Про виховний потенціал Нової української школи: від компетентного учня до успішної особистості� �

www.themegallery.com

L/O/G/O

�Програма «Українська школа» у поступі до цінностей»,�розглянута та затверджена вченими радами Інституту проблем виховання (протокол № 6 від 02.07. 2018 р. та Інституту модернізації змісту освіти (протокол № 7 �від 26.09.2018 р. Режим доступу: https://ipv.org.ua/prohrama-nova-ukrainska-shkola/.��Маємо виховати «особистість – цілісну, всебічно розвинену й здатну до критичного мислення, патріота з активною позицією, новатора, здатного змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя».��

Програма «Українська школа» у поступі до цінностей»

Нова парадигма виховання полягає в розумінні дитини як

субʼєкта і мети виховання, орієнтує на усвідомлення

виховання як соціально-педагогічного явища, на підвищення

виховного потенціалу освітнього середовища та

проектування цілісного виховного простору. Превентивними

заходами у роботі з дітьми визначаються: приділення

особливої уваги формуванню ідентичності, основ духовності

особистості, культури мислення і культури поведінки,

профілактиці шкідливих звичок, ризикованої, девіантної і

кримінальної поведінки, жорстокості і насилля в учнівському

середовищі, різних видів залежностей.

​

Програма «Українська школа» у поступі до цінностей»

• Виховання – це цілеспрямована діяльність, яка здійснюється в системі освіти, орієнтована на створення умов для розвитку духовності зростаючої особистості на основі загальнолюдських і національних цінностей, надання допомоги в життєвому самовизначенні, громадянській і професійній компетентності та цілісній самореалізації.
• Метою виховання є розвиток духовно-моральної особистості, здатної бути повноцінним суб’єктом суспільно значущих соціальних взаємин.

​

Засадами сучасного виховання є:�

• Гуманізм – система ідей і поглядів на людину як на найбільшу соціальну цінність, створення умов для її повноцінного життя і психо-фізичного, духовного та соціального розвитку;
• Дитиноцентризм – наскрізний принцип виховного процесу, що орієнтує на незаперечне визнання цінності у житті людини періоду дитинства, соціальні, вікові та індивідуальні потреби учня в освітньому процесі, його активну участь у шкільному житті та прийнятті рішень.
• Холізм – виявляється у єдності навчання, виховання та розвитку. Єдності цілей виховання. Узгодження підходів у вихованні особистості дитини у школі, сім’ї та позашкільному закладі освіти.
• Патріотизм - особливе, тобто безумовне і високосмислове почуття-цінність, яке характеризує ставлення особистості до народу, Батьківщини, держави та до самої себе. Базовими складниками почуття патріотизму є: любов до Батьківщини, народу, родини; діяльнісна відданість Батьківщині; суспільно значуща цілеспрямованість; гуманістична моральність; готовність до самопожертви; почуття власної гідності.

​

Засадами сучасного виховання є:�

• Повага – виявляється у повазі до особистості учня, незалежно від його віку, статусу та національної приналежності, дотримання його прав і свобод; недопустимість приниження честі та гідності, фізичного або психічного насильства, дискримінації за будь-якими ознаками. Орієнтує на взаємоповагу педагогів, учнів, батьків.
• Рівність – визнання унікальності кожної дитини, в тому числі і з особливими потребами; недопустимість дискримінації дітей, зокрема й через формулювання неадекватних вимог до їхніх досягнень; допомога дітям і їхнім батькам у розкритті та реалізації здібностей і талантів дитини; визнання рівності особистісних позицій, відкритість і довіру між партнерами організації освітнього процесу.
• Діалогічність – налагодження субʼєкт-субʼєктної взаємодії та спілкування між учасниками виховного процесу; створення умов в освітньому середовищі для налагодження порозуміння, самовираження, вільного висловлювання і можливості бути почутим; узгоджене розв’язання виховних проблем і досягнення виховних цілей.

​

Засадами сучасного виховання є:�

• Проектування цілісного виховного простору. Передбачає розвиток соціально-педагогічної парадигми виховання, використання у практиці виховання форм і соціально-педагогічних технологій, що сприяють: профілактиці негативних соціальних явищ (наркоманії, девіантної, суїцидальної поведінки, поширенню ВІЛ/СНІДу, злочинності та інше), утвердженню здорового способу життя; підтримці особистісного розвитку; оптимізації взаємодії групи і особистості; формуванню толерантності, патріотизму, інших базових соціальних цінностей, соціально-значущих якостей; створенню сприятливого для життя і діяльності довкілля; розгортання доброчинності (тобто волонтерства) тощо. Соціально-педагогічна парадигма виховання вибудовується навколо соціально-значущих цілей і цінностей, та тих концептуальних ідей, можливих механізмів їх реалізації, що стратегічно працюватимуть на цілісний підхід у подоланні негативних соціальних явищ, активізацію громади у цьому процесі, пошук та впровадження інновацій, що передбачають необхідний позитивний соціальний ефект.

Засадами сучасного виховання є:�

.

• Соціально-педагогічна солідарність. Орієнтує на згуртування, солідарну єдність суспільства навколо соціально-значущої мети виховання шляхом інтеграції виховних сил суспільства у побудові цілісного виховного простору та вибудовування стратегії і тактики педагогічно доцільної взаємодії громадянського суспільства і владних структур у розв’язанні актуальних соціально-педагогічних проблем і задач на основі співпадання особистісних, суспільних і державних інтересів у вихованні підростаючих поколінь.

​

Наукові підходи до сучасного виховання�

• Компетентнісний підхід забезпечує використання набутих особистістю духовно-моральних цінностей у відповідній практико-орієнтованій поведінці (у системі вчинків), гуманістичному спілкуванні, душевно-продуктивних та емоційних контактах.
• Компетентнісний підхід сприяє поєднанню та інтегруванню теорії і практики в осягненні дітьми моральних і життєвих цінностей, здатність застосовувати отриманні знання у різних життєвих ситуаціях, використанню сучасних педагогічних технологій.

​

БАЗОВІ МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ СУЧАСНОГО ВИХОВАННЯ�

• ЛЮБОВ (любов до батьків (до дітей), любов до Батьківщини, любов до себе )
• ПОВАГА ДО ІНШИХ (виявляється у прагненні бути порядними в усіх своїх учинках і діях)
• ГІДНІСТЬ (охоплює: самоповагу, самооцінку, самоконтроль, самовдосконалення)
• ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ( відображає не лише ставлення до інших, а й до себе і характеризує самовідповідальність)
• СОВІСТЬ (моральна самооцінка індивідом власних учинків)
• СВОБОДА (свобода вибору)
• ТОЛЕРАНТНІСТЬ (ставлення із терпінням до інтересів, переконань, вірувань, звичок і поведінки оточуючих)
• СПРАВЕДЛИВІСТЬ (базовий принцип побудови суспільства, людських стосунків)
• РІВНОПРАВʼЯ (відносини між різними народами)
• ІНІЦІАТИВНІСТЬ (ідеї, творчість, самостійність) .

​

Випускник Нової української школи – це:   

• цілісна всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення;
• патріот з активною позицією, який діє згідно з морально – етичними принципами, здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
• інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, навчатися впродовж життя.

​

Основні принципи педагогіки партнерства:�

• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах та стосунках;
• діалог –взаємодія – взаємоповага;
• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

​

Принципи сучасного виховання

• гуманістичний характер змісту та методів виховання, який означає пріоритетність особистості дитини над загальним процесом масового колективного виховання.
• поєднання виховання та навчання в єдиний освітній процес, у якому провідну роль відіграє виховання на уроках, на яких відбувається не лише засвоєння знань, умінь і навичок, а й виховання найліпших моральних рис людини.
• урахування вікових та індивідуальних особливостей кожного учня у процесі виховання.
• створення морально-психологічного клімату в колективі, за яким би відчувався стиль педагогічної людяності й доброзичливості.
• поступове перетворення учня з об'єкта пасивного сприймання на суб'єкта активного самовиховання.
• плюралізм у діяльності громадських юнацьких і дитячих організацій.

Компетентнісний потенціал виховання

Ключова компетентність:

1. Спілкування державною (і рідною мовою у разі відмінності) мовами.

2. Спілкування іноземними мовами.

3. Математична компетентність.

4. Компетентності у природничих науках і технологіях.

5. Інформаційно-цифрова компетентність.

6. Уміння вчитися впродовж життя.

7. Ініціативність і підприємливість.

8. Соціальна та громадянська компетентності.

9. Обізнаність та самовираження у сфері культури.

10. Екологічна грамотність і здорове життя.

​

​

​

​

​

​

​

​

​

ВИХОВНІ ОРІЄНТИРИ �ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ – �ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ:��

• морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турботу, повагу до життя, повагу до себе та інших людей);
• соціально-політичні (свободу, демократію, культурне різноманіття, повагу до рідної мови й культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повагу до закону, солідарність, відповідальність).

​

Якості та уміння випускника української школи:�

• бути гнучким, мобільним, конкурентноздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;
• критично мислити;
• використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем;
• генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність;
• володіти комунікативною культурою, уміти працювати в команді;
• уміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;
• цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;
• уміти здобувати, аналізувати інформацію, отри­ману з різних джерел, застосовувати її для ін­дивідуального розвитку і самовдосконалення;
• бережливо ставитися до свого здоров’я і здоров’я інших як найвищої цінності;
• бути здатним до вибору численних альтерна­тив, які пропонує сучасне життя.

​

Для реалізації компетентнісного підходу необхідно:

• підвищувати професійну компетентність  з проблем виховання;
• сприяти домінуванню активних форм виховної діяльності;
• збільшити час для індивідуальної роботи, спілкування з кожним учнем, гуманістичного спрямування дитячих відносин, навчання учнів способів самопізнання, самоаналізу і саморозкриття;
• зосередити увагу на самоцінності особистості дитини, урахуванні її індивідуальності під час здійснення виховних впливів;
• орієнтувати виховний процес на оптимальне задоволення учнів у духовності, моральному, соціальному та інтелектуальному розвитку їхніх здібностей.

Параметри вихованості сучасних школярів

• орієнтація вихованців на загальнолюдські цінності з раннього дитинства, незалежно від їх національності, віросповідання, установок у сім’ї тощо; інтелігентність. Д.Лихачов писав, що    інте­лігент — це людина особливого складу: легка у спілкуванні, не схильна до забобонів, у тому числі шовіністичного характеру; інтелігентність виявляється в манері розмови, в умінні             вислу­ховувати співрозмовника, у відсутності настирливості, у прагненні зрозуміти іншу людину, поспівчувати їй, а якщо треба — допомогти;
• креативність. Серед завдань педагога є виховання в дітях старанності та відповідальності. Але діти — не роботи, не автомати, не слухняні виконавці волі дорослих, вони фантазери, творці. У різних дітей творчість виявляється по-різному, тому важливо, щоб педагог побачив цю здібність до творчості та допоміг її розвинути;

​

Параметри вихованості сучасних школярів

• адаптивність – вміння пристосовуватися до мінливого, певного середовища і при цьому не загубитися. Зараз в ситуації частих та інтенсивних соціальних змін від ступеня адаптації дитини залежить її доля;
• почуття власної гідності. Серед основних властивостей особистості, яка розвивається, мають бути незалежність, свобода суджень, думок, свобода вчинків у поєднанні з відпо­відальністю за них;
• самість. Коли ми характеризуємо особистість дитини як суб’єкта виховання, то маємо на увазі не лише її ставлення до інших людей, але й до себе. Бути особистістю і розвиватися можна не лише під впливом інших людей, але й у результаті особистих цілеспрямованих зусиль, пов’язаних з пізнанням себе, із    самооцін­кою на основі такого пізнання. Саме самооцін­ка перебуває в підґрунті самореалізації, вона відіграє важливу роль у системі проектування освіти, долі, майбутнього кожної дитини;
• гуманізм — головний показник, який характеризує інтелігентну людину.

​

��Нормативно-правове забезпечення виховної роботи в закладі освіти �

• Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р
• Указ Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки»
• Наказ МОН України від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді»
• Основні орієнтири виховання учнів 1 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (наказ МОН України від 31.10.11 № 1243)
• Лист МОН України від 27.06.2019 № 1/9-414 «Деякі питання щодо створення у 2019-2020 н. р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок»

��Компетентнісний підхід в організації виховної роботи передбачає: �

• удосконалення професійної компетентності вчителів з проблем виховання;
• домінування активних форм виховної діяльності;
• збільшення часу для індивідуальної роботи, спілкування з кожним учнем, гуманістичне спрямування дитячих відносин;
• навчання учнів способів самопізнання, самоаналізу й саморозкриття;
• урахування індивідуальності кожного учня під час здійснення виховних впливів;
• оптимальний розвиток духовності, моральних, соціальних та інтелектуальних здібностей школярів.

​

��Нормативно-правове забезпечення організації учнівського самоврядування�

• Декларація прав дитини
• Конвенція про права дитини
• Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»
• Державна національна програма «Освіта» («Україна �XXI століття»)
• Конвенція виховання дітей та молоді в національній системі освіти
• Концепція громадянського виховання в умовах розвитку української державності
• Основні орієнтири виховання для учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України
• Лист МОН України від 12.02.2018 № 1/9-90 «Про організацію роботи органів учнівського самоврядування»

Учнівське самоврядування: �основні підходи

демократизація та гуманізація виховного процесу;

зв’язок виховання з реальним життям;

виховання особистості в колективі під час спільної діяльності;

єдність вимог і повага до особистості;

послідовність, систематичність і єдність виховних впливів;

відповідність віковим та індивідуальним особливостям учня;

свідомість, самодіяльність та активність учнів.

�Організація роботи з батьками�

Концепція сімейного виховання дітей і молоді в системі освіти України «Щаслива родина»

на 2012-2021 роки

Профілактика насильства, булінгу

Ефективне спілкування, відеолекторії

Дискусії,

форум-театри

Ознайомлення учнів зі своїми правами

Уникнення ситуацій порушення прав

Інтерактивні заходи

Брейн-стормінги, рольові ігри, флешмоби

Протидія торгівлі людьми

• Закон України «Про протидію торгівлі людьми» від� 20 вересня 2011 року № 3739-І
• Державна соціальна програма протидії торгівлі людьми на період до 2020 року, план заходів Міністерства освіти і науки України щодо запобігання торгівлі людьми до 2020 року (наказ МОН України від 08.04.2016 �№ 405)

​

​

Варіативна програма для учнів 7-10-х класів з питань

Протидії торгівлі дітьми «Особиста гідність.

Безпека життя. Громадянська позиція»

(рекомендовано Науково-методичною

комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді �МОН України (протокол № 3 від 16.06.2017 р.)

та Вченою радою Інституту проблем виховання

НАПН України

(протокол № 6 від 29 травня 2017 р.)

Превентивне виховання

Профілактика правопорушень, злочинності, вживання наркотиків

Нових

Успіхів,

Шановні!