1 of 17

З’їзд поневолених народів Росії �як передвісник розпаду �Російської імперії.

2 of 17

Етапи революції 1917–1921 років

1

березень 1917 – квітень 1918.

Утворення та діяльність Української Центральної Ради, проголошення її Універсалів;

2

29 квітня – 14 грудня 1918.

Правління гетьмана Павла Скоропадського;

3

грудень 1918 – листопад 1921.  

Встановлення влади Директорії УНР, розгортання та придушення масштабного повстанського руху.

3 of 17

Березень

    • 4 - УЦР

Квітень

    • 6-8 - Український національний конгрес

Травень

    • Початок 1-й Всеукр. військовий з’їзд
    • Середина – делегація УЦР до ТУ
    • Кінець – Всеукраїнський селянський з’їзд

Червень

    • Початок – 2-й Всеукр. військовий з’їзд
    • 10 – Перший Універсал – автономія
    • 15 – Генеральний Секретаріат
    • Кінець – делегація від ТУ

Липень

    • 3 – Другий Універсал – Компроміс
    • 4-5 – Збройний виступ самостійників
    • Середина – делегація для затвердження «Статуту ГенСекретаріату»
    • Кінець – наступ антиукр.сил – обстріл богданівців

Серпень

    • 4 – «Тимчасова інструкція для Генерального секретаріату»

Вересень

    • 8-15 З’їзд народів Росії в Києві

Жовтень

    • 25-26 – Збройне повстання в Петрограді.
    • 29-31 – бої в Києві

Листопад

    • 7 - Третій Універсал
    • Кінець – спроба більшовиків захопити владу

4 of 17

1

10 червня 1917 р.

автономія

2

3 липня 1917 р.

Компроміс між УЦР і ТУ

    • УЦР
    • Генеральний секретаріат

Михайло Грушевський

Володимир Винниченко

Київ

Законодавча влада

Виконавча влада

літо

1917

1

5 of 17

8-15 вересня 1917р.

- З'їзд народів Росії

в Києві.

    • З'їзд постановив, що Росія має бути перетворена на федерацію.
    • Обрано Раду народів, яку очолив М. Грушевський.

14 вересня 1917р.

- «Демократична нарада»

в Петрограді.

    • Українська Центральна Рада вперше обнародувала вимоги України.

6 of 17

На з'їзд прибули представники

    • татар, євреїв, білорусів, естонців, молдован, донських козаків, Союзу козац. військ та бурятів – усього 93 особи.

Представники рос. інтелігенції на з'їзд не приїхали,

    • продемонструвавши цим самим, що рос. інтелігенція, як і Тимчасовий уряд, залишаються на позиціях централізації та русифікації.

Замість них прибув представник Тимчасового уряду

    • – зрусифікований кадет (див. Конституційно-демократична партія) укр. походження М.Славинський.

Дві третини учасників з'їзду належали до різних соціаліст. партій.

    • Це позначилося на настроях делегатів і роботі з'їзду, а також на винесених ним оцінках політ. подій, які були лише позитивними.

Укр. націю представляли лише автономісти,

    • самостійників туди не допустили.

З’їзд народів Росії

Учасники

З'їзд був скликаний у Києві з ініціативи Української Центральної Ради з метою розв'язати цивілізованим шляхом корінні національні проблеми.

«Золотим сном народів» пізніше назвав з'їзд Михайло Грушевський.

На ньому вперше в історії Росії представники різних національностей

    • спробували визначити свою подальшу долю,
    • принципи співжиття
    • та історичну перспективу.

Проходив у приміщенні Педагогічного музею

7 of 17

З’їзд народів Росії

Делегати з'їзду відзначили провідну роль України у перебудові Росії на нових засадах, підтримали її політичний курс на автономію.

В цілому склад з'їзду віддзеркалював рівень тогочасної політичної думки, в якій ідеї федералізму переважали над самостійницькими.

Хоча федералізм для учасників форуму означав не відмову від національної незалежності, а найдоцільнішу на той час форму її здійснення, не як кінцеву мету, а як важливий етап на шляху до федерації Європи і в майбутньому до федерації всього світу.

Крім литовців та поляків, які відстоювали повну державну незалежність Польщі та Литви, та єврейських делегатів, які порушували питання утворення єврейської держави в Палестині, решта представників національних рухів підтримала ідею перетворення колишньої «тюрми народів» на федеративну демократичну республіку.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ чи ФЕДЕРАЦІЯ

?

ФЕДЕРАЦІЯ

!

8 of 17

Національно-територіальна автономія

за М. Грушевським.

Територіальне об’єднання всіх етнічних українських земель, організоване на основах широкого демократичного громадського самоврядування.

9 of 17

Національно-територіальна автономія за М. Грушевським.

Об’єднання самостійно вирішуватиме всі свої справи:

економічні,

культурні,

політичні,

утримуватиме військо,

розпоряджатиметься своїми дорогами, доходами, землями, природними багатствами,

матиме власне законодавство, адміністрацію і суд, тобто автономна Україна повинна мати всі атрибути держави.

Об’єднання в одну союзну (федеративну) державу кількох національних.

До функцій федеративної влади відносив:

«... справи війни і миру,

міжнародні трактати,

завідування воєнними силами республіки,

пильнування одностайної монети, міри, ваги,

оплат митових, нагляд за коштами, телеграфами...

надавання певної одностайності карному й цивільному праву країв,

стеження за додержуванням певних принципів охорони прав національних меншин у краєвім законодавстві».

10 of 17

Однією з найяскравіших була промова Михайла Грушевського, голови Центральної Ради і почесного голови з'їзду.

Він чітко визначив позицію української сторони і свою концепцію федералізму:

«Україна не йде через федералізм до самостійності, бо державна незалежність лежить не перед нами, а за нами. Ми вже раніше об'єднались з Росією як незалежна держава і своїх прав ніколи не зрікалися. … Ми не будемо казати, що ми любимо російську республіку, бо до сеї пори ми від неї нічого доброго для себе не бачили. … Наші симпатії може придбати той „палац народів“, який ми хочемо зробити з Росії».

З’їзд народів Росії

Михайло Грушевський

11 of 17

З’їзд народів Росії

    • про нац.-персональну автономію (визнаючи її необхідність),
    • про загальнодерж. та крайові мови,
    • про Установчі збори,
    • про Раду народів у Києві (склад Ради та її компетенція)
    • про Раду національностей при тимчасовому управлінні.

З'їзд ухвалив низку постанов:

    • польс., білорус., латис., литов. народностей, а також козацтва.

З'їзд прийняв окремі ухвали стосовно

Наприкінці своєї роботи з'їзд обрав Раду народів

Діяльність

12 of 17

Для практичного вирішення завдань національного та крайового автономно-федеративного будівництва з'їзд обрав

Раду народів з місцеперебуванням у Києві.

В основу формування цього органу покладено принцип рівного представництва (4 члени від кожного народу, делегати якого брали участь у роботі з'їзду).

Організаційне засідання Ради відбулося 16 (29) вересня 1917 року.

Головою обрали Михайла Грушевського,

секретарем — Миколу Любинського.

Друкованим органом став журнал «Свободный союз» (вийшло лише два числа у жовтні та листопаді 1917 року в друкарні Української Центральної Ради).

Після Жовтневого перевороту діяльність Ради припинилася: перед поневоленими народами постали інші завдання.

З’їзд народів Росії

13 of 17

З’їзд народів Росії

Головний результат з'їзду

він окреслив реальні перспективи подальшого розвитку Росії, – на засадах або централістського, або федеративного демократ. устрою.

Представники малих народів зрозуміло і недвозначно висловилися на користь останнього варіанта.

М.Грушевський вважав, що 8 днів роботи з'їзду були справжнім святом єднання поневолених народів колиш. Рос. імперії.

8-15 вересня 1917 р.

ФЕДЕРАЦІЯ

!

14 of 17

15 of 17

Демократична нарада

Демократична нарада

— Всеросійська демократична нарада. Відбувалася 27 вересня–5 жовтня (14–22 вересня) в м. Петроград (нині м. Санкт-Петербург).

МЕТА

Скликана за ініціативи есеро-меншовицького Всеросійського ЦВК та виконкому рад селянських депутатів - послаблення наростаючої загально-національної кризи, стабілізації внутрішнього становища країни після Корнілова заколоту 1917.

Склад

У роботі взяли участь 1582 делегати від рад, профспілок, національних та інших організацій.

14–22 вересня1917 р.

16 of 17

Демократична нарада

На Д.н. делегати від України

9 – від Малої ради;

3 – від Всеукраїнської ради військових депутатів

прибули з вимогами, викладеними в наказі Української Центральної Ради (13 пунктів):

утворення "однорідного революційного і соціалістичного уряду";

визнання за всіма націями права на самовизначення;

скликання кожною нацією національних крайових установчих зборів;

передання всієї повноти влади в Україні УЦР та Генеральному секретаріатові Української Центральної Ради;

визнання "Статуту" від 29(16) липня 1917 та ін.

14–22 вересня1917 р.

17 of 17

Демократична нарада

Українська делегація зайняла ліву позицію, виступивши проти коаліції з буржуазією при формуванні Тимчасового уряду.

Виступи українських делегатів (М.Порш, М.Шаповал) були зустрінуті більшістю учасників Д.н. дуже неприхильно, президія обмежила регламент українських доповідей, а в петроградській пресі розпочалася хвиля антиукраїнських публікацій.

14–22 вересня1917 р.

Розмірковуючи над результатами цієї наради, М.Грушевський писав у "Споминах":

ездарність російської демократії, яку вона виявила в останніх подіях, і неприязнь до національного питання… більш ніж коли-небудь викликала в українських кругах бажання відчепитися від усяких рахунків з нею й іти своєю дорогою".

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

͌