Легка промисловість є однією з найважливіших серед галузей виробництва непродовольчих товарів. Продукція легкої промисловості йде на задоволення потреб населення, забезпечуючи його тканинами, одягом, взуттям та іншими предметами споживання, а також використовується в інших галузях промисловості. Найбільш тісні зв'язки вона має із сільським господарством і хімічною промисловістю – основними постачальниками сировини для галузі, а також машинобудуванням.
Фактори розміщення �підприємств:
Текстильна промисловість
Посідає провідне місце , виробляє різноманітні тканини. Ще в середині XX ст. у сировині явно переважали натуральні волокна, але тепер це здебільшого хімічні. Як наслідок, відбулися територіальні зрушення виробництв у бік хімічних комбінатів.
До того ж деякі індустріально розвинуті країни Західної Європи відмовилися від розвитку на своїй території сировиноємних стадій текстильного виробництва.
ТЕКСТИЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ�
На першій стадії відбувається виготовлення прядива. Це вимагає великих затрат сировини, тому нерідко первинна обробка здійснюється у місцях виробництва сировини на бавовноочисних, льонопереробних, шовкомотальних чи вовномийних фабриках.
Якщо ж усі стадії виробництва тканин поєднуються на одному підприємстві, то воно називається текстильним комбінатом. Існують і підприємства, на яких зосереджено одну або дві стадії виготовлення тканин — це ткацькі, прядильні, прядильно-ткацькі, оздоблювальні чи ткацько-оздоблювальні фабрики.
ПЕРВИННА
ОБРОБКА
СИРОВИНИ
ПРЯДІННЯ
ТКАЦТВО
ВИБІЛЮВАННЯ,
ФАРБУВАННЯ
Провідною галуззю світової текстильної промисловості є бавовняна, далі йдуть — шовкова, вовняна, лляна, конопле-джутова. Із загальної кількості текстильної сировини, що використовується, близько 2/3 припадає на бавовну, 1/5 — на хімічні волокна , 1/10 — на вовну, трохи більше ніж 1,5 % — на льон-довгунець.
Бавовняна промисловість
До найбільших виробників належать: Китай, США, Індія, Японія,Тайвань, Італія, Пакистан, республіка Корея,Росія, Єгипет, Аргентина, Бразілія.
Експортери: Індія, Китай, Пакистан, Єгипет, США, Гонконг, Тайвань.
Головні імпортери: країни Європи, Канада, Австралія.
Вовняна промисловість
Найбільші виробники вовняних тканин: Китай, Велика Британія, Італія, Японія, США, Республіка Корея, Німеччина, Франція, Росія. Більшість з цих країн є експортерами вовняних тканин, а основними виробниками й експортерами сировини — Австралія, Нова Зеландія, Китай, Уруґвай, Аргентина, ПА.
Основні імпортери — країни Європи та Північної Америки.
Льняна промисловість розвинулась у Китаї, Франції, Білорусі, Україні, Росії, Польщі, країнах Прибалтики, Бельгії, Німеччині, Чехії, Угорщині.
Основні виробники та експортери натурального шовку-сирцю: Китай, Індія, Узбекистан, В'єтнам, Японія, Південна Корея, Росія, Франція, Італія.
Найбільше джутова промисловість розміщена в Індії та Банґладеш на власній сировині, а також у Великобританії на імпортній сировині.
Головні імпортери джутових виробів: США, країни Європи.
Головними виробниками канатних та плетених виробів з абаки (текстильного банану) є Філіппіни, з сизалю — Танзанія, з генекену (вид агави) — Мексика.
Шовкова, льняна і джутова промисловість
Серед регіонів за випуском усіляких тканин лідує Азія (понад 40 % світового випуску). А серед країн провідні позиції з випуску тканин мають Китай, Гонконг, США, Південна Корея, Тайвань, Індія тощо.
Слід зазначити, що Китай посідає перше місце у світі за експортом одягу, обійшовши всі країни ЄС.
Швейна промисловість
Економічно розвинуті країни зазвичай мають також і потужну швейну промисловість: США, Франція, Іспанія, Італія, Німеччина.
Великі швейні виробництва мають і країни, що розвиваються - Китай, Індія, В'єтнам, Індонезія. Зважаючи на наявність тут дешевої робочої сили, чимало західних фірм перенесли свої виробництва з Америки і Європи саме сюди.
Газета «Жэньминьжибао»�
Китайське виробництво одягу переміщається в Південно-Східну Азію. КНР, як і раніше, є найбільшим в світі експортером одягу (частка Китаю 35%). Однак, ця ситуація поступово змінюється. Кожен день в Камбоджі з'являються нові китайські підприємства, майстерні в промисловому парку Пномпеня вже повністю орендовані.
Основними причинами, чому китайські підприємства, зайняті в швейній та текстильній промисловості, переїжджають в Камбоджу, такі: мінімальна заробітна плата в цій країні -80 $, собівартість оренди заводів дорівнює 1/5 аналогічної вартості в Китаї, одяг,вироблений в Камбоджі, безмитно експортується в ЄС.
Фабрики з пошиття одягу тісно пов’язані кооперацією з великою кількістю підприємств різних галузей сільського господарства, промисловості, сфери послуг. Так, нова модель джинсів може розроблятися в Нью-Йорку, тканину виготовляють у Пакистані, а її розкрій та пошив здійснюватимуть на Мальті. З цієї ж причини значна кількість тропічних країн — Індонезія, Таїланд, Малайзія, В’єтнам, Бангладеш, Пакистан — є провідними світовими виробниками зимового верхнього одягу.
Поступове переміщення з розвинутих країн у країни, що розвиваються, пережила й взуттєво-шкіряна промисловість. Якщо в першій половині ХХ ст. переважну більшість взуття виготовляли в Італії, США, Франції, Німеччині, Великій Британії, то в останні десятиліття лише Італія зберегла свої позиції (350—360 млн пар на рік). Решту країн потіснили Китай , Індія, Бразилія, Іспанія, Португалія, республіка Корея, Польща.
Шкіряне виробництво –
вичинка різних видів і сортів шкір із сирих чи законсервованих шкур. Шкіряне виробництво є одним з найдавніших.
Великими світовими експортерами взуття є Італія, Китай, Бразилія,Польща; імпортерами — США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія.
Хутрова промисловість
З цієї ж причини та для здешевлення готової продукції більшість сучасних хутрових виробів виготовляють із хутра звірів, що вирощені в клітках.
На сьогодні хутрова промисловість переживає спад. Це пов’язано зі значним посиленням руху захисту диких тварин.
Великими постачальниками на світовий ринок шкірок норки є Фінляндія, чорнобурки - Данія, рядових хутрових виробів - Греція, хутрових виробів високої якості — Італія, Росія, Канада.
Виробами з овчини, зокрема й дублянками, славляться країни з розвинутим вівчарством — Іспанія, Італія, Туреччина, Афганістан, Іран, Південна Африка, Австралія, Нова Зеландія, Аргентина, Уругвай. В Україні - Івано –Франківська обл .(с. Тисмениця)
БАВОВНЯНА ВОВНЯНА
БАВОВНЯНА - ТЕРНОПІЛЬ, (БАВОВНЯНИЙ КОМБІНАТ);
ВОВНЯНА - ЧЕРНІГІВ (КАМВОЛЬНО-СУКОННИЙ КОМБІНАТ); ХАРКІВ, СУМИ, БОГУСЛАВ (КИЇВСЬКА ОБЛ)
ШОВКОВА ЛЬНЯНА
КИЇВ, ЧЕРКАСИ
(ШОВКОВІ КОМБІНАТИ);
РІВНЕНСЬКА,
ЖИТОМИРСЬКА,
ЧЕРНІГІВСЬКА, СУМСЬКА ОБЛ
Трикотажне виробництво
та трудові ресурси,
Києві, Харкові, Львові,
Житомирі, Ужгороді ,
Чернівцях, Мелітополі,
Червонограді (Львівська обл.)
Швейна промисловість має повсюдне поширення. Її підприємства є в багатьох містах України, майже в кожному районному центрі.
Київ, Львів-
модельний бізнес
Нині українська швейна промисловість працює здебільшого на замовлення іноземних фірм, використовуючи нашу дешеву робочу силу.
Левова частка виробленої продукції направляться на экспорт.
ШВЕЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ.
ШКІРЯНО - ВЗУТТЄВА
Це виробництво та вичинка шкір, виробництво краваток, хусточок, косинок, стрічок, біжутерії, валіз, інших товарів широкого вжитку.
В сучасних умовах внаслідок конкуренції з продукцією інших країн перебуває у стані застою. Обсяги виробництва взуття знизилися у кілька разів.
Найбільші підприємства розміщені у великих містах — Житомирській обл, Одесі, Києві, Харкові, Запоріжжі, Львові. Орієнтується на споживача і трудові ресурси.
Основними проблемами легкої промисловості є такі:
Перспективи:
Домашнє завдання
ВИКОРИСТАНІ РЕСУРСИ
Інтернет-ресурси