З’їзд поневолених народів Росії �як передвісник розпаду �Російської імперії.
Етапи революції 1917–1921 років
1
березень 1917 – квітень 1918.
Утворення та діяльність Української Центральної Ради, проголошення її Універсалів;
2
29 квітня – 14 грудня 1918.
Правління гетьмана Павла Скоропадського;
3
грудень 1918 – листопад 1921.
Встановлення влади Директорії УНР, розгортання та придушення масштабного повстанського руху.
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
1
10 червня 1917 р.
автономія
2
3 липня 1917 р.
Компроміс між УЦР і ТУ
Михайло Грушевський
Володимир Винниченко
Київ
Законодавча влада
Виконавча влада
літо
1917
1
8-15 вересня 1917р.
- З'їзд народів Росії
в Києві.
14 вересня 1917р.
- «Демократична нарада»
в Петрограді.
На з'їзд прибули представники
Представники рос. інтелігенції на з'їзд не приїхали,
Замість них прибув представник Тимчасового уряду
Дві третини учасників з'їзду належали до різних соціаліст. партій.
Укр. націю представляли лише автономісти,
З’їзд народів Росії
Учасники
З'їзд був скликаний у Києві з ініціативи Української Центральної Ради з метою розв'язати цивілізованим шляхом корінні національні проблеми.
«Золотим сном народів» пізніше назвав з'їзд Михайло Грушевський.
На ньому вперше в історії Росії представники різних національностей
Проходив у приміщенні Педагогічного музею
З’їзд народів Росії
Делегати з'їзду відзначили провідну роль України у перебудові Росії на нових засадах, підтримали її політичний курс на автономію.
В цілому склад з'їзду віддзеркалював рівень тогочасної політичної думки, в якій ідеї федералізму переважали над самостійницькими.
Хоча федералізм для учасників форуму означав не відмову від національної незалежності, а найдоцільнішу на той час форму її здійснення, не як кінцеву мету, а як важливий етап на шляху до федерації Європи і в майбутньому до федерації всього світу.
Крім литовців та поляків, які відстоювали повну державну незалежність Польщі та Литви, та єврейських делегатів, які порушували питання утворення єврейської держави в Палестині, решта представників національних рухів підтримала ідею перетворення колишньої «тюрми народів» на федеративну демократичну республіку.
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ чи ФЕДЕРАЦІЯ
?
ФЕДЕРАЦІЯ
!
Національно-територіальна автономія
за М. Грушевським.
Територіальне об’єднання всіх етнічних українських земель, організоване на основах широкого демократичного громадського самоврядування.
Національно-територіальна автономія за М. Грушевським.
Об’єднання самостійно вирішуватиме всі свої справи:
економічні,
культурні,
політичні,
утримуватиме військо,
розпоряджатиметься своїми дорогами, доходами, землями, природними багатствами,
матиме власне законодавство, адміністрацію і суд, тобто автономна Україна повинна мати всі атрибути держави.
Об’єднання в одну союзну (федеративну) державу кількох національних.
До функцій федеративної влади відносив:
«... справи війни і миру,
міжнародні трактати,
завідування воєнними силами республіки,
пильнування одностайної монети, міри, ваги,
оплат митових, нагляд за коштами, телеграфами...
надавання певної одностайності карному й цивільному праву країв,
стеження за додержуванням певних принципів охорони прав національних меншин у краєвім законодавстві».
Однією з найяскравіших була промова Михайла Грушевського, голови Центральної Ради і почесного голови з'їзду.
Він чітко визначив позицію української сторони і свою концепцію федералізму:
«Україна не йде через федералізм до самостійності, бо державна незалежність лежить не перед нами, а за нами. Ми вже раніше об'єднались з Росією як незалежна держава і своїх прав ніколи не зрікалися. … Ми не будемо казати, що ми любимо російську республіку, бо до сеї пори ми від неї нічого доброго для себе не бачили. … Наші симпатії може придбати той „палац народів“, який ми хочемо зробити з Росії».
З’їзд народів Росії
Михайло Грушевський
З’їзд народів Росії
З'їзд ухвалив низку постанов:
З'їзд прийняв окремі ухвали стосовно
Наприкінці своєї роботи з'їзд обрав Раду народів
Діяльність
Для практичного вирішення завдань національного та крайового автономно-федеративного будівництва з'їзд обрав
Раду народів з місцеперебуванням у Києві.
В основу формування цього органу покладено принцип рівного представництва (4 члени від кожного народу, делегати якого брали участь у роботі з'їзду).
Організаційне засідання Ради відбулося 16 (29) вересня 1917 року.
Головою обрали Михайла Грушевського,
секретарем — Миколу Любинського.
Друкованим органом став журнал «Свободный союз» (вийшло лише два числа у жовтні та листопаді 1917 року в друкарні Української Центральної Ради).
Після Жовтневого перевороту діяльність Ради припинилася: перед поневоленими народами постали інші завдання.
З’їзд народів Росії
З’їзд народів Росії
Головний результат з'їзду
він окреслив реальні перспективи подальшого розвитку Росії, – на засадах або централістського, або федеративного демократ. устрою.
Представники малих народів зрозуміло і недвозначно висловилися на користь останнього варіанта.
М.Грушевський вважав, що 8 днів роботи з'їзду були справжнім святом єднання поневолених народів колиш. Рос. імперії.
8-15 вересня 1917 р.
ФЕДЕРАЦІЯ
!
Демократична нарада
Демократична нарада
— Всеросійська демократична нарада. Відбувалася 27 вересня–5 жовтня (14–22 вересня) в м. Петроград (нині м. Санкт-Петербург).
МЕТА
Скликана за ініціативи есеро-меншовицького Всеросійського ЦВК та виконкому рад селянських депутатів - послаблення наростаючої загально-національної кризи, стабілізації внутрішнього становища країни після Корнілова заколоту 1917.
Склад
У роботі взяли участь 1582 делегати від рад, профспілок, національних та інших організацій.
14–22 вересня1917 р.
Демократична нарада
На Д.н. делегати від України
9 – від Малої ради;
3 – від Всеукраїнської ради військових депутатів
прибули з вимогами, викладеними в наказі Української Центральної Ради (13 пунктів):
утворення "однорідного революційного і соціалістичного уряду";
визнання за всіма націями права на самовизначення;
скликання кожною нацією національних крайових установчих зборів;
передання всієї повноти влади в Україні УЦР та Генеральному секретаріатові Української Центральної Ради;
визнання "Статуту" від 29(16) липня 1917 та ін.
14–22 вересня1917 р.
Демократична нарада
Українська делегація зайняла ліву позицію, виступивши проти коаліції з буржуазією при формуванні Тимчасового уряду.
Виступи українських делегатів (М.Порш, М.Шаповал) були зустрінуті більшістю учасників Д.н. дуже неприхильно, президія обмежила регламент українських доповідей, а в петроградській пресі розпочалася хвиля антиукраїнських публікацій.
14–22 вересня1917 р.
Розмірковуючи над результатами цієї наради, М.Грушевський писав у "Споминах":
"Бездарність російської демократії, яку вона виявила в останніх подіях, і неприязнь до національного питання… більш ніж коли-небудь викликала в українських кругах бажання відчепитися від усяких рахунків з нею й іти своєю дорогою".
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
͌