«Особливості роботи з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку»

Підготувала фахівець

Інклюзивно-ресурсного центру

Першотравенської міської ради

Ашуркіна Ольга Ростиславівна

​

Структурована характеристика критеріїв визначення ступеня інтелектуальних труднощів відповідно до кожного ступеня прояву

Труднощі ІІ ступеня прояву (2 рівень підтримки – труднощі легкого ступеню прояву): наявність значних особливостей функціонування когнітивної сфери.

Сприймання :

• поверхневе, недостатньо узагальнене, нецілісне;
• просторові відношення часто неправильні;
• труднощі в роботі, що потребує зосередженості.

Увага:

• важко розподіляє навіть на два об’єкти ;
• переключення залежить від зацікавленості роботою;

Пам’ять:

• труднощі під час запам’ятовування літер і цифр, таблиці множення, віршів;
• труднощі під час збереження інформації, тому відтворює в основному окремі, найбільш яскраві фрагменти;
• усвідомленість відтвореного часто відсутня;
• відзначається спотворення і порушення послідовності подій.

Мислення:

- аналогію між предметами дитина може провести тільки під керівництвом вчителя, висновків самостійно не робить.

Навчання:

- труднощі під час виконання усних та письмових форм домашніх завдань та письмових самостійних та контрольних робіт; завдання, що вимагають застосування навичок читання та (або) письма, призводять до уповільненого темпу під час їх виконання.

​

Спостерігається недостатня пізнавальна активність, швидка втомлюваність, виснажуваність, які серйозно гальмують ефективність розвитку і навчання дитини.

Швидка втомлюваність призводить до зниження працездатності, що негативно впливає на засвоєння знань.

Труднощі ІІІ ступеня прояву (3 рівень підтримки – труднощі помірного ступеню прояву): наявність виражених особливостей функціонування когнітивної сфери.

Сприймання:

• дитина самостійно не досліджує предметів, не виявляє зацікавленості;
• не завжди помічає головне, через що часто губиться;
• складно диференціювати відтінки кольорів, форми, не помічає істотних елементів, властивих предметам чи зображенням.

Увага:

• не може зосередитись на поясненні вчителя, на своїй діяльності, відволікається і тому часто помиляється в процесі виконання знайомої, вивченої діяльності;

Пам’ять:

• може запам’ятати вдвічі менший обсяг одночасно наданих для вивчення об’єктів;
• запам’ятовування залежить від ступеня абстрактності матеріалу;
• переважно користується ненавмисним запам’ятовуванням;
• точність і міцність запам'ятовування низька.

Мислення:

• орієнтується не на істотну ознаку для узагальнення, а на власний життєвий досвід;
• орієнтується на конкретні наочні образи, не розуміючи суттєвих зв’язків;
• при порівнянні дитині легше виокремити відмінності, ніж загальні ознаки.
• складно використовувати знання в нових умовах;
• властиво не сумніватися у правильності своїх припущень, не помічати власних помилок.

Навчання:

• має стійкі, виражені труднощі в опануванні програмового матеріалу з мови, математики, ознайомлення з навколишнім середовищем тощо;
• не цікавиться і не ставить запитань дорослим стосовно процесів та явищ у природі та соціумі.

Труднощі IV ступеня прояву (4 рівень підтримки – тяжкого ступеню прояву): наявність значно виражених особливостей функціонування когнітивної сфери

Сприйняття:

• значно виражені труднощі у сприйнятті змісту ситуації;
• виражені труднощі при встановленні зв’язків і залежностей між тими предметами, які перебувають у полі оточення;
• не аналізує і не виділяє характерних рис предметів.

Увага:

• труднощі в розподілі уваги;
• відмічається зниження зосередженості та стійкості уваги, яка швидко розсіюється і внаслідок цього дитина часто не розуміє того, про що їй говорить дорослий;
• має значні труднощі з переключенням уваги між завданнями або видами діяльності.

Пам’ять:

• мимовільне запам’ятовування;
• точність і міцність запам’ятовування як наочного, так і вербального матеріалу доволі низька.

Мислення:

• байдужість до процесу оволодіння знаннями;
• уникання завдань, які вимагають розумового напруження;
• знання засвоюються зі значно вираженими труднощами;
• самостійно не орієнтується в ситуації;
• не розуміє зв’язку між окремими ланками виконання завдання;
• може користуватися зразками з допомогою дорослого та діяти за наслідуванням.

​

Труднощі V ступеня прояву (5 рівень підтримки – труднощі найтяжчого ступеню прояву): наявність особливо сильно виражених особливостей функціонування когнітивної сфери різного ступеня прояву в поєднанні з іншими особливостями функціонування рухової, мовленнєвої, емоційної сфер.

Особливо сильно виражені труднощі адаптації до умов життєдіяльності в побуті та більш широких суспільних відносин.

Дитина має низький рівень здатності пристосування в побуті, соціально-емоційній сфері, спілкуванні.

Дитині притаманна моторна слабкість; невмілість іноді носить такий характер, що їй потрібно значно більше часу для опанування навичок самообслуговування і санітарно-гігієнічних навичок. Потребує щоденної регулярної допомоги, супроводу та догляду.

Практичні рекомендації вчителям ЗЗСО щодо організації навчання та виховання дітей з інтелектуальними порушеннями

• Під час спілкування з дитиною розмовляйте просто, чітко. Без складних мовленнєвих конструкцій, тільки ключові слова. Користуйтесь інтонацією, тембром голосу, емоційно забарвлюйте мовлення, використовуйте жести.
• Свої дії супроводжуйте словами, спонукайте дитину повторювати за вами. Імпресивне та експресивне мовлення.
• Під час навчання дітей новим навичкам, доречно використовувати методи «прямої» і «зворотної послідовності».
• При організації освітнього середовища намагайтесь створити такі умови, щоб якомога найменше відволікаючих факторів було перед дитиною. Під час уроку, на парті учня повинні бути тільки ті предмети, які потрібні в даний момент.
• Під час уроків, переконайтесь що дитина бачить вчителя (педагога який навчає дитину в даний час), може становити зоровий контакт, бачить вираз обличчя, розуміє що робить педагог та може копіювати дії.
• На одному уроці використовуйте мінімальну кількість нових термінів (понять), повторюйте матеріал у різних формах, організовуйте закріплення матеріалу з опорою на наочність, емоційну пам'ять з поступовим переходом до словесно-логічної;
• На сприймання та усвідомлення інструкції давайте дитині більше часу, ніж вам здається достатнім, темп викладу матеріалу уповільнюйте.
• Вчить дитину порівнювати свою роботу зі зразком, привчайте перевіряти правильність власних дій таким чином формулюючи навички самоконтролю.
• Не порівнюйте успіхи дитини з іншими дітьми, тільки з її власними, подивіться на те чого вона не вміла раніше і вміє тепер. Пам’ятайте, що «відкати» у знаннях це нормально для такої категорії дітей.
• Формуйте вміння порівнювати використовуючи план, схему; при порівнянні двох об’єктів, доречно використовувати третій, дещо відмінний від перших двох.

Рекомендації щодо ефективної взаємодії педагога з батьками дитини з порушенням інтелектуального розвитку

• � Надаємо батькам інформацію про те, що відбувається в класі, а саме, що зробила їхня дитина, що в неї вийшло, а над чим треба працювати, що саме вивчається в класі, для того щоб батьки в будь-який момент змогли допомогти дитині.

​

• � Даємо батькам приклади для домашньої роботи. Це слід робити для того, щоб батьки завжди могли допомогти, а в дітей з особливими освітніми потребами можуть виникати труднощі, тому батьки завжди мають «бути в темі».

​

• � Наголошуємо батькам про успіхи дитини. Успіх дітей – це успіх батьків, тому беремо собі за правило робити 2–3 фото успішно виконаного завдання або просто написати декілька приємних слів. Це дуже мотивує як дітей, так і батьків. Щоб батьки завжди були з нами в команді, треба розділити з ними успіх.

​

• � У жодному разі не приховуємо від батьків поганих новин або неприємностей. Батьки повинні знати, що відбувається в школі, які труднощі є в їхніх дітей. І найголовніший момент, це те, що не просто наголошуємо на проблемі, а пояснюємо, як ми збираємося уникнути та подолати її.

​

• Працюючи в інклюзивному класі, учителі повинні пом’тати, що співпраця з батьками є ключовим елементом в створенні середовища, у якому діти будуть почувати себе щасливими та захищеними. І саме в такому середовищі вчителі та батьки повинні співпрацювати для надання найкращої допомоги дітям у навчанні.

​

​

Дякую за увагу!

Дякую за увагу!