3 of 30

СТАТЕВІ КЛІТИНИ �

СТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ — ЦЕ ТИП РОЗМНОЖЕННЯ, ЗА ЯКОГО УТВОРЮЮТЬСЯ СТАТЕВІ КЛІТИНИ (ГАМЕТИ) І ВІДБУВАЄТЬСЯ ПРОЦЕС ЗАПЛІДНЕННЯ.
СТАТЕВІ КЛІТИНИ УТВОРЮЮТЬСЯ В РЕЗУЛЬТАТІ ГАМЕТОГЕНЕЗУ. ВОНИ МІСТЯТЬ ТІЛЬКИ ПО ОДНІЙ ХРОМОСОМІ З КОЖНОЇ ПАРИ ГОМОЛОГІЧНИХ ХРОМОСОМ.
СТАТЕВІ КЛІТИНИ В РІЗНИХ ГРУПАХ ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ МОЖУТЬ МАТИ РІЗНІ РОЗМІРИ, ФОРМУ Й РУХЛИВІСТЬ.

СТАТЕВІ КЛІТИНИ ССАВЦІВ ��

4 of 30

ЧОЛОВІЧІ ГАМЕТИ �

ЧОЛОВІЧІ ГАМЕТИ НАЗИВАЮТЬСЯ СПЕРМАТОЗООНАМИ.
ЦЕ ЗДЕБІЛЬШОГО РУХЛИВІ КЛІТИНИ, ЯКІ МАЮТЬ ВИДОВЖЕНУ ФОРМУ.
РУХ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ОДНОГО ЧИ ДЕКІЛЬКОХ ДЖГУТИКІВ АБО ПСЕВДОНІЖОК (НАПРИКЛАД, У РАКОПОДІБНИХ).
ВАЖЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИ ЦЬОМУ МАЄ РЕОТАКСИС – ЗДАТНІСТЬ РУХАТИСЯ ПРОТИ ТЕЧІЇ.
У ЧАСТИНИ РОСЛИН, ТВАРИН Й ГРИБІВ СПЕРМАТОЗООНИ ДЖГУТИКІВ НЕ МАЮТЬ, ТОМУ ЇХ НАЗИВАЮТЬ СПЕРМІЯМИ.
СПЕРМАТОЗООНИ, ЯК ПРАВИЛО, МІКРОСКОПІЧНІ. ДОВЖИНА ГАМЕТ У БІЛЬШОСТІ ОРГАНІЗМІВ – ВІД 10 ДО 800 МКМ, У ДЕЯКИХ РАКОПОДІБНИХ МОЖЕ ДОСЯГАТИ 8000 МКМ. АЛЕ НАЙБІЛЬШИМИ Є СПЕРМАТОЗООНИ ДРОЗОФІЛ, У ЯКИХ ДОВЖИНА ДОСЯГАЄ 5,8 СМ, ЩО У 20 РАЗІВ ПЕРЕВИЩУЄ ДОВЖИНУ ТІЛА САМИХ КОМАХ.
ТИПОВІ СПЕРМАТОЗООНИ МАЮТЬ ГОЛОВКУ, ПРОМІЖНУ Й ХВОСТОВУ ЧАСТИНИ. ГОЛОВКА ГАМЕТИ МІСТИТЬ ЯДРО З ГАПЛОЇДНИМ НАБОРОМ ХРОМОСОМ, ТОНЕНЬКИЙ ШАР ЦИТОПЛАЗМИ Й АКРОСОМУ З ФЕРМЕНТАМИ. У ШИЙЦІ МІСТИТЬСЯ ЦЕНТРІОЛЯ, ЯКА ОРГАНІЗОВУЄ РУХИ ХВОСТА ЧОЛОВІЧИХ ГАМЕТ. ПРОМІЖНА ЧАСТИНА МІСТИТЬ ВЕЛИКУ СПІРАЛЬНУ МІТОХОНДРІЮ, ЩО СИНТЕЗУЄ АТФ ДЛЯ РУХІВ КЛІТИНИ. ХВІСТ, АБО ДЖГУТИК, ЧОЛОВІЧИХ ГАМЕТ МІСТИТЬ ДЛЯ РУХУ МІКРОТРУБОЧКИ З ТУБУЛІНУ. УСІ СПЕРМАТОЗООНИ МАЮТЬ НЕГАТИВНИЙ ЗАРЯД, ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ЇХ СКЛЕЮВАННЮ. ��

5 of 30

ЖІНОЧІ ГАМЕТИ

ЯЙЦЕКЛІТИНИ – ЖІНОЧІ СТАТЕВІ КЛІТИНИ. ЦЕ ЗДЕБІЛЬШОГО НЕРУХЛИВІ, КУЛЯСТІ ЧИ ОВАЛЬНІ КЛІТИНИ, ЩО МАЮТЬ ЗНАЧНО БІЛЬШІ РОЗМІРИ, НІЖ СОМАТИЧНІ КЛІТИНИ І СПЕРМАТОЗООНИ. ТАК, ДІАМЕТР ЯЙЦЕКЛІТИНИ ССАВЦІВ – 100 – 200 МКМ, У ОСЕЛЕДЦЕВОЇ АКУЛИ СЯГАЄ 22 СМ. ТИПОВІ ЯЙЦЕКЛІТИНИ МАЮТЬ ПОВЕРХНЕВИЙ АПАРАТ, ЦИТОПЛАЗМУ Й ЯДРО.
ПЕРВИННА (ВІТЕЛІНОВА) ОБОЛОНКА СКЛАДАЄТЬСЯ З ГЛІКОПРОТЕЇДІВ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ СПЕРМАТОЗООНУ ПОТРАПИТИ ДО ЯЙЦЕКЛІТИНИ ТА ВИКОНУЮТЬ БАР’ЄРНУ ФУНКЦІЮ, ЗАБЕЗПЕЧУЮЧИ ПОТРАПЛЯННЯ СПЕРМАТОЗООНА ЛИШЕ ПЕВНОГО ВИДУ. ПІД НЕЮ РОЗТАШОВАНА ПЛАЗМАТИЧНА МЕМБРАНА, А ДАЛІ КОРТИКАЛЬНИЙ ШАР З ГРАНУЛАМИ.
КОЛИ СПЕРМАТОЗООН ПОТРАПЛЯЄ ДО ЯЙЦЕКЛІТИНИ, РЕЧОВИНИ КОРТИКАЛЬНИХ ГРАНУЛ СЕКРЕТУЮТЬСЯ ШЛЯХОМ ЕКЗОЦИТОЗУ НА ПОВЕРХНЮ МЕМБРАНИ, ЗМІНЮЮТЬ СТАН ПЕРВИННОЇ ОБОЛОНКИ ТА РОБЛЯТЬ ЯЙЦЕКЛІТИНУ НЕПРОНИКНОЮ ДЛЯ ІНШИХ СПЕРМАТОЗООНІВ.
ЦИТОПЛАЗМА ЯЙЦЕКЛІТИНИ НАЗИВАЄТЬСЯ ОВОПЛАЗМОЮ І МІСТИТЬ ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН (ЖОВТОК), ЗАХИСНИХ СПОЛУК, БАГАТО МІТОХОНДРІЙ, РИБОСОМ, РОЗВИНУТУ ЕПС.
ЯДРО МАЄ ГАПЛОЇДНИЙ НАБІР ХРОМОСОМ.
ОТЖЕ, ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ, ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ТА ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ГАМЕТ СПРИЯЮТЬ ЇХНІЙ ФУНКЦІЇ, ТОБТО ПЕРЕДАЧІ ГЕНЕТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВІД БАТЬКІВ ДО ПОТОМСТВА ��

1 - Ядро

6 of 30

ОСОБЛИВОСТІ СТАТЕВИХ КЛІТИН ССАВЦІВ

7 of 30

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПЕРМАТОЗОЇДІВ ТА ЯЙЦЕКЛІТИН ПЛАЦЕНТАРНИХ ССАВЦІВ

Ознаки порівняння	Яйцеклітина	Сперматозоони
1. Розміри і форма — у тварини — у людини	а) куляста форма б) 50-80 мкм 90 мкм	а) продовгувата форма б) 10-80 мкм 25 мкм
2. Будова клітини — особливі органоїди та їх функції	цитоплазма має полярність (анімальний вегетативний полюс), є ядро з ядерцями	мають цитоплазму, головку з ядром, хвіст
2. Будова клітини — особливі органоїди та їх функції	оболонки утворюють променистий вінець (захист, живильна функція)	акросома (розчинення оболонки яйцеклітини); джгутик з мітохондріями (забезпечення рухливості клітин)
3. Де розвиваються	в яєчниках	в сім’яних канальцях яєчок утворюють сперму
4. Запас поживних речовин	невелика кількість зерен жовтка, рівномірно розподілені в цитоплазмі	джгутик містить АТФ і глікоген
5. Значення	після запліднення розвивається новий організм	необхідні для запліднення яйцеклітини і утворення зиготи

8 of 30

РІЗНОМАНІТТЯ СТАТЕВИХ КЛІТИН �

А. СПЕРМАТОЗОЇД РАКА. У СПЕРМАТОЗОЇДА РАКА ДЖГУТИКА НЕМА, ПРОТЕ ВІН РУХЛИВИЙ І МАЄ ВІНЕЦЬ ІЗ НИТОК, ЗАВДЯКИ ЯКИМ ПЕРЕСУВАЄТЬСЯ Й ШУКАЄ ЯЙЦЕКЛІТИНУ.
Б. СПЕРМАТОЗОЇД ЩУРА. У БАГАТЬОХ ГРИЗУНІВ ГОЛІВКА СПЕРМАТОЗОЇДА ВИГНУТА У ВИГЛЯДІ ГАЧКА. ТАКІ СПЕРМАТОЗОЇДИ ЗДАТНІ ЗЧІПЛЯТИСЯ ОДИН З ОДНИМ ТА ПЛИСТИ РАЗОМ. ЦЕ ЗБІЛЬШУЄ ЇХНЮ ШВИДКІСТЬ І ШАНСИ ДІСТАТИСЯ ЯЙЦЕКЛІТИНИ.
В. СПЕРМАТОЗОЇД ГІНКГО. СПЕРМАТОЗОЇД ГОЛОНАСІННОЇ РОСЛИНИ ГІНКГО МАЄ КІЛЬКА ТИСЯЧ ДЖГУТИКІВ, РОЗТАШОВАНИХ ПО СПІРАЛІ. НА ВІДМІНУ ВІД НЬОГО, ЧОЛОВІЧІ ГАМЕТИ КВІТКОВИХ РОСЛИН ПОЗБАВЛЕНІ ДЖГУТИКІВ ЧИ ІНШИХ РУХОМИХ СТРУКТУР.
Г. МУХА ДРОЗОФІЛА МАЄ НАЙДОВШІ СПЕРМАТОЗОЇДИ В ПРИРОДІ — ЗА ДОВЖИНИ ТІЛА, ТРОХИ БІЛЬШОЇ ЗА 5 ММ, ДОВЖИНА ХВОСТА СПЕРМАТОЗОЇДА СТАНОВИТЬ МАЙЖЕ 6 СМ! ВВАЖАЮТЬ, ЩО ТАКИЙ ДОВГИЙ ХВІСТ ЗАВАЖАЄ СПЕРМАТОЗОЇДАМ ІНШИХ САМЦІВ ЗАПЛІДНИТИ ЯЙЦЕКЛІТИНУ: ПІСЛЯ ПАРУВАННЯ САМЦЯ ТА САМИЦІ СПЕРМАТОЗОЇДИ СВОЇМИ ХВОСТАМИ ПРОСТО ПЕРЕКРИВАЮТЬ ДОСТУП НОВИМ СПЕРМАТОЗОЇДАМ ДО ЯЙЦЕКЛІТИН.
Д. ЯЙЦЕ АФРИКАНСЬКОГО СТРАУСА. ЖОВТОК ПТАШИНОГО ЯЙЦЯ — ЦЕ І Є ЯЙЦЕКЛІТИНА. ЛИБОНЬ, ЦЕ ОДНА З НАЙБІЛЬШИХ ЯЙЦЕКЛІТИН У СВІТІ �

9 of 30

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧОЛОВІЧИХ ТА ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ КЛІТИН

10 of 30

ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ГАМЕТИ? �

ГАМЕТОГЕНЕЗ – ПРОЦЕС УТВОРЕННЯ І ДОЗРІВАННЯ СТАТЕВИХ КЛІТИН, ЯКИЙ ВІДБУВАЄТЬСЯ В СТАТЕВИХ ЗАЛОЗАХ. РОЗВИТОК ГАМЕТ У БАГАТОКЛІТИННИХ ТВАРИН ВІДБУВАЄТЬСЯ В СТАТЕВИХ ЗАЛОЗАХ – ГОНАДАХ, У РОСЛИН І ГРИБІВ – У ГАМЕТАНГІЯХ. ОСНОВНІ СТАДІЇ ГАМЕТОГЕНЕЗУ ТАКІ:
І. СТАДІЯ РОЗМНОЖЕННЯ – КЛІТИНИ-ПОПЕРЕДНИКИ (ОВОГОНІЇ Й СПЕРМАТОГОНІЇ) РОЗМНОЖУЮТЬСЯ ШЛЯХОМ МІТОЗУ, І ЇХНЯ КІЛЬКІСТЬ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ.
ІІ. СТАДІЯ РОСТУ – УТВОРЕНІ ОВОГОНІЇ Й СПЕРМАТОГОНІЇ РОСТУТЬ І СТАЮТЬ СПЕРМАТОЦИТАМИ І ОВОЦИТАМИ І ПОРЯДКУ.
ІII. СТАДІЯ ДОЗРІВАННЯ – ОВОЦИТИ Й СПЕРМАТОЦИТИ ДІЛЯТЬСЯ ШЛЯХОМ МЕЙОЗУ. ПІСЛЯ ПЕРШОГО ПОДІЛУ МЕЙОЗУ УТВОРЮЮТЬСЯ СПЕРМАТОЦИТИ Й ОВОЦИТИ ІІ ПОРЯДКУ, А ПІСЛЯ ДРУГОГО ПОДІЛУ МЕЙОЗУ – СПЕРМАТИДИ ТА ОВОТИДИ.
НАЯВНІСТЬ СТАДІЙ РОЗМНОЖЕННЯ, РОСТУ Й ДОЗРІВАННЯ Є ОЗНАКОЮ ПОДІБНОСТІ СПЕРМАТОГЕНЕЗУ Й ОВОГЕНЕЗУ. АЛЕ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ПОМІТНУ ПОДІБНІСТЬ ЦИХ ПРОЦЕСІВ, КОЖЕН З НИХ МАЄ СВОЇ ОСОБЛИВОСТІ. ��

11 of 30

СПЕРМАТОГЕНЕЗ �

СПЕРМАТОГЕНЕЗ – ПРОЦЕС УТВОРЕННЯ Й ДОЗРІВАННЯ ЧОЛОВІЧИХ ГАМЕТ.
ОСОБЛИВОСТЯМИ СПЕРМАТОГЕНЕЗУ Є:
1) НА СТАДІЇ ДОЗРІВАННЯ З ОДНОГО СПЕРМАТОЦИТА І ПОРЯДКУ УТВОРЮЮТЬСЯ 4 ОДНАКОВІ ГАПЛОЇДНІ�КЛІТИНИ-СПЕРМАТИДИ;
2) НА СТАДІЇ ФОРМУВАННЯ, ЩО ХАРАКТЕРНА ЛИШЕ ДЛЯ СПЕРМАТОГЕНЕЗУ, СПЕРМАТИДИ ЗМІНЮЮТЬСЯ: З КУЛЯСТИХ КЛІТИН ФОРМУЮТЬСЯ ВИДОВЖЕНІ СПЕРМАТОЗООНИ, ЩО МАЮТЬ ГОЛОВКУ, ШИЙКУ Й ХВІСТ.
РОЗБІЖНОСТІ У ФОРМУВАННІ СПЕРМАТОЗООНІВ І ЯЙЦЕКЛІТИН ПОЯСНЮЮТЬСЯ ЇХ ФУНКЦІЯМИ: СПЕРМАТОЗООНИ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ВНЕСЕННЯ В ЯЙЦЕКЛІТИНУ ГАПЛОЇДНОГО НАБОРУ ХРОМОСОМ, А ЯЙЦЕКЛІТИНА КРІМ СВОЄЇ ПОЛОВИНИ ГЕНЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ МІСТИТЬ ЗАПАС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЗАРОДКА. ��

Етапи сперматогенезу у лю-

12 of 30

ОВОГЕНЕЗ

ОВОГЕНЕЗ – ПРОЦЕС УТВОРЕННЯ Й ДОЗРІВАННЯ ЖІНОЧИХ ГАМЕТ.
ОСОБЛИВОСТЯМИ ОВОГЕНЕЗУ Є:
1) ВІДБУВАЄТЬСЯ В ТРИ СТАДІЇ: РОЗМНОЖЕННЯ, РІСТ Й ДОЗРІВАННЯ;
2) НА СТАДІЇ ДОЗРІВАННЯ З ОДНОГО ОВОЦИТА І ПОРЯДКУ УТВОРЮЮТЬСЯ 4 НЕОДНАКОВІ ГАПЛОЇДНІ КЛІТИНИ: ОДНА ВЕЛИКА ЯЙЦЕКЛІТИНА І ТРИ ДРІБНІ ПОЛЯРНІ ТІЛЬЦЯ. ДОЗРІВАННЯ ЯЙЦЕКЛІТИНИ ЗАВЕРШУЄТЬСЯ�ВЖЕ ПІСЛЯ ЗАПЛІДНЕННЯ, А ПОЛЯРНІ ТІЛЬЦЯ ЗНИКАЮТЬ.
ОТЖЕ, СПЕРМАТОГЕНЕЗ ТА ОВОГЕНЕЗ МАЮТЬ ОЗНАКИ ПОДІБНОСТІ, ЩО ПОЯСНЮЄТЬСЯ СПІЛЬНИМ ПОХОДЖЕННЯМ ВИХІДНИХ КЛІТИН-ПОПЕРЕДНИКІВ, ТА ВІДМІННОСТІ, ЩО ЗУМОВЛЕНІ ФУНКЦІЯМИ ЗРІЛИХ КЛІТИН. ��

13 of 30

УТВОРЕННЯ ЧОЛОВІЧИХ (А) ТА ЖІНОЧИХ (Б) ГАМЕТ У КВІТКОВИХ РОСЛИН �

А; 1 — МАТЕРИНСЬКА МІКРОСПОРА; 2 — МЕТАФАЗА-1; 3 — ТЕЛОФАЗА-1; 4 — МЕТАФАЗА-2;�5 — СТАДІЯ ЧОТИРЬОХ СПОР; Б — ПЕРШИЙ МІТОЗ У МІКРОСПОРАХ; 7 — ДВОКЛІТИННІ ПИЛКОВІ�ЗЕРНА; 8 — ВЕГЕТАТИВНА КЛІТИНА; 9 — ГЕНЕРАТИВНА КЛІТИНА; 10 — ЗРІЛІ ПИЛКОВІ ЗЕРНА;�11 — ЯДРО ПИЛКОВОЇ ТРУБКИ; 12— СПЕРМІЇ.�Б: 1 — МАТЕРИНСЬКА МАКРОСПОРА; 2 — МЕТАФАЗА-1; 3 — ТЕЛОФАЗА-1; 4 — МЕТАФАЗА-2;�5 — СТАДІЯ ЧОТИРЬОХ МАКРОСПОР; Б — ДЕГЕНЕРАЦІЯ ТРЬОХ МАКРОСПОР; 7 — ТРИ МІОТИЧНІ�ПОДІЛИ ЗАРОДКОВОГО МІШКА, ЩО ВЕДУТЬ ДО УТВОРЕННЯ ЗРІЛОЇ ЖІНОЧОЇ ГАМЕТИ; 8 —ЯЙЦЕКЛІТИНА; 9 —ЯДРА, ЩО УТВОРЮЮТЬ ЦЕНТРАЛЬНЕ ТІЛО �

14 of 30

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПЕРМАТОГЕНЕЗУ ТА ОВОГЕНЕЗУ

16 of 30

НЕСТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ

17 of 30

ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ

18 of 30

ЗАПЛІДНЕННЯ �

ЗАПЛІДНЕННЯМ НАЗИВАЮТЬ ПРОЦЕС З’ЄДНАННЯ (ЗЛИТТЯ) ЗРІЛОЇ ЧОЛОВІЧОЇ Й ЖІНОЧОЇ СТАТЕВИХ КЛІТИН, У РЕЗУЛЬТАТІ ЯКОГО УТВОРЮЄТЬСЯ ОДНА КЛІТИНА (ЗИГОТА), ЩО Є ПОЧАТКОМ НОВОГО ОРГАНІЗМУ.
ЗАЛЕЖНО ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗМНОЖЕННЯ ПЕВНИХ ОРГАНІЗМІВ ЗАПЛІДНЕННЯ МОЖЕ ВІДБУВАТИСЯ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ. РОЗРІЗНЯЮТЬ ЗОВНІШНЄ І ВНУТРІШНЄ ЗАПЛІДНЕННЯ.
ЗОВНІШНЄ ЗАПЛІДНЕННЯ ПОШИРЕНЕ СЕРЕД ВОДЯНИХ ОРГАНІЗМІВ. У ЦЬОМУ ВИПАДКУ ГАМЕТИ ОБОХ БАТЬКІВ ВИДІЛЯЮТЬСЯ У ВОДУ І ВЖЕ ТАМ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ. ПЕРЕВАГОЮ ЗОВНІШНЬОГО ЗАПЛІДНЕННЯ Є ТЕ, ЩО ВОНО НЕ�ВИМАГАЄ НАЯВНОСТІ СПЕЦІАЛЬНИХ ПРИСТОСУВАНЬ ДЛЯ ЗАПЛІДНЕННЯ.
ПІД ЧАС ВНУТРІШНЬОГО ЗАПЛІДНЕННЯ ЗУСТРІЧ ГАМЕТ ВІДБУВАЄТЬСЯ ВСЕРЕДИНІ ТІЛА ЖІНОЧОЇ ОСОБИНИ. ЗАВДЯКИ ТОМУ, ЩО ТАКЕ ЗАПЛІДНЕННЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ В СПРИЯТЛИВИХ УМОВАХ, РИЗИК ЗАГИБЕЛІ СТАТЕВИХ КЛІТИН ЗНИЖУЄТЬСЯ. КРІМ ТОГО, СТАЄ МОЖЛИВИМ РОЗВИТОК НАЩАДКІВ УСЕРЕДИНІ ОРГАНІЗМУ МАТЕРІ. ЦЕ ПІДВИЩУЄ ЇХНІ ШАНСИ НА ВИЖИВАННЯ. ��

19 of 30

ЗВ’ЯЗОК ПРОЦЕСІВ МІТОЗУ ТА МЕЙОЗУ НА ПРИКЛАДІ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ �

Біологічне значення запліднення полягає в тому, що:

відновлюється хромосомний набір, притаманний даному виду;
спостерігається збільшення спадкового різноманіття, оскільки нащадки поєднують у собі ознаки як материнського, так і батьківського організмів. �

20 of 30

МОМЕНТ ЗАРОДЖЕННЯ НОВОГО ЖИТТЯ

21 of 30

ЗАГАЛЬНА СХЕМА МІТОЗУ, МЕЙОЗУ ТА ЗАПЛІДНЕННЯ ДЛЯ ДЕЯКОГО ОДНОКЛІТИННОГО ДИПЛОЇДНОГО ОРГАНІЗМУ, ЧИЙ НАБІР ХРОМОСОМ СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ ДВОХ ПАР �

22 of 30

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІТОЗУ Й МЕЙОЗУ �

23 of 30

ОНОВЛЕНА ЗАГАЛЬНА СХЕМА МІТОЗУ, МЕЙОЗУ ТА ЗАПЛІДНЕННЯ УТВОРЕНА ПІСЛЯ ЗАПЛІДНЕННЯ КЛІТИНА МАЄ ПЕРЕБУДОВАНІ ПОРІВНЯНО З БАТЬКІВСЬКИМИ ХРОМОСОМИ. �

24 of 30

РІЗНОМАНІТТЯ ЖИТТЄВИХ ЦИКЛІВ ОРГАНІЗМІВ ЗІ СТАТЕВИМ РОЗМНОЖЕННЯМ: А. ЛЮДИНА. Б. СПІРОГІРА. В. ПАПОРОТЬ. �

25 of 30

ПОДВІЙНЕ ЗАПЛІДНЕННЯ

ЗАПЛІДНЕННЯ У КВІТКОВИХ РОСЛИН — ЦЕ ДОВОЛІ СВОЄРІДНИЙ ПРОЦЕС, ЯКИЙ ОТРИМАВ НАЗВУ ПОДВІЙНЕ ЗАПЛІДНЕННЯ. ТАКИЙ ТИП СТАТЕВОГО ПРОЦЕСУ НЕ ТРАПЛЯЄТЬСЯ БІЛЬШЕ В ЖОДНІЙ ІЗ ГРУП ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ.
ЙОГО ВПЕРШЕ ОПИСАВ У 1898 Р. ПРОФЕСОР КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ СЕРГІЙ ГАВРИЛОВИЧ НАВАШИН. �

Лілія лісова (Lilium martagon) – багаторічна рослина родини Лілійні. Це єдиний вид лілій, який росте в Україні в дикорослому стані, занесений до Червоної книги України. Лілія лісова зображена на емблемі ботанічного саду ім. О.В.Фоміна. Ця рослина була об’єктом для відкриття С. Г. Навашиним (1857–1930) у 1898 р. подвійного запліднення у покритонасінних рослин.

26 of 30

СХЕМА ПОДВІЙНОГО ЗАПЛІДНЕННЯ У КВІТКОВИХ РОСЛИН �

А — ПОЗДОВЖНІЙ РОЗРІЗ МАТОЧКИ;
Б — ПРОРОСТАННЯ ПИЛКОВОГО ЗЕРНА;
В — ПРОНИКНЕННЯ ПИЛКОВОЇ ТРУБКИ ТА ДВОХ СПЕРМІЇВ У ЗАРОДКОВИЙ МІШОК;
Г — ЗАРОДКОВИЙ МІШОК ПІСЛЯ ЗАПЛІДНЕННЯ.
1 — ПРОРОСТАННЯ ПИЛКОВОГО ЗЕРНА;
2 — ПИЛКОВА ТРУБКА;
3 — ЗАВ ’ЯЗЬ;
4 — ЗРІЛИЙ ЗАРОДКОВИЙ МІШОК;
5 — СПЕРМІЇ;
6 —ЯЙЦЕКЛІТИНА;
7— ПОЛЯРНІ ЯДРА, ЩО УТВОРЮЮТЬ ПОЛЯРНЕ ТІЛО;
8 —ЗИГОТА;
9 — ТРИПЛОЇДНЕ ЯДРО ЕНДОСПЕРМУ �

1 of 30

2 of 30