Школа розвитку професійної компетентності учителя �фінансової грамотності

3-є заняття

Комунальний вищий навчальний заклад

«Харківська академія неперервної освіти»

Жовтень 2022 р.

Керівники Школи

Носик Наталя Дмитрівна,

методистка із предмета «Економіка» та дисциплін �економічного спрямування Центру методичної �та аналітичної роботи КВНЗ «Харківська академія �неперервної освіти»,�тел.: (066) 720-91-32 (Viber)

e-mаіl: natali_nosyk@ukr.net

Китиченко Сергій Олександрович,

старший викладач кафедри соціально-гуманітарної �КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»,�тел.: (050)051-21-77 (Viber)

e-mаіl: sakitichenko@gmail.com

Шановне вчительство!!!

​

​

​

​

​

• До вашої уваги матеріали третього (останнього) заняття Школи розвитку професійної компетентності учителя фінансової грамотності.
• Педагогічні працівники, які опрацюють матеріали ТРЬОХ занять, та виконають практичні завдання, отримають сертифікат Харківської академії неперервної освіти на 12 годин.
• Матеріали попередніх занять можна знайти на сайті Харківської академії неперервної освіти:

- Квітень 2022 р.: ресурсна зустріч «Проєктування індивідуальної траєкторії розвитку педагога відповідно до вимог професійного стандарту вчителя закладу загальної середньої освіти»: https://cutt.ly/bVOqsem

- Червень 2022 р.: творчий діалог «Компетентнісний та персоналізований підходи в організації сучасного уроку та здійсненні освітнього процесу у контексті розвитку підприємливості та фінансової грамотності»: https://cutt.ly/sVOqW87

• Якщо ви не брали участь у попередніх заняттях, будь ласка, опрацюйте надані там матеріали та виконайте практичні завдання.
• Якщо ви уже це зробили у квітні та червні, повторно реєструватися і виконувати завдання не потрібно.

Ресурсна зустріч «Проєктування �індивідуальної траєкторії розвитку�педагога відповідно до вимог �професійного стандарту вчителя �закладу загальної середньої освіти»

Творчий діалог «Компетентнісний та �персоналізований підходи в організації �сучасного уроку та здійсненні освітнього �процесу у контексті розвитку підприєм-�ливості та фінансової грамотності»

Методична онлайн-студія

Медіаграмотність �учителя економічних �дисциплін

Шановні учасники і учасниці методичної студії!

Будь ласка, заповніть реєстраційну анкету за покликанням: �https://forms.gle/UkkE19ukvCXAP1P37

​

Навіщо потрібна медіаграмотність �учителю економічних дисциплін?

Сучасний світ неможливо уявити без грошових потоків і без потоків інформації.

Іноді ці потоки настільки переплітаються, наприклад, сучасні електронні гроші або криптовалюта — цілком інформаційні продукти, що стає явною недостатність лише знання економічних законів і фінансової грамотності без оволодіння навичками критичного аналізу інформації, безпечної та ефективної взаємодії особистості із сучасною системою масмедіа.

Сьогодні необхідність опанування навичками пошуку, передавання, опрацювання та аналізу інформації особливими методами і технологіями ставить принципово нові завдання перед системою освіти, диктує нові вимоги і до вчителя, і до учня.

Медіаграмотність передбачає значну кількість різноманітних компетентностей:

• користуватися різними медіаджерелами та інформаційно-комунікативною технікою;
• свідомо сприймати і критично тлумачити меседжі;
• успішно здобувати необхідну інформацію для навчання, працевлаштування, професійної діяльності, розваг і культурного відпочинку;
• відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіа;
• комунікувати з іншими людьми за допомогою медіазасобів;
• осмислювати загрози, що несуть певні медіаінформаційні впливи.

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Медіа так інтегрувалися у наш повсякденний життєвий простір, що люди здебільшого їх просто не помічають, �а тому не здатні критично оцінювати, піддавати сумнівові все, що вони читають або сприймають через візуальні образи та звуки.

У контексті медіаграмотності термін «медіа» стосується масмедіа

Передовсім це:

• книжки,

• періодична преса,

• радіо,

• телебачення,

• інтернет-медіа,

• кінематограф.

​

Але сьогодні медіа — це також:

• мобільні телефони,

• інтернет,

• айподи або МР3-плеєри,

• відео- та комп’ютерні ігри, інші музичні записи,

• біл-борди та інші типи реклами (зокрема слова або картинки на одязі, �інформація в магазинах або на стадіонах, упакованні їжі), а також постери �та флаєри.

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Медійна грамотність охоплює �такі складники:

• Естетичні та креативні навички: здатність бачити, чути, створювати й інтерпретувати медіаконтент. Учні можуть розвивати ці навички, самостійно створюючи медіаконтент.

• Інтерактивні навички: здатність спілкуватися за допомогою медіа і приміряти на себе різні медіаролі. Інтерактивні навички вказують на готовність висловлювати свої думки і настанови.

• Навички критичного аналізу. Це вміння інтерпретувати і розуміти значення різних медіаконтентів. Учень може інтерпретувати і оцінювати медіаформи і контент, використовуючи різні аналітичні інструменти. Ці навички краще розвиваються через вивчення різноманітних медіаконтентів і жанрів.

• Навички безпеки. Це вміння знаходити вихід зі скрутних ситуацій і уникати їх. Найважливіші навички безпечної поведінки у віртуальному просторі — захист приватного простору і вміння уникати шкідливих контактів і контенту.

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Люди, що володіють навичками медійної та інформаційної грамотності, можуть:

• розуміти вплив медіа та форми подання інформації в них;

• ухвалювати поінформовані та незалежні рішення;

• отримувати нову інформацію про навколишній світ;

• формувати почуття спільності;

• продовжувати навчання протягом усього життя;

• створювати інформацію;

• мислити критично;

• використовувати медіа для самовираження і творчості;

• використовувати медіа, дотримуючись засад безпеки та відповідальності;

• брати участь у житті демократичного суспільства та глобальної інформаційної мережі.

​

Форми і способи вираження медіа постійно розвиваються, отже, навички �медійної грамотності також повинні безперервно удосконалюватися.

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Медіа у сфері економіки та фінансів

• Кожна сфера життя й діяльності людей формує свою специфічну мову, термінологію. Це стосується й сфери економічних відносин, особистих та суспільних фінансів.

​

• Для ухвалення різноманітних рішень у галузі керування власними доходами та витратами, здійснення заощаджень, інвестицій, страхування ми користуємося специфічними джерелами для отримання інформації, тобто різними медіа. Часто ми навіть не усвідомлюємо того, що користуємося медійним продуктом, або медійним документом.

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Ознаки медіа:

1. Медіа передають меседжі за допомогою візуальних засобів, мови та/або звуку.

​

2. Медіамеседжі виробляються масово для масової авдиторії та розповсюджуються за допомогою деяких технологій.

​

3. Ті, хто створюють медіамеседжі, не перебувають �у тому ж самому фізичному просторі, що й реципієнт(и) цих меседжів.

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Класичні медіа — це книжки, преса, радіо, телебачення, інтернет, кінематограф.

​

Джерело фінансової інформації також:

• грошові купюри;

• платіжні картки;

• акції, облігації;

• фінансові документи: код платника податків; фіскальні та розрахункові чеки, квитанції, векселі, відомості тощо;

• окремі види правових документів: акти права власності, сертифікати, ліцензії, угоди, контракти тощо;

• економічні та фінансові показники, представлені в різних формах: текстах, таблицях, діаграмах;

• різні види реклами (зокрема, слова або картинки на товарах, упаковки, постери, флаєри тощо).

​

Стосовно кожного з них можна дати відповіді на основні питання, �які характеризують медіа:

• хто їх сконструював (створив, випустив, емітував) та з якою метою?

• яка цільова авдиторія користувачів?

• який основний меседж?

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Особливість багатьох фінансових медіа — те, що для них існують спеціальні, визначені державою форми бланків, які обов’язково мають містити необхідні реквізити та відомості. Уміння аналізувати, розуміти інформацію з фінансових документів та правильно їх заповнювати або складати — одна з важливих фінансових компетентностей людини.

Не менш важлива навичка сучасної людини — критичне мислення під час пошуку інформації для ухвалення фінансових рішень. Насамперед це стосується розуміння того, що характеризують певні числові значення, що наводяться як певні меседжі, а саме показники стану економіки в новинах та виступах політиків, ставки процентів за депозитами та кредитами на сайтах банків, цінниками в магазинах, повідомлення про рівень інфляції, зміни курсів валют тощо.

Для кожного явища в економіці існують не один, а кілька різноманітних показників, які характеризують це явище з різних боків. Наприклад, сума заробітної плати може мати абсолютно різні числові значення, якщо йдеться про мінімальну, середню, нараховану, отриману, реальну зарплату. Для числових значень показників істотний фактор — час вимірювання, наприклад, для зарплати це може бути: тиждень, місяць, рік, «на певну дату». Відповідно до цього, стає важливим питання: за якою методикою та хто обчислив той чи інший показник і чи правильно він застосований у відповідному медіадокументі.

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Стосовно всіх медіа, які використовуються в процесі керування власними фінансами, не менш значуще питання достовірності інформації та визначення надійності джерела її походження.

В Україні, як і в інших країнах світу, можуть трапитися підроблені грошові купюри, неправильно складені фінансові документи, нав’язливі повідомлення в рекламних оголошеннях та новинах. Приклади прямого шахрайства, які передбачають кримінальне покарання, треба вміти розпізнавати та вчасно повідомляти про це відповідні органи.

Однак дуже часто й використання певних економічних показників політиками, журналістами, державними службовцями, рекламодавцями в своїх повідомленнях буває невиправданим та має ознаки пропаганди, «джинси» або маніпуляції свідомістю населення. Таке становище в медіапросторі потребує не тільки навичок критичного мислення, а й вміння орієнтуватись у великій кількості медіаджерел, вибирати з них найнадійніші, вміти перевіряти достовірність певної інформації.

Ключові питання для аналізу медіа меседжів

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Формування медіаграмотності на прикладі аналізу фінансових документів �і використання текстів нормативно-правових актів

Чи може підліток розпочати власну справу?

Мета: навчити учнів шукати відповіді на запитання в першоджерелах — нормативно-правових документах.

​

Надайте учням можливість прочитати витяг з повідомлення ТСН «Юні мільйонери. Хто збив свої статки ще до 25 років» (https://tsn.ua/tsikavinki/yuni-milyoneri-hto- zbiv-svoyi-statki-sche-do-25-rokiv-714284.html). �«У 14 років юний шотландець ФРЕЙЗЕР ДОГЕРТІ почав готувати домашнє варення за рецептом своєї бабусі. Кілька років потому, коли йому вже виповнилося 16, його бізнес «Суперджем» значно виріс. Тоді один з найбільших супермаркетів Великої Британії попросив Догерті забезпечити їх своєю продукцією. Він узяв у кредит 9 тисяч доларів і став мільйонером».

​

Завдання: з’ясувати, чи має право український підліток розпочати власний бізнес?

​

Поясніть учням, що мета дослідження — з якого віку та за яких умов дітям в Україні дозволяється займатися підприємницькою діяльністю, та обґрунтувати висновки витягами з законів України.

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Орієнтовні висновки:

​

Підприємцем може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до норм цивільного законодавства, повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років (повноліття), та особа, яка до досягнення повноліття уклала шлюб (ст. 34. ЦКУ).

Діти 14–16 років — фізичні особи з неповною цивільною дієздатністю (ст. 32 ЦКУ). Отже, вони не можуть займатися підприємницькою діяльністю. �

​

Чи може підліток розпочати власну справу?

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Однак закон передбачає набуття повної цивільної дієздатності для неповнолітніх осіб («Стаття 35. Надання повної цивільної дієздатності»):

1. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, �яка записана матір’ю або батьком дитини.
2. Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки �та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.
3. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки �та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.
4. Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов’язки.
5. У разі припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність зберігається.

Чи може підліток розпочати власну справу?

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Висновок:

​

діти 14–16 років можуть займатися підприємницькою діяльністю, �якщо вони:

– записані батьком або матір’ю дитини;

– уклали шлюб до повноліття;

– за наявності письмової згоди батьків або піклувальників з 16 років �і за умови державної реєстрації як підприємця.

Чи може підліток розпочати власну справу?

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Структура:

• Модуль 1. Ідея: https://osvita.diia.gov.ua/courses/pidpriemnictvo-dla-skolariv-modul-1-idea
• Модуль 2. Маркетинг: https://osvita.diia.gov.ua/courses/pidpriemnictvo-dla-skolariv-modul-2
• Модуль 3. Команда: https://osvita.diia.gov.ua/courses/pidpriemnictvo-dla-skolariv-modul-3
• Модуль 4. Фінанси та продажі: https://osvita.diia.gov.ua/courses/pidpriemnictvo-dla-skolariv-modul-4-finansi-ta-prodazi
• Модуль 5. Презентація продукту: https://osvita.diia.gov.ua/courses/pidpriemnictvo-dla-skolariv-modul-5-prezentacia-produktu
• Модуль 6. Юридичні аспекти: https://osvita.diia.gov.ua/courses/pidpriemnictvo-dla-skolariv-modul-6-uridicni-aspekti

Візуальна грамотність

Протягом усього життя нас супроводжує велика кількість символів, кольорів, малюнків, інфографіки, діаграм тощо. З розвитком друкарства, �а ще більше з розвитком ІТ-технологій чимраз частіше для представлення абстрактних, технічних, економічних та інших відомостей використовується візуалізація інформації. Недарма фахівці говорять про покоління з «кліповим мисленням».

​

Будь-які зображення — це меседжі, які про щось нам говорять. �Але сприйняття цих меседжів, тобто декодування контексту малюнка, фото, банера, відео потребує також і навичок критичного мислення.

​

Вже з питання зрозуміло, що це не одне й те саме.

​

Ми можемо бачити одну й ту ж річ, але інтерпретувати, залежно �від досвіду, культурних традицій, сфери діяльності, стереотипів, по-різному. Наприклад, коло з точкою посередині для астрономів означає сонце, а для біологів — клітину. Білий колір в одних культурах означає чистоту й недоторканість, а в деяких це ознака трауру.

Ми можемо бачити різні речі, а інтерпретувати однаково. Наприклад, зображення будь-яких дверей для нас означатиме «вхід» або «вихід».

Ми можемо бачити одне й те саме зображення в різні моменти життя, а інтерпретувати його по-різному, залежно від настрою.

Як ми бачимо �і як ми інтерпретуємо побачене?

Фінансова грамотність передбачає вміння впізнавати знаки валют, грошових купюр, розпізнавати бланки фінансових документів, декодувати діаграми, графіки, схеми, таблиці, розуміти презентації тощо, тобто володіння певними навичками візуальної грамотності.

​

Формування візуальної грамотності починається з відповіді на такі запитання під час розгляду певних зображень або медіадокументів, що містять візуальні елементи:

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Про що розкажуть гроші

Мета: Продемонструвати учням, що грошові купюри також є медіа.

​

Покажіть учням кілька зображень українських грошей без гіперпосилань на джерела.

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Попросіть їх подумати над питаннями:

- Що ви бачите?

- Чи можна вважати ці зображення «медіа»?

​

Надайте учням можливість розглянути детальніше купюри. Попросіть їх без пошуку в інтернеті, просто розглядаючи зображення, відповісти на ключові питання аналізу медіа. І після проведеного дослідження доповісти класові свої висновки.

Про що розкажуть гроші

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Орієнтовна відповідь.

Більшість людей не знають, що гроші — це одна з ознак державності. Утворення й становлення будь-якої держави завжди супроводжується емісією (випуском) власних грошових знаків певного зразка. Жодна держава не може існувати без власних грошей. Або можна сказати й так: за гроші іншої держави свою незалежну, суверенну державу не побудуєш.

Процес випуску грошей доволі складний й вартісний: треба спочатку створити державний банк, розробити макети купюр, продумати способи захисту від підробок, організувати друк, ухвалити відповідні закони, ввести в обіг та забезпечити їхню купівельну спроможність, щоб населення знало, скільки товарів можна буде придбати за цей папірець.

Водночас уже випущені в обіг купюри — цілком медійний продукт, бо: несуть масу повідомлень для користувачів; емітуються масово; автор (емітент) — державний банк може не перебувати в тому ж самому просторі, що й користувачі.

Про що розкажуть гроші

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

На зображеннях (слайд 28):

– Перша українська паперова банкнота номіналом 100 карбованців. Автор Г. Нарбут. Перебувала в обігу з 23 грудня (за ст. ст.) 1917 р. до 1 листопада 1918 р.

– Грошова купюра 100 купоно-карбованців, зразка 1992 року. Були ще схожі купюри �1991 року, але вони без серій і мали значно слабший захист.

– Грошова купюра 100 гривень 1996 року.

​

Спільне джерело: https://bit.ly/3dxaG6p.

Наведені українські грошові купюри — медіамеседж про існування на теренах України різних українських держав у різні періоди ХХ сторіччя, або, правильніше сказати, про різні етапи державотворення та грошових реформ, які ці держави проводили.

Наприкінці обговорення учнів можна спитати: «Які ще етапи державотворення чи історії України не відображені цими трьома купюрами?» Можна нагадати про часи гетьмана Скоропадського, Директорії, окрему історію грошей часів СРСР, періоду національної боротьби за незалежність 1939–1947 років проти радянської влади, часів німецької окупації тощо. Впродовж цих періодів на теренах України були розповсюджені зовсім �інші грошові знаки.

Про що розкажуть гроші

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Купівля в інтернеті

Мета: Продемонструвати учням, що зображення продукції в інтернет-магазинах іноді ми сприймаємо неправильно, хоча воно може бути цілком якісним і достовірним. �А орієнтуватися при виборі товарів тільки на зображення й ціну — помилка.

​

Покажіть учням фото, які описують невдалі придбання в інтернет-магазинах. Спитайте, чи не траплялося щось подібне з ними та їхніми рідними та знайомими.

​

Які помилки призвели до цих невдач?

С. 33

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Поясніть учням, що часто соціальні мережі досліджують наші інтереси, особливо коли ми шукаємо якісь товари. На підставі зібраних даних цифрові платформи надсилають нам повідомлення в межах наших інтересів. Наприклад, ви шукали набір посуду, розглядали пропозиції різних інтернет-магазинів, а потім кілька тижнів натрапляєте у своїй стрічці на нові рекламні оголошення. І одним була отака пропозиція (https://termincin.com/ru/igroviy-nabir-peiyile-nabir-posudu-6679/?gclid=EAIaIQobChMIqI248P7N7)

​

Чи варто лише на підставі аналізу фото і ціни робити замовлення?

Купівля в інтернеті

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Орієнтовна відповідь.

​

На справді на фото — іграшковий набір посуду для лялькової кухні. Іноді фотографія не дає можливості оцінити, що це не справжній посуд. Зображення, які виставляють у магазинах, роблять професійні фотографи й завдання цих зображень — привабити клієнта.

Зображення товару — це перше, що розглядає потенційний покупець �в оголошенні. Друге, на що звертають увагу — ціна.

Знаючи, що ціна одного чайника коливається від 400 до 2000 гривень, людина може зробити висновок, що ціна 429 грн. за набір — просто вдала знахідка! І піддавшись імпульсові, купляє через інтернет без дослідження інших характеристик товару.

Купівля в інтернеті

Горленко Ганна. Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності. Навчальне видання / �за редакцією Волошенюк О., Іванова В. — Київ: АУП, ЦВП, 2021. — 76 с.

Новинна грамотність

Український тлумачний словник:

Новина – щойно або недавно одержане повідомлення, звістка про кого-небудь, �що-небудь.

​

Медійний словник:

Новина – окремий інформаційний жанр, що характеризується стислим викладом інформації про певну подію, яка сталася нещодавно.

​

Журналістська етика передбачає, що новини правдиво повідомляють про те �ЩО? ДЕ? КОЛИ? ЯК? відбулося. Тобто інформують про факти реального життя точно, достовірно, повно та своєчасно з дотриманням балансу думок щодо події. Однак дуже часто саме новини маніпулюють нашою свідомістю.

Алгоритм аналізу новин

Рекламна грамотність

Реклама – інформація про особу чи товар, розповсюджена �в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес �щодо таких особи чи товару (Закон України “Про рекламу”).

​

Реклама – це спосіб, у який виробники надають споживачам інформацію про товар чи послугу.

​

Завдяки психологічним ефектам реклама може спровокувати імпульсивні покупки або дії.

Види реклами

• СОЦІАЛЬНА. Орієнтована на залучення уваги населення до певних суспільних проблем.
• КОМЕРЦІЙНА (СПОЖИВЧА). Головна мета – підштовхнути людину зробити покупку, перетворити потенційного покупця на реального.
• ПОЛІТИЧНА. Ефективно донести інформацію �до виборця про певну політичну силу, підштовхнути для прийняття потрібного вибору.

​

• В основі рекламних трюків лежать тонкі прийоми, розроблені психологами і маркетологами.
• Завдяки тому, що людина багаторазово бачить або чує одну і ту ж рекламу, в її підсвідомості відкладається інформація, яка провокує бажання щось купити чи зробити.
• Основна мета творців реклами – викликати в людини сильні емоції (і часто байдуже які !!!). �Головне, щоб інформація запам’яталася.

Реклама — це мистецтво цілитись �в голову, щоб потрапити у кишеню.� Ванс Пакард

Реклама буває різною...

• Нейромаркетинг – це напрям маркетингових досліджень, �предметом якого є вивчення неусвідомлених сенсомоторних, �когнітивних і емоційних реакцій людини на певні стимули.
• Продакт плейсмент – розміщення прихованої реклами у фільмах та розважальних шоу. 
• Крос-маркетинг – це спільне просування товарів декількома підприємствами, продукція яких доповнює одна одну. Часто саме за допомогою цього методу маркетологи намагаються завоювати лояльність до бренду у дітей молодшого віку. Наприклад, ви певно помічали, як виходу нового дитячого фільму зазвичай передує величезна маркетингова кампанія, яка передбачає прив'язування іграшок, фаст-фуду, одягу та книг.
• Партизанський маркетинг – це комплекс безкоштовних �або дешевих заходів для реклами бренду або продукту. �Це тактика, яка означає рекламу продукту в такий спосіб, �щоб споживач і не здогадався, що це реклама. �Приклади: наклейки, креативні візитні картки, нестандартне �пакування, виступи на тематичних заходах, написання �статей в журнали, партнерство з іншими бізнесами.

​

Реклама фінансових послуг

• Із 1 вересня 2020 року запрацювали введені Національним банком України вимоги до розкриття банками вичерпної інформації про послуги та їх повну вартість для клієнтів.
• Відтепер на вебсайтах та у рекламі банків повинна бути достатня за обсягом, правдива та актуальна інформація про умови депозитів та споживчих кредитів – їхню вартість, повні витрати клієнта, включені додаткові послуги, спосіб оплати, санкції у випадку невиконання клієнтом умов.
• Крім цього, клієнт, зайшовши на вебсайт будь-якого банку, повинен мати змогу завантажити файл у стандартному вигляді �з вичерпною інформацією про повну вартість, умови отримання послуги, ризики для себе.
• Також на вебсайтах банків мають працювати калькулятори для розрахунку витрат за користування споживчим кредитом чи доходів від розміщення коштів на депозит.

​

Реклама фінансових послуг

• Реклама споживчих кредитів та депозитів для громадян �не повинна ускладнювати візуальне сприйняття інформації про послугу.

​

• Також у рекламі обов’язково повинні бути вказані основні характеристики послуги:

​

• для кредиту – реальна річна процентна ставка, максимальна сума кредиту та його строк;
• для депозиту – річна процентна ставка, строк вкладу, валюта �та мінімальна сума.
• Ці вимоги стосуються телевізійної реклами, радіореклами, реклами �на білбордах та на інтернет-банерах.
• Вимоги стосуються лише реклами конкретних продуктів або послуг для громадян, проте не розповсюджуються на рекламу послуг для бізнесу та фізичних осіб-підприємців, а також не застосовуються до іміджевої та категорійної реклами банків.

Національний банк України – регулятор �ринку небанківських фінансових послуг

• На сьогодні під дію Закону України «Про споживче кредитування», який зобов'язує попередньо і детально інформувати про всі умови договору (реальна процентна ставка, загальна вартість кредиту та додаткові платежі, які виникають у випадку порушення позичальником умов договору), не потрапляють кредитні договори, укладені на строк до 1 місяця або загальний розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної зарплати.
• З 1 липня 2020 року Національний банк України перейняв на себе функції регулятора ринку небанківських фінансових послуг.
• Інформацію щодо небанківських установ, ліцензування, реєстрацію та авторизацію яких здійснює Національний банк, можна знайти на сайті «Комплексна інформаційна система НБУ».
• НБУ розпочато оновлення нормативної бази з регулювання діяльності небанківських фінансових установ.
• У 2020 р. прийнято закон (ЗУ № 891-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій»), який зобов’язує фінансові установи розкривати повну вартість кредитів, сумою менше мінімальної заробітної плати та строком до одного місяця. Також цей закон установлює максимальну планку санкцій, які фінансова установа може нарахувати клієнтові у випадку прострочення виплат за кредитом. Документ набрав чинності 01 січня 2021 року.

Реклама фінансових пірамід

• Фінансова піраміда – це тип фінансового шахрайства, що передбачає виплату існуючим інвесторам фіктивних прибутків за рахунок коштів, внесених новими вкладниками/інвесторами.
• Працює піраміда за рахунок постійного залучення клієнтів і, відповідно, грошових коштів.
• У більшості випадків фінансова піраміда майстерно завуальована. Людина не знайде вивіски «фінансова піраміда», як і в договорі не буде написано, що це «пірамідальна схема».
• Фінансові піраміди можуть існувати під виглядом різних установ.

​

«Червоні прапорці»

• Відсутність офіційної реєстрації та ліцензії державних органів.

• Агресивна реклама, що обіцяє шалені прибутки й мінімальний ризик вкладення грошей або його відсутність («надійні інвестиції», «ваш заробіток гарантований» тощо).

• Поверховість інформації, яку отримує потенційний інвестор.

• Анонімність організаторів піраміди.

• Невеликий розмір вступного внеску, що дозволяє охопити широке коло Інвесторів.

• «Підозрілий» «інвестиційний» договір – його складають таким чином, що в разі краху компанії людині нічого не виплачується.

​

Грамотність в інтернеті

Сьогодні ми живемо у світі, де інтернет став основним джерелом інформації та місцем різноманітних комунікацій. Саме тому останнім часом широко застосовується поняття «цифрова (технологічна) грамотність», яка передбачає вміння користуватися сучасними інформаційними технологіями та програмним забезпеченням з урахуванням усіх можливостей. Однак просто користуватися смартфоном чи ноутбуком і мати доступ до інтернету — ще не означає володіти цифровою грамотністю. Здатність ефективно та безпечно використовувати сучасні цифрові технології в роботі та навчанні, у професійному та особистісному розвитку — ось що таке цифрова грамотність.

​

Водночас інтернет — це простір для діяльності шахраїв усіх видів, які легко використовують інформаційні технології для обдурювання населення �й використання його інтернет-активності на власну користь. Отже інтернет-користувач має не тільки розуміти, як уберегти свій акаунт та облікові записи від злому, як захиститися від потрапляння вірусів на свій пристрій, а й взагалі дотримуватися правил інформаційної гігієни.

Виявлено понад 70 міжнародних компаній,

які виконують замовлення із створення�компаній по дезінформації �із застосуванням

кібер-маніпуляцій та армій ботів

73% всіх фейків

проти вакцинації, �які поширювалися

у соцмережах створені

на 12 фабриках-центрах �фейкових «новин»

Матеріали вебсемінару «Фінансові шахрайства в інтернеті �під час війни» (20.07.2022, Академія української преси)

Зростання ролі соцмереж, як платформ �для отримання інформації

Особливості поширення недостовірної інформації, �псевдореклами, сумнівних оголошень

Непрямий, опосередкований вплив �на користувачів; прихована непряма маніпуляція

«Проникнення» дезінформації до користувачів �через канали довіри – чати, закриті спільноти…

Висока емоційність повідомлень, заклики до дій,�обіцянки ексклюзиву, винагороди

Акцент на візуалізацію, мінімізація опису

Матеріали вебсемінару �«Фінансові шахрайства �в інтернеті під час війни» �(20.07.2022, Академія �української преси)

Канали проникнення, алгоритм �захоплення аудиторії

Знайома

медсестра з лікарні

Син/брат/сват,

які є військовими, поліцейськими

Знайомий-�держслужбовець,�чиновник

Батьківські чати �у меседжерах

Чати ОСББ, �кооперативів

Чати з профільним�захопленнями

Матеріали вебсемінару �«Фінансові шахрайства �в інтернеті під час війни» �(20.07.2022, Академія �української преси)

Використовують відомих, популярних персон �з високим рівнем довіри

Як маскуються шахраї?

Підлаштовуються під актуальні на поточний час �державні та міжнародні програми підтримки

«Прикриваються» назвами відомих організацій, �фондів, рухів (наприклад, волонтерських)

Спекулюють «ексклюзивністю» інформацією

Матеріали вебсемінару «Фінансові шахрайства в інтернеті �під час війни» (20.07.2022, Академія української преси)

​

Хто?

​

​

Навіщо?

​

​

придумує фейки

​

​

Навіщо?

​

відповідаючи

на це питання -найчастіше �плутають �причину �і наслідок

​

Традиційна відповідь – він же наслідок ...

​

1. Ввести в оману велику кількість громадян.

2. Відвернути увагу від повідомлень на важливі теми.

3. Спотворити життєво важливу інформацію.

4. Посіяти страх, паніку, невпевненість в майбутньому.

5. Змінити алгоритми поведінки, підштовхнути до дій.

6. Дискредитувати окремі особи, групи осіб, країну.

7. Сформувати потрібну картину подій або явищ.

Матеріали вебсемінару «Фінансові шахрайства в інтернеті �під час війни» (20.07.2022, Академія української преси)

​

Причина – тобто мета – НАВІЩО?

​

Типи фейків

Розважальні

Шахрайські

Комерційні

Панічні

Дестабілізаційні

Дискридитаційні

Міграція у соцмережі, �месенджери, як платформи з більшими можливостями охоплення, меншим �контролем, складнішим �виявленням та покаранням

Ключова мета шахрайства

Заволодіння персональними�даними користувача �і в подальшому – �викрадення коштів �у значних розмірах

Заволодіння відносно �невеликими коштами �значної кількості �користувачів

Матеріали вебсемінару «Фінансові шахрайства в інтернеті �під час війни» (20.07.2022, Академія української преси)

Звідки до вас �потрапила інформація

Матеріали вебсемінару �«Фінансові шахрайства �в інтернеті під час війни» �(20.07.2022, Академія �української преси)

Створити

шахрайську систему�«вилучення» коштів�чи отримання �персональних даних

Розробити схему �заманювання �з атрибутами �державних структур �для маскування �шахрайства

Приклад системної роботи шахраїв

• Як тільки ви заходите за покликанням, щоб дізнатися умови отримання компенсації ПДВ, перед вами виникає яскравий напис “Єдиний Компенсаційний Центр” Повернення невиплачених грошових коштів і тут вже написано, що кожен громадянин України отримує компенсацію ПДВ від 8 000 тисяч гривень.

​

• Після перевірки інформації виявляється:
• такої організації як “Єдиний Компенсаційний Центр” Повернення невиплачених грошових коштів в Україні не існує;
• логотип Державної податкової служби України старий;
• Компенсацію ПДВ в Україні може отримати не кожна фізична особа, а тільки якщо вона займається певним видом господарської діяльності.

​

• Ніколи і нікому не можна передавати дані своїх банківських карток і не слід вводити їх на підозрілих сайтах і сервісах.

Президент

​

Офіс Президента

Уряд

​

Прем’єр-міністр

​

Міністерство соціальної�політики

​

Міністерство з питань �реінтеграції тимчасово �окупованих територій

​

Кошти від:

​

ООН, ЄС

​

Європейських банків

​

Міжнародного червого хреста

Шахрайські «комбінації»

Матеріали вебсемінару «Фінансові шахрайства в інтернеті �під час війни» (20.07.2022, Академія української преси)

Як «агент нерухомості»

Анджей Дуда «злоті» роздавав

Матеріали вебсемінару «Фінансові шахрайства в інтернеті під час війни» (20.07.2022, Академія української преси)

​

• У тексті повідомлення говориться про те, що потрібно обрати свій місяць �народження й отримати подарунок, який відповідає саме цим даним. Робити �це потрібно впевнено. Гроші нараховуються у злотих. Найбільше коштів отримає�той, хто народився у травні та вересні – 9 600 злотих, а найменше у березні – �6 800 злотих.

​

• До посту є й допис, у якому висловлюється щира подяка Президенту Польщі �та всім полякам за підтримку!

​

• А ще додано чотири фото, на яких зображений Анджей Дуда, пачки з грошима, �і чимала кількість пакетів з «подарунками».

​

• Насправді президент Польщі не роздає гроші українцям залежно від місяця �народження. Сторінка Дуди у Facebook, яку демонструють у вірусному �повідомленні – фейкова. Неправильно написали навіть його ім’я. У фейковому �дописі – ANDRZEJJ, насправді ж правильно польською – ANDRZEJ. Сторінка �має всього 1896 вподобань і два дописи. А в сфері діяльності зазначено �«Агент з нерухомості».

Матеріали вебсемінару «Фінансові шахрайства в інтернеті під час війни» (20.07.2022, Академія української преси)

Шахрайська «многоходовочка»

​

Нова пошта

​

Епіцентр

​

Мережа «Єва»

​

Comfy

​

АТБ

​

Сільпо

​

Ашан

​

Матеріали вебсемінару «Фінансові шахрайства в інтернеті під час війни» (20.07.2022, Академія української преси)

Матеріали вебсемінару «Фінансові шахрайства в інтернеті під час війни» (20.07.2022, Академія української преси)

​

​

Шахрайські схеми завжди

багатокрокові

​

​

​

​

Реальні акції від реальних �компаній максимально �спрощені і короткі �по кроках дії – до 2-3 кроків

​

​

​

​

Багатокроковість – �елемент відволікання, �розсіювання уваги, втрати�логічної послідовності, �зв’язку з первинними �кроками та завданням

​

​

​

​

Багатокроковість �дозволяє шахраям �на певному етапі схеми �не дотримуватися �«маскування», �використовувати шаблони �з інших схем

​

​

​

​

Дійсні акції від тих чи інших�брендів витримані �в корпоративних стилях, �не містять повторів �(тобто шаблони від АТБ �не повторюються �у «Сільпо»)

​

​

Чутливі різниці

Матеріали вебсемінару «Фінансові шахрайства в інтернеті під час війни» (20.07.2022, Академія української преси)

• Часткове використання правдивих даних.
• Передоплата коштів, переказ на приватну картку.
• Використання зображення публічної впізнаваної особи.
• Емоційний заклик до активних дій.
• Граматичні помилки, російська мова в тексті оголошення.
• Соціальні виплати всім (без категорій).
• Клікбейтні заголовки, які привертають увагу.
• Багатокроковість дій для отримання результату.
• Приваблива ціна пропозиції або товару, ідеальні фото.
• Помилки в назвах брендів, іменах/прізвищах, посадах.
• Поширення через інтернет ресурси і третіх осіб.
• Небажання надати документи та уточнюючу інформацію.
• Регулярність поширення на рівні спаму.
• Неверифіковані сторінки державних структур і установ.
• Відсутність негативних відгуків. Поширення позивних відгуків ботами.
• Використання гострих, актуальних тем.
• Наявність дизлайків.

Маркери розпізнавання шахрайських фейків

Матеріали вебсемінару «Фінансові шахрайства в інтернеті під час війни» (20.07.2022, Академія української преси)

Без медіаграмотності людина не може робити усвідомлений вибір в своїх діях, а робить той, який їй підказали

​

Валерій Іванов, �професор Київського національного університету ім.Т.Шевченка, президент Академії української преси

Домашнє завдання

• Домашнє завдання та указівки �щодо його виконання розміщено окремим файлом на гугл-диску �за покликанням:

https://docs.google.com/document/d/1cf6VkotRFxVu0wN93Imy1TykzHHogT2O/edit?usp=sharing&ouid=107179274664841059065&rtpof=true&sd=true

​

​

Шановні колеги і колежанки!

​

Щоб бути в курсі новин шкільної економічної освіти, �запрошуємо вас долучитися до Viber-спільноти учителів �економічних дисциплін Харківщини «Economics Teachers»! �Покликання для приєднання: https://cutt.ly/hFgYIN3

​