«Теоретико-методологічні основи

процесу обстеження мовлення

дітей дошкільного віку»

Підготувала: фахівець ІРЦ Степаненко Юлія

Обстеження мовлення дитини дошкільного віку є невід’ємною складової у процесі підготовки дитини до школи та формування компетенцій, необхідних для засвоєння програми розвитку дитини.

Розвиток мовлення у дітей підпорядкований певним закономірностям онтогенезу, які можна простежити в мовленні кожної окремої дитини, і протікає в певних часових межах.

У 3 роки показники мовленнєвої компетенції дитини передбачають:

• правильну, чітку вимову всіх голосних звуків та приголосних звуків, крім звуків [Ш], [Ж],[Ч] [Л] та [Р], зникнення загальної пом’якшеності мовлення;
• наявність у словнику дитини всіх частин мови, окрім прислівників та дієприслівників; обсяг словника 1000 – 1300 слів; вживання запитань: «Для чого?», «Навіщо?», «Чому?», «Кому?»;
• спілкування простими, поширеними, складними реченнями зі сполучниками і сполучними словами, часом аграматичними;

У 3 роки показники мовленнєвої компетенції дитини передбачають:

• правильне вживання більшості відмінкових закінчень; у мовленні трапляються граматичні помилки, спостерігаються виражені випадки порушень словотворення; основною формою в спілкуванні є діалогічне мовлення між дитиною і дорослим, між дитиною та іншими дітьми, проте переважає ситуативне мовлення: дитина розповідає побачене, пережите, фразами, реченнями, які перемежовуються словами там, тут, ось, цей або діями, жестами;
• відтворення за допомогою запитань дорослого змісту казки, оповідання, розповіді, сюжетного малюнка.

У 4 роки показники мовленнєвої компетенції дитини передбачають:

• обсяг словника до 1800 – 2000 слів, переважають іменники (до 50 %), дієслова (30 %);
• правильне вживання роду та числа іменників, засвоєння закінчень родового та знахідного відмінків, кличної форми, утворення нових слів за допомогою префіксів за -, з -, на -,; суфіксів зменшувальних, ласкавості, збільшення, добирання спільнокореневих слів, правильне вживання теперішнього, минулого та майбутнього часу дієслів та наказової форми дієслова; ступенів порівняння прикметників, займенників;

У 4 роки показники мовленнєвої компетенції дитини передбачають:

• складання за допомогою дорослих описових розповідей (з 3 – 4 речень) про іграшки, овочі, фрукти, дії товаришів, сої власні, з питальної та окличної інтонацією, а також сюжетних відповідей-розповідей за змістом сюжетних картин; переказування за допомогою запитань добре знайомих казок, знання напам’ять забавлянок, віршиків, загадок;
• чітка і правильна вимова голосних і приголосних звуків, крім [Л] та [Р].

У 5 років показники мовленнєвої компетенції дитини передбачають:

• наявність в активному словнику 2200 – 2500 слів, правильне вживання багатозначних слів, добирання синонімів, антонімів, класифікація предметів за ознаками, властивостями, знання прислів’їв, загадок, скоромовок, приказок;
• утворення нових граматичних форм за допомогою суфіксів, префіксів та інших частин мови; будування речень різного типу: простих, складносурядних та складнопідрядних зі сполучниками, сполучними словами, прямою мовою;

У 5 років показники мовленнєвої компетенції дитини передбачають:

• вживання фразеологічних зворотів відповідно до ситуації, вживання форм словесної ввічливості, мовленнєвого етикету в ситуаціях вітання, прощання, знайомства, подяки, вибачення;
• оволодіння правильної вимовою всіх звуків мови;
• виділення з тексту слів із заданим звуком, визначення в слові першого та останнього звука, добирання слів із заданим звуком, диференціювання понять «звук», «слово».

У 6 років показники мовленнєвої компетенції дитини передбачають:

• наявність у словнику 3500 – 4000 слів, знання прислів’їв, приказок, фразеологізмів;
• складання описових розповідей різного типу, сюжетних розповідей за малюнками, з власного досвіду, за зразком та планом, переказування знайомих художніх текстів, будування діалогів на запропоновані теми;
• правильна вимова всіх звуків рідної мови;
• визначення кількості звуків у слові, місця звука в слові, визначення голосних та приголосних звуків; користування схемою звукового аналізу слів, поділ слова на склади

Під час логопедичного обстеження визначаються такі особливості мовлення:

• особливості комунікації;
• особливості розуміння зверненого мовлення;
• особливості розбірливості мовлення;
• особливості артикуляційної моторики;
• стан звукової сторони мовлення;
• особливості відтворення звуко-складової структури слова;
• особливості дихальної функції;
• особливості характеристик голосу;
• особливості темпу і ритму;
• особливості фонетико-фонематичного сприймання;
• особливості лексичної та граматичної сторони мовлення;
• стан зв’язного мовлення.

Структура логопедичного обстеження:

1. Орієнтовний етап – збір анамнестичних даних, з’ясування запиту батьків.

Види діяльності:

• вивчення медичної та педагогічної документації;
• вивчення робіт дитини;
• бесіда з батькам (або анкетування).

2. Діагностичний етап – з’ясування, які мовленнєві засоби сформовані на момент обстеження; які мовленнєві засоби не сформовані, визначення характеру не сформованості мовленнєвих засобів, які фактори впливають на прояв мовленнєвої недостатності.

Методи обстеження:

• педагогічний експеримент;
• бесіда з дитиною;
• спостереження за дитиною;
• гра.

Структура логопедичного обстеження:

3. Аналітичний етап – інтерпретація отриманих даних та заповнення необхідної документації.

4. Прогностичний етап – визначення прогнозу подальшого розвитку дитини, основних потреб та напрямів корекційно-розвиткової роботи з нею, освітнього маршруту.

5. Етап інформування батьків – ознайомлення батьків із результатами обстеження.

1. Спостереження за комунікативною поведінкою дитини.

Важливою умовою є створення ситуації безпосереднього спілкування дитини у процесі гри чи взаємодії з дорослим.

Показники для оцінювання:

• відмінність у стилях спілкування з матір’ю та з незнайомим дорослим;
• рівень сформованості комунікативних засобів та їх якість;
• можливість та темп формування навички ехолалії (у без мовленнєвих дітей, з нормою слуху).

2. Оцінка обсягу пасивного та активного словникового запасу.

Оцінюються такі показники:

• кількісний та якісний склад активного та пасивного словника;
• рівень володіння значенням лексичних одиниць;
• характер лексичних помилок;
• рівень допомоги дорослого.

Матеріал для обстеження: для дітей 3 – 5 років пропонуються іграшки, предметні та сюжетні картинки. Для дітей старшого дошкільного віку обстеження може відбуватися на вербальному матеріалі.

З’ясування розуміння назв предметів та їх частин

Інструкція для дитини 4-го року життя

1 варіант

• упізнай намальовані зображення та покажи їх частини.

2 варіант

• покажи на малюнку малюка та покажи частини тіла.

Інструкція для дитини 5-го року життя

• Назви, хто це?
• Назви його частини та елементи тіла. Дитина має назвати хлопчика, його частини та елементи тіла (голови: волосся, обличчя, лоб, брови, очі, вії, щоки, рот, губи, зуби, підборіддя, вуха; руки: плече, лікоть, кисть, долоня і т.д.

Інструкція для дитини 6-го року життя.

• Назви, що це?
• Назви його частини і елементи.

Дитина має назвати дерево, його частини та елементи (стовбур, гілля, плоди, листя, коріння).

З’ясування розуміння назв живих і неживих предметів: хто це? Що це?

Інструкція для дитини 4-го року життя.

• Упізнай намальовані зображення.
• Покажи де: дівчинка, кіт, лялька, літак.
• Назви, що ти бачиш

Інструкція для дитини 5-го року життя

• Назви про які малюнки можна запитати «Хто це?», а про які «Що це?»

Інструкція для дитини 6-го року життя

• Упізнай і назви зображення за описом.

Наприклад, ця річ округлої форми, має стрілки і циферблат

З’ясування розуміння дій предметів

Інструкція для дитини 4-го року життя:

1 варіант.

- Покажи собаку, який біжить

2 варіант

- Покажи або назви, хто біжить?

Інструкція для дитини 5 – 6-го року життя:

- Назви, хто: пливе, біжить, стоїть.

- Назви, що: пливе, біжить, стоїть.

​

З’ясування розуміння та розрізнення дій, близьких за значенням

Інструкція для дитини 5-6 року життя

• Покажи, де виходить із дверей? Де заходить у двері? Де везе? Де несе?

З'ясування розрізнення дієслів чоловічого і жіночого роду минулого часу

Інструкція для дитини 5-6 року життя

- Покажи, де Богдан спіймав рибку? А де Богдана спіймала рибку? Де Богдана розбила вазу, а де Богдан розбив вазу?

З’ясування розуміння якісних ознак предметів.

Інструкція для дитини 4 –го року життя

• Покажи де …..

Інструкція для дитини 5-6 року життя

- Назви зображення на малюнках

З'ясування розуміння та розрізнення однини та множини

З'ясування розуміння та розрізнення предметів, назви яких вимовляються однаково.

Інструкція для дитини 5 –го року життя.

• Покажи лисички – гриби? Лисички – тварини і т.д.

Інструкція для дитини 6 –го року життя.

- Що зображено на малюнках?

3. Оцінка граматичної будови мовлення.

Граматична правильність мовлення – це дотримання в процесі спілкування основних граматичних норм, сформульованих у вигляді правил.

Усі граматичні помилки можна поділити на синтаксичні, морфологічні та словотворчі.

Перевіряються такі сторони граматичної будови мовлення:

• особливості будови речень;
• відмінювання іменників;
• вживання роду та числа іменників та їх узгодження з іншими частинами мови;
• вживання дієслівних форм;
• вживання прийменників

Розрізнення та вживання іменників у родовому відмінку однини та множини з опорою на малюнки, за поданими словами і без опори (кого? чого?).

​

Розрізнення та вживання іменників у давальному відмінку однини та множини з опорою на малюнки, за поданими словами і без опори (кому? чому?).

​

Розрізнення та вживання іменників у знахідному відмінку однини та множини з опорою на малюнки, за поданими словами і без опори (кого? що?).

​

​

Чого не вистачає?

Кому дівчинка наливає молоко?

Кому хлопчик дарує подарунок?

Кого тримає за руку хлопчик? Що тримає хлопчик?

Розрізнення та вживання іменників у орудному відмінку однини та множини з опорою на малюнки, за поданими словами і без опори (ким? чим? із ким? із чим?).

​

​

Розрізнення та вживання іменників у місцевому відмінку однини та множини з опорою на малюнки, за поданими словами і без опори (на кому? на чому?).

​

Чим перемикають канали на телевізорі? З ким дитина їде на велосипеді?

На кому рожева сукня? На чому грає гітарист?

Розрізнення та вживання дитиною прийменників на предметному та вербальному матеріалі.

​

​

​

​

​

Утворення зменшувальних форм іменників засобом вживання зменшувально-пестливих суфіксів

Утворення назв дитинчат тварин

​

​

​

​

​

​

​

Утворення відносних прикметників від іменників: із чого зроблено?

4. Оцінка звукової сторони мовлення.

Напрями обстеження:

• Обстеження звуковимови;
• Обстеження стану фонематичного сприймання;
• Обстеження складової структури слова.

Оцінюються такі показники:

• Характер порушення звуків;
• Особливості фонематичного сприймання та фонетичних уявлень, їх виразність та характер;
• Рівень сформованості ритміко-мелодійної сторони мовлення та вміння користуватися різними складовими структурами.

5. Оцінка зв'язного мовлення .

Оцінюються такі показники:

• сформованість зв'язного мовлення;
• граматичне оформлення висловлювань (тип речень, їх структура, наявність засобів словозміни та словотвору, адекватність використання);
• словниковий запас;
• відповідність звуковимови;
• особливості голосоподачі, темпо-ритмічні характеристики мовлення

Складання простих поширених речень усно за окремими діями, зображеними на картинках .

​

​

​

​

​

​

​

Складання речень за трьома картинками, які пов'язані тематично

Складання розповіді з опорою на сюжетну картинку.

​

​

​

​

​

Складання розповіді з опорою на серію сюжетних картинок.

​

​

​

​

Розповідь з особистого досвіду.

6. Оцінка стану артикуляційної моторики та голосового апарату .

Будова артикуляційного апарату.

Зверніть увагу на такі частини артикуляційного апарату:

• Губи (товсті, тонкі, щілина, післяопераційні рубці);
• Зуби (рідкі, криві, дрібні, стоять позащелепною дугою, відсутність зубів верхньої чи нижньої щелепи);
• Прикус (прогнатія, прогенія, відкритий боковий, відкритий передній);
• Тверде піднебіння (високе, вузьке, готичне, плоске, вкорочене, щілина, субмукозна щілина);
• М'яке піднебіння (вкорочене, роздвоєне, відсутність маленького язичка);
• Язик (масивний, «географічний», маленький, із вкороченою під'язиковою зв'язкою).

Стан мімічної мускулатури оцінюється шляхом виконання наступних вправ:

1. Підняти брови вгору;
2. Насупити брови;
3. Примружити очі;
4. Надути щоки;
5. Втягти щоки.

Стан артикуляційної моторики

Вправи для оцінки рухливості губ:

1. Дитина розтягує губи в усмішці, витягає трубочкою;
2. Дитина кладе верхню губу на нижню та навпаки;
3. Почергове виконання вправ «Усмішка» – «Трубочка» та ін.

Звернути увагу на:

• Наявність чи відсутність артикуляційних рухів у дитини;
• Тонус (нормальний, млявий, напружений);
• Темп рухів (нормальний, швидкий, повільний);
• Переключення з одного руху на інший;
• Точність виконання;
• Тривалість;
• Синкінезії.

Вправи для оцінки рухливості язика:

1. Широкий – вузький язик;
2. Кінчик язика підняти, опустити;
3. Покласти широкий язик на верхню губу – на нижню губу;
4. Вправи «Коник», «Годинник», «Грибочок», «Голочка», «Лопатка»

Звернути увагу на:

• Наявність чи відсутність артикуляційних рухів;
• Тонус (нормальний, млявий, напружений);
• Темп рухів (нормальний, швидкий, повільний);
• Переключення з одного руху на інший;
• Точність виконання;
• Тривалість;
• Синкінезії;
• Наявність тремору, салівації, відхилення кінчика язика під час виконання вправ.

Вправи для оцінки твердого та м'якого піднебіння:

1. Покашляти з відкритим ротом;
2. Вимовити звук А, коли рот відкритий;

Звернути увагу на:

• Наявність післяопераційних рубців;
• Наявність носових поліпів, аденоїдів;
• Наявність пухлин носової порожнини;
• Зрощення м'якого піднебіння з дужками, мигдалинами, із задньою стінкою глотки;;

Вправи для оцінки рухливості нижньої щелепи та стану під'язикової зв'язки :

1. Порухати нижньою щелепою вперед, праворуч, ліворуч;
2. Широко відкрити рот, закрити;
3. Висунути нижню щелепу вперед, потім відтягнути її назад;
4. Доторкнутися кінчиком язика до краю верхньої губи;
5. Доторкнутися кінчиком язика до краю нижньої губи;
6. Намагатися доторкнутися кінчиком язика до носа.

Дякую за увагу!