«Підтримка вчителя у процесі змін: як уникнути емоційного та професійного вигорання»

Синдром емоційного вигорання: характеристика основних ознак, фактори ризику і наслідки

Синдром емоційного вигорання –

це стан емоційного розумового виснаження, фізичної втоми, що виникає у результаті хронічного стресу на роботі.

​

Термін запропонував

американський психіатр

Г. Дж. Фрейденберг

в 1974 р.

Складові «емоційного вигорання»:

• Емоційне виснаження: відчуття емоційного перенапруження, спустошеності
• Деперсоналізація: деформація стосунків з іншими людьми
• Редукція професійних досягнень: зниження відчуття компетентності в роботі, негативне самосприйняття в професійному плані

Синдром професійного вигорання -

це особливий стан людини, який виникає як відповідна реакція на дію хронічних стресорів, які пов’язані з професійною діяльністю.

Стадії розвитку синдрому вигорання

1. Фаза напруження: переживання психотравмуючої ситуації; незадоволення собою; відчуття загнаності в клітку; тривога; депресія
2. Фаза резистенції: неадекватне вибіркове емоційне реагування; емоційно-етична дезорієнтація; редукція професійних обов’язків
3. Фаза виснаження: емоційний дефіцит; психосоматичні та психовегетативні порушення.

Фактори, які впливають на емоційне вигорання у педагогів:

Зовнішні

• Специфіка професійної педагогічної діяльності
• Організаційний фактор
• Неблагополучна атмосфера в педагогічному колективі

​

​

Внутрішні

• Комунікативний фактор
• Рольовий і особистісний фактор (індивідуальний)

Фактори ризику синдрому вигорання

• Слабкий тип нервової системи (низька здатність витримувати сильне збудження, не переходячи в «охоронне» гальмування для захисту)
• Занижена або нестабільна самооцінка
• Схильність до інтроверсії, спрямованість інтересів на свій внутрішній світ (емоційна закритість, формалізація контактів)

Наслідки професійного вигорання:

• Зниження самооцінки (відчуття безпорадності, апатія; іноді може перейти в агресію і відчай)
• Самотність (педагог не в змозі встановити нормальний контакт з учнями; переважають об’єкт-об’єктні стосунки)
• Емоційне виснаження, соматизація (фізичні нездужання: гастрит, мігрені, підвищений артеріальний тиск, синдром хронічної втоми і т.д.)

Практичні рекомендації щодо уникнення професійного вигорання

• Не приховуйте своїх почуттів
• Не уникайте говорити про те, що трапилося
• Не дозволяйте вашим відчуттям труднощів зупиняти вас, коли інші дають вам шанс говорити або пропонують допомогу
• Не чекайте, що важкий стан минеться, виділяйте достатньо часу для сну, відпочинку
• Висловлюйте ваші бажання прямо, ясно і чесно
• Намагайтесь зберегти нормальний розпорядок вашого життя, наскільки це можливо

Справжня мужність полягає в тому, щоб визнати, що вам необхідна професійна допомога