КОРОЛЬ САДІВНИЦТВА – � ЛЕВКО ПЛАТОНОВИЧ СИМИРЕНКО
Підготувала: Ізмайлова Валерія Іванівна, �учениця 9-А класу
КЗ «Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 47 Маріупольської міської ради Донецької області»,
Керівник: Сорівка Світлана Олександрівна , вчитель біології
«Досягнення та інновації української науки: від минулого до сьогодення»
Номінація «Видатні українські вчені в галузі природничих наук»
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ��- ОЗНАЙОМЛЕННЯ З БІОГРАФІЄЮ ЛЕВКА ПЛАТОНОВИЧА СИМИРЕНКА;��- РОЗКРИТТЯ ДОСЯГНЕНЬ НАУКОВЦЯ��
ФАКТИ З БІОГРАФІЇ. Початок шляху
Народився майбутній науковець 18 лютого 1855 року в с.Млієві на Черкащині у відомій родині підприємців і меценатів Симиренків. У 1872 р.закінчив гімназію, вступив до Санкт-Петербурзького політехнічного інституту, проте за рік перевівся на природниче відділення Київського університету
Навчання
Левко серйозно зайнявся ботанікою та хімією, брав участь і в студентському русі, через що потрапив під нагляд поліції. 1878 року з Київського університету виключили понад 150 осіб, Симиренко перевівся до Одеси. Тут він здивував усіх високим рівнем курсової роботи з хімії. А випускні іспити складав перебуваючи під арештом
ФАКТИ З БІОГРАФІЇ.� Заслання
Левка відправили до Красноярська, де він зустрів майбутню дружину і знову брав участь у підпільній організації. Знову арешт і заслання до Іркутської губернії. Після смерті сина Левко просить про помилування і в 1886 році повертається в Україну й оселяється в рідній садибі – у Млієві, бо жити у великих містах йому заборонено.
Скрізь буде сад
Саджанці від Симиренка потрапили в Сибір, ьБарнаул, Красноярськ, на Кавказ, до Криму, Баку, Середньої Азії. Українські селяни отримували саджанці безкоштовно, завдяки чому Україна славилася своїми садами на початку ХХ ст. У Млієві ж було майже 3000 сортів різних дерев та кущів.
САДІВНИЧІ ЕКСПЕРИМЕНТИ
Ще в Красноярську Левко Платонович вирощував укривні карликові сади, здійснив реконструкцію міського парку.
У 1887 році він заклав сад у рідному Млієві. За кілька років цей плодовий розсадник став найбільшою в Європі колекцією плодово-ягідних та горіхоплідних культур.
Найвідоміший сорт
У 1880-х роках Левко Платонович вивів зимовий сорт яблук Ренет Симиренко, який став одним із найпопулярніших у Європі. Окрім цього, науковець розробив новий метод виведення сортів плодових дерев із використанням зимового живцювання та промислового вирощування плодів на карликових підщепах
Ренет Симиренка
Яблуня належить до зимостійких видів, проте дає найкращі плоди в умовах теплої зими. Особливістю дерева є пухнастість і густа крона. Яблуня висока, листя світло-зелене, стовбур коричневий. Плоди асиметричні, смачні , дієтичні. Співвідношення цукру до кислоти становить 10:16
Визнання науковця
Роботи Л. Симиренка отримали Золоту медаль Французького національного товариства садівництва (1913), Велику Золоту медаль імені Стевена на Всеросійській виставці плодівництва (1913) і Велику Золоту медаль міста Петрограда на Міжнародній виставці садівництва (1914). Він член-кореспондент бельгійського товариства садівників (1894), почесний член Французького помологічного товариства (1895)
Крим
У 1888 році Левко Симиренко приїхав до Криму «втомлений, з розшарпаними нервами». Проте згодом відпочив і почав вивчати місцеву природу та садівництво. У результаті з’явилася робота «Кримське промислове плодівництво» (1891)
Смерть науковця
Левка Платоновича Симиренка підступно вбили на Різдво 1920 року через місяць після встановлення радянської влади в Городищі. Родинний архів Симиренків було спалено. Сина Левка – наукового керівника першого Всесоюзного інституту південних плодових і ягідних культур Володимира розстріляли у 1938 році
ВПЛИВ НА НАУКУ ТА СУСПІЛЬСТВО
Висновки
Левко Платонович Симиренко створив власну систему вирощування садивного матеріалу, випрацював нову агротехнічну методику, зробив значний внесок у розвиток помології: вивчав зібрані сорти, покращував їхню якість, акліматизовував, виводив нові. Здійснив опис і помологічну характеристику садів Криму. Заснував школу садівників, від якої веде історію інститут помології НААНУ. Створив сорт яблуні «Ренет Симиренка»