Тема: Льон-довгунець
1. Місце в сівозміні і обробіток ґрунту.
2. Система удобрення і посів льону.
3. Догляд за посівами і збирання урожаю льону-довгунця.
(1)ст. 502-519
Д/З. Технологія вирощування олійного льону
1. Кращими попередниками льону-довгунцю є озимі зернові, що розміщуються після багаторічних трав, або ярі зернові після удобрених просапних культур (картопля, кукурудза, цукровий буряк). Можна розміщувати льон також після зернових бобових і просапних культур.
У сівозміні льон розміщують так, щоб на попереднє місце він повертався не раніше як через 6-7 років.
При частому вирощуванні на одному полі настає "льоновтома" грунту, яка виникає внаслідок нагромадження у грунті патогенних грибів, бактерій, вірусів, різних токсичних речовин, виснаження грунту, засмічення специфічними бур'янами, і сильне пошкодження хворобами та шкідниками.
Основний обробіток залежить від попередника. Після багаторічних бобових трав поле орють плугом з передплужником на глибину 20–22 см, а якщо орний шар має більшу товщину – на 25–27 см.
Rabe Kormoran
Після зернових попередників ґрунт під льон рекомендується обробляти за типом поліпшеного зябу. Стерню лущать на глибину 6–8 см лущильниками ЛДГ-10, БДТ-7, John Deere 637, Amazone Catros та ін. Зяблеву оранку проводять у ранні строки, з появою сходів бур'янів на глибину орного шару – 20–22 см, 25–27 см використовують плуги Rabe Kormoran, Lemken Diamant).
John Deere 637
Ранньовесняний обробіток починають з настанням фізичної стиглості ґрунту. Використовують зчіпку важких або середніх борін у 2-3 сліди, щоб добре розпушити верхній шар ґрунту.
Найкращу якість підготовки ґрунту до сівби забезпечує використання комбінованих агрегатів АПОГ-6, АРВ-8,1-01; «Україна»-АПБ-6, «Унімат», «Європак Б 622». , Carrier CR 650, Lemken Korund
2. Льон-довгунець вимогливий до добрив. Для льону рекомендуються помірні норми азотних добрив. Важливо дотримуватись оптимального співвідношення між основними елементами живлення так, щоб на одну частину діючої речовини азоту припадало не менше двох-трьох частин фосфору та трьох-чотирьох калію.
Органічні добрива вносять переважно під попередник - просапні, зернові
Норма внесення добрив залежить від родючості ґрунту, попередника і програмованого рівня врожайності. Середня загальна норма мінеральних добрив становить N20-40Р40-90К60-120. Для одержання високих урожаїв при інтенсивній технології рекомендується вносити N60Р90-120 К120-180
Азотні добрива вносять під весняну культивацію. Фосфорні і калійні добрива для підвищення їх ефективності необхідно вносити восени під зяблеву оранку.
Найкращим варіантом удобрення льону є внесення амофосу (2 ц/га) у поєднанні з калімагнезією (5 ц/га), що дозволяє одержати необхідне співвідношення елементів живлення N20Р100К140.
Цінним добривом для льону є калімагнезія особливо на супіщаних і легкосуглинкових ґрунтах, які мають низький вміст магнію.
Крім азоту, фосфору і калію рослинам льону у невеликій кількості потрібні мікроелементи: бор, марганець, молібден, цинк, мідь, кобальт.
Для сівби використовують очищене, відсортоване насіння льону з чистотою 98–99 % та схожістю 90–95 %. Для підвищення схожості та енергії проростання проводять повітряно-тепловий обігрів насіння впродовж 4-5 днів на сонці.
Протруюють насіння протруйниками: Вітавакс 200 ФФ, Роялфо, Раксіл ультра, Максим, Вінцинт, Юнта квадро, Ламардор, Стиракс, Сідгард, Номінал Ультра, при цьому доцільно до протруйника додати мікроелементи. Часто для захисту сходів від льонової блохи насіння обробляють також інсектицидами Гаучо, Круїзер.
Дружні сходи, вирівняний стеблостій, високий урожай, забезпечує такий спосіб сівби, під час якого насіння рівномірніше розподіляється на площі, загортається на однакову глибину. Для цього льон-довгунець сіють переважно вузькорядним, рядковим способом з шириною міжрядь 7,5, 15 см за допомогою сівалок СЗЛ-3,6; СЗ-3,6А-02, СЗ-5,4, Астра 6 або пневматичними типу "Містраль".
Насіння льону дрібне, має невеликий запас поживних речовин, тому сіють його мілко. На суглинистих та оглеєних ґрунтах оптимальна глибина загортання насіння 1–1,5 см, на легких супіщаних 1,5–2 см, але не більше 3 см.
Оптимальна густота рослин перед збиранням для стійких до вилягання сортів становить 2000-2200 шт/м2 (20-22 млн./га), для середньостійких - 1800-2000 шт/м2 (18-22 млн/га). Така густота забезпечується висіванням у добре підготовлений грунт 25-28 млн/га (140-160 кг/га) і 22-25 млн/га (120-140 кг/га) насіння.
Льон-довгунець - культура ранніх строків сівби. Сіють його в оптимально ранні строки, одночасно з ранніми ярими зерновими культурами, або зразу ж після завершення їх сівби. Обов'язковою умовою є сівба в добре розроблений ґрунт, коли він не мажеться під час обробітку і прогрівається на глибині 10 см до 4-7°С.
3. Після сівби поле коткують.
Для знищення бурянів у посівах льону, застосовують гербіциди: Агрітокс, Базагран, Гроділ максі, Тарга, Хармоні, Кросс, Зелек-супер, Набу, Поаст, Пантера, Селект, Тарга, Фюзілад супер, Центуріон, Шогун, Норвел, Оріон, .
Гербіцид вибирають залежно від видового складу бур'янів. Високоефективними є бакові суміші проти злакових і проти-дводольних препаратів, наприклад Льонок і Пантера.
Найшкідливішими хворобами льону є: фузаріозне в'янення, фузаріозне побуріння, іржа, поліспороз, бактеріоз, пасмо і ін.
Проти хвороб посіви і насіння обробляють комплексом фунгіцидів: Вітавакс 200 фф 1,5–2 л/га, Раксил ультра 0,2–0,25 л/т, Юнта квадро 1,5–1,6 л/т, Рекорд квадро 0,3–0,4 л/т. В період вегетації посіви обприскують суперфунгіцидом Фалькон 0,4 л/га.
Льон пошкоджується багатьма видами шкідників, але найбільшої шкоди йому завдають льонова блоха, льоновий трипс, плодожерка льонова (листовійка), совка-гамма, люцернова совка.
Для боротьби зі шкідниками льону використовують сучасні пестициди Децис Форте 0,6 г/га, Децис профі 0,03–0,04 кг/га, Карате 0,1–0,5 л/га, Ньюстар 0,1-0,15 л/га, Фостран 0,6-0,8 л/га, Оперкот Акро 0,05-0,15 л/га, Лок 5 0,15 л/га, Міст Супер 0,18 л/га, Фастак 0,1 кг/га, які застосовують дотримуючись економічних порогів шкодочинності (ЕПШ).
Фаза дозрівання характеризується швидким здерев'янінням стебла і формуванням та достиганням насіння. Розрізняють зелену, ранню жовту, жовту і повну стиглість льону. Не можна льон збирати у фазі зеленої стиглості, оскільки зменшується урожайність, погіршується якість волокна, насіння має нижчу схожість. У ранній жовтій і жовтій фазах льон достигає на волокно; у жовтій і повній – на насіння. Вегетаційний період льону-довгунцю становить 75–90 днів.
У фазі зеленої стиглості стебла і коробочки ще зелені, листя починає жовтіти тільки в нижній частині рослин. Насіння досягає молочної фази стиглості, при збиранні стає щуплим, має низьку схожість. Нагромадження волокна в стеблах ще не закінчилося, тому й вихід довгого волокна низький. Волокно тонке, шовковисте, але не міцне. З нього виготовляють батист, мережива.
У фазі ранньої жовтої стиглості рослини жовтіють, крім верхніх листків. Насіння в 65-75% жовто-зелених коробочок світло-зелене з жовтим носиком. Решта коробочок - жовті з жовтим насінням. Волокно повністю сформувалося. При збиранні в цій фазі одержують максимальний вихід високоякісного волокна.
Жовта стиглість настає через 5-6 днів після початку ранньої жовтої стиглості. Листя жовте, майже повністю осипається. У 50% коробочок насіння жовте, в решті світло-коричневе, трапляється жовто-зелене. В оболонках волокнистих клітин нагромаджується лігнін, який спричинює відносно більше здерев'яніння волокна. Якість волокна в цій фазі дещо погіршується (воно жорсткіше, не еластичне).
У фазі повної стиглості стебла льону безлисті. Вони, як і коробочки, мають бурий колір, а насіння коричневе. Коробочки частково розтріскуються, що призводить до втрат насіння. Інтенсивно відбувається здерев'яніння оболонок волокнистих клітин. Якість волокна такого льону найнижча.
Для прискорення початку збиральних робіт, вирівнювання дозрівання насіння льону, зниження витрат на сушіння проводять десикацію.
Десикацію здійснюють у фазі ранньої жовтої стиглості льону, коли посіви починають набувати жовтувато-зеленого кольору. Після кінця цвітіння до часу десикації має пройти 25–30 днів. Використовують препарати: Тотал, Домінатор, Гліфоган або Раундап з нормою 3 л/га.
Починають збирати льон-довгунець через 2-3 дні після настання ранньої жовтої стиглості, а основну кількість площ - у фазі жовтої стиглості. Завершити збирання необхідно впродовж 10-12 днів у жовтій стиглості.
За комбайнового способу збирання льон збирають дещо пізніше - на 4-6 день після настання ранньої жовтої стиглості. Насіння льону збирають у фазі жовтої стиглості, коли найвища його схожість. Найпродуктивнішим є комбайновий спосіб збирання.
Комплекс машин для комбайнового способу збирання льону: ЛК-5, ЛК-4М, ЛК-4Т, ЛКВ-4Т, ЛК-4А, ЛКВ-4А і ЛК-4Б. Причому машини ЛК-7, ЛКВ-4Т і ЛКВ-4А обладнані в'язальним апаратом, а інші - пристроєм для розстилання у вигляді похилої поверхні.
Реалізується льонопродукція у вигляді соломи чи трести. При реалізації соломи збирання може відбуватися за двома варіантами:
Розстелену льоносолому вилежують до готової для відправлення на льонозавод трести. Для кращого вилежування через 3-5 днів стрічки перевертають за допомогою перевертача ОСН-1.
Через 10-20 днів після розстилання перевертають вдруге - вже напівтресту. Втретє стрічку готової трести перевертають перед її підбиранням для швидшого підсихання.
Суху тресту (вологість не більше 20%) підбирають і в'яжуть у снопи підбирачем ПТН-1, а при рулонній технології - прес-підбирачем ПРП-1,6. Вилежана треста має сірий колір, після обробки її проби на тіпальній машині дає м'яке і чисте від костриці волокно. Готову тресту відправляють на льонозавод.
Якісне волокно має бути чистим від костриці, міцним на розрив, довгим, тонким, м'яким, однорідним за кольором - світло-срібним, білим. Вихід чистого волокна становить не менше 15% від маси соломи, або не менше 20% маси трести.
Якість довгого волокна оцінюють відповідним номером. Відповідно до стандарту, його поділяють на такі номери: 8,9,10,11,12,13,14,15,16,18,20,22,24. Волокна вищих номерів менше витрачається на виробництво 1 м2 тканини.
Контрольні питання: