилася: перед поневоленими народами постали інші завдання.

Головний результат з'їзду

він окреслив реальні перспективи подальшого розвитку Росії, – на засадах або централістського, або федеративного демократ. устрою.

Представники малих народів зрозуміло і недвозначно висловилися на користь останнього варіанта.

Демократична нарада

— Всеросійська демократична нарада. Відбувалася 27 вересня–5 жовтня (14–22 вересня) в м. Петроград (нині м. Санкт-Петербург).

МЕТА

Скликана за ініціативи есеро-меншовицького Всеросійського ЦВК та виконкому рад селянських депутатів - послаблення наростаючої загально-національної кризи, стабілізації внутрішнього становища країни після Корнілова заколоту 1917.

Склад

У роботі взяли участь 1582 делегати від рад, профспілок, національних та інших організацій.

На Д.н. делегати від України

9 – від Малої ради;

3 – від Всеукраїнської ради військових депутатів

прибули з вимогами, викладеними в наказі Української Центральної Ради (13 пунктів):

утворення "однорідного революційного і соціалістичного уряду";

визнання за всіма націями права на самовизначення;

скликання кожною нацією національних крайових установчих зборів;

передання всієї повноти влади в Україні УЦР та Генеральному секретаріатові Української Центральної Ради;

визнання "Статуту" від 29(16) липня 1917 та ін.